Фрімен Дайсон (англ. Freeman Dyson; 15 грудня 1923 — 28 лютого 2020) — фізик-теоретик, відомий завдяки своїм роботам з квантової фізики, ядерної енергетики, фізики твердого тіла, професор Принстонського університету (США). Автор численних праць з космології, філософії та футурології.
Біографія
Фрімен Дайсон народився у Великій Британії в 1923 році, в містечку Кроуторн графства Беркшир. Був другою дитиною відомого пізніше композитора . Родина Дайсонів була заможна, у віці 8-ми років Фрімена було віддано на навчання до школи-інтернату Твайфорд. Хлопчик рано проявив інтерес до математики та фантастики. Це зрештою і обумовило його заняття наукою. В 1935 його батька запросили викладати до Вінчестерського коледжу і родина разом з 12-ирічним Фріменом переїхала у Вінчестер.
Початок Другої світової війни Фрімен Дайсон схвалював, симпатизуючи противникам Великої Британії. В 1943 закінчив коледж і вступив до ВПС, де займався обрахунками оптимального розміщення екіпажів літаків. Після війни здобув ступінь бакалавра математики в Кембриджі і в 1947 році перебрався до США, де отримав роботу в Принстонському університеті.
Працюючи над докторською працею, опинився під патронатом фізика Ганса Бете, познайомився з Річардом Фейнманом. У 1949 Фрімен довів міркування Фейнмана щодо його діаграм. У 1950 одружився з Вереною Губер, котра була математиком і доти вже була раз заміжня. В шлюбі з нею народилися двоє дітей: Естер і Джордж.
У 1951 став професором фізики в Корнеллі, при цьому ще не маючи ступеня доктора. В 1953 році Роберт Оппенгеймер запропонував йому довічне призначення в Інституті перспективних досліджень у Принстоні, де працював Альберт Ейнштейн. Молодому вченому було надано цілковиту свободу досліджень. Працював, зокрема, над проєктом створення атомних двигунів для космічних кораблів, брав участь у розробці ядерних реакторів. Був автором праць із квантової електродинаміки, робіт з теорії магнетизму (формалізм спінових хвиль Дайсона), теорії енергетичного спектру ядер (розподіл Дайсона). В 1958 одружився вдруге на атлетці Імме Юнг, яка народила чотирьох дочок: Дороті, Мію, Ребекку та Емілі.
У масовій культурі Дайсон найвідоміший за проєкт розселення квадрильйонів людей у Сонячній системі. Він припустив, що високорозвинені цивілізації у Всесвіті створюють навколо зірок «сфери» (їх називають «сферами Дайсона»), повністю вловлюють їхню енергію, і запропонував шукати братів по розуму за інфрачервоним випромінюванням цих сфер. Ще одна ідея Дайсона — створення методом генної інженерії рослин (дерев Дайсона), які можна використати для вирощування на кометах. Такі рослини могли б брати участь у створенні придатної для дихання людини атмосфери, забезпечуючи таким чином умови для проживання та просування людства за межами Сонячної системи.
Дайсон і його книги ушановані багатьма міжнародними преміями, серед яких Темплтонівська премія за успіхи в дослідженні чи відкритті у духовному житті. В останні роки життя активно популяризував науку, критикував ажіотаж навколо глобального потепління. Був палким прихильником ядерного роззброєння. Вчений активно цікавився проблемою існування позаземних цивілізацій та походження життя. Закінчив викладацьку діяльність у 1994 році. Син Фрімена, , почасти продовжив справу батька, ставши істориком науки. Донька Естер Дайсон — відома консультантка з цифрових технологій і інвесторка.
Помер 28 лютого 2020 року в лікарні біля Принстона в Нью-Джерсі у віці 96-и років унаслідок травм, зазнаних через падіння.
Провідні ідеї
Теорія чисел
«Перетворення Дайсона» доводить теорію Олів'є Рамаре, що будь-яке парне число — це сума не більше, ніж 6 простих чисел.
