Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фрітц Штрассман (нім. Fritz Straßmann, Фрідріх Вільгельм Штрассман; нар.22 лютого 1902 , Боппард — пом.22 квітня 1980, Майнц) — німецький хімік і фізик один з відкривачів поділу ядер атомів.
| Фріц Штрассман | |
|---|---|
| нім. Fritz Straßmann | |
| Ім'я при народженні | нім. Friedrich Wilhelm Straßmann |
| Народився | 22 лютого 1902 Боппард, Німеччина |
| Помер | 22 квітня 1980 (78 років) Майнц, Німеччина |
| Місце проживання | Німеччина |
| Країна | Німеччина, |
| Діяльність | хімік, викладач університету, фізик-ядерник, боєць опору |
| Alma mater | Ганноверський університет |
| Галузь | Ядерна хімія |
| Заклад | Університет Майнца імені Йоганна Гутенберга |
| Науковий керівник | Отто Ган |
| Членство | d |
| Відомий завдяки: | Поділ ядра |
| Брати, сестри | d |
| У шлюбі з | Марія Гектер (†1956) та з 1959 Ірмґард Гартманн |
| Нагороди | Премія Енріко Фермі (1966) |
 Фріц Штрассман у Вікісховищі | |
Біографія
Фрітц Штрассман народився дев'ятою дитиною у сім'ї 1902 року в Боппарді. Вчився у гімназії у Дюссельдорфі та після абітури 1920 року вступив у Ганноверську вищу технічну школу. Там він вступив у гільдію музикантів гри на скрипці та познайомився із Марією Гектер та Ірмґард Гартманн, його майбутніми дружинами.
У 1924 році у Штрассман закінчив Ганноверську вищу технічну школу. У 1929 році захистив дисертацію «Про вплив концентрації насичених парів через присутність стиснутих неідеальних газів (система I2 — CO2)» під керівництвом Германа Брауне. З 1929 року отримав стипендію та перебрався працювати з Отто Ганом і Лізою Майтнер в Інституті хімії кайзера Вільгельма в Берліні. З 1935 року працює у цьому Інституті асистентом. У 1937 році одружився з Марією Гектер, також хіміком і у 1940 році у них народився син Мартін. У післявоєнні роки обіймав посаду професора університету м. Майнц (1946—1970), одночасно у 1946—1952 був директором Інституту неорганічної та ядерної хімії.
Наукова діяльність
Його наукові праці присвячені ядерної хімії, радіохімії. Вивчав процеси поділу ядра, властивостей радіоактивних ізотопів урану і торію. У 1938 спільно з Отто Ганом відкрив явище поділу ядер урану при їх бомбардуванні нейтронами та хімічними методами довів факт поділу. Таке трактування дослідів була підтверджено Л. Майтнер і Отто Фрішем. Досвід Штрассмана в аналітичній хімії був використаний Ганом і Мейтнер при дослідженні продуктів бомбардування урану нейтронами. З них трьох лише Штрассман зміг зосередитись на їх спільних експериментальних розслідуваннях, оскільки Мейтнер була змушена залишити Німеччину, а Ган мав великі адміністративні обов'язки. У грудні 1938 р. Ган і Штрассман надіслали рукопис до журналу Naturwissenschaften, в якому повідомляли, що виявили елемент барій після бомбардування урану нейтронами; Фріш підтвердив це експериментально 13 січня 1939 року. У 1944 році Ган отримав Нобелівську премію з хімії за відкриття поділу ядер, хоча Фрітц Штрассман був визнаний рівноправним співвідкривачем.
З 1939 по 1946 рік він брав участь у дослідженнях Інституту Кайзера-Вільгельма щодо продуктів поділу торію, урану та нептунію. Штрассман також працював над датуванням віку мінералів на основі періоду напіврозпаду радіоактивних елементів та збагаченням продуктів розпаду. Штрассман і Ернст Уоллінг розробили метод радіоізотопного датування у 1936 та 1937 роках, і Штрассман продовжив цю роботу в 1942 та 1943 роках.
