Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Макс Вінтер нім Max Winter 9 січня 1870 Тарнок Австро Угорщина 11 липня 1937 Лос Анджелес Каліфорнія США австрійський до

Макс Вінтер

Макс Вінтер

Макс Вінтер (нім. Max Winter; 9 січня 1870, Тарнок, Австро-Угорщина — 11 липня 1937, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США) — австрійський дослідник, репортер, журналіст, письменник та політик. Вважається творцем соціальних репортажів у німецькомовних країнах. На додаток до реалістичних і докладних доповідей, заснованих на девізі «Просвітництво та Викриття» (нім. Aufklärung und Aufdeckung), він написав вірші, казки, п'єси та романи.

Макс Вінтер
нім. Max Winter
image
Народився9 січня 1870(1870-01-09)[2]
d
Помер11 липня 1937(1937-07-11)[1] (67 років)
Голлівуд, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Похованняd
Країнаimage Австрія
Діяльністьполітик, письменник, журналіст
Alma materВіденський університет
Знання мовнімецька
Посадачлен Національної ради Австрії[d], d, d, d і d[3]
ПартіяСоціал-демократична партія Австрії

Його робота була швидко забута після його втечі з політичного хаосу в Австрії на початку 1930-х років. Тільки в 1980-х роках він був знову відкритий як піонер і майстер соціальної звітності і з того часу був представлений як модель у підручниках. Його соціальні доповіді рішуче розвинули жанр як тематично, і методично і формально. Історики визнають у них попередників сучасних повсякденних історичних досліджень.

Біографія

Макс Вінтер народився 9 січня 1870 року в Тарноку поблизу Будапешта в родині Фріца та Роберта. У 1873 році сім'я переїхала до Відня, де його мати працювала модистом (капелюшником), а батько — судовим вікарієм Імператорських державних залізниць Австрії. Після закінчення останнього року обов'язкового шкільного навчання у гімназії він завершив навчання як торговця. Пізніше він почав вивчати політекономію, історію та філософію у Віденському університеті, але не завершив ці дослідження.

У віці близько 23 років розпочав свою журналістську кар'єру у Neue Wiener Journal. В 1895 році Віктор Адлер навів його в Газету для робітників (нім. Arbeiter-Zeitung), центральний орган Соціал-демократичної партії Австрії (СДПА). Там він деякий час працював судовим стенографом і зрозумів важливість чіткої аргументації та інтерсуб'єктивної перевірки фактів, оскільки він знав, як успішно застосовувати їх у своїх наступних доповідях.

Доповіді Вінтера були відзначені його політичними амбіціями та бажанням покращити умови життя трудящих та соціально відчужених осіб. Наприклад, щоб повідомити про життя ув'язнених, він сам був кинутий у в'язницю, одягнений як безпритульний. Його репортаж 1902 року (нім. Ein Strottgang durch Wiener Kanäle), в якому він повідомляв про «Kanalstrotter», де виловлювали кістки та жир з віденських каналізаційних колекторів, щоб продати їх мильній промисловості. Щоб вистежити цих людей, яких важко знайти під землею, він замаскувався під скнара, в капелюсі та бідному одязі.

Вже в 1904 році з'явилася добірка його доповідей, на які Альфред Полгар із вдячністю прокоментував: «Журналіст, так би мовити, резюмується як письменник, з журнальних матеріалів стали книги», а в ньому вже представник нової об'єктивності, який досяг свого розквіту лише у 1920-х років.

(нім. Im unterirdischen Wien) був опублікований в 1905 році. Хоча ця книга складалася з його доповідей за останні роки, вона була ще докладнішою та більшою, а також значною мірою переписана та переформульована. Він з'явився у чотирьох виданнях. У тому ж році разом зі Стефаном Гроссманом, з яким він інколи вів інтенсивне листування, він також написав свою першу театральну п'єсу (нім. Eine g′sunde Person), яка була успішно виконана у віденських театрах.

Для берлінського письменника та журналіста Ганса Оствальда, який керував найбільшим міським дослідницьким проектом у німецькомовних країнах з 1904 по 1908 рік і опублікував результати у вигляді п'ятдесят томної книжкової серії під назвою (нім. Großstadt-Dokumente), написав два томи доповідей: «Das goldene Wiener Herz» та «Im unterirdischen Wien». На додаток до Макса Вінтера з Австрії, Фелікс Зальтен та Альфред Дойч-Герман були залучені до серії книг.

