Малюр-м'якохвіст рудолобий | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Stipiturus malachurus (Shaw, 1798) | ||||||||||||||
Мапа поширення виду | ||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||
* Muscicapa malachura Shaw
| ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Малюр-м'якохвіст рудолобий (Stipiturus malachurus) — вид горобцеподібних птахів з родини малюрових (Maluridae).
Поширення
Ендемік Австралії. Поширений в узбережній зоні на південному заході та південному сході материка та в Тасманії. Мешкає у лісових та чагарникових районах.
Опис
У самця верхня частина іржаво-коричнева з прожилками чорного кольору, верхівка голови червонувата, а крила сіро-коричневі. Він має блакитні горло, верхню частину грудей і брову. Хвіст удвічі довший за тіло і складається з шести ниткоподібних пір'їн, з яких два центральних пера довші за бічні. Дзьоб чорний, а ноги та очі коричневі. Самиця має темніші смуги на спині і не має синього оперення та червонуватої маківки, а її дзьоб коричневий з блідо-сірою основою.
Підвиди
Таксон ділиться на 8 підвидів:
- S. m. malachurus (Shaw, 1798). Номінальний підвид. Трапляється вздовж східного узбережжя Квінсленда на південь через Новий Південний Уельс та Вікторію до гирла річки Мюррей на південному сході Південної Австралії.
- S. m. littleri — (Mathews, 1912). Трапляється по всій Тасманії.
- S. m. polionotum — (Schodde & , 1999) — в південно-центральній та південно-східній Австралії.
- S. m. intermedius — (, 1920) — хребет .
- S. m. halmaturinus — (, 1920) — на острові Кенгуру.
- S. m. parimeda — (Schodde & , 1981) — на південній околиці півострова Ейр.
- S. m. westernensis — (Campbell, AJ, 1912) — на південному заході Західної Австралії.
- S. m. hartogi — (, 1916) — острів Дерк-Хартог.
Примітки
- BirdLife International (2016). Stipiturus malachurus: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 24 жовтня 2020
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2017). . World Bird List Version 7.3. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 25 листопада 2017. Процитовано 28 December 2017.
- Rowley and Russell, p. 204.
- . Department of Environment. 2013. Архів оригіналу за 2 вересня 2014. Процитовано 20 березня 2016.
Посилання
- Rowley, Ian; Russell, Eleanor (1997). Bird Families of the World:Fairy-wrens and Grasswrens. Oxford: Oxford University Press. ISBN .
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Malyur m yakohvist rudolobij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Malyurovi Maluridae Rid Malyur m yakohvist Stipiturus Vid Malyur m yakohvist rudolobij Binomialna nazva Stipiturus malachurus Shaw 1798 Mapa poshirennya vidu Sinonimi Muscicapa malachura Shaw Malurus palustris Veillot Posilannya Vikishovishe Stipiturus malachurus Vikividi Stipiturus malachurus ITIS 563148 MSOP 22703772 NCBI 342565 Malyur m yakohvist rudolobij Stipiturus malachurus vid gorobcepodibnih ptahiv z rodini malyurovih Maluridae PoshirennyaEndemik Avstraliyi Poshirenij v uzberezhnij zoni na pivdennomu zahodi ta pivdennomu shodi materika ta v Tasmaniyi Meshkaye u lisovih ta chagarnikovih rajonah OpisU samcya verhnya chastina irzhavo korichneva z prozhilkami chornogo koloru verhivka golovi chervonuvata a krila siro korichnevi Vin maye blakitni gorlo verhnyu chastinu grudej i brovu Hvist udvichi dovshij za tilo i skladayetsya z shesti nitkopodibnih pir yin z yakih dva centralnih pera dovshi za bichni Dzob chornij a nogi ta ochi korichnevi Samicya maye temnishi smugi na spini i ne maye sinogo operennya ta chervonuvatoyi makivki a yiyi dzob korichnevij z blido siroyu osnovoyu PidvidiTakson dilitsya na 8 pidvidiv S m malachurus Shaw 1798 Nominalnij pidvid Traplyayetsya vzdovzh shidnogo uzberezhzhya Kvinslenda na pivden cherez Novij Pivdennij Uels ta Viktoriyu do girla richki Myurrej na pivdennomu shodi Pivdennoyi Avstraliyi S m littleri Mathews 1912 Traplyayetsya po vsij Tasmaniyi S m polionotum Schodde amp 1999 v pivdenno centralnij ta pivdenno shidnij Avstraliyi S m intermedius 1920 hrebet S m halmaturinus 1920 na ostrovi Kenguru S m parimeda Schodde amp 1981 na pivdennij okolici pivostrova Ejr S m westernensis Campbell AJ 1912 na pivdennomu zahodi Zahidnoyi Avstraliyi S m hartogi 1916 ostriv Derk Hartog PrimitkiBirdLife International 2016 Stipiturus malachurus informaciya na sajti MSOP versiya 2020 2 angl 24 zhovtnya 2020 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2017 World Bird List Version 7 3 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 25 listopada 2017 Procitovano 28 December 2017 Rowley and Russell p 204 Department of Environment 2013 Arhiv originalu za 2 veresnya 2014 Procitovano 20 bereznya 2016 PosilannyaRowley Ian Russell Eleanor 1997 Bird Families of the World Fairy wrens and Grasswrens Oxford Oxford University Press ISBN 0 19 854690 4 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi