Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Криворі зький ботані чний сад ботанічний сад в Україні в межах Тернівського району міста Кривого Рогу Україна Криворізьк

Криворізький ботанічний сад НАНУ

Криворізький ботанічний сад НАНУ

Криворі́зький ботані́чний сад — ботанічний сад в Україні, в межах Тернівського району міста Кривого Рогу (Україна).

Криворізький ботанічний сад
image
Підвісний міст через ставок біля офіса
Підвісний міст через ставок біля офіса
48°08′55″ пн. ш. 33°34′37″ сх. д. / 48.14878700002777379° пн. ш. 33.576974000028° сх. д. / 48.14878700002777379; 33.576974000028Координати: 48°08′55″ пн. ш. 33°34′37″ сх. д. / 48.14878700002777379° пн. ш. 33.576974000028° сх. д. / 48.14878700002777379; 33.576974000028
Країнаimage Україна
Розташування
Кривий Ріг,
Тернівський район
Площа75 га (1981-2002) / 52,4 га (2002 — донині)
Засновано1981 р.
ОператорКриворізький ботанічний сад НАН України.
Вебсторінка — http://garden.gov.ua.
Вебсторінкаgarden.gov.ua
image
image
Криворізький ботанічний сад НАН України (Україна)
image Криворізький ботанічний сад НАН України у Вікісховищі

Загальні відомості

Сад є державною, бюджетною, неприбутковою науковою установою, яка створена для організації творчої роботи колективу вчених і вирішення актуальних проблем розвитку фундаментальних та прикладних досліджень в галузі біологічної науки.

Сучасна площа 52,4 га. Перебуває у віданні Національної Академії наук України. Ботанічний сад є об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення. З 2004 року, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів, колекція деревних і чагарникових рослин (дендрарій) визнана національним надбанням України.

Заснування та історія

Зважаючи на загрозу екологічної катастрофи, що нависала над Кривбасом, у грудні 1972 року Президія АН УРСР виносить рішення «Про організацію опорного пункту Донецького ботанічного саду АН УРСР у Криворізькому промисловому районі», і вже 15 квітня 1975 року воно було прийняте. Засновником і творцем ботанічного саду на Криворіжжі став професор Євген Миколайович Кондратюк, на той час директор Донецького ботанічного саду.

image
Бузкова алея

До складу саду увійшла територія поблизу балки Приворотної. 25 червня 1981 року Президія Академії наук Української РСР прийняла розпорядження № 115 «Про створення Криворізького відділення Донецького ботанічного саду». За порівняно короткий час ботанічним садом були зібрані значні колекції різноманітних рослин, створені дендрарій, сад безперервного цвітіння, розарій, сад бузку та садового жасмину; побудовані лабораторно-адміністративний корпус, оранжереї, центральний вхід у сад, пішохідний міст через ставок завдовжки 110 м; дорожньо-пішохідна мережа з твердим покриттям.

В переліку ботанічних садів загальнодержавного значення Української РСР, що було створено як додаток 2 до постанови Ради Міністрів УРСР № 311 від 22 липня 1983 року, згадується філіал Донецького ботанічного саду, який має площу 75 га, та розташований у Кривому Розі. Його опис: «У філіалі, організованому у 1981 році, зростає більше 20 видів дерев, 100 сортів квітів, закладено плантацію хвойних дерев та витких рослин. База фундаментальних наукових досліджень, місце масового відпочинку трудящих.»

В переліку заповідних територій та об'єктів республіканського значення, що існує як додаток 9 до рішення виконкому Дніпропетровської обласної Ради народних депутатів № 469 від 17 грудня 1990 року, філіал Донецького ботанічного саду АН УРСР також згадується, змін площі та підпорядкування не було. Опис наведено: «Утворено у 1981 році. В ньому росте понад 20 видів дерев, зібрано колекцію дикорослих рослин флори СРСР та світу, що нараховує 3000 видів. Охороняються 12 видів рідкісних та зникаючих рослин, що занесено в червоні книги СРСР та УРСР»

З огляду на значні досягнення колективу, Президія Академії наук УРСР прийняла постанову № 144 від 20.05.1992 року про створення на базі Криворізького відділення Донецького ботанічного саду самостійної наукової установи в системі Академії Наук — Криворізького ботанічного саду АН України. Рішення, прийняте даною постановою, було затверджено розпорядженням представника Президента України в Дніпропетровській області № 518 від 30 грудня 1993 року. Пункт 4 цього розпорядження проголошує: «У зв'язку з прийняттям Академією Наук України рішення вважати Криворізьку філію Донецького ботанічного саду Криворізьким ботанічним садом з включенням його в мережу природно-заповідного фонду області.»

