Камерун нім. Kamerun фр. Cameroun англ. Cameroon | ||||
Республіка | ||||
| ||||
| ||||
Столиця | Яунде H G O | |||
Мови | Англійська, французька | |||
Державний устрій | Республіка | |||
Історичний період | Холодна війна | |||
- колонізація | 1868 | |||
- Колоніальна адміністрація | 1884 | |||
- Незалежність | 1 січня, 1960 | |||
- 1960 | з 1984 | |||
Валюта | Марка Камеруну 1914-1919 Східноафриканський флорин 1919-1921 Східноафриканський шилінг 1921-1967 1920-1960 Франк КФА з 1961 | |||
|
Історія
Доколоніальна історія
У доколоніальний період найдревнішим населенням Камеруну були пігмеї. Згодом у південній частині Камеруну поселяються західні конголезькі племена і народи банту. У І тис. до н.е. на території Камеруну жив народ сао, який займався землеробством та скотарством. У XIV-му столітті приходять на землі племена канембу, а у XV-му столітті племена маса. На початку XVII-го століття на півночі нинішнього Камеруну утворилася ранньофеодальна держава Мандара. У 1715 році 25-й король Мандари (ім'я невідоме) дозволив мусульманським місіонерам проповідувати, і Мандара стала султанатом. Серед найбільш важливих держав на півночі Камеруну були султанат Борну, Мандара, Логоні-Бірні, Макарі-Голфей, на західних землях Камеруну королівство Бамум. По всій території значну роль у відіграли держави: Королівство Фомбіна, Нгаондере, Гаруа, Марей, Рей-Буба, Тібаті, Баньо.
Початок європейської колонізації
У 1472 році узбережжя Камеруну досягли португальські капітани Фернан ду По та Руй ді Сікейра. Португальців здивувала велика кількість креветок у водах цих країв — саме це їх і наштовхнуло на сучасну назву країни (Початкова назва «Річка креветок» (порт. Rio dos Camarões). Через декілька років португальці заснували в гирлі річки Вурі торгову факторію, що займалася торгівлею рабів.
Наприкінці XVI століття португальців витіснили голландці, а з початком XVIII століття на узбережжі Камеруну стали активно поселятися англійці, французи та німці, які будували там торгові факторії та християнські місії.
Експансія фульбе
У XVI столітті заселення території Камеруну почали кочові племена фульбе. Ними був завойований султанат Мандара. У ХІХ столітті, завдяки джихаду фуланів, практично увесь Камерун став мусульманською державою, центр якої розташувався на півночі Нігерії. На південь фульбе не просувалися - їм заважали тропічні ліси. До XVIII століття на півдні Камеруну, до появи європейців, племена жили первісним ладом.
Німецька колонія: 1884-1914
У 1884-1919 роки Камерун (нім. Kamerun) перебував у складі Німецької Західноафриканської колонії. До Камеруну також були включені території: північна частина Габону та Конго, західна частина Убангі-Шарі, південно-західні райони Чаду та далекосхідні райони Нігерії. У 1914 році під час англо-французького вторгнення, Німецький Камерун став їх підконтрольною територією. У 1916 році був зданий останній німецький форт Мора.
Французька та британська колоніальність: 1916-1960
Згідно Версальського договору та за рішенням Ліги Націй у 1919 році, після поразки Німеччини у Першій світовій війні, Камерун був розділений на дві території поміж Великою Британією та Францією. Французька та Британська частини Камеруну y 1961 році об'єдналися у Федеративну Республіку Камерун.
Незалежність: 1960
Об'єднання французьких та британських територій в єдину країну: 1961-1971
Республіка: 1984
У 1972 вона була перетворена в Об'єднану Республіку Камерун.
У 1984 була прийнята назва Республіка Камерун.
У 1991 сталися деякі конституційні зміни; правляча партія демократичний Союз Народу Камеруну перемогла на перших за 28 років багатопартійних виборах 1992 року.
Література
- Norbert Cyffer,A Sketch of Kanuri. Rudiger Koppe Verlag: Koln 1998.
