Ашина Бучжень (д/н—667) — напівнезалежний (автономний) східний каган Західнотюркського каганату в 657—667 роках.
Ашина Бучжень | |
Смерть: | 667 |
---|---|
Батько: | d |
Діти: | Хушело-шад |
Життєпис
Походив з династії Ашина. Про батьків відсутні якійсь відомості. Був небожем Бйорі-шада. У 632—639 роках брав участь у війнах проти племен дулу. Але з 650 року позбавився танської залежності. Тривалий час вірно служив Халлиг Ишбара-Ябгу-кагану. 656 року після низки поразок останнього підкорився танському імператору Лі Чжи.
657 року після перемоги над каганом отримав від імператора титул нушібі-хана й владу над племенами нушібі. Його володіння отримали статус своєрідної автономії (джімі), а він сам титул цзіванджуе-кагана (каган, що продовжив те, що закінчилося). 659 року спільно з Міше-шадом, правителем іншої частини каганату, здійснив кампанію проти Дженджу-шада, що набирав силу в Тохаристані. Того було переможено й страчено.
Спрямував зусилля на об'єднання каганату, навіть в автономному статус. 662 року під час походу на державу Куча обмовив перед китайським полководцем Су Хуачженом суперника Міше-шада, якого було вбито. Це призвело до повстання двох вождів дулу — Чупана і Тун-Ишбара, що перейшли на бік тибетського імператора Манронманцана. Імператор же призначив замість Міше-шада керувати сина останнього — Юанькін-шада.
Примітки
Джерела
- Ahmet., Taşağil (1995—2004). Gök-Türkler. Atatürk Kültür, Dil, ve Tarih Yüksek Kurumu (Turkey). Ankara: Türk Tarih Kurumu Basımevi. . OCLC 33892575.
- Skaff, Jonathan Karam (2012). Sui-Tang China and Its Turko-Mongol Neighbors. Oxford University Press. p. 179. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ashina Buchzhen d n 667 napivnezalezhnij avtonomnij shidnij kagan Zahidnotyurkskogo kaganatu v 657 667 rokah Ashina Buchzhen Smert 667Batko dDiti Hushelo shadZhittyepisPohodiv z dinastiyi Ashina Pro batkiv vidsutni yakijs vidomosti Buv nebozhem Bjori shada U 632 639 rokah brav uchast u vijnah proti plemen dulu Ale z 650 roku pozbavivsya tanskoyi zalezhnosti Trivalij chas virno sluzhiv Hallig Ishbara Yabgu kaganu 656 roku pislya nizki porazok ostannogo pidkorivsya tanskomu imperatoru Li Chzhi 657 roku pislya peremogi nad kaganom otrimav vid imperatora titul nushibi hana j vladu nad plemenami nushibi Jogo volodinnya otrimali status svoyeridnoyi avtonomiyi dzhimi a vin sam titul czivandzhue kagana kagan sho prodovzhiv te sho zakinchilosya 659 roku spilno z Mishe shadom pravitelem inshoyi chastini kaganatu zdijsniv kampaniyu proti Dzhendzhu shada sho nabirav silu v Toharistani Togo bulo peremozheno j stracheno Spryamuvav zusillya na ob yednannya kaganatu navit v avtonomnomu status 662 roku pid chas pohodu na derzhavu Kucha obmoviv pered kitajskim polkovodcem Su Huachzhenom supernika Mishe shada yakogo bulo vbito Ce prizvelo do povstannya dvoh vozhdiv dulu Chupana i Tun Ishbara sho perejshli na bik tibetskogo imperatora Manronmancana Imperator zhe priznachiv zamist Mishe shada keruvati sina ostannogo Yuankin shada PrimitkiDzherelaAhmet Tasagil 1995 2004 Gok Turkler Ataturk Kultur Dil ve Tarih Yuksek Kurumu Turkey Ankara Turk Tarih Kurumu Basimevi ISBN 975161113X OCLC 33892575 Skaff Jonathan Karam 2012 Sui Tang China and Its Turko Mongol Neighbors Oxford University Press p 179 ISBN 978 0 19 999627 8