З 1914 по 1918 рік Вінтер був головним редактором (нім. AZ am Abend), які з'являлися тільки в роки війни. 2 серпня 1919 року він одружився з Жозефіною Липі.

Примітки

  1. https://data.onb.ac.at/nlv_lex/perslex/W/Winter_Max.htm
  2. https://litkult1920er.aau.at/litkult-lexikon/winter-max
  3. https://www.parlament.gv.at/WWER/PAD_01513/index.shtml

Література

  • Max Winter: Die Steigeisen der Kopflaus. Wiener Sozialreportagen aus den Anfängen des investigativen Journalismus, 1901-1915. Beppo Beyerl, Angelika Herburger, Traude Korosa (Hrsg.): Fe.Re.Es. – Feuilletons. Reportagen. Essays. Band 1, Edition Mokka, Wien 2012,
  • Hannes Haas: Max Winter. Expeditionen ins dunkelste Wien – Meisterwerke der Sozialreportage. Picus Verlag, Wien 2006, .
  • Miriam Houska: „Journalismus der Sinne und des Sinns“. Max Winters Wahrnehmung und Vermittlung des Wiener Elends in Sozialreportagen der Arbeiter-Zeitung 1896 bis 1910. Wien 2003, (Wien, Univ., Dipl.-Arb., 2003).
  • Stefan Riesenfellner: Der Sozialreporter. Max Winter im alten Österreich. Verlag für Gesellschaftskritik, Wien 1987, .
  • Stefan Riesenfellner (Hrsg.): Arbeitswelt um 1900. Texte zur Alltagsgeschichte von Max Winter. Europaverlag, Wien 1988, , (Materialien zur Arbeiterbewegung 49).
  • Helmut Strutzmann: Max Winter. Das schwarze Wienerherz. Sozialreportagen aus dem frühen 20. Jahrhundert. Österreichischer Bundesverlag, Wien 1982, , (Ein Österreich-Thema aus dem Bundesverlag).
  • Herbert Gantschacher: Zeuge und Opfer der Apokalypse. ARBOS, Wien u. a. 2007
  • Alfred Pfoser, "‚Was hat Ihnen der Krieg gebracht?‘ Die Sozialreportage des Max Winter im Ersten Weltkrieg", in: Die helle und die dunkle Seite der Moderne, Turia + Kant, Wien 2014, S. 30–37

Посилання

У Вікіджерелах є
Max Winter
  • Eintrag zu Max Winter bei litkult1920er.aau.at [ 24 листопада 2021 у Wayback Machine.], ein Projekt der Universität Klagenfurt
  • Бібліографія. Макс Вінтер // Німецька національна бібліотека
  • wienbibliothek im Rathaus - Teilnachlass Max Winter (PDF; 117 kB) [ 24 листопада 2021 у Wayback Machine.] – Beschreibung von Max Winters Nachlass
  • www.max-winter.org [ 24 листопада 2021 у Wayback Machine.] – Zahlreiche Texte von Max Winter zum Nachlesen
  • Arbeiter Zeitung [ 24 листопада 2021 у Wayback Machine.] – Reportage "In der Branntweinschenke" von 1900 als Originalscan
  • www.literature.at [ 24 листопада 2021 у Wayback Machine.] – Der Zukunftsroman „Die lebende Mumie“ als digitalisiertes Buch zum Download und Ausdruck
  • Radio-Porträt über Max Winter [ 24 листопада 2021 у Wayback Machine.] in der Ö1-Sendereihe "Chronisten, Reporter, Aufklärer" aus dem Jahr 2002
  • Eintrag im Herbert Exenberger-Archiv [ 8 січня 2018 у Wayback Machine.] der Theodor Kramer Gesellschaft

