Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Підводні човни типу «Ромоло» (італ. Classe Romolo), також підводні човни типу «R» (італ. Classe R) — серія італійських транспортних підводних човнів, побудованих італійськими суднобудівельними компаніями для Королівських ВМС Італії у 1940-х роках. Всього планувалося побудувати 12 підводних човнів цього типу, але в експлуатацію було введено лишень 2. Обидва отримали назву на честь Ромула і Рема.
| Підводні човни типу «Ромоло» | ||
|---|---|---|
| Classe R | ||
 | ||
| Схематичне зображення італійського транспортного підводного човна типу «Ромоло» | ||
| Під прапором |  Королівство Італія | |
| Належність |  Королівські військово-морські сили Італії | |
| Замовлення | 12 | |
| Закладений | 2 | |
| Спуск на воду | 2 | |
| Введений до складу флоту | 2 | |
| На службі | 1943 | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва на Середземному морі | |
| Проєкт | ||
| Головний конструктор | В. Кавалліні | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 14 вузлів (26 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 6,5 вузлів (12 км/год) | |
| Гранична глибина занурення | 80 м | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 86,5 м | |
| Ширина корпусу найб. | 7,86 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 5,34 м | |
| Водотоннажність надводна | 2 155 тонн | |
| Водотоннажність підводна | 2 560 тонн | |
| Силова установка | ||
| Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни Tosi 2 × електродвигуни Marelli | ||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 1300 к. с. (дизелі) 2 × 450 к. с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Торпедно- мінне озброєння | 2 × 450-мм торпедні апарати | |
| ППО | 3 × 20-мм автоматичні гармати (Breda 20/65 Mod. 1935) | |
Підводні човни будувалися як підводні транспорти — проривачі блокади для перевезення вантажів надзвичайної цінності з Європи до Японії та у зворотному напрямку. Окупованій країнами Осі Європі не вистачало стратегічних матеріалів, таких як вольфрам, олово та деякі товари, такі як каучук.
Історія
У 1941 році Королівські військово-морські сили Італії в контексті підтримки своїх наземних військ, що билися в Північній Африці, здійснили транспортування важливих матеріалів, майна та боєприпасів, використовуючи для цього деякі зі своїх великих океанських підводних човнів або підводних мінних загороджувачів. Ці перероблені субмарини могли перевозити від 50 до 150 тонн матеріалів, залежно від типу, загальних характеристик та наявного простору, і забезпечували більш безпечну подорож до місця призначення, ніж надводні транспортні судна. Цей ранній досвід привів до ідеї створення нових підводних човнів, спеціально розроблених для виконання транспортних завдань.
У 1942 році брак у Європі стратегічних матеріалів, таких як натуральний каучук, олово та цинк, змусив німців та італійців організувати таємні підводні транспортні місії на Далекий Схід, щоб отримувати ці матеріали у японців. Підводними човнами, обраними для цього завдання, стали вцілілі італійські субмарині, що базувалися на базі BETASOM у французькому місті Бордо. Їхній вік і зношеність означали, що вони більше не могли виконувати бойові завдання, тому вони пройшли кілька модифікацій для збільшення вантажопідйомності до максимальних 200 тонн на одиницю.
Але потреби країн Осі перевищували вантажопідйомність задіяних підводних човнів BETASOM, тому Італія замовила будівництво 2 нових великих підводних човнів типу «R». Ці субмарини були закладені влітку 1942 року на верфі в Таранто і отримали назви та . Німці були дуже зацікавлені в цих нових транспортних засобах і надали італійцям матеріали для закладки ще 10 одиниць на початку 1943 року.
Конструкція
Підводні човни типу «R» були найбільшими підводними одиницями, коли-небудь побудованими для італійського флоту, довжиною 87 метрів і водотоннажністю 2 600 тонн у підводному стані і 2 200 тонн у надводному. Вони не мали торпедних апаратів, а їхнє озброєння складалося лише з трьох автоматичних зенітних гармат.
Для транспортування матеріалів тип «R» був обладнаний чотирма водонепроникними вантажними трюмами, двома в носовій частині і двома у кормовій, загальним об'ємом 610 кубічних метрів, що дозволяло перевозити до 600 тонн матеріалів. Їх вантажопідйомність втричі перевищувала вантажопідйомність найбільших «конвертованих» підводних човнів і вдвічі — вантаж, який можна було завантажити на німецькі підводні човни типу XB.