Біотехнології
Фрімен Дайсон прогнозував у книзі «Сонце, геном і інтернет» (1999), що розвиток біотехнологій зумовить зростання мегаполісів. Створені біоінженерією рослини завдяки фотосинтезу прямо в містах слугуватимуть сировиною для палива чи харчів, тож сільське господарство зникне. На думку Дайсона, в майбутньому використання копалин поступиться використанню спеціально створених рослин або бактерій, здатних видобувати чи синтезувати потрібні людям речовини. Завдяки цьому розподіл ресурсів відбуватиметься раціональніше та справедливіше, що спричинить зменшення соціальної нерівності.
Астроінженерія
Найвідоміша концепція Фрімена Дайсона, запропонована в 1960 році — це сфера, що оточує зорю й дозволяє збирати енергію її випромінювання. Згідно з його міркуваннями, розвинута цивілізація потребуватиме все більше енергії, головне джерело якої — випромінювання найближчої зорі. Тож цивілізація прагнутиме максимально поглинати її, що можна досягти, оточивши зорю суцільною сферою, яка не пропускатиме випромінювання зорі назовні. Внутрішня поверхня сфери Дайсона може слугувати для проживання та існування штучної біосфери. Ідея, втім, не належала первісно Фрімену Дайсону, він почерпнув її з роману Олафа Стейплдона «Творець зірок» (1937).
Також Дайсон пропонував створення рослин , пристосованих для життя всередині комет. Ростучи у їх внутрішніх просторах, природних чи штучних, рослини формували б всередині атмосферу та загалом середовище, придатне для життя людини. Таким чином космічні тіла можна цілеспрямовано й без постійного втручання людини перетворювати на космічні станції.
Розвиваючи ідею фон Неймана про колонізацію космосу шляхом , Дайсон у книзі «Турбуючи всесвіт» (1979) пропонував використовувати самовідтворювані біоінженерні організми. За його ідеєю, однокілограмові організми, доставлені до місця призначення, могли б розмножуватись, поглинаючи матеріал космічних тіл, щоб створювати середовище, придатне для життя людей.
Розвиток життя та розуму
Дайсон припускав в 1979 році, що розумні істоти здатні уникнути теплової смерті всесвіту. Діяльність розуму вимагає обчислень, для яких потрібна енергія. Енергетичні ресурси зменшуються логарифмічно, прямуючи до нескінченно малого числа, проте ніколи не вичерпуються цілковито. Тому будь-яке обчислення стає можливим у певний час. Якщо в далекому майбутньому, коли всесвіт охолоне, існуватимуть розумні істоти, їхні думки будуть дуже повільними, розтягуючись у нескінченність, проте сам процес мислення ніколи не припиниться.
Про Вікіпедію
Навіть у системі з максимальним шумом помилки можна надійно виправляти, передаючи точну інформацію, за умови, що сигнал має достатню надлишковість. Ось так, по суті, працює Вікіпедія. ... Наука це сума великої кількості загадок. Це безупинна суперечка між великим натовпом голосів. Вона більше нагадує Вікіпедію, ніж Енциклопедію Британіку.
Основні праці
- «Симетричні групи у ядерній фізиці та фізиці часток» (англ. Symmetry Groups in Nuclear and Particle Physics, 1966)
- «Міжзоряний транспорт» (англ. Interstellar Transport, 1968)
- «Турбуючи всесвіт» (англ. Disturbing the Universe, 1979) ISBN 978-0-465-01677-8.
- «Зброя надії» (англ. Weapons and Hope, 1984)
- «Походження життя» (англ. Origins of Life, 1985)
- «Нескінченність в усі напрямки» (англ. Infinite in All Directions, 1988) ISBN 0-14-014482-X
- «Від Еросу до Геї» (англ. From Eros to Gaia, 1992)
- «Вибрані праці Фрімена Дайсона» (до 1990) (англ. Selected Papers of Freeman Dyson, 1996)
- «Уявні світи» (англ. Imagined Worlds, 1997) ISBN 978-0-674-53908-2
- «Сонце, геном і інтернет» (англ. The Sun, the Genome and the Internet, 1999)
- «Важливість бути непередбачуваним» (фр. L'importanza di essere imprevedibile, 2003)
- «Учений як бунтар» (англ. The Scientist as Rebel, 2006)
- «Поглиблена квантова механіка» (англ. Advanced Quantum Mechanics, 2007) ISBN 978-981-270-661-4
- «Різнобарвне скло: роздуми про місце життя у всесвіті» (англ. A Many-Colored Glass: Reflections on the Place of Life in the Universe, 2007)
- «Птахи та жаби: обрані праці 1990—2014» (англ. Birds and Frogs: Selected Papers, 1990—2014, 2015)
Див. також
Примітки
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- SNAC — 2010.
- Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119206269 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Renowned Mathematician And Physicist Freeman Dyson Has Died At Age 96 — Maine Public Broadcasting Network, 2020.
- Freeman Dyson Dies at 96; Wrestled With Questions of Physics and Morality // The New York Times / J. Kahn — Manhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2020. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
- Muere a los 96 años el legendario físico y matemático Freeman Dyson
- https://www.washingtonpost.com/local/obituaries/freeman-dyson-a-visionary-and-renaissance-physicist-dies-at-96/2020/02/28/0ba462e0-5a58-11ea-ab68-101ecfec2532_story.html
- Czech National Authority Database
- NNDB — 2002.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Помер знаменитий фізик-теоретик Фрімен Дайсон [ 28 лютого 2020 у Wayback Machine.] hromadske.ua 28.02.2020
- Відомий математик і фізик Фрімен Дайсон помер у віці 96 років [ 28 лютого 2020 у Wayback Machine.] mainepublic.org 28.02.2020 (англ.)
- . Science (англ.). 28 лютого 2020. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
- (ru-RU) . 15 грудня 2017. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
- . mathshistory.st-andrews.ac.uk. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
- Burfoot, Amby (30 березня 2009). . Runner's World (амер.). Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
- Dawidoff, Nicholas (25 березня 2009). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 29 лютого 2020.
- . NPR.org (англ.). Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
- . www.edge.org (англ.). Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
- McKelvey, Tara (27 травня 2014). . BBC News (брит.). Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
- Ramaré, Olivier (1995). . Annali della Scuola Normale Superiore di Pisa - Classe di Scienze (фр.). Т. 22, № 4. с. 645—706. Архів оригіналу за 5 березня 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
- Dyson, Freeman (19 липня 2007). (англ.). ISSN 0028-7504. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
- . news.stanford.edu. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
- Dyson, F. J. (3 червня 1960). Search for Artificial Stellar Sources of Infrared Radiation. Science (англ.). Т. 131, № 3414. с. 1667—1668. doi:10.1126/science.131.3414.1667. ISSN 0036-8075. Процитовано 29 лютого 2020.
- . web.archive.org. 7 грудня 1998. Архів оригіналу за 7 грудня 1998. Процитовано 29 лютого 2020.
- Dyson, Freeman J. (1979). (вид. 1st ed). New York: Harper & Row. ISBN . OCLC 4956480. Архів оригіналу за 3 грудня 2009. Процитовано 29 лютого 2020.
- . www.theatlantic.com. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
- . defendgaia.org. Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 29 лютого 2020.
- . Institute for Advanced Studies. Архів оригіналу за 5 липня 2008. Процитовано 29.02.2020.
- NYRB March 11, 2011. Nybooks.com. Retrieved on 2011-10-07.
Посилання
- National Space Society Governor Freeman Dyson Biography [ 12 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- «Heretical Thoughts about Science and Society». Лекція Ф. Дайсона 23 березня 2009 в Москві. Англ. [ 2 вересня 2009 у Wayback Machine.], Рос. [ 29 червня 2009 у Wayback Machine.]