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Maks Vinter nim Max Winter 9 sichnya 1870 Tarnok Avstro Ugorshina 11 lipnya 1937 Los Andzheles Kaliforniya SShA avstrijskij doslidnik reporter zhurnalist pismennik ta politik Vvazhayetsya tvorcem socialnih reportazhiv u nimeckomovnih krayinah Na dodatok do realistichnih i dokladnih dopovidej zasnovanih na devizi Prosvitnictvo ta Vikrittya nim Aufklarung und Aufdeckung vin napisav virshi kazki p yesi ta romani Maks Vinternim Max WinterNarodivsya9 sichnya 1870 1870 01 09 2 dPomer11 lipnya 1937 1937 07 11 1 67 rokiv Gollivud Los Andzheles Kaliforniya SShAPohovannyadKrayina AvstriyaDiyalnistpolitik pismennik zhurnalistAlma materVidenskij universitetZnannya movnimeckaPosadachlen Nacionalnoyi radi Avstriyi d d d d i d 3 PartiyaSocial demokratichna partiya Avstriyi Mediafajli u Vikishovishi Jogo robota bula shvidko zabuta pislya jogo vtechi z politichnogo haosu v Avstriyi na pochatku 1930 h rokiv Tilki v 1980 h rokah vin buv znovu vidkritij yak pioner i majster socialnoyi zvitnosti i z togo chasu buv predstavlenij yak model u pidruchnikah Jogo socialni dopovidi rishuche rozvinuli zhanr yak tematichno i metodichno i formalno Istoriki viznayut u nih poperednikiv suchasnih povsyakdennih istorichnih doslidzhen BiografiyaMaks Vinter narodivsya 9 sichnya 1870 roku v Tarnoku poblizu Budapeshta v rodini Frica ta Roberta U 1873 roci sim ya pereyihala do Vidnya de jogo mati pracyuvala modistom kapelyushnikom a batko sudovim vikariyem Imperatorskih derzhavnih zaliznic Avstriyi Pislya zakinchennya ostannogo roku obov yazkovogo shkilnogo navchannya u gimnaziyi vin zavershiv navchannya yak torgovcya Piznishe vin pochav vivchati politekonomiyu istoriyu ta filosofiyu u Videnskomu universiteti ale ne zavershiv ci doslidzhennya U vici blizko 23 rokiv rozpochav svoyu zhurnalistsku kar yeru u Neue Wiener Journal V 1895 roci Viktor Adler naviv jogo v Gazetu dlya robitnikiv nim Arbeiter Zeitung centralnij organ Social demokratichnoyi partiyi Avstriyi SDPA Tam vin deyakij chas pracyuvav sudovim stenografom i zrozumiv vazhlivist chitkoyi argumentaciyi ta intersub yektivnoyi perevirki faktiv oskilki vin znav yak uspishno zastosovuvati yih u svoyih nastupnih dopovidyah Dopovidi Vintera buli vidznacheni jogo politichnimi ambiciyami ta bazhannyam pokrashiti umovi zhittya trudyashih ta socialno vidchuzhenih osib Napriklad shob povidomiti pro zhittya uv yaznenih vin sam buv kinutij u v yaznicyu odyagnenij yak bezpritulnij Jogo reportazh 1902 roku nim Ein Strottgang durch Wiener Kanale v yakomu vin povidomlyav pro Kanalstrotter de vilovlyuvali kistki ta zhir z videnskih kanalizacijnih kolektoriv shob prodati yih milnij promislovosti Shob vistezhiti cih lyudej yakih vazhko znajti pid zemleyu vin zamaskuvavsya pid sknara v kapelyusi ta bidnomu odyazi Vzhe v 1904 roci z yavilasya dobirka jogo dopovidej na yaki Alfred Polgar iz vdyachnistyu prokomentuvav Zhurnalist tak bi moviti rezyumuyetsya yak pismennik z zhurnalnih materialiv stali knigi a v nomu vzhe predstavnik novoyi ob yektivnosti yakij dosyag svogo rozkvitu lishe u 1920 h rokiv nim Im unterirdischen Wien buv opublikovanij v 1905 roci Hocha cya kniga skladalasya z jogo dopovidej za ostanni roki vona bula she dokladnishoyu ta bilshoyu a takozh znachnoyu miroyu perepisana ta pereformulovana Vin z yavivsya