Петро́ Фе́дорович Сє́веров (Івано́в) (нар. 10 липня 1910, Лисичанськ — пом. 1992, Київ) — радянський прозаїк, журналіст.
Петро Федорович Сєверов | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Иванов Петр Федорович | |||
Народився | 10 липня 1910 Лисичанськ, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 1992[1] Київ, Україна | |||
Країна | СРСР | |||
Діяльність | письменник, журналіст | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | 1934—1992 | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Життєпис
Народився 10 липня 1910 року в місті Лисичанську (тепер Луганська область, Україна) в родині службовців. Батько його, Федір Іванов, був жандармом у Російській імперії. Дитинство Петра проходило близько шахти «Корунд», що в селі Привільному.
У 1920-ті роки навчавться в . У п'ятнадцять років працював помічником на шахті («Дагмара»). Після її закриття Петро залишається без роботи та подається до Маріуполя, де й взнав про робітничий факультет, що в Москві, куди згодом і вступив. Після навчання ходив у плавання кораблями Радянського торговельного флоту.
В 1933 році закінчив . Після чого повернувся на батьківщину, де в редакції журналу «Литературный Донбасс» розпочав свою літературну діяльність.
Свою першу розповідь «Вдохновение» Петро Сєверов написав, коли був на флоті, яку опублікував у журналі «Литературный Донбасс» 1934 року. Того ж року в Сталіному виходить його збірка «Новеллы о сердце», де він підписується як Сєверов, через минуле свого батька. В 1935 році в різних видавництвах виходять відразу п'ять його книг, де він розповідає про тих, кого зустрів під час служби на флоті.
В 1936 році переїхав до Києва. У період Другої світової війни Петро служив кореспондентом армійських та фронтових газет. У видавництві Політуправління Південного фронту виходять його книжки «Комиссары в бою», «Курс на Запад», «Боевые рейсы мирных машин».
У післявоєнні часи видаються книги письменника, де він описує море та Донщину — «Морские были», «„Рюрик“ в океане», «Курс — Норд», «Беспокойный инок Игнатий», «В русской Америке», «Казак Семейка — служилый человек», «Мореплаватель из Нежина», «Весна в Донбассе» та інші.
7 листопада 1959 року виходить радянський фільм, виробництва кіностудії ім. О. Довженка, «Его поколение», сценаристом якого є Петро Сєверов. А 1960 року Петра Федоровича нагороджено Орденом Трудового Червоного Прапора.
Примітки
- MAK
- . Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 18 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 18 вересня 2015.
- Сєверов (Іванов) Петро Федорович(рос.)
- «Его поколение»(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Fe dorovich Sye verov Ivano v nar 10 lipnya 1910 19100710 Lisichansk pom 1992 Kiyiv radyanskij prozayik zhurnalist Petro Fedorovich SyeverovIm ya pri narodzhenniIvanov Petr FedorovichNarodivsya10 lipnya 1910 1910 07 10 Lisichansk Bahmutskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaPomer1992 1 Kiyiv UkrayinaKrayina SRSRDiyalnistpismennik zhurnalistMova tvorivrosijskaRoki aktivnosti1934 1992NagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ivanov ZhittyepisNarodivsya 10 lipnya 1910 roku v misti Lisichansku teper Luganska oblast Ukrayina v rodini sluzhbovciv Batko jogo Fedir Ivanov buv zhandarmom u Rosijskij imperiyi Ditinstvo Petra prohodilo blizko shahti Korund sho v seli Privilnomu U 1920 ti roki navchavtsya v U p yatnadcyat rokiv pracyuvav pomichnikom na shahti Dagmara Pislya yiyi zakrittya Petro zalishayetsya bez roboti ta podayetsya do Mariupolya de j vznav pro robitnichij fakultet sho v Moskvi kudi zgodom i vstupiv Pislya navchannya hodiv u plavannya korablyami Radyanskogo torgovelnogo flotu V 1933 roci zakinchiv Pislya chogo povernuvsya na batkivshinu de v redakciyi zhurnalu Literaturnyj Donbass rozpochav svoyu literaturnu diyalnist Svoyu pershu rozpovid Vdohnovenie Petro Syeverov napisav koli buv na floti yaku opublikuvav u zhurnali Literaturnyj Donbass 1934 roku Togo zh roku v Stalinomu vihodit jogo zbirka Novelly o serdce de vin pidpisuyetsya yak Syeverov cherez minule svogo batka V 1935 roci v riznih vidavnictvah vihodyat vidrazu p yat jogo knig de vin rozpovidaye pro tih kogo zustriv pid chas sluzhbi na floti V 1936 roci pereyihav do Kiyeva U period Drugoyi svitovoyi vijni Petro sluzhiv korespondentom armijskih ta frontovih gazet U vidavnictvi Politupravlinnya Pivdennogo frontu vihodyat jogo knizhki Komissary v boyu Kurs na Zapad Boevye rejsy mirnyh mashin U pislyavoyenni chasi vidayutsya knigi pismennika de vin opisuye more ta Donshinu Morskie byli Ryurik v okeane Kurs Nord Bespokojnyj inok Ignatij V russkoj Amerike Kazak Semejka sluzhilyj chelovek Moreplavatel iz Nezhina Vesna v Donbasse ta inshi 7 listopada 1959 roku vihodit radyanskij film virobnictva kinostudiyi im O Dovzhenka Ego pokolenie scenaristom yakogo ye Petro Syeverov A 1960 roku Petra Fedorovicha nagorodzheno Ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Pomer v 1992 roci v Kiyevi PrimitkiMAK d Track Q105192847 Arhiv originalu za 5 sichnya 2016 Procitovano 18 veresnya 2015 Arhiv originalu za 27 grudnya 2015 Procitovano 18 veresnya 2015 Syeverov Ivanov Petro Fedorovich ros Ego pokolenie ros