- Фримен Дайсон и его исполинская сфера [ 26 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Frimen U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dajson vchene zvannya rid diyalnosti naukovij stupin Frimen Dajsonangl Freeman DysonFrimen Dajson u 2005 roci Frimen Dajson u 2005 rociIm ya pri narodzhenni angl Freeman John Dyson 1 Narodivsya 15 grudnya 1923 1923 12 15 1 2 d Breknell Forest Berkshir Angliya Velika Britaniya 4 Pomer 28 lyutogo 2020 2020 02 28 5 96 rokiv Prinston Merser Nyu Dzhersi SShA 7 1 d 8 Misce prozhivannya SShAKrayina Velika Britaniya SShANacionalnist AngliyecDiyalnist matematik fizik teoretik fizik yadernik profesor statistik fizikAlma mater Kembridzhskij universitet 1946 1 d 1932 1 Triniti koledzh Kembridzh 1945 1 d 1936 1 d 1941 1 Galuz matematichna fizika fizika tverdogo tila 9 i matematika 9 Zaklad Prinstonskij universitetNaukovij stupin doktorskij stupin 4 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Francuzka akademiya nauk Nacionalna akademiya dej Linchej Nacionalna akademiya nauk SShA Bavarska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Rosijska akademiya nauk Amerikanske filosofske tovaristvo 10 Amerikanske fizichne tovaristvo 10 Vidomij zavdyaki sfera Dajsona Batko d 1 Mati d 11 U shlyubi z Verena H yuber DajsonDiti Ester en Doroti Miya Rebekka EmiliNagorodi Templtonivska premiya 2000 d 2012 Medal Ersteda 1991 medal Lorenca 1966 premiya Garvi 1977 medal G yuza 1968 medal imeni Maksa Planka 1969 premiya Volfa z fiziki 1981 Gibbsivska lekciya 1972 medal Matteuchchi 1989 d 1970 premiya Denni Gajnemana z matematichnoyi fiziki 1965 d 2003 d d d chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1952 d 1998 d 1947 d 2007 premiya Endryu Gemanta 1988 Osob storinka ias edu sns dysonVislovlyuvannya u Vikicitatah Frimen Dajson u Vikishovishi Frimen Dajson angl Freeman Dyson 15 grudnya 1923 28 lyutogo 2020 fizik teoretik vidomij zavdyaki svoyim robotam z kvantovoyi fiziki yadernoyi energetiki fiziki tverdogo tila profesor Prinstonskogo universitetu SShA Avtor chislennih prac z kosmologiyi filosofiyi ta futurologiyi BiografiyaFrimen Dajson narodivsya u Velikij Britaniyi v 1923 roci v mistechku Kroutorn grafstva Berkshir Buv drugoyu ditinoyu vidomogo piznishe kompozitora Rodina Dajsoniv bula zamozhna u vici 8 mi rokiv Frimena bulo viddano na navchannya do shkoli internatu Tvajford Hlopchik rano proyaviv interes do matematiki ta fantastiki Ce zreshtoyu i obumovilo jogo zanyattya naukoyu V 1935 jogo batka zaprosili vikladati do Vinchesterskogo koledzhu i rodina razom z 12 irichnim Frimenom pereyihala u Vinchester Pochatok Drugoyi svitovoyi vijni Frimen Dajson shvalyuvav simpatizuyuchi protivnikam Velikoyi Britaniyi V 1943 zakinchiv koledzh i vstupiv do VPS de zajmavsya obrahunkami optimalnogo rozmishennya ekipazhiv litakiv Pislya vijni zdobuv stupin bakalavra matematiki v Kembridzhi i v 1947 roci perebravsya do SShA de otrimav robotu v Prinstonskomu universiteti Pracyuyuchi nad doktorskoyu praceyu opinivsya pid patronatom fizika Gansa Bete poznajomivsya z Richardom Fejnmanom U 1949 Frimen doviv mirkuvannya Fejnmana shodo jogo diagram U 1950 odruzhivsya z Verenoyu Guber kotra bula matematikom i doti vzhe bula raz zamizhnya V shlyubi z neyu narodilisya dvoye ditej Ester i Dzhordzh U 1951 stav