15 лютого 1944 р. та 24 березня 1944 р. при бомбардуванні Берліна у Другій світовій війні, Інститут Кайзера-Вільгельма зазнав серйозної шкоди. Інститут був тимчасово переселений у Тайльфінген (нині Альбштадт) в землі Вюртемберг, на текстильну фабрику, що належала компанії Людвіга Гаазіса. Наприкінці квітня 1945 року сили спеціальних операцій американської армії заарештували Штрассмана і його разом з іншими німецькими науковцями інтернували у Кембрідж. Керівництво інститутом перебрав на себе , австрійський фізик, який прибув в інститут у 1939 році й створив відділ мас-спектрокопії. Штрассману тоді передали керівництво відділом радіохімії. У червні 1945 року комісія під керівництвом Фредеріка Жоліо-Кюрі повертає деяких науковців до Німеччини. У 1946 році Штрассман став професором неорганічної хімії та ядерної хімії в Майнцському університеті. Інститут складався з двох відділів: кафедри мас-спектрометрії та ядерної фізики — кафедра Йозефа Маттауха, а ядерна хімія — кафедра Штрассмана. Маттаух був призначений директором, але страждав на туберкульоз. За його відсутності Штрассман став виконуючим обов'язки директора у 1948 році. З 1949 року Інститут Кайзера-Вільгельма був перейменований в і переїхав з Тайльфінгену в Майнц. У 1950 році Штрассман став його офіційним директором. Після повернення Маттауха в інститут у 1951 р. відбувся значний конфлікт з приводу розподілу ресурсів по відділах. У 1953 році Штрассман відмовився від керівництва інститутом і зосередився на своїй роботі в університеті Майнца, створенні кафедри та роботі зі студентами. Він домовився з університетом та з Баденською аніліновою та содовою фабрикою (BASF) про фінансування інституту хімічних наук з акцентом на ядерну хімію. Він також лобіював у федеральному уряді та Німецькому науково-дослідницькому співтоваристві фінансування генератора нейтронів, дослідницького реактора та спеціального інституту ядерної хімії. Його дружина — Марія Гектер-Штрассман померла від раку в 1956 р. У 1959 році Штрассман одружився з журналісткою Ірмґард Гартманн. У 1960 році офіцйно перейменували Інститут неорганічної хімії університету Майнца в Інститут неорганічної хімії та ядерної хімії. Окремий Інститут ядерної хімії Штрассмана офіційно відкрився 3 квітня 1967 року. Штрассман став професором-емеритом у 1970 році.
Нагороди
- Нагороджений Премією Енріко Фермі у 1966 році разом з Отто Ганом і Лізою Майтнер.
- 1972 — почесний громадянин м. Майнца.
- 1985 отримав титул Праведника народів світу (Сім'я Штрассманів переховували у 1943 році єврейку, яка вижила після війни).
- Астероїд 19136 Штрассман названий у честь хіміка
Вибрані публікації
- L. Meitner, O. Hahn, F. Straßmann: Über die Umwandlungsreihen des Urans, die durch Neutronenbestrahlung erzeugt werden. Zeitschrift für Physik 106 (1937) S. 249—270.
- O. Hahn, L. Meitner, F. Straßmann: Über die Transurane und ihr chemisches Verhalten. Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft 70 (1937) S. 1374—1392.
- O. Hahn, L. Meitner, F. Straßmann: Ein neues langlebiges Umwandlungsprodukt in den Trans-Uranreihen. Die Naturwissenschaften 26 (1938) S. 475—476.
- O. Hahn, F. Straßmann: Über die Entstehung von Radiumisotopen aus Uran durch Bestrahlen mit schnellen und verlangsamten Neutronen. Die Naturwissenschaften 26 (1938) S. 755—756.
