Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Махму д Ахмадінежа д перс محمود احمدی نژاد нар 28 жовтня 1956 Арадан Імперська Держава Іран іранський державний діяч 6 й

Ахмадінежад

Ахмадінежад

Махму́д Ахмадінежа́д (перс. محمود احمدی‌نژاد‎, (нар. 28 жовтня 1956, Арадан, Імперська Держава Іран) — іранський державний діяч, 6-й президент Ісламської республіки Іран (2005–2013).

Махмуд Ахмадінежад
перс. محمود احمدی‌نژاد‎
перс. محمود احمدی‌نژاد‎
image
Махмуд Ахмадінежад
перс. محمود احمدی‌نژاد‎
6-й президент Ірану
3 серпня 2005 — 4 серпня 2013
ПопередникМохаммад Хатамі
НаступникХассан Рухані
мер Тегерану
губернатор остану Курдистан
губернатор остану Ардабіль
мер м. Маку
мер м. Хой
Народився28 жовтня 1956(1956-10-28)[1][2][…] (67 років)
d, Семнан, Іран
Відомий яквикладач університету, політик, інженер
Місце роботиd
Громадянствоimage Іран
Національністьперс
Alma materd
Політична партіяd і d
У шлюбі зd
РелігіяІслам шиїтської-двонадесятницької течії
Нагороди
image image image image

d

d

 image
image
image Роботи у Вікіджерелах
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Медіафайли у Вікісховищі

До обрання президентом країни Ахмадінежад був губернатором двох провінцій, а пізніше мером столиці — Тегерана.

Життєпис

Був одним із семи дітей у родині коваля, яка мешкала в селищі Арадан, біля міста Гермсар на північному сході країни. Коли Махмуду виповнився рік, його сім'я переїхала до Тегерану. В столиці закінчив середню школу.

У 1976 році вступив до університету на факультет інженерії. Здобув інженерну освіту (докторський ступінь за фахом «дорожній рух і транспорт»).

Під час правління шаха Ірану приєднався до ісламської опозиції та пізніше брав участь у Іранській революції. Під час революційних подій, як стверджують, він брав участь у захопленні американського посольства у Тегерані у 1979–1981. Сам Ахмадінежад не підтверджує цих чуток, а інших доказів його участі у цих подіях не збереглося. Під час Ірано-Іракської війни записався добровольцем у армію та став членом елітного підрозділу — Корпусу вартових Ісламської революції, де дослужився до рангу командира підрозділу.

Після закінчення війни його було призначено мером м. Маку, а потім м. Хой в провінції Західний Азербайджан.

Упродовж двох років також був губернатором остану Курдистан на заході країни. Пізніше його було знову призначено губернатором остану Ардабіль. За час його головування на чолі цієї провінції Ахмадінежада було визнано найкращим губернатором країни. У 1997 році завершив свій термін на посту губернатора провінції Ардабіль і переїхав до Тегерану, де працював науковим співробітником у Тегеранському технологічному університеті.

У 2003 році був обраний обрано мером Тегерану. На чолі міста позакривав мережі західних ресторанів швидкої їжі, ввів заборону західної музики та фільмів. До 2005 року вів досить скромне життя: мешкав у простій трикімнатній квартирі у Тегерані й їздив на роботу на старій побитій машині. Також друкувався у праворадикальній іранській пресі. Простий стиль життя та працьовитість здобули йому популярність серед мешканців столиці. 2005 року під час президентських виборів він випередив шістьох інших кандидатів і його було обрано президентом країни.

На посаді президента Ірану висловлювався дуже критично у бік США та Ізраїлю. Основою його внутрішньої та зовнішньої політики був намір продовжувати досліди в галузі ядерних технологій та будувати ядерні реактори в країні. Уряд країни та сам Ахмадінежад стверджували, що ядерні реактори будувалися для мирного використання ядерної технології у виробництві електроенергії, проте низка країн висловила занепокоєння, побоюючись використання ядерних технологій для озброєння. Результатом суперечок між Іраном і деякими країнами стало запровадження санкцій проти Ірану. Попри це, більшість іранців підтримували внутрішню та зовнішню політику Ахмадінежада.

На виборах 2009 року його суперником був Мір-Хоссейн Мусаві. Хоча офіційні результати виборів були на користь Ахмедінеджада, чимало громадян не погодилися з ними, що призвело до тривалих масових акцій протесту.

Ахмадінежад і Україна

Махмуд Ахмадінежад став одним із небагатьох іранських політиків, що засудив війну в Україні, розв'язану Росією, і назвав Росію «сатанинською країною». 2 березня 2022 року на своїй сторінці в Twitter він опублікував пост в підтримку України.

Див. також

Примітки

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Dialog.ua. ​Бывший президент Ирана поддержал Украину и назвал Россию "сатанинской страной". Диалог.UA (рос.). Процитовано 22 листопада 2022.

