Камерун нім Kamerun фр Cameroun англ Cameroon Республіка 1884 1960 Прапор Столиця Яунде 3 52 пн ш 11 31 сх д H G O Мови

У доколоніальний період найдревнішим населенням Камеруну були пігмеї. Згодом у південній частині Камеруну поселяються західні конголезькі племена і народи банту. У І тис. до н.е. на території Камеруну жив народ сао, який займався землеробством та скотарством. У XIV-му столітті приходять на землі племена канембу, а у XV-му столітті племена маса. На початку XVII-го століття на півночі нинішнього Камеруну утворилася ранньофеодальна держава Мандара. У 1715 році 25-й король Мандари (ім'я невідоме) дозволив мусульманським місіонерам проповідувати, і Мандара стала султанатом. Серед найбільш важливих держав на півночі Камеруну були султанат Борну, Мандара, Логоні-Бірні, Макарі-Голфей, на західних землях Камеруну королівство Бамум. По всій території значну роль у відіграли держави: Королівство Фомбіна, Нгаондере, Гаруа, Марей, Рей-Буба, Тібаті, Баньо.

Початок європейської колонізації

Прибуття колонізаторів до столиці Мандари — Мори. Гравюра з описів про подорожі британського дослідника Едварда Френсіса Фіндена (1791–1857). Опубліковано в 1826 році

У 1472 році узбережжя Камеруну досягли португальські капітани Фернан ду По та Руй ді Сікейра. Португальців здивувала велика кількість креветок у водах цих країв — саме це їх і наштовхнуло на сучасну назву країни (Початкова назва «Річка креветок» (порт. Rio dos Camarões). Через декілька років португальці заснували в гирлі річки Вурі торгову факторію, що займалася торгівлею рабів.

Наприкінці XVI століття португальців витіснили голландці, а з початком XVIII століття на узбережжі Камеруну стали активно поселятися англійці, французи та німці, які будували там торгові факторії та християнські місії.

Експансія фульбе

У XVI столітті заселення території Камеруну почали кочові племена фульбе. Ними був завойований султанат Мандара. У ХІХ столітті, завдяки джихаду фуланів, практично увесь Камерун став мусульманською державою, центр якої розташувався на півночі Нігерії. На південь фульбе не просувалися - їм заважали тропічні ліси. До XVIII століття на півдні Камеруну, до появи європейців, племена жили первісним ладом.

Німецька колонія: 1884-1914

У 1884-1919 роки Камерун (нім. Kamerun) перебував у складі Німецької Західноафриканської колонії. До Камеруну також були включені території: північна частина Габону та Конго, західна частина Убангі-Шарі, південно-західні райони Чаду та далекосхідні райони Нігерії. У 1914 році під час англо-французького вторгнення, Німецький Камерун став їх підконтрольною територією. У 1916 році був зданий останній німецький форт Мора.

Французька та британська колоніальність: 1916-1960

Згідно Версальського договору та за рішенням Ліги Націй у 1919 році, після поразки Німеччини у Першій світовій війні, Камерун був розділений на дві території поміж Великою Британією та Францією. Французька та Британська частини Камеруну y 1961 році об'єдналися у Федеративну Республіку Камерун.

Незалежність: 1960

Об'єднання французьких та британських територій в єдину країну: 1961-1971

Республіка: 1984

У 1972 вона була перетворена в Об'єднану Республіку Камерун.

У 1984 була прийнята назва Республіка Камерун.

У 1991 сталися деякі конституційні зміни; правляча партія демократичний Союз Народу Камеруну перемогла на перших за 28 років багатопартійних виборах 1992 року.

Література

Norbert Cyffer,A Sketch of Kanuri. Rudiger Koppe Verlag: Koln 1998.
Alexandre Kum´a Ndumbe III (Hrsg.): L´Afrique et ´Allemagne de la Colonisation à la Coopération 1884-1986 (Le cas du Cameroun), Yaoundé 1986
Victor T. LeVine/Roger P. Nye: Historical Dictionary of Cameroon, Metuchen, N.J. 1974
Albert Gouaffo: Wissens- und Kulturtransfer im kolonialen Kontext: das Beispiel Kamerun - Deutschland (1884 - 1919). Saarbrücker Beiträge zur vergleichenden Literatur- und Kulturwissenschaft Band 39, 2007,
Thomas Morlang: Askari und Fitafita: „farbige“ Söldner in den deutschen Kolonien. Chr. Links Verlag, Berlin 2008,
John Mukum Mbaku: Culture and customs of Cameroon. Greenwood Press, Westport (Conn.) 2005,
Engelbert Mveng: Histoire du Cameroon, Paris 1963
Victor Julius Ngoh: Cameroun 1884-1985; cent ans d´histoire, Yaoundé 1990
Adalbert Owona: La naissance du Cameroun 1884-1914, Paris 1996
Ulrike Schaper: Koloniale Verhandlungen. Gerichtsbarkeit, Verwaltung und Herrschaft in Kamerun 1884-1916, Campus Verlag, Frankfurt am Main 2012,
André Tiebel: Die Entstehung der Schutztruppengesetze für die deutschen Schutzgebiete Deutsch-Ostafrika, Deutsch-Südwestafrika und Kamerun (1884-1898). Rechtshistorische Reihe: 358, Lang, Frankfurt am Main 2008,
Barkindo, Bawuro Mubi (1989). The Sultanate of Mandara to 1902. Stuttgart: Franz Steiner Verlag.
DeLancey, Mark W., and DeLancey, Mark Dike (2000). Historical Dictionary of the Republic of Cameroon. 3rd ed.
Fanso, V. G. (1989). Cameroon History for Secondary Schools and Colleges: Volume 1: Prehistoric Times to the Nineteenth Century. London: Macmillan Education Ltd.

Примітки

. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 25 січня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Джерела

Історія Камеруну. Лавальський університет (Квебек, Канада) [ 8 червня 2011 у Wayback Machine.]
Site de l'UNESCO : La question Bamiléké pendant l’ouverture démocratique au Cameroun : retour d’un débat occulté [ 4 серпня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Історія Камеруну

[:0-1] . Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 25 січня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()