- L. Meitner, F. Straßmann, O. Hahn: Künstliche Umwandlungsprozesse bei Bestrahlung des Thoriums mit Neutronen; Auftreten isomerer Reihen durch Abspaltung von α-Strahlen. Zeitschrift für Physik 109 (1938) S. 538—552.
- O. Hahn, F. Straßmann: Über den Nachweis und das Verhalten der bei der Bestrahlung des Urans mittels Neutronen entstehenden Erdalkalimetalle. Die Naturwissenschaften 27 (1939) S. 11–15.
- O. Hahn, F. Straßmann: Nachweis der Entstehung aktiver Bariumisotope aus Uran und Thorium durch Neutronenbestrahlung; Nachweis weiterer aktiver Bruchstücke bei der Uranspaltung. Die Naturwissenschaften 27 (1939) S. 89–95.
- F. Straßmann, O. Hahn: Über die Isolierung und einige Eigenschaften des Elements 93. Die Naturwissenschaften 30 (1942) S. 256—260.
- S. Knoke, F. Straßmann: Hermann Braune zum 60. Geburtstag. In: Zeitschrift für Naturforschung A. 2, 1947, S. 183—184 (online).
- F. Straßmann: Friedliche Chemie der Atomkerne. In: Mainzer Universitätsreden. Nr. 14. Kupferberg, Mainz 1949.
- F. Straßmann: Zur Erforschung der Radioaktivität. Lise Meitner zum 75. Geburtstag. In: Angewandte Chemie. Nr. 66, 1954, S. 93–95.
- F. Straßmann: Otto Hahn zum 80. Geburtstag. In: Mitteilungen aus der Max-Planck-Gesellschaft. Nr. 1, 1959, S. 18–19.
- H. J. Born, F. Straßmann: Otto Hahn (1879—1968). In: Radiochimica Acta. Nr. 9/2, 1968, S. 2.
- A. Klemm, F. Straßmann: Otto Hahn zum Gedächtnis. In: Zeitschrift für Naturforschung A. 24, 1969, S. 485—494 (online).
- F. Straßmann: Wie die Atomspaltung entdeckt wurde. In: Jahrbuch der Vereinigung Freunde der Universität Mainz. 1969, S. 50–54.
- F. Straßmann, G. Herrmann: Das Institut für Kernchemie und der Reaktor. In: Fritz Krafft (Hrsg.): Mathematik und Naturwissenschaften an der Johannes Gutenberg-Universität. Steiner, Wiesbaden 1977, S. 51–55.
Примітки
- O. R. Frisch Physical Evidence for the Division of Heavy Nuclei under Neutron Bombardment, Nature, Volume 143, Number 3616, 276—276 (18 February 1939) [ 23 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Per F Dahl (1 січня 1999). . CRC Press. с. 73–. ISBN . Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 1 січня 2020.
- Bowden, Mary Ellen (1997). Chemical Achievers: The Human Face of the Chemical Sciences. Chemical Heritage Foundation. с. 76—80.
- (PDF). Max-Planck-Instituts für Chemie. Архів оригіналу (PDF) за 26 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019.
- Palme, Herbert (2018). (PDF). Geochemical Perspectives. 7 (1): 4—10. Архів оригіналу (PDF) за 31 липня 2020. Процитовано 1 січня 2020.
