Данило Оверченко (роки життя невідомі) — отаман, ватажок повстанського загону, організатор антибільшовицького Руху опору в Решетилівці й Решетилівській волості Полтавського повіту Полтавської губернії у 1920 році.
Біографія
Роки життя невідомі. За походженням син заможного решетилівського селянина. За професією учитель Решетилівської земської школи.
Створення загону. Отамани Григорій Скирда та Олександр Молчанов
Навесні 1920 року в лісі поблизу Решетилівки Данило Оверченко зібрав від 15 до 20 юнаків, яким загрожувала мобілізація до червоного війська. З них восьмеро мали вогнепальну зброю, решта — холодну зброю та звичайні кілки. Загін ніяких активних дій проти радянської влади не чинив і займав вичікувальну позицію, юнаки просто переховувалися від мобілізації.
Ситуація змінилася, коли 25 червня 1920 року раптовим нападом із Говтви до Решетилівки вступили об’єднані загони отаманів — колишнього радянського військового коменданта Кременчуцького повіту Григорія Скирди («Жовтоблакитний») і 28-річного кубанського козака, колишнього унтер-офіцера російської армії Олександра Молчанова чисельністю понад 500 осіб.
Під час нападу на Решетилівку повстанці знищили в містечку всі органи радянської влади та їх документи, ліквідували 14 «радянських службовців», роззброїли охоронний взвод і забрали в червоноармійців кулемет.
Д. Оверченко відразу ж скликав мітинг мешканців містечка Решетилівка, на якому закликав селян вступати до його загону, щоб разом боротися проти більшовиків за волю України. На його заклик відгукнулося понад 300 місцевих юнаків, але більшість із них не мала ні військового вишколу, ні зброї. Частина з них уже була мобілізована до Червоної армії, перебувала в казармах у Полтаві і голодувала, а тому була відпущена додому в Решетилівку за білизною, харчами і взуттям. До казарми хлопці не вернулися, а пристали до загону Д. Оверченка.
У Решетилівці повстанці Г. Скирди і О. Молчанова пробули близько восьми годин, а коли одержали повідомлення, що з однойменної залізничної станції рухаються чисельні війська червоних, знову відійшли до Говтви. До них приєднався і загін Д. Оверченка. О. Молчанов призначив його сотником у своєму загоні.
Через п’ять днів до Говтви із повстанцями підійшов отаман Іван Біленький і почав агітувати селян переходити до його загону. У числі інших загітованих до Буланового лісу, де перебував І. Біленький, пішло і 30 решетилівських повстанців.
Спекотне літо та гаряча осінь 1920
Протягом літа 1920 р. Д. Оверченко неодноразово об’єднувався з іншими повстанськими загонами і разом з ними брав участь у ліквідації радянської влади у Великій Багачці, Богодухові, Опішні та інших селах Полтавщини. Восени 1920 року Д. Оверченко об’єднався з відомим повстанським отаманом Андрієм Левченком.
Так, 3 жовтня 1920 року (за іншими даними — 4 жовтня) загони Д. Оверченка та А. Левченка під час спільного рейду на Полтаву захопили Решетилівку. У рейді взяло участь 600 посаджених на вози піхотинців і 150 кавалеристів при чотирьох кулеметах.
Повстанці ліквідували дев’ять «радянських працівників», у тому числі голову Решетилівського волосного ревкому Бутенка Т. П. (за іншими даними Бутенка Михайла Прокоповича) поранили члена ревкому, начальника волосної міліції Сергія Чеверденка та знищили документи радянських установ Решетилівки.
Також, повстанці розгромили Демидівський волосний ревком і ліквідували його голову комуніста Попова. Проте повстанці були витіснені 262-м полком 30-ї дивізії Червоної армії. Втративши під час бою 15 осіб убитими, вони залишили містечко і через села Говтву та Хорішки відступили на терени Хорольського повіту. Там вони довідалися, що червоні залишили Решетилівку і 11 жовтня знову зайняли її і перебували там протягом трьох днів.
Після залишення Решетилівки загони Д. Оверченка та А. Левченка розійшлися. Зокрема, Д. Оверченко із загоном відійшов на хутір Сахни, а звідти на Глибоку Балку.
Після короткого відпочинку в лісі повстанці несподівано зустріли загін червоних, але в бій не вступали і повернули у сторону села Білоцерківки. Щоб відірватися від переслідування, рухалися ночами.
По дорозі на Велику Багачку спіймали трьох комуністів (можливо «радянських службовців»), але провчивши як слід, відпустили з наказом не йти проти власного народу.
Поблизу Білоцерківки загін Д. Оверченка був обстріляний роз’їздом червоних, в результаті чого один кінний повстанець дістав поранення.