В переліку природно-заповідних територій та об'єктів області загальнодержавного значення, що є додатком 1 до розпорядження голови Дніпропетровської ОДА № 50-р від 22 грудня 1995 року, об'єкт вже вказано як «Криворізький ботанічний сад», що є неповною назвою. Площа залишилась незмінною, 75Га, а повну назву вказано в графі «розташування»: «Криворізький ботанічний сад НАН України».

Площу ботанічного саду зменшили до сучасного розміру рішенням Дніпропетровської обласної Ради № 525-22/XXIII від 19 березня 2002 року. Причиною зменшення площі вказано: «Уточнення меж при видачі акту на право землекористування»

Наукова діяльність

Створена унікальна колекція рідкісних і зникаючих рослин, де в умовах зберігається понад 180 видів рослин. Тільки тут можна побачити занесені до Червоної книги України (61 вид), до Світового (13 видів) та до Європейського Червоних списків (23 види) зникаючих рослин та гербарні зразки, які документують флористичні знахідки, як-от новий для науки вид — астрагал висунський. Створена національна колекція видів ковили України.

Колекційний фонд саду налічують 665 видів і форм, 120 сортів деревних та чагарникових; 811 квітково-декоративних видів, форм і сортів; 890 тропічних і субтропічних таксонів; 170 лікарських видів; 165 рідкісних та зникаючих видів; 124 ґрунтопокривні види; 520 видів рослин природної флори.

Огляд тематики наукових досліджень свідчить про багатогранну наукову та практичну діяльність саду. На цей час визначились основні напрямки наукових досліджень:

  • вивчення антропогенних змін біогеоценотичного покриву Криворіжжя, розробка наукових основ рекультивації порушених промисловістю земель;
  • оцінка стану екологічної ситуації регіону Кривбасу з метою розробки заходів щодо її покращення;
  • інтродукція та акліматизація нових видів рослин світової та місцевої флори з метою збереження біологічного різноманіття та відбору перспективних видів рослин для оптимізації довкілля і використання в народному господарстві;
  • вивчення фізіолого-біохімічних та анатомо-морфологічних особливостей інтродуцентів при дії несприятливих екологічних факторів;
  • наукові основи охорони фітогенофонду природної флори в індустріальних регіонах Правобережного степового Придніпров'я; збереження, збагачення та раціональне використання біологічного різноманіття екосистем;
  • генетико-селекційне збагачення біорізноманіття рослин.

Ці наукові дослідження проводяться у відділах оптимізації техногенних ландшафтів; інтродукції та акліматизації рослин; природної флори; фізіології рослин та біології ґрунтів.

За результатами наукових досліджень опубліковано «Атлас рідкісних і зникаючих видів Дніпропетровщини». Вперше був створений первинний інформаційний банк даних порушених земель в районах ПівГЗК. Було проведено аналіз структурно-функціональної організації ландшафтних систем у межах комбінату. Вперше створена карта екологічного стану довкілля Криворізького залізорудного басейну та вперше для даного регіону детально вивчені динаміка чисельності та таксономічний склад наземної .

Науковці створили геоботанічні карти відвалів (Ганнівський, Першотравневий) залізничної та автомобільної відсипки загальною площею понад 15 км², у масштабі 1:10000 та запропонували класифікацію ландшафтно-техногенних систем Криворіжжя. Була розроблена класифікація еколого-небезпечних новоутворень — провалів; створена карта ґрунтового покриву Ганнівського та Першотравневого відвалів; розроблено модель і розраховано екологічний потенціал біогеоценозів в умовах техноценогенезу.

Співпраця

Криворізький ботанічний сад відрізняється широким колом співпрацею з такими установами та організаціями: кафедра біофізики та біохімії Дніпропетровського національного університету, фермерське господарство «Компанія Маїс», науково-технологічний центр «Агробіотех», Харківський інститут рослинництва та селекції УААН, Інститут лісової ботаніки і фізіологічних деревних рослин університету Фрейбурга, а також з вченими із технічного Техаського університету та університету Чикаго.

Галерея

  • image
    Краєвид з підвісного мосту
  • image
    Гледичія
  • image
    Цвітіння опунції на відкритому повітрі
  • image
    Краєвид та колекція рослин, вид на північ від адміністративного корпусу
  • image
    Алея саду
  • У оранжереї ботанічного саду квітне колекція азалій
  • Оранжерея, зона колекції сукулентів. Вражають розміри товстянок.
  • Зона колекції водяних рослин у оранжереї
  • image
    Центральна алея
  • image
    Центральний вхід ботанічного саду, природоохоронні таблички.