Посилання
- Fritz Strassmann на Encyclopædia Britannica [ 29 травня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Фрітц Штрассманн у atomicarchive.com [ 21 грудня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fritc Shtrassman nim Fritz Strassmann Fridrih Vilgelm Shtrassman nar 22 lyutogo 1902 Boppard pom 22 kvitnya 1980 Majnc nimeckij himik i fizik odin z vidkrivachiv podilu yader atomiv Fric Shtrassmannim Fritz StrassmannIm ya pri narodzhenninim Friedrich Wilhelm StrassmannNarodivsya22 lyutogo 1902 1902 02 22 Boppard NimechchinaPomer22 kvitnya 1980 1980 04 22 78 rokiv Majnc NimechchinaMisce prozhivannyaNimechchinaKrayinaNimechchina Diyalnisthimik vikladach universitetu fizik yadernik boyec oporuAlma materGannoverskij universitetGaluzYaderna himiyaZakladUniversitet Majnca imeni Joganna GutenbergaNaukovij kerivnikOtto GanChlenstvodVidomij zavdyaki Podil yadraBrati sestridU shlyubi zMariya Gekter 1956 ta z 1959 Irmgard GartmannNagorodiPremiya Enriko Fermi 1966 Fric Shtrassman u VikishovishiBiografiyaFritc Shtrassman narodivsya dev yatoyu ditinoyu u sim yi 1902 roku v Boppardi Vchivsya u gimnaziyi u Dyusseldorfi ta pislya abituri 1920 roku vstupiv u Gannoversku vishu tehnichnu shkolu Tam vin vstupiv u gildiyu muzikantiv gri na skripci ta poznajomivsya iz Mariyeyu Gekter ta Irmgard Gartmann jogo majbutnimi druzhinami U 1924 roci u Shtrassman zakinchiv Gannoversku vishu tehnichnu shkolu U 1929 roci zahistiv disertaciyu Pro vpliv koncentraciyi nasichenih pariv cherez prisutnist stisnutih neidealnih gaziv sistema I2 CO2 pid kerivnictvom Germana Braune Z 1929 roku otrimav stipendiyu ta perebravsya pracyuvati z Otto Ganom i Lizoyu Majtner v Instituti himiyi kajzera Vilgelma v Berlini Z 1935 roku pracyuye u comu Instituti asistentom U 1937 roci odruzhivsya z Mariyeyu Gekter takozh himikom i u 1940 roci u nih narodivsya sin Martin U pislyavoyenni roki obijmav posadu profesora universitetu m Majnc 1946 1970 odnochasno u 1946 1952 buv direktorom Institutu neorganichnoyi ta yadernoyi himiyi Naukova diyalnistPam yatna doshka prisvyachena vidkrittyu podilu yader uranu Fritcom Shtrassmanom ta Otto Ganom na budivli Vilnogo Universitetu Berlina Institut yadernoyi himiyi Universitetu Majnca Jogo naukovi praci prisvyacheni yadernoyi himiyi radiohimiyi Vivchav procesi podilu yadra vlastivostej radioaktivnih izotopiv uranu i toriyu U 1938 spilno z Otto Ganom vidkriv yavishe podilu yader uranu pri yih bombarduvanni nejtronami ta himichnimi metodami doviv fakt podilu Take traktuvannya doslidiv bula pidtverdzheno L Majtner i Otto Frishem Dosvid Shtrassmana v analitichnij himiyi buv vikoristanij Ganom i Mejtner pri doslidzhenni produktiv bombarduvannya uranu nejtronami Z nih troh lishe Shtrassman zmig zosereditis na yih spilnih eksperimentalnih rozsliduvannyah oskilki Mejtner bula zmushena zalishiti Nimechchinu a Gan mav veliki administrativni obov yazki U grudni 1938 r Gan i Shtrassman nadislali rukopis do zhurnalu Naturwissenschaften v yakomu povidomlyali sho viyavili element barij pislya bombarduvannya uranu nejtronami Frish pidtverdiv ce eksperimentalno 13 sichnya 1939 roku U 1944 roci Gan otrimav