Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Освіта в Республіці Башкортостан — система освіти в РБ, що включає в себе установи дошкільного виховання, школи, професійно-технічні, середньо-спеціальні та вищі навчальні заклади.
Історія
Виникнення шкільної освіти в РБ пов'язано з проникненням в країну башкир ісламу, супроводжуване поширенням релігійних шкіл при мечетях. Перші ісламські школи на території РБ в яких вчили приїжджі місіонери з Бухари, Багдада і інших ісламських центрів виникли в 16 столітті.
Силами місцевого мусульманського духовенства при місцевих мечетях були відкриті перші мектеби і медреси, яких в 18 столітті було близько 100. Найбільш великі — в селі Стерлібаш і медресе в селі Каргали. До 1865 року в башкирських і татарських селищах було близько 600 мектебів і медресе, де навчалося понад 20 тис. учнів.
Мусульманські школи були культурно-освітніми центрами, в яких були бібліотеки, переписувалися книги.
З 20-х років 18 століття в Башкортостані почали відкриватися російськомовні школи (арифметична, словесні школи в Уфі, wikt: школа «татарських учнів» і інженерна школа — в Оренбурзі). Гірничозаводські школи були відкриті при Верхоторському і Катав-Іванівському заводах.
Православне духовне управління (Синод) відкрило в 1800 році в Уфі духовну семінарію, в 1818 році — духовне училище. До 1861 року в краї налічувалося 253 російськомовних навчальних закладів з близько 9 490 учнями.
Освітою російською мовою для башкирів зайнялося командування Башкиро-мещерякського війська, що домоглося виділення для башкирів 20 вакансій в Казанський гімназії та університеті, 30 — в Оренбурзькому Неплюєвському кадетському корпусі і ін.
У 1864 році проводилася реформа народної освіти, яка обмежила вплив церкви в освіті. З 1870 року в краї стали відкриватися російсько-башкирські, російсько-татарські, російсько-чувашські і інші школи і до 1900 року в Уфімській і Оренбурзькій губерніях було 93 російськомовні школи для башкирів і татар, 90 для хрещених татар і чувашів, 65 для марійців, зросла кількість мектебів і медресів.
Перший вищий навчальний заклад — Уфимський учительський інститут був відкритий 4 жовтня 1909 року. Кількість учнів в Уфимському учительському інституті була 75 осіб (по 25 осіб на кожен клас), кількість викладачів — 9 осіб. Серед студентів не було жодного татарина або башкира: для вступу до інституту осіб нетрадиційних християнських напрямків, а також мусульман, був потрібний спеціальний дозвіл Міністерства народної освіти. Термін навчання в Уфимському учительському інституті становив 3 роки без спеціалізації.
Після 1917 року система освіти була змінена. Навчальні заклади були націоналізовані і передані у відання Наркомосу. Школа відокремлена від церкви, скасовані викладання мертвих мов (старослов'янської, латинської), введені оцінки і іспити.
Всебашкирська надзвичайна комісія з ліквідації неписьменності в 1921 році прийняла постанову «Про примусове залучення всього грамотного населення до навчання неписьменних». Були відкриті лікбезпункти на башкирській, татарській, чуваській мовах, в яких протягом 1922/23-1927/28 навчальних років були навчені грамоти 173 тисячі людей. Повністю ліквідувати неписьменність вдалося до середини 60-х років 20 століття.
В кінці 20-х років башкирська і татарська писемність з арабської мови були переведені на латинську графіку — "яналіф ". У 30-х роках від впровадження латинської графіки відмовилися. За Указом Президії ВР БАРСР від 23 листопада 1939 року башкирська писемність переведена з латиниці на кирилицю. У 1940—1942 роках в школах вводилося навчання за новим алфавітом.
У 1940-і роки почалося введення обов'язкового 7-річного навчання в містах з включенням уроків праці. Навчання велося на башкирській, російській, татарській, чуваській, марійській і удмуртській мовах.
У роки Великої Вітчизняної війни в БАРСР в важких умовах працювали загальноосвітні школи, 58 училищ і технікумів, де навчалося 16 тисяч учнів. У Башкирії продовжували роботу евакуйовані із західних районів країни вузи. В Уфі працювали 1-й Московський Ордена Леніна медичний інститут, Рибінський авіаційний інститут, на базі якого був створений Уфимський авіаційний інститут ім. Орджонікідзе, Московський нафтовий інститут ім. І. Н. Губкіна. У Стерлитамаці — Московський бібліотечний інститут. У Бірську — Орловський педагогічний інститут.
До початку 1945—1946 навчального року у вищих навчальних закладах республіки навчалося 6,1 тис. людей, що майже в два рази більше, ніж до війни.
