Орлі́вка (місц. — Орлу́вка) — село в Україні, у Куликівській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. Відстань до центру громади становить близько 16 км і проходить автошляхом Т 2522.
село Орлівка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Чернігівська область | ||||
Район | Чернігівський район | ||||
Громада | Куликівська селищна громада | ||||
Облікова картка | Орлівка | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | до 1638 р. | ||||
Населення | 840 (на 01.01.2015р.) | ||||
Поштовий індекс | 16332 | ||||
Телефонний код | +380 4643 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 51°17′11″ пн. ш. 31°32′43″ сх. д. / 51.28639° пн. ш. 31.54528° сх. д.Координати: 51°17′11″ пн. ш. 31°32′43″ сх. д. / 51.28639° пн. ш. 31.54528° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 132 м | ||||
Водойми | річка Чучмань | ||||
Відстань до обласного центру | 43,2 км | ||||
Відстань до районного центру | 14,8 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 16300, Чернігівська область, Чернігівський район, смт Куликівка, вул. Миру, 93 | ||||
Карта | |||||
Орлівка | |||||
Орлівка | |||||
Мапа | |||||
Орлівка у Вікісховищі |
Загальні відомості
Навколишні села: Грабівка, Дроздівка, Смолянка, Переходівка, Куликівка (селище), Стодоли
Дані про село Орлівку Куликівського району станом на 01.05.2006 р.
У селі Орлівка налічується 470 дворів, у яких проживає 1009 жителів. 468 чоловіків, 541 жінка. 166 будинків незаселені. В селі проживає 38 одиноких чоловіків, та 129 одиноких жінок. В 133 будинках живуть по двоє, в 170 будинках проживає більше двох. 142 жителі приїжджі, решта корінні жителі. Газифікація села триває.
У 283 господарствах утримується 457 корів. 187 дворів корів не утримують. В селі налічується 90 коней, 335 свиней, 3377 птиці, 25 кіз. 65 дворів не утримують ніякої живності.
Історичні пам'ятки не збереглися.
На 01.01.2015 року — 840 жителів (за даними комісії по підготовці адміністративної реформи).
Географія
Історія
Орлівка розташована на півдні Куликівського району, на алювіальній рівнині, найбільша абсолютна висота 122 м.
Про виникнення села найновіші відомості з книги Кулаковського «Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої», стр.284:"Більш інтенсивно почала заселятися протягом 1630-40-х рр. територія між Смолянкою та Десною, яка була поділена на невеликі ленні володіння. Крім Смолянки та, ймовірно Олішевки, які існували перед Смоленською війною, тут виникла низка населених пунктів. На північний схід від Смолянки раніше 1638 р. була осаджена Орлівка — анклавний населений пункт, що входив до Чернігівської волості.
За переказами, на жаль документально не підтвердженими, на тому місці, де зараз знаходиться Орлівка, у давнину була лісиста місцевість, протікала річка Чучман. На високих деревах гніздились орли. Їх було дуже багато, вони винищували в навколишніх поселеннях домашню живність. Були організовані мисливські групи, які дісталися до «орлиного царства». Дуби поступово вирубали, орлів — знищили, а на річечці Чучман виросло невелике поселення, від якого і бере свій початок Орлівка. З архівних джерел відомо, що наказний гетьман Яким Сомко дав «вибельському сотнику Степану Шубе привилей на деревню Грабовку да на деревню Орловку. Государь подтверждает распоряженіє грамотою от 26 мая 1661 г».
На 19 ст. Орлівка - козацьке та власницьке село Дроздівської волості Ніжинського повіту Чернігівської губернії.
В «Описании Черниговской губернии» видання 1898 року Олександр Русов дає такі дані про Орлівку: початок 18 ст. — бл 100 дворів, кінець його — 127 дворів, 1858 рік — 337 дворів, 1892 р. — 458, 1896—497, 1897—503 двори i 3085 жителів.
Великих землевласників у селі не було. Його основну частину становили козаки. Найбільше землі мав поміщик Микита Тризна (500 десятин), а також Яким Козлов, Трифон Козлов, Горбан, Хорошкевич, Скорина. Полковник Микита Тризна приїхав в Орлівку доживати свій вік. У поміщика був управляючий, на сезонні роботи наймали селян. Донька Марія Тризна була членом організації «Народна воля». Її разом з іншими засудили за замах на Олександра III, але вона втекла (ніби-то її під телячими шкірами привезли в Орлівку). Жила в селі нелегально, потім вийшла заміж за лікаря Тесана. Марія Тризна після Лютневої революції 1917 року відкрила в своєму будинку школу.
