Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (квітень 2023) |
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (квітень 2023) |
Шуммер Олександр Олексійович (13.08.1875, Санкт-Петербург -?) у 1908 р. закінчив агрономічний факультет в Київському політехнічному інституті.
| Шуммер Олександр Олексійович | |
|---|---|
| Народився | 13 серпня 1875 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Помер | не раніше 15 квітня 1934 |
| Діяльність | еколог, орнітолог |
| Alma mater | Київський політехнічний інститут (1908) |
| Заклад | Асканія-Нова Український комітет охорони пам'яток природи |
Життя і боротьба
Всерйоз став займатися орнітологічними дослідженнями, в 1912 р. увійшов до складу Російського Орнітологічного Комітету, в листопаді 1912 р. брав участь у Москві в спеціальному засіданні цього комітету, присвяченого охороні птахів.
Як активний член Київського орнітологічного товариства, брав участь у природоохоронній виставці в Києві в березні 1914 р., у виставці по охороні хижих птахів в Києві в квітні 1914 р.
На початку 20-х років працював в Костромі, звідки в 1926 р. переїхав в Асканію-Нова на посаду зоолога, боровся за заповідність цілинного степу. Ось, скажімо, промовиста цитата з його звіту за 1926 г.:
 | Вважаю за необхідне сказати, що фактично до цього часу держзаповідник «Чаплі» аж ніяк не є заповідником. Ті 200-300 десятин заповідного степу, що залишилися після Фальц-Фейна, звичайно, не можуть бути названі заповідником з орнітологічної точки зору, і мабуть, мамологічної. Кожен працівник, кожен службовець, натрапивши на птицю або звіра в межах степу, докладає всі зусилля, щоб зловити її або вбити. |  |
Наприкінці 20-х років Шуммер стає кореспондентом Українського комітету охорони пам'яток природи. У 1928 р. чиновники Наркомзему УРСР, якому підпорядковувався цей заповідник, надумали перенесті ділянку абсолютно заповідного степу на нове місце — О. О. Шуммеру з колегами вдалося домогтися скасування цього решения. У Асканії-Нова вчений займався охороною степового орла. За його доповіддю 4-й Всесоюзний з'їзд зоологів, анатомів і гістологів в Києві (1930) прийняв спеціальну резолюцію. На початку 30-х років О. О. Шуммер став виконуючим обов'язки директора Приморських заповідників, підпорядкованих тоді Асканії.
Будучи кандидатом у члени ВКП (б), йому нелегко було відстоювати ідеї заповідання в місцевих партрадянських органах.
Цікавий протокол наради в Голопристанському райвиконкомі, куди 17 квітня 1933 р. було запрошено Олександра Олексійовича. Голова Голопристанського райвиконкому Носов: "Вам, т. Шуммер, відома постанова нашого райвиконкому про те, що частина вільної землі і частина заповідника на Ягорлицькій ділянці передаєтся радгоспу «Каракуль-експорт?»
Шуммер: «Відома, але цю постанову, як незаконну, опротестував і скасував Генеральний прокурор України через обласного прокурора, про що має бути Вам пріслано телеграму.»
Носов: «А Ви знаєте, що прокурор не має права скасовувати постанови райвиконкому?»
Шуммер: «Знаю, але прокурор має право скасовувати постанову райвиконкому, яка в свою очередь скасовує постанову Раднаркому».
Роботі Чорноморських (Приморських) заповідників було присвячено на Першому Всеросійському з'їзді по охороні природи доповідь О. О. Шуммера. Він розповів, що заповідник почав інтенсивні дослідження з розведення рідкісних видів птахів — дрохви, степового журавля, чайки-реготуна з метою «насичення наших степів». Однак ці цікаві і багатообіцяючі праці були призупинені.
У жовтні 1933 р. ДПУ зарештувало діячів охорони природи, які працювали в той час або раніше, в Асканії-Нова. З Голої Пристані до Харкова привезли Шуммера. Вже з первого допиту — 23 листопада 1933 р., похилого та хворого сердцем зоолога змусили «зізнатися» у членстві в «контрреволюційній повстанській організації» під керівництвом професора В. В. Станчинського. У свідченнях Шуммера говориться, що Приморські заповідники, також як і Кримський, були організовані як база для «майбутнього ворожого десанту», що кадри Всеукраїнського товариства мисливців — це майбутні «бойовики», що директор заповідника «Конча-Заспа» Волохов готував «кадри» повстанців для переведення в Асканію-Нова.