Перші дитсадки з'явилися в 1919 році. До 30-х років дитячими садами було охоплено 0,4 % дітей.
У 1960-і році в БАРСР було 7 вузів. Число студентів складало 16,7 тис. осіб. Постановою Ради Міністрів СРСР від 20 липня 1957 року Уфимський педагогічний інститут був перетворений в Башкирський державний університет. Відкрилися нові навчальні заклади: в 1967 році — Башкирська державний педагогічний інститут (БДПІ), в 1968 році — Уфимська державна академія мистецтв. У Конституції РБ була закріплена безкоштовність основної загальної освіти.
З 90-х років в РБ була прийнята республіканська програма відродження національної школи.
У 90-і роки в РБ відкрилися 2 військових ВНЗ — Уфімська вища школа МВС РФ (1987), Уфимське вище військове авіаційне училище льотчиків (1983), 4 вузи перетворені в університети: Уфимський державний авіаційний технічний університет (1992) і Нафтовий технічний університет (1993), Башкирський державний аграрний університет (1993) і медичний університет (1995). З 1994 року УфМТІ функціонує як самостійний Уфимський технологічний інститут сервісу. У 1991 році створена Башкирська академія державної служби та управління.
В даний час вузи республіки переходять до підготовки бакалаврів і магістрів.
Освіта в даний час
Дошкільна освіта
У Республіці Башкортостан у 2013 році діють 1 644 дошкільних освітніх установи, в яких навчаються понад 194 тис. дітей у віці від 1 року до 6 років.
Чисельність педагогічних працівників в ДНЗ — понад 17 тис. людей.
Загальна освіта
У 2012–2013 навчальному році в Республіці Башкортостан працюють 1 587 загальноосвітніх школи та школи-інтернати, серед яких 83 гімназії, 58 ліцеїв, 3 кадетських установи (9,1 %). У школах навчаються понад 96 тис. учнів.
100 обдарованих школярів отримують стипендії Президента Республіки Башкортостану.
У РБ вивчаються 14 рідних мов. Більше 41 % загальноосвітніх закладів є національними школами.
На розвиток системи загальної освіти Республіки Башкортостан в 2011—2013 роках виділено 4 694,4 млн рублів.
У 2013 році середня заробітна плата педагогічних працівників в школах склала 23 078,2 рубля; педагогічних працівників дошкільних освітніх установ — 17 739,9 рубля; педагогічних працівників установ додаткової освіти — 13 229,4 рубля; педагогічних працівників освітніх організацій, що надають соціальні послуги дітям-сиротам і дітям, які залишилися без піклування батьків складала 17 262,1 рубля; викладачів і майстрів виробничого навчання НПО, СПО складала 16 486,3 рубля.
Професійна освіта
У Республіці Башкортостан 10 державних вузів, 17 філій вузів, 3 недержавних самостійних і 8 філій недержавних вузів, в них навчаються 153 тис. студентів.
В системі середньої професійної освіти 75 державних коледжів і технікумів, де навчаються понад 68 тис. учнів (2 місце в ПФО Росії).
У 85 установах початкової професійної освіти РБ вчаться 25,9 тис. учнів.
На розвиток початкової професійної освіти (НПО) в РБ виділено 200 млн руб. З 1 вересня 2011 року засновані 30 щомісячних стипендій Уряду РБ в розмірі 750 руб. для учнів установ НПО.
Спеціальна освіта
У РБ працюють 37 спеціальних (корекційних) загальноосвітніх установ, де виховуються близько 4,5 тис. дітей (2 628 дітей інвалідів)
Кадрове забезпечення освіти
В системі освіти РБ працюють 42 353 педпрацівника, в тому числі 38 286 вчителів.
Підготовку кадрів для системи освіти РБ ведуть 2 вузу — Башкирська державний університет і Башкирський державний педагогічний університет ім. М. Акмулли (Стерлітамакська і Бірська державні педагогічні академії увійшли до складу Башкирського державного університету як філії) та 1 філія московського вузу, 15 коледжів, які здійснюють підготовку фахівців з середньою професійною освітою педагогічного профілю.
У 2012 році підготовлено 2 771 спеціаліст із середньою і вищою педагогічною освітою.
Видання
У РБ видається Учительська газета.
Педагогічний журнал
Педагогічний журнал Башкортостану
Література
- Аминов Т. М. История профессионального образования в Башкирии. Начало XVII века до 1917 года / Т. М. Аминов. — М.: Наука, 2006. — 346 с.