До революції більшість селян жили дуже бідно, у багатьох господарствах не було корів і коней. Лікувального закладу в селі не було. Багато людей хворіли і рано помирали. Особливо високою була дитяча смертність. Бідність, неписьменність і дикість ставали причиною частих бійок, особливо під час храмових свят. Було поширене старцювання.
Земська трикласна школа в Орлівці була відкрита приблизно у 1880 році, а церковно-приходська значно раніше. У 1885 році земство починає будівництво трикласного приміщення школи, яке було закінчене у 1896 році.
У 1917-1919 роках у селі кілька разів змінювалась влада. Орлівці воювали в різних арміях - РСЧА, Добровольчій, є також документально підтверджений підстаршина ДА УНР - Опанас Козлів.
У 1928 — 29 роках, під час примусової колективізації, в Орлівці створено перші колгоспи «Згода», «Зірка», «Вільна праця», «Жовтень», ім. Будьонного. У 1932 році всі дрібні колгоспи об'єдналися в один — ім. Ворошилова, а потім утворилося два ім. Ворошилова та ім. Кагановича, які проіснували до 50-х років.
В 1932-33 роках село постраждало від Голодомору.
Друга світова війна для жителів села почалась з Польського походу 1939-го року, продовжилась в Зимовій війні (1939-40), під час якої серед орлівців, які служили в РСЧА, були втрати.
Безпосередньо в село, війна прийшла восени 1941-го - Орлівка була окупована німцями 9 вересня 1941 року.
Були створені на базі колгоспів Сільськогосподарські громади з подібними функціями. Молодь вивозили на примусові роботи в Німеччину.
У селі була створена група радянських підпільників з 24 чоловік на чолі з Петром Конашевичем, діяльність якої активізувалась з наближенням фронту в 1943 році. Частина з них брала участь в партизанському з'єднанні "За Батьківщину".
Німців було вигнано 17 вересня 1943 року. З війни не повернулися додому 368 орлівців. Жителі села воювали на різних фронтах — під Сталінградом, Ленінградом, Москвою, на Курській дузі, звільняли Польщу, Чехословаччину, Угорщину, Румунію. Декому з фронтовиків пощастило зустріти перемогу в Берліні.
Колгосп ім. Кагановича з 1944 року очолював О. Ю. Шимко. Він багато зробив для села. При ньому село радіофікувалось і електрифікувалось, збудовано тваринницькі приміщення, лікарню. У 1960 році обидва колгоспи об'єднались в один «Україна». Було збудовано ремонтну майстерню, прокладено асфальтні дороги, розпочато будівництво типового приміщення школи, яке завершено у 1970 році. За колгоспні кошти було збудовано дитячий садок, молочний комплекс на 800 корів, багато тваринницьких приміщень, житлових будинків, впорядковано території села і виробничих дільниць. Прибуток колгоспу у 1980 році становив 1 млн. 65 тис. крб, у 1984 році — 3 млн крб. Це було одне з найміцніших господарств у районі, яке, на жаль, у переломний час історії одне з перших перейшло у розряд банкрутів. У 2000 році КСП «Україна» припинило своє існування.
Село Орлівка — газифіковане. «Блакитний вогник» прийшов у 325 будинків. Газифікація триває.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», село увійшло до складу Куликівської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Куликівського району, село увійшло до складу Чернігівського району.
Символіка
Затверджений 5 жовтня 2015 р. рішенням XXVI сесії сільської ради VI скликання. Автор — Сергій Шелудько.
Герб
У срібному полі чорний орел із золотим озброєнням. На зеленій базі дві схрещені срібні шаблі із золотими ефесами. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний золотою сільською короною. Орел вказує як на назву села, так і на його територіальне розташування в Чернігівській області. Схрещені шаблі нагадують про козацьке минуле Орлівки. Число шабель символізує поділ козаків села на два курені, які існували за часів Гетьманщини.
Прапор
Квадратне полотнище складається з двох горизонтальних смуг — білої та зеленої (3:1). У центрі верхньої смуги — чорний орел із жовтим озброєнням, у центрі нижньої — дві схрещені білі шаблі з жовтими ефесами.