Nobelivsku premiyu z himiyi za vidkrittya podilu yader hocha Fritc Shtrassman buv viznanij rivnopravnim spivvidkrivachem Z 1939 po 1946 rik vin brav uchast u doslidzhennyah Institutu Kajzera Vilgelma shodo produktiv podilu toriyu uranu ta neptuniyu Shtrassman takozh pracyuvav nad datuvannyam viku mineraliv na osnovi periodu napivrozpadu radioaktivnih elementiv ta zbagachennyam produktiv rozpadu Shtrassman i Ernst Uolling rozrobili metod radioizotopnogo datuvannya u 1936 ta 1937 rokah i Shtrassman prodovzhiv cyu robotu v 1942 ta 1943 rokah 15 lyutogo 1944 r ta 24 bereznya 1944 r pri bombarduvanni Berlina u Drugij svitovij vijni Institut Kajzera Vilgelma zaznav serjoznoyi shkodi Institut buv timchasovo pereselenij u Tajlfingen nini Albshtadt v zemli Vyurtemberg na tekstilnu fabriku sho nalezhala kompaniyi Lyudviga Gaazisa Naprikinci kvitnya 1945 roku sili specialnih operacij amerikanskoyi armiyi zaareshtuvali Shtrassmana i jogo razom z inshimi nimeckimi naukovcyami internuvali u Kembridzh Kerivnictvo institutom perebrav na sebe avstrijskij fizik yakij pribuv v institut u 1939 roci j stvoriv viddil mas spektrokopiyi Shtrassmanu todi peredali kerivnictvo viddilom radiohimiyi U chervni 1945 roku komisiya pid kerivnictvom Frederika Zholio Kyuri povertaye deyakih naukovciv do Nimechchini U 1946 roci Shtrassman stav profesorom neorganichnoyi himiyi ta yadernoyi himiyi v Majncskomu universiteti Institut skladavsya z dvoh viddiliv kafedri mas spektrometriyi ta yadernoyi fiziki kafedra Jozefa Mattauha a yaderna himiya kafedra Shtrassmana Mattauh buv priznachenij direktorom ale strazhdav na tuberkuloz Za jogo vidsutnosti Shtrassman stav vikonuyuchim obov yazki direktora u 1948 roci Z 1949 roku Institut Kajzera Vilgelma buv perejmenovanij v i pereyihav z Tajlfingenu v Majnc U 1950 roci Shtrassman stav jogo oficijnim direktorom Pislya povernennya Mattauha v institut u 1951 r vidbuvsya znachnij konflikt z privodu rozpodilu resursiv po viddilah U 1953 roci Shtrassman vidmovivsya vid kerivnictva institutom i zoseredivsya na svoyij roboti v universiteti Majnca stvorenni kafedri ta roboti zi studentami Vin domovivsya z universitetom ta z Badenskoyu anilinovoyu ta sodovoyu fabrikoyu BASF pro finansuvannya institutu himichnih nauk z akcentom na yadernu himiyu Vin takozh lobiyuvav u federalnomu uryadi ta Nimeckomu naukovo doslidnickomu spivtovaristvi finansuvannya generatora nejtroniv doslidnickogo reaktora ta specialnogo institutu yadernoyi himiyi Jogo druzhina Mariya Gekter Shtrassman pomerla vid raku v 1956 r U 1959 roci Shtrassman odruzhivsya z zhurnalistkoyu Irmgard Gartmann U 1960 roci oficjno perejmenuvali Institut neorganichnoyi himiyi universitetu Majnca v Institut neorganichnoyi himiyi ta yadernoyi himiyi Okremij Institut yadernoyi himiyi Shtrassmana oficijno vidkrivsya 3 kvitnya 1967 roku Shtrassman stav profesorom emeritom u 1970 roci NagorodiNagorodzhenij Premiyeyu Enriko Fermi u 1966 roci razom z Otto Ganom i Lizoyu Majtner 1972 pochesnij gromadyanin m Majnca 1985 otrimav titul Pravednika narodiv svitu Sim ya Shtrassmaniv perehovuvali u 1943 roci yevrejku yaka vizhila pislya vijni Asteroyid 19136 