Федір Федорович Паньківський (19 квітня 1878 — † 1941) — полковник Армії УНР.
Федір Федорович Паньківський | |
---|---|
Народження | 19 квітня 1878 Корощин, ґміна Тереспіль, Більський повіт, Республіка Польща |
Смерть | 1941 Каліш, Каліський повіт, Великопольське воєводство, Республіка Польща |
Країна | УНР |
Приналежність | Армія УНР |
Звання | полковник |
Командування | командир 2-го Сірожупанного полку військ |
Війни / битви |
Біографія
Походив з родини священика Седлецької губернії (Польща). Народився у с. Корощин Більського повіту Холмської губернії. Закінчив Холмську чоловічу гімназію, Санкт-Петербурзьке піхотне юнкерське училище за 2-м розрядом (1904). Вийшов підпоручиком до 188-го піхотного резервного Красноставського полку.
6 вересня 1906 р перевівся за власним бажанням до 187-го піхотного резервного Холмського полку. 30 червня 1910 р, у зв'язку з ліквідацією резервних піхотних полків, був приділений, а потім — переведений до (Володимир-Волинський), у складі якого в 1914 р. вирушив на Першу світову війну. В 1915 р потрапив до австро-угорського полону. Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.
У 1916 р. — керівник гуртка офіцерів-українців військовополонених у таборі Брюкс.
З середини серпня 1918 р. — командир 1-го куреня 2-го козацько-стрілецького (Сірожупанного) полку Армії Української Держави.
З 17 листопада 1918 р. — командир 2-го Сірожупанного полку військ Директорії.
У квітні 1919 р. — начальник Сірожупанного відділу, сформованого з 2-го та частково 1-го і 3-го Сірожупанних полків Дієвої армії УНР.
Після Луцької катастрофи 16-17 травня 1919 р. зібрав з решток 2-ї Сірожупанної дивізії 2-й збірний Сірожупанний полк Дієвої армії УНР.
3 4 червня 1919 р. — помічник командира 10-го Сірожупанного полку Дієвої армії УНР.
Учасник Першого Зимового походу: воював у складі 4-го збірного пішого Сірожупанного полку.
У 1920—1921 рр. — помічник командира 10-го куреня 4-ї Сірої бригади 2-ї Волинської стрілецької дивізії Армії УНР.
У 1920—30-х рр. жив на еміграції у Польщі.
Був активним діячем українських таборових організацій в Каліші до 1939 року.
Помер в Каліші у 1941 році.
Джерела
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 327 с.
- Aleksander Kolanczuk. Umarli, aby zmartwywstala Ukraina. Przemysl 2015. s.107
- РГВИА. — Ф. 409. — Оп. 1. — п/с 288—305; ЦДАВОУ — Ф. 3172. — Оп. 1. — Спр. 73. — С. 6;
- Прохода В. Записки до історії Сірих (Сірожупанників)//За Державність. — Каліш. — 1929. — № 1. — С. 72-117;
- Прохода В. Записки до історії Сірих або Сірожупанників//Табор. — Варшава. — 1927. — Ч. 5. — С 47-62; 1928. — Ч. 6. — С 22-48; Ч. 7. — С. 43-52; Ч. 8. — С. 53-63.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fedir Fedorovich Pankivskij 19 kvitnya 1878 1941 polkovnik Armiyi UNR Fedir Fedorovich PankivskijNarodzhennya19 kvitnya 1878 1878 04 19 Koroshin gmina Terespil Bilskij povit Respublika PolshaSmert1941 Kalish Kaliskij povit Velikopolske voyevodstvo Respublika PolshaKrayina UNRPrinalezhnistArmiya UNRZvannyapolkovnikKomanduvannyakomandir 2 go Sirozhupannogo polku vijskVijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijna Pershij zimovij pohidBiografiyaPohodiv z rodini svyashenika Sedleckoyi guberniyi Polsha Narodivsya u s Koroshin Bilskogo povitu Holmskoyi guberniyi Zakinchiv Holmsku cholovichu gimnaziyu Sankt Peterburzke pihotne yunkerske uchilishe za 2 m rozryadom 1904 Vijshov pidporuchikom do 188 go pihotnogo rezervnogo Krasnostavskogo polku 6 veresnya 1906 r perevivsya za vlasnim bazhannyam do 187 go pihotnogo rezervnogo Holmskogo polku 30 chervnya 1910 r u zv yazku z likvidaciyeyu rezervnih pihotnih polkiv buv pridilenij a potim perevedenij do Volodimir Volinskij u skladi yakogo v 1914 r virushiv na Pershu svitovu vijnu V 1915 r potrapiv do avstro ugorskogo polonu Ostannye zvannya u rosijskij armiyi shtabs kapitan U 1916 r kerivnik gurtka oficeriv ukrayinciv vijskovopolonenih u tabori Bryuks Z seredini serpnya 1918 r komandir 1 go kurenya 2 go kozacko strileckogo Sirozhupannogo polku Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Z 17 listopada 1918 r komandir 2 go Sirozhupannogo polku vijsk Direktoriyi U kvitni 1919 r nachalnik Sirozhupannogo viddilu sformovanogo z 2 go ta chastkovo 1 go i 3 go Sirozhupannih polkiv Diyevoyi armiyi UNR Pislya Luckoyi katastrofi 16 17 travnya 1919 r zibrav z reshtok 2 yi Sirozhupannoyi diviziyi 2 j zbirnij Sirozhupannij polk Diyevoyi armiyi UNR 3 4 chervnya 1919 r pomichnik komandira 10 go Sirozhupannogo polku Diyevoyi armiyi UNR Uchasnik Pershogo Zimovogo pohodu voyuvav u skladi 4 go zbirnogo pishogo Sirozhupannogo polku U 1920 1921 rr pomichnik komandira 10 go kurenya 4 yi Siroyi brigadi 2 yi Volinskoyi strileckoyi diviziyi Armiyi UNR U 1920 30 h rr zhiv na emigraciyi u Polshi Buv aktivnim diyachem ukrayinskih taborovih organizacij v Kalishi do 1939 roku Pomer v Kalishi u 1941 roci DzherelaTinchenko Ya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Naukove vidannya K Tempora 2007 327 s ISBN 966 8201 26 4 Aleksander Kolanczuk Umarli aby zmartwywstala Ukraina Przemysl 2015 s 107 RGVIA F 409 Op 1 p s 288 305 CDAVOU F 3172 Op 1 Spr 73 S 6 Prohoda V Zapiski do istoriyi Sirih Sirozhupannikiv Za Derzhavnist Kalish 1929 1 S 72 117 Prohoda V Zapiski do istoriyi Sirih abo Sirozhupannikiv Tabor Varshava 1927 Ch 5 S 47 62 1928 Ch 6 S 22 48 Ch 7 S 43 52 Ch 8 S 53 63