Видатні люди
Іван Миколайович Веремій на фронтах Другої світової війни воював з 1941 року. У 1945 році, за кілька місяців до кінця війни, танкісту з Орлівки присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу, а у післявійськовий час — звання генерал-майора. Проживав у Києві. Його сину, льотчику-випробувачу, у 1984 році також було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Помер Іван Веремій у 1998 році, за заповітом похований в Орлівці.
Голодомор
Люди вимирали цілими сім'ями. Неможливо читати спокійно свідчення очевидців того страшного часу. Трупи померлих голодною смертю валялися всюди, їх згрібали і хоронили в одній ямі. Навіть при наближенні до села було чути трупний сморід. У листопаді 2007 року в селі було відкрито пам'ятний знак — Хрест, як нагадування і вшанування безневинних жертв голодомору. На території села є і інші пам'ятники — козацька могила, меморіальний знак на честь загиблих односельчан в роки війни, пам'ятник Невідомому солдату в парку села, жертвам фашизму та учасникам громадянської війни.
Економіка
У селі створено і працюють п'ять фермерських господарств, які взяли у населення земельні паї в оренду. Жодне з них не є правонаступником КСП «Україна». Першим утворилось у 2000 році ТОВ «Злагода», яке очолював I.I.Чорний. Потім воно розділилось на два невеликих господарства. I нині ТОВ «Злагода», яким керує Л. В. Скорина, — одне з найбільших в Орлівці. Воно орендує 240 гектарів землі, у тому числі 191 га ріллі. Тут працює 6 чоловік, на сезонні роботи запрошують ще двох працівників. На сівбі ярини були зайняті два трактори: новий МТЗ і Т-74. Є три зернозбиральних комбайни, надаються послуги населенню. За одну виорану сотку в «Злагоді» беруть 7 грн. Є млин, де всі охочі за певну оплату можуть змолоти борошно.
Крім «Злагоди», на орлівських землях працюють ФГ «Лісова поляна» (А. Е. Шабала), ФГ «Бабич» (Н. А. Бабич), ФГ «Мрія-К» (Т. Г. Чорна) ФГ Мороза В. М. Орендує паї у орлівців і СФГ «Колос» (В. В. Труш), Баришівська зернова компанія «GrainGrain Alliance» .
Освіта
У Орлівській ЗОШ І-ІІІ ст. навчається 72 учні, працює 15 учителів. Очолює педколектив Лідія Станіславівна Носенко.
60 відсотків педагогів мають вищу і першу категорію. Директор школи Л. С. Носенко і вчитель української мови і літератури Н. М. Куліченко -Відмінники народної освіти. Надія Михайлівна — старший учитель.
У школі є комп'ютерний клас, працюють гуртки і секції, більшість — зі спортивним ухилом. Завдяки спонсорській допомозі шкільна бібліотека поповнилась чудовою літературою і є однією з найкращих в районі.
Медицина
Орлівська сільська лікарня стала відомою на всю Україну завдяки відчайдушному кроку керівника лікувального закладу. 14 травня 2003 року Владислав Цуприк у кабінеті сільського голови облив себе бензином і на очах у колег підпалив. До цього його підштовхнула безвихідь: через непорозуміння місцевої та районної влади не був затверджений сільський бюджет і декілька місяців орлівські медпрацівники не отримували зарплату. Надто дорогою ціною заплатив Владислав Ілліч за відновлення справедливості — життям.
Нова лікарня в Орлівці стала в дію у 1993 році. Розрахована на 10 ліжок. Щодня по медичну допомогу до Орлівської дільничної лікарні звертаються люди трьох населених пунктів — Орлівки, Грабівки та Смолянки (в них мешкає понад 3 тисячі жителів). Головний лікар — Ольга Іванівна Цуприк.
Завдяки спонсорській допомозі в лікарні з'явились мікроскоп, кардіограф, кольоровий телевізор, комп'ютер. На першому поверсі поновлено лінолеум.
Дитсадок
Найтепліше крило школи віддане під дитячий садок «Світанок», який відновив роботу з 1 вересня 2007 року. Його відвідує 17 хлопчиків і дівчаток. Персонал дитсадка — 5 чоловік, деякі не на повну ставку. Спонсори з інституту міжнародних відносин подарували закладу іграшки.
