Співвідношення М-сигма (або M-σ) співвідношення — емпірична залежність між дисперсією променевої швидкості зір галактичного балджу (σ) та масою надмасивної чорної діри в його центрі (М).
Історія
У ранніх роботах було показано, що можливий зв'язок між світністю галактики й масою чорної діри, але співвідношення мало велику невизначеність.
Вперше залежність M-σ була представлена 1999 року на конференції в Паризькому Інституті астрофізики, Франція. Співвідношення отримало назву «закон Фабера-Джексона для чорних дір», запропонована формула мала вигляд
де:
- Mbk — маса чорної діри в центрі галактики
- M☉ — маса Сонця
- σ — дисперсія променевої швидкості в межах ефективного радіуса галактики (тобто, тієї її частини, де випромінюється половина всього світла), зважена на світність складових (у км/сек)
Наступного року співвідношення було опубліковано.
Ньюкерівська група дослідників того ж року опублікувала схожу формулу залежності (з дещо іншими коефіцієнтами):
- .
Одне з недавніх досліджень, на основі повної вибірки опублікованих мас чорних дір у сусідніх галактиках, уточнило формулу:
Значення
Відкриття цього співвідношення було сприйняте багатьма астрономами як натяк на те, що надмасивні чорні діри є фундаментальними компонентами галактик. Приблизно до 2000 року основною проблемою в астрономії було просте виявлення чорних дір, але згодом з'явилося розуміння ролі надмасивних чорних дір як найважливішого компонента галактик. Це призвело до того, що одним з головним застосувань цього співвідношення стала оцінка мас чорних дір у галактиках, занадто далеких для проведення прямих вимірів, і аналіз загальної кількості чорних дір у Всесвіті.
Походження
Для використання співвідношення M-σ робиться припущення, що існує зв'язок між масою чорної діри та дисперсією швидкості зір, крім процесів злиття галактик та газової акреції, які, як вважається, збільшують розкид галактик з часом. Один з таких механізмів було запропоновано Джозефом Сілком і Мартіном Різом у 1998. Ці автори запропонували модель, в якій надмасивні чорні діри формуються в результаті колапсу велетенських хмар газу ще до того, як більша частина маси балджа перетвориться на зорі. На чорні діри, утворені таким чином, згодом починається інтенсивна акреція, яка створює потужне випромінювання та «зоряний вітер», що протидіють подальшій акреції.
Див. також
- Співвідношення Фабер — Джексона — залежність між світністю та дисперсією швидкості зір для еліптичних галактик.
- Співвідношення Таллі — Фішера — залежність між світністю та дисперсією швидкості зір для спіральних (і лінзоподібних) галактик.
Джерела
- Magorrian, J. et al. (1998), The Demography of Massive Dark Objects in Galaxy Centers [ 8 травня 2016 у Wayback Machine.], The Astronomical Journal, 115, 2285—2305
- Merritt, David (1999). Combes, F.; Mamon, G. A.; Charmandaris, V. (ред.). . . с. 221—232. ISBN . Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 5 травня 2016.
- Ferrarese, F. and Merritt, D. (2000), A Fundamental Relation between Supermassive Black Holes and Their Host Galaxies [ 27 червня 2014 у Wayback Machine.], The Astrophysical Journal, 539, L9-L12
- Gebhardt, K. et al. (2000), A Relationship between Nuclear Black Hole Mass and Galaxy Velocity Dispersion [ 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.], The Astrophysical Journal, 539, L13–L16
- McConnell, N. J. et al. (2011), Two ten-billion-solar-mass black holes at the centres of giant elliptical galaxies [ 9 серпня 2018 у Wayback Machine.], Nature, 480, 215—218
- Silk, J. and Rees, M. (1998), Quasars and galaxy formation [ 19 квітня 2017 у Wayback Machine.], Astronomy and Astrophysics, 331, L1–L4