Лише перші дві екземпляри човнів цього типу були завершені; в березні 1943 року вони були спущені на воду і стали до строю в червні після поспішних приготувань і навчання екіпажу. Влітку 1943 року ситуація для країн Осі стала жахливою, і Італія зіткнулася з неминучою загрозою вторгнення союзників. Італійський флот прагнув використати та для транспортування стратегічних мінералів, таких як мідь і свинець, з Сардинії (де були розташовані шахти) на материкову Італію. Зростаюче повітряне і військово-морське домінування союзників над Середземним морем привело керівництво італійських ВМС до думки, що лише транспортні підводні човни типу «Ромоло» зможуть реалізувати це завдання. Це стало причиною того, що італійці відхилили запит Крігсмаріне на розгортання «Ромоло» і «Рема» в Атлантичному океані для походів на Далекий Схід. Крім того, перетин Гібралтарської протоки став набагато небезпечнішим, і два великих підводних човни навряд чи пройшли б його непоміченими.
15 липня 1943 року «Ромоло» і «Рем» вирушили з Таранто на свою першу і останню місію. Вони мали дістатися Неаполя, а потім Сардинії, щоб завантажити мінерали та матеріали, необхідні для промисловості на півночі. Через кілька годин після відплиття «Ремо» був помічений британським підводним човном «Юнайтед» і торпедований. Підводний човен пішов на дно разом з 55 членами екіпажу, і лише 4 з них пощастило вижили. «Ромоло» продовжив свій шлях, але 18 липня радіоконтакт з ним було втрачено, не залишивши жодних слідів підводного човна, який згодом було оголошено загиблим.
Після війни з архівів союзників стало відомо, що підводний човен зазнав атаки британського літака, який влучив у «Ромоло» бомбою. Однак, отримані пошкодження не потопили підводний човен, який змінив курс і продовжував плавати ще кілька годин, за ним здалеку спостерігав британський літак, перш ніж втратив контакт. Найбільш вірогідним поясненням є те, що «Ромоло» затонув через внутрішній вибух, прямо чи опосередковано спричинений пошкодженнями від бомби; вцілілих не було.
Список підводних човнів типу «Ромоло»
| Човен | Верф | Закладка | Спущений | Введений до строю | Виведений | Статус |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Cantieri navali Tosi di Taranto, Таранто | 5 вересня 1942 | 28 березня 1943 | 19 червня 1943 | 1943 | 15 липня 1943 року потоплений британським ПЧ «Юнайтед» | |
| Cantieri navali Tosi di Taranto, Таранто | 21 липня 1942 | 21 березня 1943 | 19 червня 1943 | 1943 | Ймовірно 18 липня 1943 року потоплений авіацією союзників поблизу Аугусти |
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
Посилання
- Sommergibile «REMO» (італ.)
- (італ.)
- Transport type class R 1. на uboat.net. (англ.)
Література
- Bagnasco, Erminio (1977). Submarines of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. .
- Giorgio Giorgerini, Uomini sul fondo. Storia del sommergibilismo italiano dalle origini ad oggi, Milano, Mondadori, 1994, .