Примітки

  1. (укр.). Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
  2. Постанова Ради Міністрів УРСР № 311 від 22 липня 1983 року «Про класифікацію та мережу територій і об'єктів природно-заповідного фонду УРСР»
  3. Рішення виконкому Дніпропетровської обласної Ради народних депутатів № 469 від 17 грудня 1990 року «Про мережу територій та об'єктів природно-заповідного фонду області.»
  4. Постанова президії Академії Наук України № 144 від 20 травня 1992 року «Про створення Криворізького ботанічного саду АН України.»
  5. Розпорядження представника Президента України в Дніпропетровській області № 518 від 30 грудня 1993 року «Про збереження і розвиток природно-заповідного фонду області»
  6. Розпорядження голови Дніпропетровської ОДА № 50-р від 22 грудня 1995 року «Про мережу територій та об'єктів природно-заповідного фонду»
  7. Рішення Дніпропетровської обласної Ради № 525-22/XXIII від 19 березня 2002 року «Про природно-заповідний фонд області»

Посилання

  • Сайт ботанічного саду [ 20 лютого 2009 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Krivori zkij botani chnij sad botanichnij sad v Ukrayini v mezhah Ternivskogo rajonu mista Krivogo Rogu Ukrayina Krivorizkij botanichnij sadPidvisnij mist cherez stavok bilya ofisaPidvisnij mist cherez stavok bilya ofisa48 08 55 pn sh 33 34 37 sh d 48 14878700002777379 pn sh 33 576974000028 sh d 48 14878700002777379 33 576974000028 Koordinati 48 08 55 pn sh 33 34 37 sh d 48 14878700002777379 pn sh 33 576974000028 sh d 48 14878700002777379 33 576974000028Krayina UkrayinaRoztashuvannyaKrivij Rig Ternivskij rajonPlosha75 ga 1981 2002 52 4 ga 2002 donini Zasnovano1981 r OperatorKrivorizkij botanichnij sad NAN Ukrayini Vebstorinka http garden gov ua Vebstorinkagarden gov uaKrivorizkij botanichnij sad NAN Ukrayini Ukrayina Krivorizkij botanichnij sad NAN Ukrayini u VikishovishiZagalni vidomostiSad ye derzhavnoyu byudzhetnoyu nepributkovoyu naukovoyu ustanovoyu yaka stvorena dlya organizaciyi tvorchoyi roboti kolektivu vchenih i virishennya aktualnih problem rozvitku fundamentalnih ta prikladnih doslidzhen v galuzi biologichnoyi nauki Suchasna plosha 52 4 ga Perebuvaye u vidanni Nacionalnoyi Akademiyi nauk Ukrayini Botanichnij sad ye ob yektom prirodno zapovidnogo fondu Ukrayini zagalnoderzhavnogo znachennya Z 2004 roku zgidno z rozporyadzhennyam Kabinetu Ministriv kolekciya derevnih i chagarnikovih roslin dendrarij viznana nacionalnim nadbannyam Ukrayini Zasnuvannya ta istoriyaZvazhayuchi na zagrozu ekologichnoyi katastrofi sho navisala nad Krivbasom u grudni 1972 roku Prezidiya AN URSR vinosit rishennya Pro organizaciyu opornogo punktu Doneckogo botanichnogo sadu AN URSR u Krivorizkomu promislovomu rajoni i vzhe 15 kvitnya 1975 roku vono bulo prijnyate Zasnovnikom i tvorcem botanichnogo sadu na Krivorizhzhi stav profesor Yevgen Mikolajovich Kondratyuk na toj chas direktor Doneckogo botanichnogo sadu Buzkova aleya Do skladu sadu uvijshla teritoriya poblizu balki Privorotnoyi 25 chervnya 1981 roku Prezidiya Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR prijnyala rozporyadzhennya 115 Pro stvorennya Krivorizkogo viddilennya Doneckogo botanichnogo sadu Za porivnyano korotkij chas botanichnim sadom buli zibrani znachni kolekciyi riznomanitnih roslin stvoreni dendrarij sad bezperervnogo cvitinnya rozarij sad buzku ta sadovogo zhasminu pobudovani laboratorno administrativnij korpus oranzhereyi centralnij vhid u sad pishohidnij mist cherez stavok zavdovzhki 110 m dorozhno pishohidna merezha z tverdim pokrittyam V pereliku botanichnih sadiv zagalnoderzhavnogo znachennya Ukrayinskoyi RSR sho bulo stvoreno yak