Колібрі-манго зеленогорлий | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець зеленогорлого колібрі-манго | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Anthracothorax viridigula (Boddaert, 1783) | ||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Trochilus viridigula | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Колі́брі-ма́нго зеленогорлий (Anthracothorax viridigula) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Південній Америці.
Таксономія
Зеленокрилий колібрі-манго був описаний французьким натуралістом Жоржем-Луї Леклерком де Бюффоном в 1780 році в праці «Histoire Naturelle des Oiseaux» за зразком з Каєнни (Французька Гвіана). Науково вид був описаний в 1783 році, коли голландський натураліст Пітер Боддерт класифікував його під назвою Trochilus largipennis у своїй праці «Planches Enluminées». Пізніше вид був переведений до роду Колібрі-манго (Anthracothorax), введеного німецьким натуралістом [en] у 1831 році. Зеленокрилий колібрі-манго є типовим видом цього роду.
Опис
Довжина птаха становить 10,5—12,5 см, самці важать 7,5—8,5 г, самиці 6 г. У самців верхня частина тіла бронзово-зелена, горло нижня частина тіла зелені, блискучі, по центру грудей і живота проходить оксамитово-чорна смуга. Центральні стернові пера темно-коричневі або зелені, решта фіолетові, блискучі, крайні стернові пера мають темно-сірі кінчики. Лапи покриті білим пуховим пір'ям. Дзьоб довгий, чорний, дещо вигнутий.
У самиць верхня частина тіла така ж, як у самців. Нижня частина тіла у них переважно біла, по її центру від підборіддя до живота проходить оксамитово-чорна смуга. Хвіст такий же, як у самців, однак крайні стернові пера мають білі кінчики. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак підборіддя і нижня частина тіла у них каштанові.
Поширення і екологія
Зеленогорлі колібрі-манго мешкають в прибережних районах Південної Америки, від північно-східної Венесуели (на схід від півострова [en]) через Гаяну, Суринам і Французьку Гвіану до бразильського штату Мараньян, а також в долині Амазонки на захід до гирла Ріу-Негру і на острові Тринідад. Вони живуть в мангрових лісах, у вологих саванах та в інших заболочених ландшафтах, місцями порослих високими деревами, на висоті до 500 м над рівнем моря.
Зеленогорлі колібрі-манго живляться нектаром квітучих дерев, зокрема з родів Erythrina, Caesalpinia, Tabebuia, Cordia і Spathodea, а також комахами, яких ловлять в польоті або збирають з рослинності. Самці захищають кормові території. Гніздування відбувається протягом всього року, в Гаяні переважно з січня по березень. Гніздо невелике, чашоподібне, розміщується на дереві, на висоті понад 10 м над землею. В кладці 2 білих яйця розміром 16,5×9,5 мм і вагою 0,71 г. Інкубаційний період триває 14—15 днів. Пташенята покидають гніздо через 24—25 днів після вилуплення, однак самиці продовжують піклуватися про них ще 3—4 тижні. Птахи набувають статевої зрілості у віці 2 років.
Примітки
- BirdLife International (2016). Anthracothorax viridigula: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 23 листопада 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 листопада 2022.
- Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1780). Le colibri à cravate verte. Histoire Naturelle des Oiseaux (фр.). Т. 11. Paris: De L'Imprimerie Royale. с. 77.
- Buffon, Georges-Louis Leclerc de; ; ; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). Colibri à gorge vert, de Cayenne. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Т. 7. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 671 Fig. 1.
- Boddaert, Pieter (1783). Table des planches enluminéez d'histoire naturelle de M. D'Aubenton : avec les denominations de M.M. de Buffon, Brisson, Edwards, Linnaeus et Latham, precedé d'une notice des principaux ouvrages zoologiques enluminés (фр.). Utrecht. с. 41, Number 671 Fig. 1.
- (1831). Bemerkungen über Species und einige ornithologische Familien und Sippen. Isis von Oken (нім.). 24. Cols 538–548 [545].
- Kenefick, Martyn (22 вересня 2020). Species lists of birds for South American countries and territories: Trinidad and Tobago. South American Classification Committee of the American Ornithological Society.
- Official checklist of Trinidad & Tobago (PDF). Trinidad & Tobago Rare Birds Committee. March 2019. Процитовано 30 жовтня 2019.