Далі загін рухався в напрямку станції Сагайдак і зупинився на хуторі Коржі поблизу Глибокої Балки. Отаман мав намір знову ліквідувати радянську владу в Решетилівці, але за браком зброї (із 400 повстанців його загону вогнепальну зброю мали близько 30) від цього наміру довелося відмовитися. Беззбройних бійців Д. Оверченко відпустив по домівках. З ним залишився лише невеликий кавалерійський загін, у складі якого перебував якийсь полковник — уродженець Волинської губернії (невдовзі він залишив загін), Іван Гладкий, Іван Драчун, Сергій і Володимир Ленчики та ін. Згідно з агентурними даними чекістів, усі вони мали на головах «петлюрівські шапки», з китицями і башлики з вишитими на них літерами «С. К.» («смерть комуністам»).
Данило Оверченко і Нестор Махно
7 жовтня 1920 року під час рейду повстанська армія Нестора Махна захопила Білоцерківку. Від Д. Оверченка до нього поїхала делегація у складі п’яти осіб із проханням поділитися зброєю, але Махно відмовив, сказавши, що зброю вони одержать лише тоді, коли приєднаються до його армії. На це решетилівські повстанці не пристали, адже «батько» не був українським патріотом-державником («воює проти Петлюри» — говорили посланці).
Декілька разів повстанці при підтримці місцевих селян ліквідовували радянську владу в Решетилівці, але зібравшись із силами на залізничній станції Решетилівка регулярні частини Червоної армії разом із чекістами протягом декількох днів або навіть годин відновлювали її знову.
Решетилівці у загоні Данила Оверченка
Чисельність повстанських загонів не була постійною, тому що багато козаків не наважувалися залишати рідні краї, де все було таким близьким і знайомим, і наражати себе на небезпеку під час рейдів по червоних тилах.
Відомо, що у загоні Д. Оверченка за волю України боролися селяни з Решетилівки Василь Колотій разом з двома братами, Лука Таранець, Микола Мироненко, Дмитро Мусієнко, Митрофан Іванюк, Кирило Олійник, Трохим Пальчик, Федір Ісачко, Василь Пробийголова та ін. Всі вони були молодими селянськими хлопцями, які рятувалися від мобілізації до Червоної армії, а тому вважалися дезертирами. У своїй більшості юнаки були з бідних родин.
Соратниками Данила Оверченка були решетилівці Пантелеймон Ілліч Асаул (1869 р. н.), Кирило Васильович Рудобашта (1900 р. н.) та уродженець села Великі Сорочинці Олексій Васильович Ковалевский (1881 р. н).
Розправа над решетилівськими повстанцями
Розправа комуністів над бунтівним містечком Решетилівка була жорстокою.
17 жовтня 1920 р. до кримінальної відповідальності колегією Полтавської губернської Чека було притягнуто 93 селян, які воювали в загонах Д. Оверченка та І. Біленького. З них 15 юнаків 1898-1900 років народження було засуджено до смертної кари. Серед них Григорій Ребрик, Кирило Рудобашта, Григорій Осавул, Сергій Блоха, Іван Закарлюка, Іван Козюра, Антін Чужиня та ін. 23 юнаків відправили у штрафні роти на один рік, 21 — на два роки, 5 — на три роки, а чотирьох — до концтабору на невизначений термін («до закінчення громадянської війни» в Росії).
Подальша доля решетилівського отамана Д. Оверченка невідома.
Джерела
- Ревегук В. Отамани Полтавського краю — борці за волю України. Нариси з історії. — Полтава: «Дивосвіт», 2011. — С. 44—45.
- Федоров В. И. Жизнь и судьба Анатолия Асаула. Кн.1. Малая родина. — СПб.: АНО «ИПЭВ», 2014. — 320 с.
