У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рєпін Василь Іванович Рєпін 1887 1887 Ярославська губернія тепер Росій

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рєпін.

Василь Іванович Рєпін (1887(1887), Ярославська губернія, тепер Російська Федерація — 1970, Ленінград) — радянський військовий діяч, командир 70-ї стрілецької дивізії УВО, помічник командувачів декількох військових округів СРСР, генерал-лейтенант (1940). Член Центральної Контрольної Комісії КП(б)У в листопаді 1927 — червні 1930 р.

Рєпін Василь Іванович
Народження	1887(1887) Ярославська губернія Російська імперія
Смерть	1970(1970) Ленінград, СРСР
Поховання	Богословське кладовище
Країна	СРСР
Приналежність	Російська армія Радянська армія
Освіта	Військова академія імені М. В. Фрунзе
Партія	КПРС
Звання	генерал-лейтенант
Війни / битви	Перша Світова війна Громадянська війна в Росії Друга Світова війна
Нагороди	\|\| \|\|

Біографія

Народився в селянській родині. У одинадцятирічному віці перебрався з Ярославської губернії в Санкт-Петербург, де почав працювати підмайстром в позолотній майстерні.

Член РСДРП(б) з 1908 року. Отримав партійну кличку «Деревообробник». Займався нелегальною партійною діяльністю, за яку неодноразово піддавався арештам, а у 1913 році був відправлений у заслання в село Тогур Томської губернії.

Восени 1916 року мобілізований у 18-й Сибірський стрілецький полк царської армії Томського гарізону. Спільно з іншими політичними засланцями брав участь у заснуванні та роботі Військово-соціалістичного союзу. У жовтні 1917 року, спільно з Нахановичем, представляв Томськ на II Всеросійському з'їзд рад. У грудні 1917 року — член президії Томського губернського виконавчого комітету Ради робітничих і солдатських депутатів.

У Червоній армії з 1918 року. Під час громадянської війни в Росії займався формуванням частин Червоної Армії, з якими відправився на Східний фронт. Служив комісаром батальйону, військовим комісаром запасного полку 3-ї армії РСЧА.

У 1920—1922 роках — військовий комісар Томської губернії. З вересня 1922 року — помічник губернського військового комісара Західно-Сибірського військового округу. У жовтні 1923 року — серпні 1924 року — військовий комісар Іркутської губернії.

У серпні 1924 року — березні 1925 року — військовий комісар 18-го стрілецького корпусу. У березні 1925 року — 1925 р. — військовий комісар 10-го (2-го) кавалерійського корпусу Українського військового округу.

У 1925 — жовтні 1928 року — командир 70-ї стрілецької дивізії Українського військового округу.

У жовтні 1928 року — грудні 1932 року — начальник Закавказької підготовчої військової школи імені Серго Орджонікідзе. Був слухачем Військової академії РСЧА.

У грудні 1932 року — 1935 року — командир і комісар 75-ї стрілецької дивізії. У 1935 — червні 1937 року — комендант Рибінського укріпрайону. У червні 1937 року — липні 1938 року — командир 6-го стрілецького корпусу. У липні 1938 року — листопаді 1939 року — командир 15-го стрілецького корпусу. Учасник військового захоплення Західної України радянськими військами у вересні 1939 року.

У листопаді 1939 року — січні 1941 року — заступник командувача військ Одеського військового округу. У січні — червні 1941 року — помічник командувача військ Одеського військового округу з укріплених районів.

Учасник німецько-радянської війни. У червні 1941 року — січні 1942 року — заступник командувача 9-ї армії Південного фронту. У січні — червні 1942 року — начальник інспекторської групи з підготовки резервів для фронту. У червні — жовтні 1942 року — заступник командувача 3-ї резервної армії, перетвореної в 60-у армію Воронезького фронту.

У жовтні 1942 року — січні 1945 року — помічник командувача військ Архангельського військового округу з вищих навчальних закладів. У січні 1945 року — березні 1947 року — помічник командувача військ Біломорського військового округу з вищих навчальних закладів.

У березні 1947 року — 1949 року — помічник командувача військ Таврійського військового округу з вищих навчальних закладів. У 1949 — травні 1949 року — помічник командувача військ Прибалтійського військового округу з вищих навчальних закладів.

З травня 1949 року — у запасі. Похований в Ленінграді на Богословському кладовищі.

Військові звання

Нагороди

Посилання

Репин Василий Иванович