|}
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidvodni chovni tipu Romolo ital Classe Romolo takozh pidvodni chovni tipu R ital Classe R seriya italijskih transportnih pidvodnih chovniv pobudovanih italijskimi sudnobudivelnimi kompaniyami dlya Korolivskih VMS Italiyi u 1940 h rokah Vsogo planuvalosya pobuduvati 12 pidvodnih chovniv cogo tipu ale v ekspluataciyu bulo vvedeno lishen 2 Obidva otrimali nazvu na chest Romula i Rema Pidvodni chovni tipu Romolo Classe R Shematichne zobrazhennya italijskogo transportnogo pidvodnogo chovna tipu Romolo Pid praporom Korolivstvo Italiya Nalezhnist Korolivski vijskovo morski sili Italiyi Zamovlennya 12 Zakladenij 2 Spusk na vodu 2 Vvedenij do skladu flotu 2 Na sluzhbi 1943 Bojovij dosvid Druga svitova vijna Bitva na Seredzemnomu mori Proyekt Golovnij konstruktor V Kavallini Osnovni harakteristiki Shvidkist nadvodna 14 vuzliv 26 km god Shvidkist pidvodna 6 5 vuzliv 12 km god Granichna glibina zanurennya 80 m Rozmiri Dovzhina najbilsha po KVL 86 5 m Shirina korpusu najb 7 86 m Serednya osadka po KVL 5 34 m Vodotonnazhnist nadvodna 2 155 tonn Vodotonnazhnist pidvodna 2 560 tonn Silova ustanovkaDizel elektrichna 2 dizelnih dviguni Tosi 2 elektrodviguni MarelliGvinti 2 Potuzhnist 2 1300 k s dizeli 2 450 k s elektrodviguni Ozbroyennya Torpedno minne ozbroyennya 2 450 mm torpedni aparati PPO 3 20 mm avtomatichni garmati Breda 20 65 Mod 1935 Pidvodni chovni buduvalisya yak pidvodni transporti prorivachi blokadi dlya perevezennya vantazhiv nadzvichajnoyi cinnosti z Yevropi do Yaponiyi ta u zvorotnomu napryamku Okupovanij krayinami Osi Yevropi ne vistachalo strategichnih materialiv takih yak volfram olovo ta deyaki tovari taki yak kauchuk IstoriyaU 1941 roci Korolivski vijskovo morski sili Italiyi v konteksti pidtrimki svoyih nazemnih vijsk sho bilisya v Pivnichnij Africi zdijsnili transportuvannya vazhlivih materialiv majna ta boyepripasiv vikoristovuyuchi dlya cogo deyaki zi svoyih velikih okeanskih pidvodnih chovniv abo pidvodnih minnih zagorodzhuvachiv Ci pererobleni submarini mogli perevoziti vid 50 do 150 tonn materialiv zalezhno vid tipu zagalnih harakteristik ta nayavnogo prostoru i zabezpechuvali bilsh bezpechnu podorozh do miscya priznachennya nizh nadvodni transportni sudna Cej rannij dosvid priviv do ideyi stvorennya novih pidvodnih chovniv specialno rozroblenih dlya vikonannya transportnih zavdan U 1942 roci brak u Yevropi strategichnih materialiv takih yak naturalnij kauchuk olovo ta cink zmusiv nimciv ta italijciv organizuvati tayemni pidvodni transportni misiyi na Dalekij Shid shob otrimuvati ci materiali u yaponciv Pidvodnimi chovnami obranimi dlya cogo zavdannya stali vcilili italijski submarini sho bazuvalisya na bazi BETASOM u francuzkomu misti Bordo Yihnij vik i znoshenist oznachali sho voni bilshe ne mogli vikonuvati bojovi zavdannya tomu voni projshli kilka modifikacij dlya zbilshennya vantazhopidjomnosti do maksimalnih 200 tonn na odinicyu Ale potrebi krayin Osi perevishuvali vantazhopidjomnist zadiyanih pidvodnih chovniv BETASOM tomu Italiya zamovila budivnictvo 2 novih velikih pidvodnih chovniv tipu R Ci submarini buli zakladeni vlitku 1942 roku na verfi v Taranto i otrimali nazvi ta Nimci buli duzhe zacikavleni v cih novih transportnih zasobah i nadali italijcyam materiali dlya zakladki she 10 odinic na pochatku 1943 roku Konstrukciya Pidvodni chovni tipu R buli najbilshimi pidvodnimi odinicyami koli nebud pobudovanimi dlya italijskogo flotu dovzhinoyu 87 metriv i vodotonnazhnistyu 2 600 tonn u pidvodnomu stani