dodatok 2 do postanovi Radi Ministriv URSR 311 vid 22 lipnya 1983 roku zgaduyetsya filial Doneckogo botanichnogo sadu yakij maye ploshu 75 ga ta roztashovanij u Krivomu Rozi Jogo opis U filiali organizovanomu u 1981 roci zrostaye bilshe 20 vidiv derev 100 sortiv kvitiv zakladeno plantaciyu hvojnih derev ta vitkih roslin Baza fundamentalnih naukovih doslidzhen misce masovogo vidpochinku trudyashih V pereliku zapovidnih teritorij ta ob yektiv respublikanskogo znachennya sho isnuye yak dodatok 9 do rishennya vikonkomu Dnipropetrovskoyi oblasnoyi Radi narodnih deputativ 469 vid 17 grudnya 1990 roku filial Doneckogo botanichnogo sadu AN URSR takozh zgaduyetsya zmin ploshi ta pidporyadkuvannya ne bulo Opis navedeno Utvoreno u 1981 roci V nomu roste ponad 20 vidiv derev zibrano kolekciyu dikoroslih roslin flori SRSR ta svitu sho narahovuye 3000 vidiv Ohoronyayutsya 12 vidiv ridkisnih ta znikayuchih roslin sho zaneseno v chervoni knigi SRSR ta URSR Z oglyadu na znachni dosyagnennya kolektivu Prezidiya Akademiyi nauk URSR prijnyala postanovu 144 vid 20 05 1992 roku pro stvorennya na bazi Krivorizkogo viddilennya Doneckogo botanichnogo sadu samostijnoyi naukovoyi ustanovi v sistemi Akademiyi Nauk Krivorizkogo botanichnogo sadu AN Ukrayini Rishennya prijnyate danoyu postanovoyu bulo zatverdzheno rozporyadzhennyam predstavnika Prezidenta Ukrayini v Dnipropetrovskij oblasti 518 vid 30 grudnya 1993 roku Punkt 4 cogo rozporyadzhennya progoloshuye U zv yazku z prijnyattyam Akademiyeyu Nauk Ukrayini rishennya vvazhati Krivorizku filiyu Doneckogo botanichnogo sadu Krivorizkim botanichnim sadom z vklyuchennyam jogo v merezhu prirodno zapovidnogo fondu oblasti V pereliku prirodno zapovidnih teritorij ta ob yektiv oblasti zagalnoderzhavnogo znachennya sho ye dodatkom 1 do rozporyadzhennya golovi Dnipropetrovskoyi ODA 50 r vid 22 grudnya 1995 roku ob yekt vzhe vkazano yak Krivorizkij botanichnij sad sho ye nepovnoyu nazvoyu Plosha zalishilas nezminnoyu 75Ga a povnu nazvu vkazano v grafi roztashuvannya Krivorizkij botanichnij sad NAN Ukrayini Ploshu botanichnogo sadu zmenshili do suchasnogo rozmiru rishennyam Dnipropetrovskoyi oblasnoyi Radi 525 22 XXIII vid 19 bereznya 2002 roku Prichinoyu zmenshennya ploshi vkazano Utochnennya mezh pri vidachi aktu na pravo zemlekoristuvannya Naukova diyalnistStvorena unikalna kolekciya ridkisnih i znikayuchih roslin de v umovah zberigayetsya ponad 180 vidiv roslin Tilki tut mozhna pobachiti zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini 61 vid do Svitovogo 13 vidiv ta do Yevropejskogo Chervonih spiskiv 23 vidi znikayuchih roslin ta gerbarni zrazki yaki dokumentuyut floristichni znahidki yak ot novij dlya nauki vid astragal visunskij Stvorena nacionalna kolekciya vidiv kovili Ukrayini Kolekcijnij fond sadu nalichuyut 665 vidiv i form 120 sortiv derevnih ta chagarnikovih 811 kvitkovo dekorativnih vidiv form i sortiv 890 tropichnih i subtropichnih taksoniv 170 likarskih vidiv 165 ridkisnih ta znikayuchih vidiv 124 gruntopokrivni vidi 520 vidiv roslin prirodnoyi flori Oglyad tematiki naukovih doslidzhen svidchit pro bagatogrannu naukovu ta praktichnu diyalnist sadu Na cej chas viznachilis osnovni napryamki naukovih doslidzhen vivchennya antropogennih zmin biogeocenotichnogo pokrivu Krivorizhzhya rozrobka naukovih osnov rekultivaciyi porushenih promislovistyu zemel ocinka stanu ekologichnoyi situaciyi regionu Krivbasu z metoyu rozrobki zahodiv shodo yiyi pokrashennya introdukciya ta aklimatizaciya novih vidiv roslin svitovoyi ta miscevoyi flori z metoyu zberezhennya biologichnogo riznomanittya ta vidboru perspektivnih vidiv roslin dlya