Огнівцев Олександр Павлович

Олекса́ндр Па́влович Огні́вцев (* 27 серпня 1920, Петровське, Луганська область — † 8 вересня 1981, Москва) — український та російський співак (бас) радянських часів, лауреат Державної премії СРСР (1951), заслужений артист РСФСР (1956), народний артист РСФСР (1959), народний артист СРСР (1965). Нагороджений двома орденами Леніна (1971 і 1976), «Знак Пошани» (1951), Трудового Червоного Прапора (1980).

Огнівцев Олександр Павлович
Зображення
Основна інформація
Дата народження	27 серпня 1920(1920-08-27)
Місце народження	Петрово-Красносілля
Дата смерті	8 вересня 1981(1981-09-08) (61 рік)
Місце смерті	Москва
Поховання	Новодівичий цвинтар
Роки активності	1949-1981
Громадянство	СРСР
Професії	співак, оперний співак, музикант
Освіта	Кишинівська консерваторія
Праця в операх	Большой театр
Співацький голос	бас
Інструменти	вокал^[d]
Нагороди

Життєпис

Закінчив , працює диспетчером зв'язку на Далекому Сході. 1944 року після звільнення від нацистської окупації відновлював телефонні лінії на залізничних станціях України та Молдавії.

1949 року закінчив Кишинівську консерваторію — по класу В. Г. Дольєва та Б. Мілютіна, того ж року прийнятий солістом в Великий театр СРСР — виступав по 1981 рік.

1951 року здобув Першу премію Третього Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Берліні.

Театральна творчість

Виконані партії:

• Тезей — «Сон літньої ночі» Б. Бріттена,
• Філіпп ІІ — «Дон Карлос» Дж. Верді,
• Мефістофель, «Фауст» Гуно,
• Борис Годунов, «Борис Годунов» Мусоргського,
• Досифей, «Хованщина» Мусоргського — Державна премія СРСР, 1951,
• Іван Грозний, «Псковитянка» Римського-Корсакова,
• Дон Базіліо, «Севільський цирульник» Россіні,
• Варязький гість, «Садко»,
• Князь Болконський — «Війна та мир» — по Толстому,
• Вожак, «Оптимістична трагедія» Холмінова,
• Гремін, «Євгеній Онєгін» Чайковського,
• Рене — «Іоланта» Чайковського.

Камерні виконання, грамплатівки, гастролі, кіно

З камерної музики виконував твори М. Глінки, О. Гречанінова, Е. Гріга, Ц. Кюі, Ф. Ліста, Ж. Массне, С. Рахманінова, А. Рубінштейна, Ф. Шуберта, Р. Штрауса.

Також виступав як концертний співак, був з гастролями за кордоном СРСР: Австрія, Афганістан, Індія, Італія, Канада, ПНР, США, Угорська народна республіка, Франція, ЧССР, Швеція, Японія.

Випущені платівки з його записами:

• 1951 — Старий циган, «Алеко» С. Рахманінова, диригент Микола Голованов,
• 1958 — Микола І, «Декабристи» Ю. Шапоріна, диригент Олександр Мелік-Пашаєв,
• 1970 — Гремін, «Євгеній Онєгін» П. І. Чайковського, диригент Мстислав Ростропович,
• 1974 — Досифей, «Хованщина» Мусоргського, диригент ,
• 1982 — Генерал, «Гравець» С. Прокоф'єва, диригент .

Знімався в кіно:

• 1951 — студент Московської консерваторії, «Великий концерт», режисер В. П. Строєва,
• 1952 — Федір Шаляпін — «Римський-Корсаков», режисери та Г. Л. Рошаль,
• 1953 — «Пісні рідної сторони»,
• 1954 — Алеко, «Алеко», режисер .

Викладав в Московському державному інституті театрального мистецтва ім. Луначарського.

Похований на Новодівичому цвинтарі.

Джерела

• Луганська обласна бібліотека
• УРЕ

Посилання

• Огнівцев Олександр Павлович // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 362.