- Аминов Т. М. Педагогическое образование в Башкирии и на Южном Урале в дореволюционный период / Т. М. Аминов // История образования в южно-уральском регионе Башкортостана: Коллективная монография. — Уфа: Издательство БИПКРО, 1996. — С. 44-54 (0,7 л.л.).
- Ергин Ю. В. Уфимский учительский институт (1909—1919) // Вестник Башкирского университета. — 2003. — № 1. — С. 99 — 108.
- Ергин Ю. В. У истоков университетского образования. Очерки о предыстории Башкирского государственного университета. — Уфа: РИО БашГУ, 2004.
- Развитие школьного образования Республики Башкортостан в XX веке. Уфа, 2001;
- Алмаев Р. З. Школьное образование в Башкирской АССР: история, достижения, традиции. Уфа, 2008.
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2011. Процитовано 29 жовтня 2018.
- Башкирия во второй мировой войне — ПУБЛИЧНАЯ БИБЛИОТЕКА
- Учительская газета
- . Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 4 січня 2014.
- . Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 4 січня 2014.
Посилання
![image]()
Башкирское просветительство и его особенности на YouTube
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osvita v Respublici Bashkortostan sistema osviti v RB sho vklyuchaye v sebe ustanovi doshkilnogo vihovannya shkoli profesijno tehnichni seredno specialni ta vishi navchalni zakladi IstoriyaBashkirska shkola 1905 1915g Avt Prokudin Gorskij Viniknennya shkilnoyi osviti v RB pov yazano z proniknennyam v krayinu bashkir islamu suprovodzhuvane poshirennyam religijnih shkil pri mechetyah Pershi islamski shkoli na teritoriyi RB v yakih vchili priyizhdzhi misioneri z Buhari Bagdada i inshih islamskih centriv vinikli v 16 stolitti Silami miscevogo musulmanskogo duhovenstva pri miscevih mechetyah buli vidkriti pershi mektebi i medresi yakih v 18 stolitti bulo blizko 100 Najbilsh veliki v seli Sterlibash i medrese v seli Kargali Do 1865 roku v bashkirskih i tatarskih selishah bulo blizko 600 mektebiv i medrese de navchalosya ponad 20 tis uchniv Musulmanski shkoli buli kulturno osvitnimi centrami v yakih buli biblioteki perepisuvalisya knigi Z 20 h rokiv 18 stolittya v Bashkortostani pochali vidkrivatisya rosijskomovni shkoli arifmetichna slovesni shkoli v Ufi wikt shkola tatarskih uchniv i inzhenerna shkola v Orenburzi Girnichozavodski shkoli buli vidkriti pri Verhotorskomu i Katav Ivanivskomu zavodah Pravoslavne duhovne upravlinnya Sinod vidkrilo v 1800 roci v Ufi duhovnu seminariyu v 1818 roci duhovne uchilishe Do 1861 roku v krayi nalichuvalosya 253 rosijskomovnih navchalnih zakladiv z blizko 9 490 uchnyami Osvitoyu rosijskoyu movoyu dlya bashkiriv zajnyalosya komanduvannya Bashkiro mesheryakskogo vijska sho domoglosya vidilennya dlya bashkiriv 20 vakansij v Kazanskij gimnaziyi ta universiteti 30 v Orenburzkomu Neplyuyevskomu kadetskomu korpusi i in U 1864 roci provodilasya reforma narodnoyi osviti yaka obmezhila vpliv cerkvi v osviti Z 1870 roku v krayi stali vidkrivatisya rosijsko bashkirski rosijsko tatarski rosijsko chuvashski i inshi shkoli i do 1900 roku v Ufimskij i Orenburzkij guberniyah bulo 93 rosijskomovni shkoli dlya bashkiriv i tatar 90 dlya hreshenih tatar i chuvashiv 65 dlya marijciv zrosla kilkist mektebiv i medresiv Ufimskij uchitelskij institut Pershij vishij navchalnij zaklad Ufimskij uchitelskij institut buv vidkritij 4 zhovtnya 1909 roku Kilkist uchniv v Ufimskomu uchitelskomu instituti bula 75 osib po 25 osib na kozhen klas kilkist vikladachiv 9 osib Sered studentiv ne bulo zhodnogo tatarina abo bashkira dlya vstupu do institutu osib netradicijnih hristiyanskih napryamkiv a takozh