Shtrassman nazvanij u chest himikaVibrani publikaciyiL Meitner O Hahn F Strassmann Uber die Umwandlungsreihen des Urans die durch Neutronenbestrahlung erzeugt werden Zeitschrift fur Physik 106 1937 S 249 270 O Hahn L Meitner F Strassmann Uber die Transurane und ihr chemisches Verhalten Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft 70 1937 S 1374 1392 O Hahn L Meitner F Strassmann Ein neues langlebiges Umwandlungsprodukt in den Trans Uranreihen Die Naturwissenschaften 26 1938 S 475 476 O Hahn F Strassmann Uber die Entstehung von Radiumisotopen aus Uran durch Bestrahlen mit schnellen und verlangsamten Neutronen Die Naturwissenschaften 26 1938 S 755 756 L Meitner F Strassmann O Hahn Kunstliche Umwandlungsprozesse bei Bestrahlung des Thoriums mit Neutronen Auftreten isomerer Reihen durch Abspaltung von a Strahlen Zeitschrift fur Physik 109 1938 S 538 552 O Hahn F Strassmann Uber den Nachweis und das Verhalten der bei der Bestrahlung des Urans mittels Neutronen entstehenden Erdalkalimetalle Die Naturwissenschaften 27 1939 S 11 15 O Hahn F Strassmann Nachweis der Entstehung aktiver Bariumisotope aus Uran und Thorium durch Neutronenbestrahlung Nachweis weiterer aktiver Bruchstucke bei der Uranspaltung Die Naturwissenschaften 27 1939 S 89 95 F Strassmann O Hahn Uber die Isolierung und einige Eigenschaften des Elements 93 Die Naturwissenschaften 30 1942 S 256 260 S Knoke F Strassmann Hermann Braune zum 60 Geburtstag In Zeitschrift fur Naturforschung A 2 1947 S 183 184 online F Strassmann Friedliche Chemie der Atomkerne In Mainzer Universitatsreden Nr 14 Kupferberg Mainz 1949 F Strassmann Zur Erforschung der Radioaktivitat Lise Meitner zum 75 Geburtstag In Angewandte Chemie Nr 66 1954 S 93 95 F Strassmann Otto Hahn zum 80 Geburtstag In Mitteilungen aus der Max Planck Gesellschaft Nr 1 1959 S 18 19 H J Born F Strassmann Otto Hahn 1879 1968 In Radiochimica Acta Nr 9 2 1968 S 2 A Klemm F Strassmann Otto Hahn zum Gedachtnis In Zeitschrift fur Naturforschung A 24 1969 S 485 494 online F Strassmann Wie die Atomspaltung entdeckt wurde In Jahrbuch der Vereinigung Freunde der Universitat Mainz 1969 S 50 54 F Strassmann G Herrmann Das Institut fur Kernchemie und der Reaktor In Fritz Krafft Hrsg Mathematik und Naturwissenschaften an der Johannes Gutenberg Universitat Steiner Wiesbaden 1977 S 51 55 PrimitkiO R Frisch Physical Evidence for the Division of Heavy Nuclei under Neutron Bombardment Nature Volume 143 Number 3616 276 276 18 February 1939 23 sichnya 2009 u Wayback Machine Per F Dahl 1 sichnya 1999 CRC Press s 73 ISBN 978 0 7503 0633 1 Arhiv originalu za 1 serpnya 2020 Procitovano 1 sichnya 2020 Bowden Mary Ellen 1997 Chemical Achievers The Human Face of the Chemical Sciences Chemical Heritage Foundation s 76 80 PDF Max Planck Instituts fur Chemie Arhiv originalu PDF za 26 grudnya 2019 Procitovano 26 grudnya 2019 Palme Herbert 2018 PDF Geochemical Perspectives 7 1 4 10 Arhiv originalu PDF za 31 lipnya 2020 Procitovano 1 sichnya 2020 PosilannyaFritz Strassmann na Encyclopaedia Britannica 29 travnya 2020 u Wayback Machine angl Fritc Shtrassmann u atomicarchive com 21 grudnya 2019 u Wayback Machine angl