- Ревегук В. Селянство Полтавщини в добу Української революції 1917—1921 рр. — Полтава: «Полтавський літератор», 2017. — 386 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Danilo Overchenko roki zhittya nevidomi otaman vatazhok povstanskogo zagonu organizator antibilshovickogo Ruhu oporu v Reshetilivci j Reshetilivskij volosti Poltavskogo povitu Poltavskoyi guberniyi u 1920 roci BiografiyaRoki zhittya nevidomi Za pohodzhennyam sin zamozhnogo reshetilivskogo selyanina Za profesiyeyu uchitel Reshetilivskoyi zemskoyi shkoli Stvorennya zagonu Otamani Grigorij Skirda ta Oleksandr MolchanovNavesni 1920 roku v lisi poblizu Reshetilivki Danilo Overchenko zibrav vid 15 do 20 yunakiv yakim zagrozhuvala mobilizaciya do chervonogo vijska Z nih vosmero mali vognepalnu zbroyu reshta holodnu zbroyu ta zvichajni kilki Zagin niyakih aktivnih dij proti radyanskoyi vladi ne chiniv i zajmav vichikuvalnu poziciyu yunaki prosto perehovuvalisya vid mobilizaciyi Situaciya zminilasya koli 25 chervnya 1920 roku raptovim napadom iz Govtvi do Reshetilivki vstupili ob yednani zagoni otamaniv kolishnogo radyanskogo vijskovogo komendanta Kremenchuckogo povitu Grigoriya Skirdi Zhovtoblakitnij i 28 richnogo kubanskogo kozaka kolishnogo unter oficera rosijskoyi armiyi Oleksandra Molchanova chiselnistyu ponad 500 osib Pid chas napadu na Reshetilivku povstanci znishili v mistechku vsi organi radyanskoyi vladi ta yih dokumenti likviduvali 14 radyanskih sluzhbovciv rozzbroyili ohoronnij vzvod i zabrali v chervonoarmijciv kulemet D Overchenko vidrazu zh sklikav miting meshkanciv mistechka Reshetilivka na yakomu zaklikav selyan vstupati do jogo zagonu shob razom borotisya proti bilshovikiv za volyu Ukrayini Na jogo zaklik vidguknulosya ponad 300 miscevih yunakiv ale bilshist iz nih ne mala ni vijskovogo vishkolu ni zbroyi Chastina z nih uzhe bula mobilizovana do Chervonoyi armiyi perebuvala v kazarmah u Poltavi i goloduvala a tomu bula vidpushena dodomu v Reshetilivku za biliznoyu harchami i vzuttyam Do kazarmi hlopci ne vernulisya a pristali do zagonu D Overchenka U Reshetilivci povstanci G Skirdi i O Molchanova probuli blizko vosmi godin a koli oderzhali povidomlennya sho z odnojmennoyi zaliznichnoyi stanciyi ruhayutsya chiselni vijska chervonih znovu vidijshli do Govtvi Do nih priyednavsya i zagin D Overchenka O Molchanov priznachiv jogo sotnikom u svoyemu zagoni Cherez p yat dniv do Govtvi iz povstancyami pidijshov otaman Ivan Bilenkij i pochav agituvati selyan perehoditi do jogo zagonu U chisli inshih zagitovanih do Bulanovogo lisu de perebuvav I Bilenkij pishlo i 30 reshetilivskih povstanciv Spekotne lito ta garyacha osin 1920Protyagom lita 1920 r D Overchenko neodnorazovo ob yednuvavsya z inshimi povstanskimi zagonami i razom z nimi brav uchast u likvidaciyi radyanskoyi vladi u Velikij Bagachci Bogoduhovi Opishni ta inshih selah Poltavshini Voseni 1920 roku D Overchenko ob yednavsya z vidomim povstanskim otamanom Andriyem Levchenkom Tak 3 zhovtnya 1920 roku za inshimi danimi 4 zhovtnya zagoni D Overchenka ta A Levchenka pid chas spilnogo rejdu na Poltavu zahopili Reshetilivku U rejdi vzyalo uchast 600 posadzhenih na vozi pihotinciv i 150 kavaleristiv pri chotiroh kulemetah Povstanci likviduvali dev yat radyanskih pracivnikiv u tomu chisli golovu Reshetilivskogo volosnogo revkomu Butenka T P za inshimi danimi Butenka Mihajla Prokopovicha poranili chlena revkomu nachalnika volosnoyi miliciyi Sergiya Cheverdenka ta znishili dokumenti radyanskih ustanov Reshetilivki Takozh povstanci rozgromili Demidivskij volosnij revkom i likviduvali jogo golovu komunista Popova Prote povstanci buli vitisneni 262 m polkom 30 yi diviziyi Chervonoyi armiyi Vtrativshi pid chas boyu 15 osib ubitimi voni zalishili mistechko i cherez sela Govtvu ta Horishki vidstupili na tereni Horolskogo povitu Tam voni dovidalisya sho chervoni zalishili Reshetilivku i 11 zhovtnya znovu zajnyali yiyi i perebuvali tam protyagom troh dniv Pislya zalishennya Reshetilivki zagoni D Overchenka ta A Levchenka