profesorom fiziki v Kornelli pri comu she ne mayuchi stupenya doktora V 1953 roci Robert Oppengejmer zaproponuvav jomu dovichne priznachennya v Instituti perspektivnih doslidzhen u Prinstoni de pracyuvav Albert Ejnshtejn Molodomu vchenomu bulo nadano cilkovitu svobodu doslidzhen Pracyuvav zokrema nad proyektom stvorennya atomnih dviguniv dlya kosmichnih korabliv brav uchast u rozrobci yadernih reaktoriv Buv avtorom prac iz kvantovoyi elektrodinamiki robit z teoriyi magnetizmu formalizm spinovih hvil Dajsona teoriyi energetichnogo spektru yader rozpodil Dajsona V 1958 odruzhivsya vdruge na atletci Imme Yung yaka narodila chotiroh dochok Doroti Miyu Rebekku ta Emili U masovij kulturi Dajson najvidomishij za proyekt rozselennya kvadriljoniv lyudej u Sonyachnij sistemi Vin pripustiv sho visokorozvineni civilizaciyi u Vsesviti stvoryuyut navkolo zirok sferi yih nazivayut sferami Dajsona povnistyu vlovlyuyut yihnyu energiyu i zaproponuvav shukati brativ po rozumu za infrachervonim viprominyuvannyam cih sfer She odna ideya Dajsona stvorennya metodom gennoyi inzheneriyi roslin derev Dajsona yaki mozhna vikoristati dlya viroshuvannya na kometah Taki roslini mogli b brati uchast u stvorenni pridatnoyi dlya dihannya lyudini atmosferi zabezpechuyuchi takim chinom umovi dlya prozhivannya ta prosuvannya lyudstva za mezhami Sonyachnoyi sistemi Dajson i jogo knigi ushanovani bagatma mizhnarodnimi premiyami sered yakih Templtonivska premiya za uspihi v doslidzhenni chi vidkritti u duhovnomu zhitti V ostanni roki zhittya aktivno populyarizuvav nauku kritikuvav azhiotazh navkolo globalnogo poteplinnya Buv palkim prihilnikom yadernogo rozzbroyennya Vchenij aktivno cikavivsya problemoyu isnuvannya pozazemnih civilizacij ta pohodzhennya zhittya Zakinchiv vikladacku diyalnist u 1994 roci Sin Frimena pochasti prodovzhiv spravu batka stavshi istorikom nauki Donka Ester Dajson vidoma konsultantka z cifrovih tehnologij i investorka Pomer 28 lyutogo 2020 roku v likarni bilya Prinstona v Nyu Dzhersi u vici 96 i rokiv unaslidok travm zaznanih cherez padinnya Providni ideyiTeoriya chisel Peretvorennya Dajsona dovodit teoriyu Oliv ye Ramare sho bud yake parne chislo ce suma ne bilshe nizh 6 prostih chisel Biotehnologiyi Frimen Dajson prognozuvav u knizi Sonce genom i internet 1999 sho rozvitok biotehnologij zumovit zrostannya megapolisiv Stvoreni bioinzheneriyeyu roslini zavdyaki fotosintezu pryamo v mistah sluguvatimut sirovinoyu dlya paliva chi harchiv tozh silske gospodarstvo znikne Na dumku Dajsona v majbutnomu vikoristannya kopalin postupitsya vikoristannyu specialno stvorenih roslin abo bakterij zdatnih vidobuvati chi sintezuvati potribni lyudyam rechovini Zavdyaki comu rozpodil resursiv vidbuvatimetsya racionalnishe ta spravedlivishe sho sprichinit zmenshennya socialnoyi nerivnosti Astroinzheneriya Najvidomisha koncepciya Frimena Dajsona zaproponovana v 1960 roci ce sfera sho otochuye zoryu j dozvolyaye zbirati energiyu yiyi viprominyuvannya Zgidno z jogo mirkuvannyami rozvinuta civilizaciya potrebuvatime vse bilshe energiyi golovne dzherelo yakoyi viprominyuvannya najblizhchoyi zori Tozh civilizaciya pragnutime maksimalno poglinati yiyi sho mozhna dosyagti otochivshi zoryu sucilnoyu sferoyu yaka ne propuskatime viprominyuvannya zori nazovni Vnutrishnya