Прізвища
Прізвища: Носенко, Шимко, Легеда, Таценко, Постол, Тимошенко, Шевченко та ін.
Транспорт
Із сходу на захід через село проходить Автошлях Т 2501. Він йде від Смолянки до Дроздівки.
Галерея
- Типова хата
- Магазин
- Ставок
- Церква
- Школа
- Зупинка автотранспорту
- Пам'ятник
- Магазин
- Магазини
- Школа
- Сільська рада
- Дитячий майданчик
Див. також
Примітки
- UA Researcher (31 березня 2018), Орлувка, процитовано 31 березня 2018
- Кулаковський, Петро. «Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої».
- 1919. Issuu (англ.). Процитовано 19 червня 2020.
- . www.winterwar.karelia.ru. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
- . Issuu (англ.). Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 31 березня 2018.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал Верховної Ради України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Orłówka 2.), wś, pow. nieżyński, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 592. (пол.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Орлівка (Чернігівський район) |
Ця стаття не містить . (вересень 2013) |
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (квітень 2012) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Orli vka misc Orlu vka selo v Ukrayini u Kulikivskij selishnij gromadi Chernigivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Vidstan do centru gromadi stanovit blizko 16 km i prohodit avtoshlyahom T 2522 selo Orlivka Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Chernigivskij rajon Gromada Kulikivska selishna gromada Oblikova kartka Orlivka Osnovni dani Zasnovane do 1638 r Naselennya 840 na 01 01 2015r Poshtovij indeks 16332 Telefonnij kod 380 4643 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 17 11 pn sh 31 32 43 sh d 51 28639 pn sh 31 54528 sh d 51 28639 31 54528 Koordinati 51 17 11 pn sh 31 32 43 sh d 51 28639 pn sh 31 54528 sh d 51 28639 31 54528 Serednya visota nad rivnem morya 132 m Vodojmi richka Chuchman Vidstan do oblasnogo centru 43 2 km Vidstan do rajonnogo centru 14 8 km Misceva vlada Adresa radi 16300 Chernigivska oblast Chernigivskij rajon smt Kulikivka vul Miru 93 Karta Orlivka Orlivka Mapa Orlivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Orlivka Zagalni vidomostiNavkolishni sela Grabivka Drozdivka Smolyanka Perehodivka Kulikivka selishe Stodoli Dani pro selo Orlivku Kulikivskogo rajonu stanom na 01 05 2006 r U seli Orlivka nalichuyetsya 470 dvoriv u yakih prozhivaye 1009 zhiteliv 468 cholovikiv 541 zhinka 166 budinkiv nezaseleni V seli prozhivaye 38 odinokih cholovikiv ta 129 odinokih zhinok V 133 budinkah zhivut po dvoye v 170 budinkah prozhivaye bilshe dvoh 142 zhiteli priyizhdzhi reshta korinni zhiteli Gazifikaciya sela trivaye U 283 gospodarstvah utrimuyetsya 457 koriv 187 dvoriv koriv ne utrimuyut V seli nalichuyetsya 90 konej 335 svinej 3377 ptici 25 kiz 65 dvoriv ne utrimuyut niyakoyi zhivnosti Istorichni pam yatki ne zbereglisya Na 01 01 2015 roku 840 zhiteliv za danimi komisiyi po pidgotovci administrativnoyi reformi GeografiyaU seli bere pochatok richka Chuchman liva pritok Ukshi IstoriyaOrlivka roztashovana na pivdni Kulikivskogo rajonu na alyuvialnij rivnini najbilsha absolyutna visota 122 m Pro viniknennya sela najnovishi vidomosti z knigi Kulakovskogo Chernigovo Sivershina u skladi Rechi Pospolitoyi str 284 Bilsh intensivno pochala zaselyatisya protyagom 1630 40 h rr teritoriya mizh Smolyankoyu ta Desnoyu yaka bula podilena na neveliki lenni volodinnya Krim Smolyanki ta jmovirno Olishevki yaki isnuvali pered Smolenskoyu vijnoyu tut vinikla