Сенешаль (або сенешалк, від лат. Senex і давньонім. Scalc — найстарший слуга) — одна з найвищих придворних посад у X—XII ст.
Сенешаль Франції
У Франції з часів Меровінгів — спочатку сенешаль був стольником, чиї обов'язки зводилися до спостереження за подачею страв під час обідів і бенкетів — в цій якості він також відомий з хронік під ім'ям dapifer. З часом, однак, він перетворився на одного з вищих сановників, завідувача внутрішнього розпорядку при дворі. До обов'язків сенешаля входила організація бенкетів і придворних церемоній, а також управління слугами, подібно до англійського High-Steward при тому, що він відправляв суд, під його керівництвом були також королівські армії домену, в той час як король командував військом усього королівства.
У німецькій державі місце сенешаля займав стольник (Truchsess). Герцоги Нормандії, Бургундії, Бретані, Гієні (Аквітанії), графи Фландрії, Шампані, Тулузи мали своїх сенешалів з числа лицарів. Коли ці володіння перейшли до корони, сенешальствами (судовими округами) стали управляти королівські чиновники.
Сенешалі королівського двору носили титул великого сенешаля (Grand Sénéchal) або сенешаль Франції (sénéchal de France). У X—XII ст. сенешальська служба залишалася головною службою короля, але в 1191 р. була скасована рішенням Філіпа-Августа, через занадто велику концентрацію влади в одних руках. Після смерті останнього сенешаля Франції — , посада була ліквідована, обов'язки сенешаля розділили між собою конетабль, камерарій та , який змінив сенешаля в тому, що стосувалося управлінням двором і слугами.
Сенешалі як адміністративні чиновники
Скасувавши звання сенешаля як придворну посаду, Філіп-Август перетворив їх на чисто судових чиновників, які виконували в Південній Франції обов'язки, які на Півночі покладалися на бальї — тобто вершити суд і очолювати адміністрацію, відати військовими питаннями та управляти фінансами певного регіону, що входив до їх юрисдикції і носив назву сенашальства. Суд будувався на основі звичайного права регіону, до юрисдикції сенешаля входили як цивільні, так і кримінальні справи.
Після XVI ст. сенешалі зберігають виключно військові функції.
Остаточно посада зникає після Великої французької революції.
Сеньйоріальні сенешалі
Посада сенашаля існувала також у багатьох сеньйоральних домах Франції. Сенешаль сеньйора спочатку був керуючим маєтком, часто кріпаком, але згодом набув функції , керуючого і розпорядника бенкетів; за твердженням англійського історика Х. С. Беннета, він повинен був знати «величину і потреби кожного маєтку; кількість акрів землі, які слід було пустити під оранку, і скільки насіння потрібно для засіву. Він повинен був підтримувати контакт з усіма старостами сіл або місцевими бальї, наглядати за тим, як вони розпоряджаються панським майном і обходяться з селянами. Він повинен точно знати, скільки хліба можна випекти з чверті зерна, і скільки худоби можна пасти на кожному пасовищі. Він постійно повинен пильнувати інтереси сеньйора, щоб нічого з майна сеньйора не було зіпсовано або вкрадено. Йому слід постійно дбати про доходи сеньйора, як грошові, так і інші, і наглядати за тим, щоб вони сплачувалися вчасно. Іншими словами, він повинен був бути всезнаючим і всемогутнім.»