poverhnya sferi Dajsona mozhe sluguvati dlya prozhivannya ta isnuvannya shtuchnoyi biosferi Ideya vtim ne nalezhala pervisno Frimenu Dajsonu vin pocherpnuv yiyi z romanu Olafa Stejpldona Tvorec zirok 1937 Takozh Dajson proponuvav stvorennya roslin pristosovanih dlya zhittya vseredini komet Rostuchi u yih vnutrishnih prostorah prirodnih chi shtuchnih roslini formuvali b vseredini atmosferu ta zagalom seredovishe pridatne dlya zhittya lyudini Takim chinom kosmichni tila mozhna cilespryamovano j bez postijnogo vtruchannya lyudini peretvoryuvati na kosmichni stanciyi Rozvivayuchi ideyu fon Nejmana pro kolonizaciyu kosmosu shlyahom Dajson u knizi Turbuyuchi vsesvit 1979 proponuvav vikoristovuvati samovidtvoryuvani bioinzhenerni organizmi Za jogo ideyeyu odnokilogramovi organizmi dostavleni do miscya priznachennya mogli b rozmnozhuvatis poglinayuchi material kosmichnih til shob stvoryuvati seredovishe pridatne dlya zhittya lyudej Rozvitok zhittya ta rozumu Dajson pripuskav v 1979 roci sho rozumni istoti zdatni uniknuti teplovoyi smerti vsesvitu Diyalnist rozumu vimagaye obchislen dlya yakih potribna energiya Energetichni resursi zmenshuyutsya logarifmichno pryamuyuchi do neskinchenno malogo chisla prote nikoli ne vicherpuyutsya cilkovito Tomu bud yake obchislennya staye mozhlivim u pevnij chas Yaksho v dalekomu majbutnomu koli vsesvit oholone isnuvatimut rozumni istoti yihni dumki budut duzhe povilnimi roztyaguyuchis u neskinchennist prote sam proces mislennya nikoli ne pripinitsya Pro VikipediyuNavit u sistemi z maksimalnim shumom pomilki mozhna nadijno vipravlyati peredayuchi tochnu informaciyu za umovi sho signal maye dostatnyu nadlishkovist Os tak po suti pracyuye Vikipediya Nauka ce suma velikoyi kilkosti zagadok Ce bezupinna superechka mizh velikim natovpom golosiv Vona bilshe nagaduye Vikipediyu nizh Enciklopediyu Britaniku Osnovni praci Simetrichni grupi u yadernij fizici ta fizici chastok angl Symmetry Groups in Nuclear and Particle Physics 1966 Mizhzoryanij transport angl Interstellar Transport 1968 Turbuyuchi vsesvit angl Disturbing the Universe 1979 ISBN 978 0 465 01677 8 Zbroya nadiyi angl Weapons and Hope 1984 Pohodzhennya zhittya angl Origins of Life 1985 Neskinchennist v usi napryamki angl Infinite in All Directions 1988 ISBN 0 14 014482 X Vid Erosu do Geyi angl From Eros to Gaia 1992 Vibrani praci Frimena Dajsona do 1990 angl Selected Papers of Freeman Dyson 1996 Uyavni sviti angl Imagined Worlds 1997 ISBN 978 0 674 53908 2 Sonce genom i internet angl The Sun the Genome and the Internet 1999 Vazhlivist buti neperedbachuvanim fr L importanza di essere imprevedibile 2003 Uchenij yak buntar angl The Scientist as Rebel 2006 Pogliblena kvantova mehanika angl Advanced Quantum Mechanics 2007 ISBN 978 981 270 661 4 Riznobarvne sklo rozdumi pro misce zhittya u vsesviti angl A Many Colored Glass Reflections on the Place of Life in the Universe 2007 Ptahi ta zhabi obrani praci 1990 2014 angl Birds and Frogs Selected Papers 1990 2014 2015 Div takozhRyad Dajsona Sfera DajsonaPrimitkiArhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 SNAC 2010 d Track Q29861311 Internet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 Deutsche Nationalbibliothek Record 119206269 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Renowned