musulman buv potribnij specialnij dozvil Ministerstva narodnoyi osviti Termin navchannya v Ufimskomu uchitelskomu instituti stanoviv 3 roki bez specializaciyi Pislya 1917 roku sistema osviti bula zminena Navchalni zakladi buli nacionalizovani i peredani u vidannya Narkomosu Shkola vidokremlena vid cerkvi skasovani vikladannya mertvih mov staroslov yanskoyi latinskoyi vvedeni ocinki i ispiti Vsebashkirska nadzvichajna komisiya z likvidaciyi nepismennosti v 1921 roci prijnyala postanovu Pro primusove zaluchennya vsogo gramotnogo naselennya do navchannya nepismennih Buli vidkriti likbezpunkti na bashkirskij tatarskij chuvaskij movah v yakih protyagom 1922 23 1927 28 navchalnih rokiv buli navcheni gramoti 173 tisyachi lyudej Povnistyu likviduvati nepismennist vdalosya do seredini 60 h rokiv 20 stolittya V kinci 20 h rokiv bashkirska i tatarska pisemnist z arabskoyi movi buli perevedeni na latinsku grafiku yanalif U 30 h rokah vid vprovadzhennya latinskoyi grafiki vidmovilisya Za Ukazom Prezidiyi VR BARSR vid 23 listopada 1939 roku bashkirska pisemnist perevedena z latinici na kirilicyu U 1940 1942 rokah v shkolah vvodilosya navchannya za novim alfavitom U 1940 i roki pochalosya vvedennya obov yazkovogo 7 richnogo navchannya v mistah z vklyuchennyam urokiv praci Navchannya velosya na bashkirskij rosijskij tatarskij chuvaskij marijskij i udmurtskij movah U roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni v BARSR v vazhkih umovah pracyuvali zagalnoosvitni shkoli 58 uchilish i tehnikumiv de navchalosya 16 tisyach uchniv U Bashkiriyi prodovzhuvali robotu evakujovani iz zahidnih rajoniv krayini vuzi V Ufi pracyuvali 1 j Moskovskij Ordena Lenina medichnij institut Ribinskij aviacijnij institut na bazi yakogo buv stvorenij Ufimskij aviacijnij institut im Ordzhonikidze Moskovskij naftovij institut im I N Gubkina U Sterlitamaci Moskovskij bibliotechnij institut U Birsku Orlovskij pedagogichnij institut Do pochatku 1945 1946 navchalnogo roku u vishih navchalnih zakladah respubliki navchalosya 6 1 tis lyudej sho majzhe v dva razi bilshe nizh do vijni Pershi ditsadki z yavilisya v 1919 roci Do 30 h rokiv dityachimi sadami bulo ohopleno 0 4 ditej U 1960 i roci v BARSR bulo 7 vuziv Chislo studentiv skladalo 16 7 tis osib Postanovoyu Radi Ministriv SRSR vid 20 lipnya 1957 roku Ufimskij pedagogichnij institut buv peretvorenij v Bashkirskij derzhavnij universitet Vidkrilisya novi navchalni zakladi v 1967 roci Bashkirska derzhavnij pedagogichnij institut BDPI v 1968 roci Ufimska derzhavna akademiya mistectv U Konstituciyi RB bula zakriplena bezkoshtovnist osnovnoyi zagalnoyi osviti Z 90 h rokiv v RB bula prijnyata respublikanska programa vidrodzhennya nacionalnoyi shkoli U 90 i roki v RB vidkrilisya 2 vijskovih VNZ Ufimska visha shkola MVS RF 1987 Ufimske vishe vijskove aviacijne uchilishe lotchikiv 1983 4 vuzi peretvoreni v universiteti Ufimskij derzhavnij aviacijnij tehnichnij universitet 1992 i Naftovij tehnichnij universitet 1993 Bashkirskij derzhavnij agrarnij universitet 1993 i medichnij universitet 1995 Z 1994 roku UfMTI funkcionuye yak samostijnij Ufimskij tehnologichnij institut servisu U 1991 roci stvorena Bashkirska akademiya derzhavnoyi sluzhbi ta upravlinnya V danij chas vuzi respubliki perehodyat do pidgotovki bakalavriv i magistriv Osvita v danij chasDoshkilna osvita Dityachij budinok v Salavati U Respublici Bashkortostan u 2013 roci diyut 1 644 doshkilnih osvitnih ustanovi v yakih navchayutsya ponad 194 tis ditej u vici vid 1 roku do 6 rokiv Chiselnist pedagogichnih pracivnikiv v DNZ ponad 17 tis lyudej