Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (біл. Касьцё́л Унебаўзя́цьця Найсьвяце́йшай Па́нны Мары́і) — культова споруда, римо-католицький храм у Пружанах Пінської єпархії, збудований в 1883 році. Пам'ятка архітектури неокласицизму.
Будівництво
У середині ХІХ століття було вирішено побудувати для католиків новий храм поруч зі старим дерев'яним, збудованим ще 1522 року. За його будівництво взявся місцевий шляхтич Валентин Швиковський, який з цією метою запросив з Варшави відомого архітектора Генрика Марконі. Однак після подій повстання 1863 року ще недобудований костел був відібраний та перебудований на православну церкву.
Оскільки старий храм згорів, віряни-католики домоглися того, щоб у Пружанах був хоча б один костел. Нарешті в 1877 році дозвіл був отриманий з умовою, що костел не буде вищим за інші будівлі в місті, а 21 грудня 1878 року був затверджений проект. Зведення храму знову спонсорував Валентин Швиковський; частину коштів (22 000 рублів) видали царські органи влади.
Храм будувався на землі, викупленій парафіянами у поміщика Біліни. Будівництво костелу закінчилося у 1883 році, 29 вересня він був переданий духовній владі. Біля костелу була побудована двоповерхова дзвіниця висотою майже 8 метрів, біля вівтаря якої розташовувалися образи Матері Божої Гостобрамської, Матері Божої з монастиря у Березі-Картуській, Матері Божої Руженцової, святого Антонія, святого Михаїла та інших.
8 вересня 1884 року костел був освячений ім'ям Внебоазяття Матері Божої, святої Ганни та святого Кароля Боромея. Церемонію провів священик Кароль Гринявицький.
1886 рокк поруч була збудована дерев'яна плебанія.
Історія
Храм зазнав значних ушкоджень під час Першої світової війни: постраждала будівля, була майже знищена органна частина.
У 1926—1928 роках вікарієм парафії був Фабіан Пачобут-Адляницький.
В 1929—1930 роках за матеріальної підтримки пружанських шляхтичів Дяконського та Марачевського були проведені ґрунтовні відново-будівельні роботи. Храм повністю відремонтували, замінили дах та вікна, провели електроосвітлення. Було відновлено органне приміщення. Перебудували і плебанію, при якій з'явилося нове приміщення для парафіян.
В 1939 році вікарієм був призначений Казимир Свйонтак. Після приходу влади СРСР він був заарештований, перебував у в'язниці. З приходом нацистів він був звільнений, повернувся до костелу та служив до 17 грудня 1944 року, коли знову був заарештований більшовиками. Через неповні 2 роки переїхав до Польщі парафії ксьондз Антоні Ройко, який боявся переслідувань з боку влади. Віряни продовжували збиратися у костелі для молитви без священика ще два роки, доки він не був опломбований 2 березня 1948 року.
19 квітня 1951 року райвиконком вирішив перебудувати будівлю під Будинок культури. Дерев'яні деталі органу використовувалися для його обігріву, металеві з'єднання використали як металобрухт; прикраси костелу та оздоблення використали для пошиття театральних костюмів. Частина речей була розпродана.
На початку 90-х минулого століття віряни стали домагатися повернення костелу. 4 серпня 1991 року в Пружани для проведення душпастирської діяльності відіслали ксьондза Едварда Лоєка, 2 грудня влада дозволила проведення богослужінь у приміщенні Будинку культури в неділю та святкові дні. Перше богослужіння відбулося вже 8 грудня 1991 року.
1 лютого костел був повернений католикам та освячений на честь Матері Божої. 6 лютого з цієї нагоди урочисту службу провів архієпископ Казимир Свйонтак.
Реставрація костелу тривала до 1998 року. Повну інвентаризацію і документацію по реконструкції зробив професор Інституту консервації пам'ятників Краківського політехнічного університету Віктор Зін. Довелося відновлювати чотири стовпи, які тримали склепіння та дах. Зруйновані печі та каміни, поставлені під час перебудови у підвал Будинку культури, замінено старий дах, вікнам надали їхнього попереднього вигляду, та інше.
14 серпня 1998 року відбулася урочиста реконструкція костелу. Акт про це білоруською та польською мовами зберігається у храмі. До 2005 року навколо костелу була збудована огорожа та впорядкована територія. На місці знищеного за комунізму пам'ятника Христа Збавителя встановлено ювілейний хрест до 2000-річчя християнства.
Архітектура
Пам'ятка архітектури неокласицизму.
Костел прямокутний у плані, накритий двохсхильним дахом. Головний фасад має строгу симетрично-осеву двоярусну композицію, його основна прямокутна площина закінчується високим щитом з трикутним фронтоном, поставленим на прямокутний аттик з боковими увігнутими валютами.
Головний вхід розташований у глибині лоджії, що закінчується циркульною аркою. Боковий фасад ритмічно розділений пілястрами та прямокутними віконними рамами на два яруси.