i 2 200 tonn u nadvodnomu Voni ne mali torpednih aparativ a yihnye ozbroyennya skladalosya lishe z troh avtomatichnih zenitnih garmat Dlya transportuvannya materialiv tip R buv obladnanij chotirma vodoneproniknimi vantazhnimi tryumami dvoma v nosovij chastini i dvoma u kormovij zagalnim ob yemom 610 kubichnih metriv sho dozvolyalo perevoziti do 600 tonn materialiv Yih vantazhopidjomnist vtrichi perevishuvala vantazhopidjomnist najbilshih konvertovanih pidvodnih chovniv i vdvichi vantazh yakij mozhna bulo zavantazhiti na nimecki pidvodni chovni tipu XB Lishe pershi dvi ekzemplyari chovniv cogo tipu buli zaversheni v berezni 1943 roku voni buli spusheni na vodu i stali do stroyu v chervni pislya pospishnih prigotuvan i navchannya ekipazhu Vlitku 1943 roku situaciya dlya krayin Osi stala zhahlivoyu i Italiya zitknulasya z neminuchoyu zagrozoyu vtorgnennya soyuznikiv Italijskij flot pragnuv vikoristati ta dlya transportuvannya strategichnih mineraliv takih yak mid i svinec z Sardiniyi de buli roztashovani shahti na materikovu Italiyu Zrostayuche povitryane i vijskovo morske dominuvannya soyuznikiv nad Seredzemnim morem privelo kerivnictvo italijskih VMS do dumki sho lishe transportni pidvodni chovni tipu Romolo zmozhut realizuvati ce zavdannya Ce stalo prichinoyu togo sho italijci vidhilili zapit Krigsmarine na rozgortannya Romolo i Rema v Atlantichnomu okeani dlya pohodiv na Dalekij Shid Krim togo peretin Gibraltarskoyi protoki stav nabagato nebezpechnishim i dva velikih pidvodnih chovni navryad chi projshli b jogo nepomichenimi 15 lipnya 1943 roku Romolo i Rem virushili z Taranto na svoyu pershu i ostannyu misiyu Voni mali distatisya Neapolya a potim Sardiniyi shob zavantazhiti minerali ta materiali neobhidni dlya promislovosti na pivnochi Cherez kilka godin pislya vidplittya Remo buv pomichenij britanskim pidvodnim chovnom Yunajted i torpedovanij Pidvodnij choven pishov na dno razom z 55 chlenami ekipazhu i lishe 4 z nih poshastilo vizhili Romolo prodovzhiv svij shlyah ale 18 lipnya radiokontakt z nim bulo vtracheno ne zalishivshi zhodnih slidiv pidvodnogo chovna yakij zgodom bulo ogolosheno zagiblim Pislya vijni z arhiviv soyuznikiv stalo vidomo sho pidvodnij choven zaznav ataki britanskogo litaka yakij vluchiv u Romolo bomboyu Odnak otrimani poshkodzhennya ne potopili pidvodnij choven yakij zminiv kurs i prodovzhuvav plavati she kilka godin za nim zdaleku sposterigav britanskij litak persh nizh vtrativ kontakt Najbilsh virogidnim poyasnennyam ye te sho Romolo zatonuv cherez vnutrishnij vibuh pryamo chi oposeredkovano sprichinenij poshkodzhennyami vid bombi vcililih ne bulo Spisok pidvodnih chovniv tipu Romolo Choven Verf Zakladka Spushenij Vvedenij do stroyu Vivedenij Status Cantieri navali Tosi di Taranto Taranto 5 veresnya 1942 28 bereznya 1943 19 chervnya 1943 1943 15 lipnya 1943 roku potoplenij britanskim PCh Yunajted Cantieri navali Tosi di Taranto Taranto 21 lipnya 1942 21 bereznya 1943 19 chervnya 1943 1943 Jmovirno 18 lipnya 1943 roku potoplenij aviaciyeyu soyuznikiv poblizu AugustiDiv takozhSpisok pidvodnih chovniv VMF SRSR Spisok pidvodnih chovniv Tretogo Rejhu Pidvodni chovni tipu 212 Pidvodni chovni tipu Tench PrimitkiVinoski DzherelaPosilannyaSommergibile REMO ital ital Transport type class R 1 na uboat net angl LiteraturaBagnasco Erminio 1977 Submarines of World War Two Annapolis Maryland Naval Institute Press ISBN 0 87021 962 6 Giorgio Giorgerini Uomini sul fondo Storia del sommergibilismo italiano dalle origini ad oggi Milano Mondadori 1994 ISBN 88 04 33878 4