Можна тільки припустити, як по звірячому катували бідного зоолога слідчі Дупан і Скролівецький, якщо він зміг таке наговорити.
15 квітня 1934 р. Шуммер був звільнений з-під слідства через нестачу даних для притягнення до відповідальності. Подальша його доля невідома.
Див. також
Публікації
- Об учете гнезд степного орла в заповеднике Чапли в 26-29 гг. (резолюция по докладу А. А. Шуммера) // Тp. 4 Всесоюз. съезда зоологов, анатомов и гистологов в Киеве. — Х.-К., 1931. — С. 24.
- Шуммер А. О Черноморском заповеднике // Тp. 1-го Всесоюз. съезда по охране природы в СССР. — М., 1935. — 389 с.
Про нього
- Борейко В. Е. Аскания-Нова: тяжкие версты истории (1826—1993). — К.: Киев. эколого-культурный центр, 1994. — 157 с.
Джерела
- Архів СБ України, спр. № 208744, т. 2.
- ЦДАВО України, ф. 1055, оп. I, спр. 1427, л. 44.
- ЦДАВО України, ф. 539, оп. 11, спр. 349, лл. 29—34.
- ЦДАВО України, ф. 27, оп. 9, спр. 591, л. 89.
Ресурси Інтернету
- «Злой гений» Аскании-Нова
Виноски
- Материалы Русского Орнитологического Комитета // Птицеведение и птицеводство. — 1913. — Ч. I. — С. 20-51.
- Архив Института зоологии АH Украины, дело за 1926 г. Краткий и предварительный отчет орнитолога Шуммера.
- ЦДАВО України, ф. 1055, оп. I, д. 1427, л. 44)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2023 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti kviten 2023 Shummer Oleksandr Oleksijovich 13 08 1875 Sankt Peterburg u 1908 r zakinchiv agronomichnij fakultet v Kiyivskomu politehnichnomu instituti Shummer Oleksandr OleksijovichNarodivsya13 serpnya 1875 1875 08 13 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomerne ranishe 15 kvitnya 1934Diyalnistekolog ornitologAlma materKiyivskij politehnichnij institut 1908 ZakladAskaniya Nova Ukrayinskij komitet ohoroni pam yatok prirodiZhittya i borotbaVserjoz stav zajmatisya ornitologichnimi doslidzhennyami v 1912 r uvijshov do skladu Rosijskogo Ornitologichnogo Komitetu v listopadi 1912 r brav uchast u Moskvi v specialnomu zasidanni cogo komitetu prisvyachenogo ohoroni ptahiv Yak aktivnij chlen Kiyivskogo ornitologichnogo tovaristva brav uchast u prirodoohoronnij vistavci v Kiyevi v berezni 1914 r u vistavci po ohoroni hizhih ptahiv v Kiyevi v kvitni 1914 r Na pochatku 20 h rokiv pracyuvav v Kostromi zvidki v 1926 r pereyihav v Askaniyu Nova na posadu zoologa borovsya za zapovidnist cilinnogo stepu Os skazhimo promovista citata z jogo zvitu za 1926 g Vvazhayu za neobhidne skazati sho faktichno do cogo chasu derzhzapovidnik Chapli azh niyak ne ye zapovidnikom Ti 200 300 desyatin zapovidnogo stepu sho zalishilisya pislya Falc Fejna zvichajno ne mozhut buti nazvani zapovidnikom z ornitologichnoyi tochki zoru i mabut mamologichnoyi Kozhen pracivnik kozhen sluzhbovec natrapivshi na pticyu abo zvira v mezhah stepu dokladaye vsi zusillya shob zloviti yiyi abo vbiti Naprikinci 20 h rokiv Shummer staye korespondentom Ukrayinskogo komitetu ohoroni pam yatok prirodi U 1928 r chinovniki Narkomzemu URSR yakomu pidporyadkovuvavsya cej zapovidnik nadumali perenesti dilyanku absolyutno zapovidnogo stepu na nove misce O O Shummeru z kolegami vdalosya domogtisya skasuvannya cogo resheniya U Askaniyi Nova vchenij zajmavsya ohoronoyu stepovogo orla Za jogo dopoviddyu 4 j Vsesoyuznij