nizka naselenih punktiv Na pivnichnij shid vid Smolyanki ranishe 1638 r bula osadzhena Orlivka anklavnij naselenij punkt sho vhodiv do Chernigivskoyi volosti Za perekazami na zhal dokumentalno ne pidtverdzhenimi na tomu misci de zaraz znahoditsya Orlivka u davninu bula lisista miscevist protikala richka Chuchman Na visokih derevah gnizdilis orli Yih bulo duzhe bagato voni vinishuvali v navkolishnih poselennyah domashnyu zhivnist Buli organizovani mislivski grupi yaki distalisya do orlinogo carstva Dubi postupovo virubali orliv znishili a na richechci Chuchman viroslo nevelike poselennya vid yakogo i bere svij pochatok Orlivka Z arhivnih dzherel vidomo sho nakaznij getman Yakim Somko dav vibelskomu sotniku Stepanu Shube privilej na derevnyu Grabovku da na derevnyu Orlovku Gosudar podtverzhdaet rasporyazheniye gramotoyu ot 26 maya 1661 g Na 19 st Orlivka kozacke ta vlasnicke selo Drozdivskoyi volosti Nizhinskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi V Opisanii Chernigovskoj gubernii vidannya 1898 roku Oleksandr Rusov daye taki dani pro Orlivku pochatok 18 st bl 100 dvoriv kinec jogo 127 dvoriv 1858 rik 337 dvoriv 1892 r 458 1896 497 1897 503 dvori i 3085 zhiteliv Velikih zemlevlasnikiv u seli ne bulo Jogo osnovnu chastinu stanovili kozaki Najbilshe zemli mav pomishik Mikita Trizna 500 desyatin a takozh Yakim Kozlov Trifon Kozlov Gorban Horoshkevich Skorina Polkovnik Mikita Trizna priyihav v Orlivku dozhivati svij vik U pomishika buv upravlyayuchij na sezonni roboti najmali selyan Donka Mariya Trizna bula chlenom organizaciyi Narodna volya Yiyi razom z inshimi zasudili za zamah na Oleksandra III ale vona vtekla nibi to yiyi pid telyachimi shkirami privezli v Orlivku Zhila v seli nelegalno potim vijshla zamizh za likarya Tesana Mariya Trizna pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku vidkrila v svoyemu budinku shkolu Do revolyuciyi bilshist selyan zhili duzhe bidno u bagatoh gospodarstvah ne bulo koriv i konej Likuvalnogo zakladu v seli ne bulo Bagato lyudej hvorili i rano pomirali Osoblivo visokoyu bula dityacha smertnist Bidnist nepismennist i dikist stavali prichinoyu chastih bijok osoblivo pid chas hramovih svyat Bulo poshirene starcyuvannya Zemska triklasna shkola v Orlivci bula vidkrita priblizno u 1880 roci a cerkovno prihodska znachno ranishe U 1885 roci zemstvo pochinaye budivnictvo triklasnogo primishennya shkoli yake bulo zakinchene u 1896 roci U 1917 1919 rokah u seli kilka raziv zminyuvalas vlada Orlivci voyuvali v riznih armiyah RSChA Dobrovolchij ye takozh dokumentalno pidtverdzhenij pidstarshina DA UNR Opanas Kozliv U 1928 29 rokah pid chas primusovoyi kolektivizaciyi v Orlivci stvoreno pershi kolgospi Zgoda Zirka Vilna pracya Zhovten im Budonnogo U 1932 roci vsi dribni kolgospi ob yednalisya v odin im Voroshilova a potim utvorilosya dva im Voroshilova ta im Kaganovicha yaki proisnuvali do 50 h rokiv V 1932 33 rokah selo postrazhdalo vid Golodomoru Druga svitova vijna dlya zhiteliv sela pochalas z Polskogo pohodu 1939 go roku prodovzhilas v Zimovij vijni 1939 40 pid chas yakoyi sered orlivciv yaki sluzhili v RSChA buli vtrati Bezposeredno v selo vijna prijshla voseni 1941 go Orlivka bula okupovana nimcyami 9 veresnya 1941 roku Buli stvoreni na bazi kolgospiv Silskogospodarski gromadi z podibnimi funkciyami Molod vivozili na primusovi roboti v Nimechchinu U seli bula stvorena grupa radyanskih pidpilnikiv z 24 cholovik na choli z Petrom Konashevichem diyalnist yakoyi aktivizuvalas z nablizhennyam frontu v 1943 roci Chastina z nih brala uchast v partizanskomu