optimizaciyi dovkillya i vikoristannya v narodnomu gospodarstvi vivchennya fiziologo biohimichnih ta anatomo morfologichnih osoblivostej introducentiv pri diyi nespriyatlivih ekologichnih faktoriv naukovi osnovi ohoroni fitogenofondu prirodnoyi flori v industrialnih regionah Pravoberezhnogo stepovogo Pridniprov ya zberezhennya zbagachennya ta racionalne vikoristannya biologichnogo riznomanittya ekosistem genetiko selekcijne zbagachennya bioriznomanittya roslin Ci naukovi doslidzhennya provodyatsya u viddilah optimizaciyi tehnogennih landshaftiv introdukciyi ta aklimatizaciyi roslin prirodnoyi flori fiziologiyi roslin ta biologiyi gruntiv Za rezultatami naukovih doslidzhen opublikovano Atlas ridkisnih i znikayuchih vidiv Dnipropetrovshini Vpershe buv stvorenij pervinnij informacijnij bank danih porushenih zemel v rajonah PivGZK Bulo provedeno analiz strukturno funkcionalnoyi organizaciyi landshaftnih sistem u mezhah kombinatu Vpershe stvorena karta ekologichnogo stanu dovkillya Krivorizkogo zalizorudnogo basejnu ta vpershe dlya danogo regionu detalno vivcheni dinamika chiselnosti ta taksonomichnij sklad nazemnoyi Naukovci stvorili geobotanichni karti vidvaliv Gannivskij Pershotravnevij zaliznichnoyi ta avtomobilnoyi vidsipki zagalnoyu plosheyu ponad 15 km u masshtabi 1 10000 ta zaproponuvali klasifikaciyu landshaftno tehnogennih sistem Krivorizhzhya Bula rozroblena klasifikaciya ekologo nebezpechnih novoutvoren provaliv stvorena karta gruntovogo pokrivu Gannivskogo ta Pershotravnevogo vidvaliv rozrobleno model i rozrahovano ekologichnij potencial biogeocenoziv v umovah tehnocenogenezu SpivpracyaKrivorizkij botanichnij sad vidriznyayetsya shirokim kolom spivpraceyu z takimi ustanovami ta organizaciyami kafedra biofiziki ta biohimiyi Dnipropetrovskogo nacionalnogo universitetu fermerske gospodarstvo Kompaniya Mayis naukovo tehnologichnij centr Agrobioteh Harkivskij institut roslinnictva ta selekciyi UAAN Institut lisovoyi botaniki i fiziologichnih derevnih roslin universitetu Frejburga a takozh z vchenimi iz tehnichnogo Tehaskogo universitetu ta universitetu Chikago GalereyaKrayevid z pidvisnogo mostu Gledichiya Cvitinnya opunciyi na vidkritomu povitri Krayevid ta kolekciya roslin vid na pivnich vid administrativnogo korpusu Aleya sadu U oranzhereyi botanichnogo sadu kvitne kolekciya azalij Oranzhereya zona kolekciyi sukulentiv Vrazhayut rozmiri tovstyanok Zona kolekciyi vodyanih roslin u oranzhereyi Centralna aleya Centralnij vhid botanichnogo sadu prirodoohoronni tablichki Primitki ukr Arhiv originalu za 28 listopada 2021 Procitovano 28 listopada 2021 Postanova Radi Ministriv URSR 311 vid 22 lipnya 1983 roku Pro klasifikaciyu ta merezhu teritorij i ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu URSR Rishennya vikonkomu Dnipropetrovskoyi oblasnoyi Radi narodnih deputativ 469 vid 17 grudnya 1990 roku Pro merezhu teritorij ta ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu oblasti Postanova prezidiyi Akademiyi Nauk Ukrayini 144 vid 20 travnya 1992 roku Pro stvorennya Krivorizkogo botanichnogo sadu AN Ukrayini Rozporyadzhennya predstavnika Prezidenta Ukrayini v Dnipropetrovskij oblasti 518 vid 30 grudnya 1993 roku Pro zberezhennya i rozvitok prirodno zapovidnogo fondu oblasti Rozporyadzhennya golovi Dnipropetrovskoyi ODA 50 r vid 22 grudnya 1995 roku Pro merezhu teritorij ta ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu Rishennya Dnipropetrovskoyi oblasnoyi Radi 525 22 XXIII vid 19 bereznya 2002 roku Pro prirodno zapovidnij fond oblasti PosilannyaSajt botanichnogo sadu 20 lyutogo 2009 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