Див. також
Література
- Service historique de la défence]
- Dictionnarie général de la Politique]
- Esquisse de la juridiction d'ancien régime sur notre territoire
- Історичний словник, стаття «Сенешаль».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Seneshal abo seneshalk vid lat Senex i davnonim Scalc najstarshij sluga odna z najvishih pridvornih posad u X XII st Seneshalstvo SomyurskeSeneshal FranciyiU Franciyi z chasiv Merovingiv spochatku seneshal buv stolnikom chiyi obov yazki zvodilisya do sposterezhennya za podacheyu strav pid chas obidiv i benketiv v cij yakosti vin takozh vidomij z hronik pid im yam dapifer Z chasom odnak vin peretvorivsya na odnogo z vishih sanovnikiv zaviduvacha vnutrishnogo rozporyadku pri dvori Do obov yazkiv seneshalya vhodila organizaciya benketiv i pridvornih ceremonij a takozh upravlinnya slugami podibno do anglijskogo High Steward pri tomu sho vin vidpravlyav sud pid jogo kerivnictvom buli takozh korolivski armiyi domenu v toj chas yak korol komanduvav vijskom usogo korolivstva U nimeckij derzhavi misce seneshalya zajmav stolnik Truchsess Gercogi Normandiyi Burgundiyi Bretani Giyeni Akvitaniyi grafi Flandriyi Shampani Tuluzi mali svoyih seneshaliv z chisla licariv Koli ci volodinnya perejshli do koroni seneshalstvami sudovimi okrugami stali upravlyati korolivski chinovniki Seneshali korolivskogo dvoru nosili titul velikogo seneshalya Grand Senechal abo seneshal Franciyi senechal de France U X XII st seneshalska sluzhba zalishalasya golovnoyu sluzhboyu korolya ale v 1191 r bula skasovana rishennyam Filipa Avgusta cherez zanadto veliku koncentraciyu vladi v odnih rukah Pislya smerti ostannogo seneshalya Franciyi posada bula likvidovana obov yazki seneshalya rozdilili mizh soboyu konetabl kamerarij ta yakij zminiv seneshalya v tomu sho stosuvalosya upravlinnyam dvorom i slugami Seneshali yak administrativni chinovnikiSkasuvavshi zvannya seneshalya yak pridvornu posadu Filip Avgust peretvoriv yih na chisto sudovih chinovnikiv yaki vikonuvali v Pivdennij Franciyi obov yazki yaki na Pivnochi pokladalisya na balyi tobto vershiti sud i ocholyuvati administraciyu vidati vijskovimi pitannyami ta upravlyati finansami pevnogo regionu sho vhodiv do yih yurisdikciyi i nosiv nazvu senashalstva Sud buduvavsya na osnovi zvichajnogo prava regionu do yurisdikciyi seneshalya vhodili yak civilni tak i kriminalni spravi Pislya XVI st seneshali zberigayut viklyuchno vijskovi funkciyi Ostatochno posada znikaye pislya Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi Senjorialni seneshaliPosada senashalya isnuvala takozh u bagatoh senjoralnih domah Franciyi Seneshal senjora spochatku buv keruyuchim mayetkom chasto kripakom ale zgodom nabuv funkciyi keruyuchogo i rozporyadnika benketiv za tverdzhennyam anglijskogo istorika H S Benneta vin povinen buv znati velichinu i potrebi kozhnogo mayetku kilkist akriv zemli yaki slid bulo pustiti pid oranku i skilki nasinnya potribno dlya zasivu Vin povinen buv pidtrimuvati kontakt z usima starostami sil abo miscevimi balyi naglyadati za tim yak voni rozporyadzhayutsya panskim majnom i obhodyatsya z selyanami Vin povinen tochno znati skilki hliba mozhna vipekti z chverti zerna i skilki hudobi mozhna pasti na kozhnomu pasovishi Vin postijno povinen pilnuvati interesi senjora shob nichogo z majna senjora ne bulo zipsovano abo vkradeno Jomu slid postijno dbati pro dohodi senjora yak groshovi tak i inshi i naglyadati za tim shob voni splachuvalisya vchasno Inshimi slovami vin povinen buv buti vseznayuchim i vsemogutnim Div takozhPrevo posada Slugar posada LiteraturaService historique de la defence Dictionnarie general de la Politique Esquisse de la juridiction d ancien regime sur notre territoire Istorichnij slovnik stattya Seneshal