Джерела

  • (англ.)
  • (англ.)
  • Mr. Ahmadinejad and the Holocaust in the Islamic World [ 3 листопада 2014 у Wayback Machine.] відео
  • Ахмадинежад вернулся на родину как герой [ 25 квітня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mahmu d Ahmadinezha d pers محمود احمدی نژاد nar 28 zhovtnya 1956 Aradan Imperska Derzhava Iran iranskij derzhavnij diyach 6 j prezident Islamskoyi respubliki Iran 2005 2013 Mahmud Ahmadinezhad pers محمود احمدی نژاد pers محمود احمدی نژاد Mahmud Ahmadinezhad pers محمود احمدی نژاد 6 j prezident Iranu3 serpnya 2005 4 serpnya 2013PoperednikMohammad HatamiNastupnikHassan Ruhanimer Tegeranugubernator ostanu Kurdistangubernator ostanu Ardabilmer m Makumer m HojNarodivsya28 zhovtnya 1956 1956 10 28 1 2 67 rokiv d Semnan IranVidomij yakvikladach universitetu politik inzhenerMisce robotidGromadyanstvo IranNacionalnistpersAlma materdPolitichna partiyad i dU shlyubi zdReligiyaIslam shiyitskoyi dvonadesyatnickoyi techiyiNagorodid d Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Do obrannya prezidentom krayini Ahmadinezhad buv gubernatorom dvoh provincij a piznishe merom stolici Tegerana ZhittyepisBuv odnim iz semi ditej u rodini kovalya yaka meshkala v selishi Aradan bilya mista Germsar na pivnichnomu shodi krayini Koli Mahmudu vipovnivsya rik jogo sim ya pereyihala do Tegeranu V stolici zakinchiv serednyu shkolu U 1976 roci vstupiv do universitetu na fakultet inzheneriyi Zdobuv inzhenernu osvitu doktorskij stupin za fahom dorozhnij ruh i transport Pid chas pravlinnya shaha Iranu priyednavsya do islamskoyi opoziciyi ta piznishe brav uchast u Iranskij revolyuciyi Pid chas revolyucijnih podij yak stverdzhuyut vin brav uchast u zahoplenni amerikanskogo posolstva u Tegerani u 1979 1981 Sam Ahmadinezhad ne pidtverdzhuye cih chutok a inshih dokaziv jogo uchasti u cih podiyah ne zbereglosya Pid chas Irano Irakskoyi vijni zapisavsya dobrovolcem u armiyu ta stav chlenom elitnogo pidrozdilu Korpusu vartovih Islamskoyi revolyuciyi de dosluzhivsya do rangu komandira pidrozdilu Pislya zakinchennya vijni jogo bulo priznacheno merom m Maku a potim m Hoj v provinciyi Zahidnij Azerbajdzhan Uprodovzh dvoh rokiv takozh buv gubernatorom ostanu Kurdistan na zahodi krayini Piznishe jogo bulo znovu priznacheno gubernatorom ostanu Ardabil Za chas jogo golovuvannya na choli ciyeyi provinciyi Ahmadinezhada bulo viznano najkrashim gubernatorom krayini U 1997 roci zavershiv svij termin na postu gubernatora provinciyi Ardabil i pereyihav do Tegeranu de pracyuvav naukovim spivrobitnikom u Tegeranskomu tehnologichnomu universiteti U 2003 roci buv obranij obrano merom Tegeranu Na choli mista pozakrivav merezhi zahidnih restoraniv shvidkoyi yizhi vviv zaboronu zahidnoyi muziki ta filmiv Do 2005 roku viv dosit skromne zhittya meshkav u prostij trikimnatnij kvartiri u Tegerani j yizdiv na robotu na starij pobitij mashini Takozh drukuvavsya u pravoradikalnij iranskij presi Prostij stil zhittya ta pracovitist zdobuli jomu populyarnist sered meshkanciv stolici 2005 roku pid chas prezidentskih viboriv vin viperediv shistoh inshih kandidativ i jogo bulo obrano prezidentom krayini Na posadi prezidenta Iranu vislovlyuvavsya duzhe kritichno u bik SShA ta Izrayilyu Osnovoyu jogo vnutrishnoyi ta zovnishnoyi politiki buv namir prodovzhuvati doslidi v galuzi yadernih tehnologij ta buduvati yaderni reaktori v krayini Uryad krayini ta sam Ahmadinezhad stverdzhuvali sho yaderni reaktori buduvalisya dlya mirnogo vikoristannya yadernoyi tehnologiyi u virobnictvi elektroenergiyi prote nizka krayin vislovila zanepokoyennya poboyuyuchis vikoristannya yadernih tehnologij dlya ozbroyennya Rezultatom superechok mizh Iranom i deyakimi krayinami stalo zaprovadzhennya sankcij proti Iranu Popri ce bilshist iranciv pidtrimuvali vnutrishnyu ta zovnishnyu politiku Ahmadinezhada Na viborah 2009 roku jogo supernikom buv Mir Hossejn Musavi Hocha oficijni rezultati viboriv buli na korist Ahmedinedzhada chimalo gromadyan ne pogodilisya z nimi sho prizvelo do trivalih masovih akcij protestu Ahmadinezhad i UkrayinaMahmud Ahmadinezhad stav odnim iz nebagatoh iranskih politikiv sho zasudiv vijnu v Ukrayini rozv yazanu Rosiyeyu i nazvav Rosiyu sataninskoyu krayinoyu 2 bereznya 2022 roku na svoyij storinci v Twitter vin opublikuvav post v pidtrimku Ukrayini Div takozhZaperechennya GolokostuPrimitkiPerson Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Dialog ua Byvshij prezident Irana podderzhal Ukrainu i nazval Rossiyu sataninskoj stranoj Dialog UA ros Procitovano 22 listopada 2022 Dzherela angl angl Mr Ahmadinejad and the Holocaust in the Islamic World 3 listopada 2014 u Wayback Machine video Ahmadinezhad vernulsya na rodinu kak geroj 25 kvitnya 2009 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