z yizd zoologiv anatomiv i gistologiv v Kiyevi 1930 prijnyav specialnu rezolyuciyu Na pochatku 30 h rokiv O O Shummer stav vikonuyuchim obov yazki direktora Primorskih zapovidnikiv pidporyadkovanih todi Askaniyi Buduchi kandidatom u chleni VKP b jomu nelegko bulo vidstoyuvati ideyi zapovidannya v miscevih partradyanskih organah Cikavij protokol naradi v Golopristanskomu rajvikonkomi kudi 17 kvitnya 1933 r bulo zaprosheno Oleksandra Oleksijovicha Golova Golopristanskogo rajvikonkomu Nosov Vam t Shummer vidoma postanova nashogo rajvikonkomu pro te sho chastina vilnoyi zemli i chastina zapovidnika na Yagorlickij dilyanci peredayetsya radgospu Karakul eksport Shummer Vidoma ale cyu postanovu yak nezakonnu oprotestuvav i skasuvav Generalnij prokuror Ukrayini cherez oblasnogo prokurora pro sho maye buti Vam prislano telegramu Nosov A Vi znayete sho prokuror ne maye prava skasovuvati postanovi rajvikonkomu Shummer Znayu ale prokuror maye pravo skasovuvati postanovu rajvikonkomu yaka v svoyu ochered skasovuye postanovu Radnarkomu Roboti Chornomorskih Primorskih zapovidnikiv bulo prisvyacheno na Pershomu Vserosijskomu z yizdi po ohoroni prirodi dopovid O O Shummera Vin rozpoviv sho zapovidnik pochav intensivni doslidzhennya z rozvedennya ridkisnih vidiv ptahiv drohvi stepovogo zhuravlya chajki regotuna z metoyu nasichennya nashih stepiv Odnak ci cikavi i bagatoobicyayuchi praci buli prizupineni U zhovtni 1933 r DPU zareshtuvalo diyachiv ohoroni prirodi yaki pracyuvali v toj chas abo ranishe v Askaniyi Nova Z Goloyi Pristani do Harkova privezli Shummera Vzhe z pervogo dopitu 23 listopada 1933 r pohilogo ta hvorogo serdcem zoologa zmusili ziznatisya u chlenstvi v kontrrevolyucijnij povstanskij organizaciyi pid kerivnictvom profesora V V Stanchinskogo U svidchennyah Shummera govoritsya sho Primorski zapovidniki takozh yak i Krimskij buli organizovani yak baza dlya majbutnogo vorozhogo desantu sho kadri Vseukrayinskogo tovaristva mislivciv ce majbutni bojoviki sho direktor zapovidnika Koncha Zaspa Volohov gotuvav kadri povstanciv dlya perevedennya v Askaniyu Nova Mozhna tilki pripustiti yak po zviryachomu katuvali bidnogo zoologa slidchi Dupan i Skroliveckij yaksho vin zmig take nagovoriti 15 kvitnya 1934 r Shummer buv zvilnenij z pid slidstva cherez nestachu danih dlya prityagnennya do vidpovidalnosti Podalsha jogo dolya nevidoma Div takozhStanchinskij Volodimir VolodimirovichPublikaciyiOb uchete gnezd stepnogo orla v zapovednike Chapli v 26 29 gg rezolyuciya po dokladu A A Shummera Tp 4 Vsesoyuz sezda zoologov anatomov i gistologov v Kieve H K 1931 S 24 Shummer A O Chernomorskom zapovednike Tp 1 go Vsesoyuz sezda po ohrane prirody v SSSR M 1935 389 s Pro nogoBorejko V E Askaniya Nova tyazhkie versty istorii 1826 1993 K Kiev ekologo kulturnyj centr 1994 157 s DzherelaArhiv SB Ukrayini spr 208744 t 2 CDAVO Ukrayini f 1055 op I spr 1427 l 44 CDAVO Ukrayini f 539 op 11 spr 349 ll 29 34 CDAVO Ukrayini f 27 op 9 spr 591 l 89 Resursi Internetu Zloj genij Askanii NovaVinoskiMaterialy Russkogo Ornitologicheskogo Komiteta Pticevedenie i pticevodstvo 1913 Ch I S 20 51 Arhiv Instituta zoologii AH Ukrainy delo za 1926 g Kratkij i predvaritelnyj otchet ornitologa Shummera CDAVO Ukrayini f 1055 op I d 1427 l 44