u chotiroh vidannyah U tomu zh roci razom zi Stefanom Grossmanom z yakim vin inkoli viv intensivne listuvannya vin takozh napisav svoyu pershu teatralnu p yesu nim Eine g sunde Person yaka bula uspishno vikonana u videnskih teatrah Dlya berlinskogo pismennika ta zhurnalista Gansa Ostvalda yakij keruvav najbilshim miskim doslidnickim proektom u nimeckomovnih krayinah z 1904 po 1908 rik i opublikuvav rezultati u viglyadi p yatdesyat tomnoyi knizhkovoyi seriyi pid nazvoyu nim Grossstadt Dokumente napisav dva tomi dopovidej Das goldene Wiener Herz ta Im unterirdischen Wien Na dodatok do Maksa Vintera z Avstriyi Feliks Zalten ta Alfred Dojch German buli zalucheni do seriyi knig Z 1914 po 1918 rik Vinter buv golovnim redaktorom nim AZ am Abend yaki z yavlyalisya tilki v roki vijni 2 serpnya 1919 roku vin odruzhivsya z Zhozefinoyu Lipi Primitkihttps data onb ac at nlv lex perslex W Winter Max htm https litkult1920er aau at litkult lexikon winter max https www parlament gv at WWER PAD 01513 index shtmlLiteraturaMax Winter Die Steigeisen der Kopflaus Wiener Sozialreportagen aus den Anfangen des investigativen Journalismus 1901 1915 Beppo Beyerl Angelika Herburger Traude Korosa Hrsg Fe Re Es Feuilletons Reportagen Essays Band 1 Edition Mokka Wien 2012 ISBN 978 3 902693 26 6 Hannes Haas Max Winter Expeditionen ins dunkelste Wien Meisterwerke der Sozialreportage Picus Verlag Wien 2006 ISBN 3 85452 493 5 Miriam Houska Journalismus der Sinne und des Sinns Max Winters Wahrnehmung und Vermittlung des Wiener Elends in Sozialreportagen der Arbeiter Zeitung 1896 bis 1910 Wien 2003 Wien Univ Dipl Arb 2003 Stefan Riesenfellner Der Sozialreporter Max Winter im alten Osterreich Verlag fur Gesellschaftskritik Wien 1987 ISBN 3 900351 67 8 Stefan Riesenfellner Hrsg Arbeitswelt um 1900 Texte zur Alltagsgeschichte von Max Winter Europaverlag Wien 1988 ISBN 3 203 51034 0 Materialien zur Arbeiterbewegung 49 Helmut Strutzmann Max Winter Das schwarze Wienerherz Sozialreportagen aus dem fruhen 20 Jahrhundert Osterreichischer Bundesverlag Wien 1982 ISBN 3 215 04924 4 Ein Osterreich Thema aus dem Bundesverlag Herbert Gantschacher Zeuge und Opfer der Apokalypse ARBOS Wien u a 2007 Alfred Pfoser Was hat Ihnen der Krieg gebracht Die Sozialreportage des Max Winter im Ersten Weltkrieg in Die helle und die dunkle Seite der Moderne Turia Kant Wien 2014 S 30 37PosilannyaU Vikidzherelah ye Max Winter Eintrag zu Max Winter bei litkult1920er aau at 24 listopada 2021 u Wayback Machine ein Projekt der Universitat Klagenfurt Bibliografiya Maks Vinter Nimecka nacionalna biblioteka wienbibliothek im Rathaus Teilnachlass Max Winter PDF 117 kB 24 listopada 2021 u Wayback Machine Beschreibung von Max Winters Nachlass www max winter org 24 listopada 2021 u Wayback Machine Zahlreiche Texte von Max Winter zum Nachlesen Arbeiter Zeitung 24 listopada 2021 u Wayback Machine Reportage In der Branntweinschenke von 1900 als Originalscan www literature at 24 listopada 2021 u Wayback Machine Der Zukunftsroman Die lebende Mumie als digitalisiertes Buch zum Download und Ausdruck Radio Portrat uber Max Winter 24 listopada 2021 u Wayback Machine in der O1 Sendereihe Chronisten Reporter Aufklarer aus dem Jahr 2002 Eintrag im Herbert Exenberger Archiv 8 sichnya 2018 u Wayback Machine der Theodor Kramer Gesellschaft

Дата публікації:
Топ