rozijshlisya Zokrema D Overchenko iz zagonom vidijshov na hutir Sahni a zvidti na Gliboku Balku Pislya korotkogo vidpochinku v lisi povstanci nespodivano zustrili zagin chervonih ale v bij ne vstupali i povernuli u storonu sela Bilocerkivki Shob vidirvatisya vid peresliduvannya ruhalisya nochami Po dorozi na Veliku Bagachku spijmali troh komunistiv mozhlivo radyanskih sluzhbovciv ale provchivshi yak slid vidpustili z nakazom ne jti proti vlasnogo narodu Poblizu Bilocerkivki zagin D Overchenka buv obstrilyanij roz yizdom chervonih v rezultati chogo odin kinnij povstanec distav poranennya Dali zagin ruhavsya v napryamku stanciyi Sagajdak i zupinivsya na hutori Korzhi poblizu Glibokoyi Balki Otaman mav namir znovu likviduvati radyansku vladu v Reshetilivci ale za brakom zbroyi iz 400 povstanciv jogo zagonu vognepalnu zbroyu mali blizko 30 vid cogo namiru dovelosya vidmovitisya Bezzbrojnih bijciv D Overchenko vidpustiv po domivkah Z nim zalishivsya lishe nevelikij kavalerijskij zagin u skladi yakogo perebuvav yakijs polkovnik urodzhenec Volinskoyi guberniyi nevdovzi vin zalishiv zagin Ivan Gladkij Ivan Drachun Sergij i Volodimir Lenchiki ta in Zgidno z agenturnimi danimi chekistiv usi voni mali na golovah petlyurivski shapki z kiticyami i bashliki z vishitimi na nih literami S K smert komunistam Danilo Overchenko i Nestor Mahno7 zhovtnya 1920 roku pid chas rejdu povstanska armiya Nestora Mahna zahopila Bilocerkivku Vid D Overchenka do nogo poyihala delegaciya u skladi p yati osib iz prohannyam podilitisya zbroyeyu ale Mahno vidmoviv skazavshi sho zbroyu voni oderzhat lishe todi koli priyednayutsya do jogo armiyi Na ce reshetilivski povstanci ne pristali adzhe batko ne buv ukrayinskim patriotom derzhavnikom voyuye proti Petlyuri govorili poslanci Dekilka raziv povstanci pri pidtrimci miscevih selyan likvidovuvali radyansku vladu v Reshetilivci ale zibravshis iz silami na zaliznichnij stanciyi Reshetilivka regulyarni chastini Chervonoyi armiyi razom iz chekistami protyagom dekilkoh dniv abo navit godin vidnovlyuvali yiyi znovu Reshetilivci u zagoni Danila OverchenkaChiselnist povstanskih zagoniv ne bula postijnoyu tomu sho bagato kozakiv ne navazhuvalisya zalishati ridni krayi de vse bulo takim blizkim i znajomim i narazhati sebe na nebezpeku pid chas rejdiv po chervonih tilah Vidomo sho u zagoni D Overchenka za volyu Ukrayini borolisya selyani z Reshetilivki Vasil Kolotij razom z dvoma bratami Luka Taranec Mikola Mironenko Dmitro Musiyenko Mitrofan Ivanyuk Kirilo Olijnik Trohim Palchik Fedir Isachko Vasil Probijgolova ta in Vsi voni buli molodimi selyanskimi hlopcyami yaki ryatuvalisya vid mobilizaciyi do Chervonoyi armiyi a tomu vvazhalisya dezertirami U svoyij bilshosti yunaki buli z bidnih rodin Soratnikami Danila Overchenka buli reshetilivci Pantelejmon Illich Asaul 1869 r n Kirilo Vasilovich Rudobashta 1900 r n ta urodzhenec sela Veliki Sorochinci Oleksij Vasilovich Kovalevskij 1881 r n Rozprava nad reshetilivskimi povstancyamiRozprava komunistiv nad buntivnim mistechkom Reshetilivka bula zhorstokoyu 17 zhovtnya 1920 r do kriminalnoyi vidpovidalnosti kolegiyeyu Poltavskoyi gubernskoyi Cheka bulo prityagnuto 93 selyan yaki voyuvali v zagonah D Overchenka ta I Bilenkogo Z nih 15 yunakiv 1898 1900 rokiv narodzhennya bulo zasudzheno do smertnoyi kari Sered nih Grigorij Rebrik Kirilo Rudobashta Grigorij Osavul Sergij Bloha Ivan Zakarlyuka Ivan Kozyura Antin Chuzhinya ta in 23 yunakiv vidpravili u shtrafni roti na odin rik 21 na dva roki 5 na tri roki a chotiroh do konctaboru na neviznachenij termin do zakinchennya gromadyanskoyi vijni v Rosiyi Podalsha dolya reshetilivskogo otamana D Overchenka nevidoma DzherelaReveguk V Otamani Poltavskogo krayu borci za volyu Ukrayini Narisi z istoriyi Poltava Divosvit 2011 S 44 45 Fedorov V I Zhizn i sudba Anatoliya Asaula Kn 1 Malaya rodina SPb ANO IPEV 2014 320 s Reveguk V Selyanstvo Poltavshini v dobu Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1921 rr Poltava Poltavskij literator 2017 386 s