З тієї причини, що було домовлено, що костел не міг бути вищим за інші будівлі в місті, архітектор відмовився від зведення веж. Склепіння було піднесене майже до самого даху, щоб максимально використати відведений простір.
Священики
- Кароль Гринявицький
- Зигмунд Цасельський (1889—1892)
- Броніслав Келбас (1929—1930)
- Андрій Ніва (1931—1939)
- Станіслав Лазар (1937—1938)
- Казимир Свйонтак (1939—1944)
- Антоні Ройка (Роек; 1946)
- Едвард Лоєк (1994—2006)
Література
- Архітэктурныя помнікі Пружаншчыны // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Пружан. р-на / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал. І. П. Шамякін (гал. рэд.) і інш.; Маст. А. М. Хількевіч. — Мн. : БелЭн, 1992. — С. 39. — . (біл.)
- Кулагін А. М. Каталіцкія храмы на Беларусі: Энцыкл. даведнік / А. М. Кулагін; маст. І. І. Бокі. — 2-е выд. — Мн. : БелЭн, 2001. — 216 с.: іл. — . (біл.)
- Пракаповіч Н. Шматпакутны лёс касцёла // «Раённыя будні». — 21 сьнежня 2011. — № 100 (9443). — С. 1, 5. (біл.)
- Iskrzycki R. CM. Krótka historia kościoła Prużańskiego // Echa Polesia. Biuletyn Filaretów z Polesia. — 15 marca 2011 r. — № 2 (30). — S. 25—26. (пол.)
- XXII. Пружаны. 1527. Михайловский костёл // Свод памятников истории и культуры Белоруссии. Брестская область / Редкол.: С. В. Марцелев (гл. ред.) и др. — Мн. : БелСЭ, 1990. — 424 с. — 25 000 ас. — . (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi Kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi bil Kascyo l Unebayzya ccya Najsvyace jshaj Pa nny Mary i kultova sporuda rimo katolickij hram u Pruzhanah Pinskoyi yeparhiyi zbudovanij v 1883 roci Pam yatka arhitekturi neoklasicizmu BudivnictvoU seredini HIH stolittya bulo virisheno pobuduvati dlya katolikiv novij hram poruch zi starim derev yanim zbudovanim she 1522 roku Za jogo budivnictvo vzyavsya miscevij shlyahtich Valentin Shvikovskij yakij z ciyeyu metoyu zaprosiv z Varshavi vidomogo arhitektora Genrika Markoni Odnak pislya podij povstannya 1863 roku she nedobudovanij kostel buv vidibranij ta perebudovanij na pravoslavnu cerkvu Oskilki starij hram zgoriv viryani katoliki domoglisya togo shob u Pruzhanah buv hocha b odin kostel Nareshti v 1877 roci dozvil buv otrimanij z umovoyu sho kostel ne bude vishim za inshi budivli v misti a 21 grudnya 1878 roku buv zatverdzhenij proekt Zvedennya hramu znovu sponsoruvav Valentin Shvikovskij chastinu koshtiv 22 000 rubliv vidali carski organi vladi Hram buduvavsya na zemli vikuplenij parafiyanami u pomishika Bilini Budivnictvo kostelu zakinchilosya u 1883 roci 29 veresnya vin buv peredanij duhovnij vladi Bilya kostelu bula pobudovana dvopoverhova dzvinicya visotoyu majzhe 8 metriv bilya vivtarya yakoyi roztashovuvalisya obrazi Materi Bozhoyi Gostobramskoyi Materi Bozhoyi z monastirya u Berezi Kartuskij Materi Bozhoyi Ruzhencovoyi svyatogo Antoniya svyatogo Mihayila ta inshih 8 veresnya 1884 roku kostel buv osvyachenij im yam Vneboazyattya Materi Bozhoyi svyatoyi Ganni ta svyatogo Karolya Boromeya Ceremoniyu proviv svyashenik Karol Grinyavickij 1886 rokk poruch bula zbudovana derev yana plebaniya IstoriyaHram zaznav znachnih ushkodzhen pid chas Pershoyi svitovoyi vijni postrazhdala budivlya bula majzhe znishena organna chastina U 1926 1928 rokah vikariyem parafiyi buv Fabian Pachobut Adlyanickij V 1929 1930 rokah za materialnoyi pidtrimki pruzhanskih shlyahtichiv Dyakonskogo ta Marachevskogo buli provedeni gruntovni vidnovo budivelni roboti Hram povnistyu vidremontuvali zaminili dah ta vikna proveli elektroosvitlennya Bulo vidnovleno organne primishennya Perebuduvali i plebaniyu pri yakij z yavilosya nove primishennya dlya parafiyan V 1939 roci vikariyem buv priznachenij Kazimir Svjontak Pislya prihodu