Джерела
Посилання
- Stamps (for Suriname) with RangeMap
- Green-throated Mango photo gallery VIREO
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolibri mango zelenogorlij Samec zelenogorlogo kolibri mango Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Serpokrilcepodibni Apodiformes Rodina Kolibriyevi Trochilidae Pidrodina Polytminae Rid Kolibri mango Anthracothorax Vid Kolibri mango zelenogorlij Binomialna nazva Anthracothorax viridigula Boddaert 1783 Areal vidu Sinonimi Trochilus viridigula Posilannya Vikishovishe Anthracothorax viridigula Vikividi Anthracothorax viridigula ITIS 555075 MSOP 22687122 NCBI 584665 Koli bri ma ngo zelenogorlij Anthracothorax viridigula vid serpokrilcepodibnih ptahiv rodini kolibriyevih Trochilidae Meshkaye v Pivdennij Americi TaksonomiyaZelenokrili kolibri mango Zelenokrilij kolibri mango buv opisanij francuzkim naturalistom Zhorzhem Luyi Leklerkom de Byuffonom v 1780 roci v praci Histoire Naturelle des Oiseaux za zrazkom z Kayenni Francuzka Gviana Naukovo vid buv opisanij v 1783 roci koli gollandskij naturalist Piter Boddert klasifikuvav jogo pid nazvoyu Trochilus largipennis u svoyij praci Planches Enluminees Piznishe vid buv perevedenij do rodu Kolibri mango Anthracothorax vvedenogo nimeckim naturalistom en u 1831 roci Zelenokrilij kolibri mango ye tipovim vidom cogo rodu OpisDovzhina ptaha stanovit 10 5 12 5 sm samci vazhat 7 5 8 5 g samici 6 g U samciv verhnya chastina tila bronzovo zelena gorlo nizhnya chastina tila zeleni bliskuchi po centru grudej i zhivota prohodit oksamitovo chorna smuga Centralni sternovi pera temno korichnevi abo zeleni reshta fioletovi bliskuchi krajni sternovi pera mayut temno siri kinchiki Lapi pokriti bilim puhovim pir yam Dzob dovgij chornij desho vignutij U samic verhnya chastina tila taka zh yak u samciv Nizhnya chastina tila u nih perevazhno bila po yiyi centru vid pidboriddya do zhivota prohodit oksamitovo chorna smuga Hvist takij zhe yak u samciv odnak krajni sternovi pera mayut bili kinchiki Zabarvlennya molodih ptahiv ye podibne do zabarvlennya samic odnak pidboriddya i nizhnya chastina tila u nih kashtanovi Poshirennya i ekologiyaZelenogorli kolibri mango meshkayut v priberezhnih rajonah Pivdennoyi Ameriki vid pivnichno shidnoyi Venesueli na shid vid pivostrova en cherez Gayanu Surinam i Francuzku Gvianu do brazilskogo shtatu Maranyan a takozh v dolini Amazonki na zahid do girla Riu Negru i na ostrovi Trinidad Voni zhivut v mangrovih lisah u vologih savanah ta v inshih zabolochenih landshaftah miscyami poroslih visokimi derevami na visoti do 500 m nad rivnem morya Zelenogorli kolibri mango zhivlyatsya nektarom kvituchih derev zokrema z rodiv Erythrina Caesalpinia Tabebuia Cordia i Spathodea a takozh komahami yakih lovlyat v poloti abo zbirayut z roslinnosti Samci zahishayut kormovi teritoriyi Gnizduvannya vidbuvayetsya protyagom vsogo roku v Gayani perevazhno z sichnya po berezen Gnizdo nevelike chashopodibne rozmishuyetsya na derevi na visoti ponad 10 m nad zemleyu V kladci 2 bilih yajcya rozmirom 16 5 9 5 mm i vagoyu 0 71 g Inkubacijnij period trivaye 14 15 dniv Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 24 25 dniv pislya viluplennya odnak samici prodovzhuyut pikluvatisya pro nih she 3 4 tizhni Ptahi nabuvayut statevoyi zrilosti u vici 2 rokiv PrimitkiBirdLife International 2016 Anthracothorax viridigula informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 23 listopada 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red Hummingbirds World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 23 listopada 2022 Buffon Georges Louis Leclerc de 1780 Le colibri a cravate verte Histoire Naturelle des Oiseaux fr T 11 Paris De L Imprimerie Royale s 77 Buffon Georges Louis Leclerc de Daubenton Louis Jean Marie 1765 1783 Colibri a gorge vert de Cayenne Planches Enluminees D Histoire Naturelle T 7 Paris De L Imprimerie Royale Plate 671 Fig 1 Boddaert Pieter 1783 Table des planches enlumineez d histoire naturelle de M D Aubenton avec les denominations de M M de Buffon Brisson Edwards Linnaeus et Latham precede d une notice des principaux ouvrages zoologiques enlumines fr Utrecht s 41 Number 671 Fig 1 1831 Bemerkungen uber Species und einige ornithologische Familien und Sippen Isis von Oken nim 24 Cols 538 548 545 Kenefick Martyn 22 veresnya 2020 Species lists of birds for South American countries and territories Trinidad and Tobago South American Classification Committee of the American Ornithological Society Official checklist of Trinidad amp Tobago PDF Trinidad amp Tobago Rare Birds Committee March 2019 Procitovano 30 zhovtnya 2019 Dzherelaffrench Richard 1991 A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago vid 2nd Comstock Publishing ISBN 0 8014 9792 2 Hilty Steven L 2003 Birds of Venezuela London Christopher Helm ISBN 0 7136 6418 5 PosilannyaStamps for Suriname with RangeMap Green throated Mango photo gallery VIREO Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi