Леопольд Вієторіс

Леопольд Вієторіс (4 червня 1891, , Штирія — 9 квітня 2002, Інсбрук) — австрійський математик, ветеран Першої світової війни і супердовгожитель — він помер у віці 110 років і 10 місяців. Він і його дружина Марія Йозефа Вінсентія Вієторіс, уроджена Ріккабона фон Райхенфельс (18 липня 1901 — 24 березня 2002) були одними з найстаріших подружніх пар у світі.

Леопольд Вієторіс
нім. Leopold Vietoris
Народився	4 червня 1891(1891-06-04)^[1]^[2] ^d, Ерцгерцогство Австрія, Австро-Угорщина
Помер	9 квітня 2002(2002-04-09)^[1]^[2] (110 років) Інсбрук, Австрія
Поховання	^d^[3]^[4]
Країна	Австрія
Діяльність	математик, тополог, викладач університету
Alma mater	Віденський університет (1919)^[1] ^d (1910)^[1] Віденський технічний університет (1911)^[1]
Галузь	топологія
Заклад	Інсбруцький університет^[1] Технічний університет Граца^[1] Віденський університет^[1] Віденський технічний університет^[1] Інсбруцький університет^[1]
Науковий керівник	Густав фон Ешеріх і Вільгельм Віртінгер^[5]
Аспіранти, докторанти	^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6]
Членство	Австрійська академія наук^[1] ^d^[1] ^d^[1]
Війна	Перша світова війна і Друга світова війна
Батько	^d
Нагороди	^d (1984) ^d (1994) ^d (1981)
Леопольд Вієторіс у Вікісховищі

Найбільш відомий за свій вклад в топологію (Послідовність Маєра — Вієторіса), його також цікавила історія математики. Був вправним альпіністом.

Біографія

Леопольд Вієторіс був сином залізничного інженера, а потім старшого будівельника Відня Гуго Вієторіса та його дружини Анни, уродженої Діллер. Закінчивши гімназію, він вивчав математику у Віденському технічному університеті з 1910 року, а з 1911 року у Віденському університеті.

Під час Першої світової війни воював як австрійський солдат на італійському фронті. Мав декілька нагород, серед них бронзову медаль за відвагу. Наприкінці 1915 р. був поранений. У березні 1916 року він був призначений лейтенантом запасу. Одужуючи від поранення, він написав свою першу математичну роботу. Свою дисертацію написав у 1918—1919 роках, частково в італійському полоні.

Після нетривалої роботи вчителем (1919/20) він був асистентом університету в Технічному університеті Ґраца з 1920 по 1922 рік і в Математичному інституті Віденського університету з 1922 по 1927 рік. У 1923 році він закінчив свою габілітацію з дослідження по теорії множин, в 1925/1926 він провів три семестри в Університеті Амстердама в рамках стипендії Рокфеллера. У 1927 році він став доцентом в Інсбруці, в 1928 році — професором Віденського технологічного університету, а в 1930 році — професором Інсбруцького університету, звідки його призвали старшим лейтенантом у німецьку армію, однак його швидко поранили у перші дні війни, тож він повернувся до роботи в університеті й залишався активним до виходу на пенсію в 1961 році.

Восени 1928 року він одружився зі своєю першою дружиною Кларою Ріккабоні, яка пізніше померла, народжуючи шосту дочку. У 1936 році він одружився з сестрою Клари, Марією Ріккабоною. Леопольд Вієторіс залишався в чудовій фізичній формі до глибокої старості: до 95 років регулярно брав участь в академічних лижних чемпіонатах. Альпінізм вимушено залишив в 101 рік, після перелому стегнової кістки. На момент смерті був найстаршою людиною в Австрії і досі залишається найдовгоживучішим громадянином Австрії. Леопольд Вієторіс помер через 16 днів після смерті своєї дружини. У нього залишилося шість дочок, 17 онуків і 30 правнуків.

Вієторіс отримав численні нагороди за наукові досягнення:

• Австрійська почесна відзнака «За науку і мистецтво» (1973)
• Велика золота відзнака за заслуги перед Австрійською Республікою (1981)
• Почесний доктор Віденського технічного університету (1984)
• Почесний член (1992)

Науковий доробок

Основний вклад зробив в області топології та гомології. Його ім'я носять:

• Топологія Вієторіса
• Гомологія Вієторіса
• Послідовність Маєра — Вієторіса
• Теорема про відображення Вієторіса–Бегле

Вієторіс залишався науково активним у свої останні роки, навіть написавши одну статтю про тригонометричні суми у віці 103 років.

Примітки

1. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
   d:Track:Q547473
2. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
3. https://city-map.innsbruck.gv.at/stadtplan/synserver?project=Friedhof_Ibk&client=flex
4. https://www.uibk.ac.at/ipoint/news/uni_intern/20020412.html
5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
6. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
7. Magistrat der Landeshauptstadt Innsbruck: Innsbruck informiert [ 21 листопада 2021 у Wayback Machine.], Servicebeilage
8. Біографія Leopold Vietoris на сайті Університету Інсбрукка. Архів оригіналу за 28 грудня 2012. Процитовано 21 листопада 2021.
9. Reitberger, Heinrich (November 2002). (PDF). American Mathematical Society. Архів оригіналу (PDF) за 19 січня 2005. Процитовано 5 вересня 2003.
10. Professor Dr. Leopold Vietoris (PDF). Geo Imagining. Архів оригіналу (PDF) за 19 грудня 2012. Процитовано 11 жовтня 2009.
11. Reitberger, Heinrich (November 2002). (PDF). Notices of the American Mathematical Society. 49 (10): 1235. Архів оригіналу (PDF) за 1 липня 2021. Процитовано 21 листопада 2021.