z yednanni Za Batkivshinu Nimciv bulo vignano 17 veresnya 1943 roku Z vijni ne povernulisya dodomu 368 orlivciv Zhiteli sela voyuvali na riznih frontah pid Stalingradom Leningradom Moskvoyu na Kurskij duzi zvilnyali Polshu Chehoslovachchinu Ugorshinu Rumuniyu Dekomu z frontovikiv poshastilo zustriti peremogu v Berlini Kolgosp im Kaganovicha z 1944 roku ocholyuvav O Yu Shimko Vin bagato zrobiv dlya sela Pri nomu selo radiofikuvalos i elektrifikuvalos zbudovano tvarinnicki primishennya likarnyu U 1960 roci obidva kolgospi ob yednalis v odin Ukrayina Bulo zbudovano remontnu majsternyu prokladeno asfaltni dorogi rozpochato budivnictvo tipovogo primishennya shkoli yake zaversheno u 1970 roci Za kolgospni koshti bulo zbudovano dityachij sadok molochnij kompleks na 800 koriv bagato tvarinnickih primishen zhitlovih budinkiv vporyadkovano teritoriyi sela i virobnichih dilnic Pributok kolgospu u 1980 roci stanoviv 1 mln 65 tis krb u 1984 roci 3 mln krb Ce bulo odne z najmicnishih gospodarstv u rajoni yake na zhal u perelomnij chas istoriyi odne z pershih perejshlo u rozryad bankrutiv U 2000 roci KSP Ukrayina pripinilo svoye isnuvannya Selo Orlivka gazifikovane Blakitnij vognik prijshov u 325 budinkiv Gazifikaciya trivaye 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Kulikivskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Kulikivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Chernigivskogo rajonu SimvolikaZatverdzhenij 5 zhovtnya 2015 r rishennyam XXVI sesiyi silskoyi radi VI sklikannya Avtor Sergij Sheludko Gerb U sribnomu poli chornij orel iz zolotim ozbroyennyam Na zelenij bazi dvi shresheni sribni shabli iz zolotimi efesami Shit obramovanij dekorativnim kartushem i uvinchanij zolotoyu silskoyu koronoyu Orel vkazuye yak na nazvu sela tak i na jogo teritorialne roztashuvannya v Chernigivskij oblasti Shresheni shabli nagaduyut pro kozacke minule Orlivki Chislo shabel simvolizuye podil kozakiv sela na dva kureni yaki isnuvali za chasiv Getmanshini Prapor Kvadratne polotnishe skladayetsya z dvoh gorizontalnih smug biloyi ta zelenoyi 3 1 U centri verhnoyi smugi chornij orel iz zhovtim ozbroyennyam u centri nizhnoyi dvi shresheni bili shabli z zhovtimi efesami Vidatni lyudiIvan Mikolajovich Veremij na frontah Drugoyi svitovoyi vijni voyuvav z 1941 roku U 1945 roci za kilka misyaciv do kincya vijni tankistu z Orlivki prisvoyeno visoke zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu a u pislyavijskovij chas zvannya general majora Prozhivav u Kiyevi Jogo sinu lotchiku viprobuvachu u 1984 roci takozh bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Pomer Ivan Veremij u 1998 roci za zapovitom pohovanij v Orlivci GolodomorLyudi vimirali cilimi sim yami Nemozhlivo chitati spokijno svidchennya ochevidciv togo strashnogo chasu Trupi pomerlih golodnoyu smertyu valyalisya vsyudi yih zgribali i horonili v odnij yami Navit pri nablizhenni do sela bulo chuti trupnij smorid U listopadi 2007 roku v seli bulo vidkrito pam yatnij znak Hrest yak nagaduvannya i vshanuvannya beznevinnih zhertv golodomoru Na teritoriyi sela ye i inshi pam yatniki kozacka mogila memorialnij znak na chest zagiblih odnoselchan v roki vijni pam yatnik Nevidomomu soldatu v parku sela zhertvam fashizmu ta uchasnikam gromadyanskoyi vijni EkonomikaU seli stvoreno i pracyuyut p yat fermerskih gospodarstv yaki vzyali u naselennya zemelni payi v orendu Zhodne z nih ne ye pravonastupnikom KSP Ukrayina Pershim utvorilos u 2000 roci TOV Zlagoda yake ocholyuvav I I Chornij Potim vono rozdililos na dva nevelikih gospodarstva I