Zagalna osvita U 2012 2013 navchalnomu roci v Respublici Bashkortostan pracyuyut 1 587 zagalnoosvitnih shkoli ta shkoli internati sered yakih 83 gimnaziyi 58 liceyiv 3 kadetskih ustanovi 9 1 U shkolah navchayutsya ponad 96 tis uchniv 100 obdarovanih shkolyariv otrimuyut stipendiyi Prezidenta Respubliki Bashkortostanu U RB vivchayutsya 14 ridnih mov Bilshe 41 zagalnoosvitnih zakladiv ye nacionalnimi shkolami Na rozvitok sistemi zagalnoyi osviti Respubliki Bashkortostan v 2011 2013 rokah vidileno 4 694 4 mln rubliv v Pershomu liceyi m Salavata U 2013 roci serednya zarobitna plata pedagogichnih pracivnikiv v shkolah sklala 23 078 2 rublya pedagogichnih pracivnikiv doshkilnih osvitnih ustanov 17 739 9 rublya pedagogichnih pracivnikiv ustanov dodatkovoyi osviti 13 229 4 rublya pedagogichnih pracivnikiv osvitnih organizacij sho nadayut socialni poslugi dityam sirotam i dityam yaki zalishilisya bez pikluvannya batkiv skladala 17 262 1 rublya vikladachiv i majstriv virobnichogo navchannya NPO SPO skladala 16 486 3 rublya Profesijna osvita U Respublici Bashkortostan 10 derzhavnih vuziv 17 filij vuziv 3 nederzhavnih samostijnih i 8 filij nederzhavnih vuziv v nih navchayutsya 153 tis studentiv V sistemi serednoyi profesijnoyi osviti 75 derzhavnih koledzhiv i tehnikumiv de navchayutsya ponad 68 tis uchniv 2 misce v PFO Rosiyi U 85 ustanovah pochatkovoyi profesijnoyi osviti RB vchatsya 25 9 tis uchniv Na rozvitok pochatkovoyi profesijnoyi osviti NPO v RB vidileno 200 mln rub Z 1 veresnya 2011 roku zasnovani 30 shomisyachnih stipendij Uryadu RB v rozmiri 750 rub dlya uchniv ustanov NPO Specialna osvita U RB pracyuyut 37 specialnih korekcijnih zagalnoosvitnih ustanov de vihovuyutsya blizko 4 5 tis ditej 2 628 ditej invalidiv Kadrove zabezpechennya osviti V sistemi osviti RB pracyuyut 42 353 pedpracivnika v tomu chisli 38 286 vchiteliv Pidgotovku kadriv dlya sistemi osviti RB vedut 2 vuzu Bashkirska derzhavnij universitet i Bashkirskij derzhavnij pedagogichnij universitet im M Akmulli Sterlitamakska i Birska derzhavni pedagogichni akademiyi uvijshli do skladu Bashkirskogo derzhavnogo universitetu yak filiyi ta 1 filiya moskovskogo vuzu 15 koledzhiv yaki zdijsnyuyut pidgotovku fahivciv z serednoyu profesijnoyu osvitoyu pedagogichnogo profilyu U 2012 roci pidgotovleno 2 771 specialist iz serednoyu i vishoyu pedagogichnoyu osvitoyu VidannyaU RB vidayetsya Uchitelska gazeta Pedagogichnij zhurnal Pedagogichnij zhurnal BashkortostanuLiteraturaAminov T M Istoriya professionalnogo obrazovaniya v Bashkirii Nachalo XVII veka do 1917 goda T M Aminov M Nauka 2006 346 s Aminov T M Pedagogicheskoe obrazovanie v Bashkirii i na Yuzhnom Urale v dorevolyucionnyj period T M Aminov Istoriya obrazovaniya v yuzhno uralskom regione Bashkortostana Kollektivnaya monografiya Ufa Izdatelstvo BIPKRO 1996 S 44 54 0 7 l l Ergin Yu V Ufimskij uchitelskij institut 1909 1919 Vestnik Bashkirskogo universiteta 2003 1 S 99 108 Ergin Yu V U istokov universitetskogo obrazovaniya Ocherki o predystorii Bashkirskogo gosudarstvennogo universiteta Ufa RIO BashGU 2004 Razvitie shkolnogo obrazovaniya Respubliki Bashkortostan v XX veke Ufa 2001 Almaev R Z Shkolnoe obrazovanie v Bashkirskoj ASSR istoriya dostizheniya tradicii Ufa 2008 Primitki Arhiv originalu za 8 grudnya 2011 Procitovano 29 zhovtnya 2018 Bashkiriya vo vtoroj mirovoj vojne PUBLIChNAYa BIBLIOTEKA Uchitelskaya gazeta Arhiv originalu za 4 sichnya 2014 Procitovano 4 sichnya 2014 Arhiv originalu za 4 sichnya 2014 Procitovano 4 sichnya 2014 Posilannya Bashkirskoe prosvetitelstvo i ego osobennosti na YouTube