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spivvidnoshennya M sigma abo M s spivvidnoshennya empirichna zalezhnist mizh dispersiyeyu promenevoyi shvidkosti zir galaktichnogo baldzhu s ta masoyu nadmasivnoyi chornoyi diri v jogo centri M IstoriyaU rannih robotah bulo pokazano sho mozhlivij zv yazok mizh svitnistyu galaktiki j masoyu chornoyi diri ale spivvidnoshennya malo veliku neviznachenist Vpershe zalezhnist M s bula predstavlena 1999 roku na konferenciyi v Parizkomu Instituti astrofiziki Franciya Spivvidnoshennya otrimalo nazvu zakon Fabera Dzheksona dlya chornih dir zaproponovana formula mala viglyad M b k 10 8 M 3 1 s 200 k m s 1 4 displaystyle frac M bk 10 8 M odot approx 3 1 left frac sigma 200 rm km rm s 1 right 4 de Mbk masa chornoyi diri v centri galaktiki M masa Soncya s dispersiya promenevoyi shvidkosti v mezhah efektivnogo radiusa galaktiki tobto tiyeyi yiyi chastini de viprominyuyetsya polovina vsogo svitla zvazhena na svitnist skladovih u km sek Nastupnogo roku spivvidnoshennya bulo opublikovano Nyukerivska grupa doslidnikiv togo zh roku opublikuvala shozhu formulu zalezhnosti z desho inshimi koeficiyentami M b k 10 8 M 1 2 s 200 k m s 1 3 75 displaystyle frac M bk 10 8 M odot approx 1 2 left frac sigma 200 rm km rm s 1 right 3 75 Odne z nedavnih doslidzhen na osnovi povnoyi vibirki opublikovanih mas chornih dir u susidnih galaktikah utochnilo formulu M 10 8 M 1 9 s 200 k m s 1 5 1 displaystyle frac M 10 8 M odot approx 1 9 left frac sigma 200 rm km rm s 1 right 5 1 ZnachennyaVidkrittya cogo spivvidnoshennya bulo sprijnyate bagatma astronomami yak natyak na te sho nadmasivni chorni diri ye fundamentalnimi komponentami galaktik Priblizno do 2000 roku osnovnoyu problemoyu v astronomiyi bulo proste viyavlennya chornih dir ale zgodom z yavilosya rozuminnya roli nadmasivnih chornih dir yak najvazhlivishogo komponenta galaktik Ce prizvelo do togo sho odnim z golovnim zastosuvan cogo spivvidnoshennya stala ocinka mas chornih dir u galaktikah zanadto dalekih dlya provedennya pryamih vimiriv i analiz zagalnoyi kilkosti chornih dir u Vsesviti PohodzhennyaDlya vikoristannya spivvidnoshennya M s robitsya pripushennya sho isnuye zv yazok mizh masoyu chornoyi diri ta dispersiyeyu shvidkosti zir krim procesiv zlittya galaktik ta gazovoyi akreciyi yaki yak vvazhayetsya zbilshuyut rozkid galaktik z chasom Odin z takih mehanizmiv bulo zaproponovano Dzhozefom Silkom i Martinom Rizom u 1998 Ci avtori zaproponuvali model v yakij nadmasivni chorni diri formuyutsya v rezultati kolapsu veletenskih hmar gazu she do togo yak bilsha chastina masi baldzha peretvoritsya na zori Na chorni diri utvoreni takim chinom zgodom pochinayetsya intensivna akreciya yaka stvoryuye potuzhne viprominyuvannya ta zoryanij viter sho protidiyut podalshij akreciyi Div takozhSpivvidnoshennya Faber Dzheksona zalezhnist mizh svitnistyu ta dispersiyeyu shvidkosti zir dlya eliptichnih galaktik Spivvidnoshennya Talli Fishera zalezhnist mizh svitnistyu ta dispersiyeyu shvidkosti zir dlya spiralnih i linzopodibnih galaktik DzherelaMagorrian J et al 1998 The Demography of Massive Dark Objects in Galaxy Centers 8 travnya 2016 u Wayback Machine The Astronomical Journal 115 2285 2305 Merritt David 1999 Combes F Mamon G A Charmandaris V red s 221 232 ISBN 1 58381 024 2 Arhiv originalu za 1 lipnya 2019 Procitovano 5 travnya 2016 Ferrarese F and Merritt D 2000 A Fundamental Relation between Supermassive Black Holes and Their Host Galaxies 27 chervnya 2014 u Wayback Machine The Astrophysical Journal 539 L9 L12 Gebhardt K et al 2000 A Relationship between Nuclear Black Hole Mass and Galaxy Velocity Dispersion 11 zhovtnya 2017 u Wayback Machine The Astrophysical Journal 539 L13 L16 McConnell N J et al 2011 Two ten billion solar mass black holes at the centres of giant elliptical galaxies 9 serpnya 2018 u Wayback Machine Nature 480 215 218 Silk J and Rees M 1998 Quasars and galaxy formation 19 kvitnya 2017 u Wayback Machine Astronomy and Astrophysics 331 L1 L4