nini TOV Zlagoda yakim keruye L V Skorina odne z najbilshih v Orlivci Vono orenduye 240 gektariv zemli u tomu chisli 191 ga rilli Tut pracyuye 6 cholovik na sezonni roboti zaproshuyut she dvoh pracivnikiv Na sivbi yarini buli zajnyati dva traktori novij MTZ i T 74 Ye tri zernozbiralnih kombajni nadayutsya poslugi naselennyu Za odnu vioranu sotku v Zlagodi berut 7 grn Ye mlin de vsi ohochi za pevnu oplatu mozhut zmoloti boroshno Krim Zlagodi na orlivskih zemlyah pracyuyut FG Lisova polyana A E Shabala FG Babich N A Babich FG Mriya K T G Chorna FG Moroza V M Orenduye payi u orlivciv i SFG Kolos V V Trush Barishivska zernova kompaniya GrainGrain Alliance OsvitaU Orlivskij ZOSh I III st navchayetsya 72 uchni pracyuye 15 uchiteliv Ocholyuye pedkolektiv Lidiya Stanislavivna Nosenko 60 vidsotkiv pedagogiv mayut vishu i pershu kategoriyu Direktor shkoli L S Nosenko i vchitel ukrayinskoyi movi i literaturi N M Kulichenko Vidminniki narodnoyi osviti Nadiya Mihajlivna starshij uchitel U shkoli ye komp yuternij klas pracyuyut gurtki i sekciyi bilshist zi sportivnim uhilom Zavdyaki sponsorskij dopomozi shkilna biblioteka popovnilas chudovoyu literaturoyu i ye odniyeyu z najkrashih v rajoni MedicinaOrlivska silska likarnya stala vidomoyu na vsyu Ukrayinu zavdyaki vidchajdushnomu kroku kerivnika likuvalnogo zakladu 14 travnya 2003 roku Vladislav Cuprik u kabineti silskogo golovi obliv sebe benzinom i na ochah u koleg pidpaliv Do cogo jogo pidshtovhnula bezvihid cherez neporozuminnya miscevoyi ta rajonnoyi vladi ne buv zatverdzhenij silskij byudzhet i dekilka misyaciv orlivski medpracivniki ne otrimuvali zarplatu Nadto dorogoyu cinoyu zaplativ Vladislav Illich za vidnovlennya spravedlivosti zhittyam Nova likarnya v Orlivci stala v diyu u 1993 roci Rozrahovana na 10 lizhok Shodnya po medichnu dopomogu do Orlivskoyi dilnichnoyi likarni zvertayutsya lyudi troh naselenih punktiv Orlivki Grabivki ta Smolyanki v nih meshkaye ponad 3 tisyachi zhiteliv Golovnij likar Olga Ivanivna Cuprik Zavdyaki sponsorskij dopomozi v likarni z yavilis mikroskop kardiograf kolorovij televizor komp yuter Na pershomu poversi ponovleno linoleum DitsadokNajteplishe krilo shkoli viddane pid dityachij sadok Svitanok yakij vidnoviv robotu z 1 veresnya 2007 roku Jogo vidviduye 17 hlopchikiv i divchatok Personal ditsadka 5 cholovik deyaki ne na povnu stavku Sponsori z institutu mizhnarodnih vidnosin podaruvali zakladu igrashki PrizvishaPrizvisha Nosenko Shimko Legeda Tacenko Postol Timoshenko Shevchenko ta in TransportIz shodu na zahid cherez selo prohodit Avtoshlyah T 2501 Vin jde vid Smolyanki do Drozdivki GalereyaTipova hata Magazin Stavok Cerkva Shkola Zupinka avtotransportu Pam yatnik Magazin Magazini Shkola Silska rada Dityachij majdanchikDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast PrimitkiUA Researcher 31 bereznya 2018 Orluvka procitovano 31 bereznya 2018 Kulakovskij Petro Chernigovo Sivershina u skladi Rechi Pospolitoyi 1919 Issuu angl Procitovano 19 chervnya 2020 www winterwar karelia ru Arhiv originalu za 1 lipnya 2020 Procitovano 19 chervnya 2020 Issuu angl Arhiv originalu za 24 travnya 2018 Procitovano 31 bereznya 2018 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal Verhovnoyi Radi Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaOrlowka 2 ws pow niezynski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 592 pol Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Orlivka Chernigivskij rajon Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2013 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2012