Mathematician And Physicist Freeman Dyson Has Died At Age 96 Maine Public Broadcasting Network 2020 d Track Q6736418 Freeman Dyson Dies at 96 Wrestled With Questions of Physics and Morality The New York Times J Kahn Manhattan NYC New York Times Company A G Sulzberger 2020 ISSN 0362 4331 1553 8095 1542 667X d Track Q9684d Track Q6284490d Track Q11299d Track Q24743245d Track Q2529982d Track Q60d Track Q54837 Muere a los 96 anos el legendario fisico y matematico Freeman Dyson d Track Q47499598 https www washingtonpost com local obituaries freeman dyson a visionary and renaissance physicist dies at 96 2020 02 28 0ba462e0 5a58 11ea ab68 101ecfec2532 story html Czech National Authority Database d Track Q13550863 NNDB 2002 d Track Q1373513 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Pomer znamenitij fizik teoretik Frimen Dajson 28 lyutogo 2020 u Wayback Machine hromadske ua 28 02 2020 Vidomij matematik i fizik Frimen Dajson pomer u vici 96 rokiv 28 lyutogo 2020 u Wayback Machine mainepublic org 28 02 2020 angl Science angl 28 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 2 bereznya 2020 Procitovano 29 lyutogo 2020 ru RU 15 grudnya 2017 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2020 Procitovano 29 lyutogo 2020 mathshistory st andrews ac uk Arhiv originalu za 29 lyutogo 2020 Procitovano 29 lyutogo 2020 Burfoot Amby 30 bereznya 2009 Runner s World amer Arhiv originalu za 3 sichnya 2020 Procitovano 29 lyutogo 2020 Dawidoff Nicholas 25 bereznya 2009 The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 17 veresnya 2019 Procitovano 29 lyutogo 2020 NPR org angl Arhiv originalu za 29 lyutogo 2020 Procitovano 29 lyutogo 2020 www edge org angl Arhiv originalu za 1 bereznya 2020 Procitovano 29 lyutogo 2020 McKelvey Tara 27 travnya 2014 BBC News brit Arhiv originalu za 1 bereznya 2020 Procitovano 29 lyutogo 2020 Ramare Olivier 1995 Annali della Scuola Normale Superiore di Pisa Classe di Scienze fr T 22 4 s 645 706 Arhiv originalu za 5 bereznya 2020 Procitovano 29 lyutogo 2020 Dyson Freeman 19 lipnya 2007 angl ISSN 0028 7504 Arhiv originalu za 16 sichnya 2020 Procitovano 29 lyutogo 2020 news stanford edu Arhiv originalu za 17 lyutogo 2020 Procitovano 29 lyutogo 2020 Dyson F J 3 chervnya 1960 Search for Artificial Stellar Sources of Infrared Radiation Science angl T 131 3414 s 1667 1668 doi 10 1126 science 131 3414 1667 ISSN 0036 8075 Procitovano 29 lyutogo 2020 web archive org 7 grudnya 1998 Arhiv originalu za 7 grudnya 1998 Procitovano 29 lyutogo 2020 Dyson Freeman J 1979 vid 1st ed New York Harper amp Row ISBN 0 06 011108 9 OCLC 4956480 Arhiv originalu za 3 grudnya 2009 Procitovano 29 lyutogo 2020 www theatlantic com Arhiv originalu za 18 lipnya 2020 Procitovano 29 lyutogo 2020 defendgaia org Arhiv originalu za 30 grudnya 2019 Procitovano 29 lyutogo 2020 Institute for Advanced Studies Arhiv originalu za 5 lipnya 2008 Procitovano 29 02 2020 NYRB March 11 2011 Nybooks com Retrieved on 2011 10 07 PosilannyaNational Space Society Governor Freeman Dyson Biography 12 serpnya 2019 u Wayback Machine Heretical Thoughts about Science and Society Lekciya F Dajsona 23 bereznya 2009 v Moskvi Angl 2 veresnya 2009 u Wayback Machine Ros 29 chervnya 2009 u Wayback Machine Frimen Dajson i ego ispolinskaya sfera 26 lyutogo 2020 u Wayback Machine