vladi SRSR vin buv zaareshtovanij perebuvav u v yaznici Z prihodom nacistiv vin buv zvilnenij povernuvsya do kostelu ta sluzhiv do 17 grudnya 1944 roku koli znovu buv zaareshtovanij bilshovikami Cherez nepovni 2 roki pereyihav do Polshi parafiyi ksondz Antoni Rojko yakij boyavsya peresliduvan z boku vladi Viryani prodovzhuvali zbiratisya u kosteli dlya molitvi bez svyashenika she dva roki doki vin ne buv oplombovanij 2 bereznya 1948 roku 19 kvitnya 1951 roku rajvikonkom virishiv perebuduvati budivlyu pid Budinok kulturi Derev yani detali organu vikoristovuvalisya dlya jogo obigrivu metalevi z yednannya vikoristali yak metalobruht prikrasi kostelu ta ozdoblennya vikoristali dlya poshittya teatralnih kostyumiv Chastina rechej bula rozprodana Na pochatku 90 h minulogo stolittya viryani stali domagatisya povernennya kostelu 4 serpnya 1991 roku v Pruzhani dlya provedennya dushpastirskoyi diyalnosti vidislali ksondza Edvarda Loyeka 2 grudnya vlada dozvolila provedennya bogosluzhin u primishenni Budinku kulturi v nedilyu ta svyatkovi dni Pershe bogosluzhinnya vidbulosya vzhe 8 grudnya 1991 roku 1 lyutogo kostel buv povernenij katolikam ta osvyachenij na chest Materi Bozhoyi 6 lyutogo z ciyeyi nagodi urochistu sluzhbu proviv arhiyepiskop Kazimir Svjontak Restavraciya kostelu trivala do 1998 roku Povnu inventarizaciyu i dokumentaciyu po rekonstrukciyi zrobiv profesor Institutu konservaciyi pam yatnikiv Krakivskogo politehnichnogo universitetu Viktor Zin Dovelosya vidnovlyuvati chotiri stovpi yaki trimali sklepinnya ta dah Zrujnovani pechi ta kamini postavleni pid chas perebudovi u pidval Budinku kulturi zamineno starij dah viknam nadali yihnogo poperednogo viglyadu ta inshe 14 serpnya 1998 roku vidbulasya urochista rekonstrukciya kostelu Akt pro ce biloruskoyu ta polskoyu movami zberigayetsya u hrami Do 2005 roku navkolo kostelu bula zbudovana ogorozha ta vporyadkovana teritoriya Na misci znishenogo za komunizmu pam yatnika Hrista Zbavitelya vstanovleno yuvilejnij hrest do 2000 richchya hristiyanstva ArhitekturaPam yatka arhitekturi neoklasicizmu Kostel pryamokutnij u plani nakritij dvohshilnim dahom Golovnij fasad maye strogu simetrichno osevu dvoyarusnu kompoziciyu jogo osnovna pryamokutna ploshina zakinchuyetsya visokim shitom z trikutnim frontonom postavlenim na pryamokutnij attik z bokovimi uvignutimi valyutami Golovnij vhid roztashovanij u glibini lodzhiyi sho zakinchuyetsya cirkulnoyu arkoyu Bokovij fasad ritmichno rozdilenij pilyastrami ta pryamokutnimi vikonnimi ramami na dva yarusi Z tiyeyi prichini sho bulo domovleno sho kostel ne mig buti vishim za inshi budivli v misti arhitektor vidmovivsya vid zvedennya vezh Sklepinnya bulo pidnesene majzhe do samogo dahu shob maksimalno vikoristati vidvedenij prostir SvyashenikiKarol Grinyavickij Zigmund Caselskij 1889 1892 Bronislav Kelbas 1929 1930 Andrij Niva 1931 1939 Stanislav Lazar 1937 1938 Kazimir Svjontak 1939 1944 Antoni Rojka Roek 1946 Edvard Loyek 1994 2006 LiteraturaArhitekturnyya pomniki Pruzhanshchyny Pamyac Gist dakum hronika Pruzhan r na Belarus Encykl Redkal I P Shamyakin gal red i insh Mast A M Hilkevich Mn BelEn 1992 S 39 ISBN 5 85700 094 7 bil Kulagin A M Katalickiya hramy na Belarusi Encykl davednik A M Kulagin mast I I Boki 2 e vyd Mn BelEn 2001 216 s il ISBN 985 11 0199 0 bil Prakapovich N Shmatpakutny lyos kascyola Rayonnyya budni 21 snezhnya 2011 100 9443 S 1 5 bil Iskrzycki R CM Krotka historia kosciola Pruzanskiego Echa Polesia Biuletyn Filaretow z Polesia 15 marca 2011 r 2 30 S 25 26 pol XXII Pruzhany 1527 Mihajlovskij kostyol Svod pamyatnikov istorii i kultury Belorussii Brestskaya oblast Redkol S V Marcelev gl red i dr Mn BelSE 1990 424 s 25 000 as ISBN 5 85700 017 3 ros