- Alexandre Kum´a Ndumbe III (Hrsg.): L´Afrique et ´Allemagne de la Colonisation à la Coopération 1884-1986 (Le cas du Cameroun), Yaoundé 1986
- Victor T. LeVine/Roger P. Nye: Historical Dictionary of Cameroon, Metuchen, N.J. 1974
- Albert Gouaffo: Wissens- und Kulturtransfer im kolonialen Kontext: das Beispiel Kamerun - Deutschland (1884 - 1919). Saarbrücker Beiträge zur vergleichenden Literatur- und Kulturwissenschaft Band 39, 2007,
- Thomas Morlang: Askari und Fitafita: „farbige“ Söldner in den deutschen Kolonien. Chr. Links Verlag, Berlin 2008,
- John Mukum Mbaku: Culture and customs of Cameroon. Greenwood Press, Westport (Conn.) 2005,
- Engelbert Mveng: Histoire du Cameroon, Paris 1963
- Victor Julius Ngoh: Cameroun 1884-1985; cent ans d´histoire, Yaoundé 1990
- Adalbert Owona: La naissance du Cameroun 1884-1914, Paris 1996
- Ulrike Schaper: Koloniale Verhandlungen. Gerichtsbarkeit, Verwaltung und Herrschaft in Kamerun 1884-1916, Campus Verlag, Frankfurt am Main 2012,
- André Tiebel: Die Entstehung der Schutztruppengesetze für die deutschen Schutzgebiete Deutsch-Ostafrika, Deutsch-Südwestafrika und Kamerun (1884-1898). Rechtshistorische Reihe: 358, Lang, Frankfurt am Main 2008,
- Barkindo, Bawuro Mubi (1989). The Sultanate of Mandara to 1902. Stuttgart: Franz Steiner Verlag.
- DeLancey, Mark W., and DeLancey, Mark Dike (2000). Historical Dictionary of the Republic of Cameroon. 3rd ed.
- Fanso, V. G. (1989). Cameroon History for Secondary Schools and Colleges: Volume 1: Prehistoric Times to the Nineteenth Century. London: Macmillan Education Ltd.
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 25 січня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Історія Камеруну. Лавальський університет (Квебек, Канада) [ 8 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Site de l'UNESCO : La question Bamiléké pendant l’ouverture démocratique au Cameroun : retour d’un débat occulté [ 4 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Історія Камеруну |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kamerun nim Kamerun fr Cameroun angl Cameroon Respublika 1884 1960 Prapor Stolicya Yaunde 3 52 pn sh 11 31 sh d H G O Movi Anglijska francuzka Derzhavnij ustrij Respublika Istorichnij period Holodna vijna kolonizaciya 1868 Kolonialna administraciya 1884 Nezalezhnist 1 sichnya 1960 1960 z 1984 Valyuta Marka Kamerunu 1914 1919 Shidnoafrikanskij florin 1919 1921 Shidnoafrikanskij shiling 1921 1967 1920 1960 Frank KFA z 1961 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Istoriya KamerunuIstoriyaDokolonialna istoriya U dokolonialnij period najdrevnishim naselennyam Kamerunu buli pigmeyi Zgodom u pivdennij chastini Kamerunu poselyayutsya zahidni kongolezki plemena i narodi bantu U I tis do n e na teritoriyi Kamerunu zhiv narod sao yakij zajmavsya zemlerobstvom ta skotarstvom U XIV mu stolitti prihodyat na zemli plemena kanembu a u XV mu stolitti plemena masa Na pochatku XVII go stolittya na pivnochi ninishnogo Kamerunu utvorilasya rannofeodalna derzhava Mandara U 1715 roci 25 j korol Mandari im ya nevidome dozvoliv musulmanskim misioneram propoviduvati i Mandara stala sultanatom Sered najbilsh vazhlivih derzhav na pivnochi Kamerunu buli sultanat Bornu Mandara Logoni Birni Makari Golfej na zahidnih zemlyah Kamerunu korolivstvo Bamum Po vsij teritoriyi znachnu rol u vidigrali derzhavi Korolivstvo Fombina Ngaondere Garua Marej Rej Buba Tibati Bano Pochatok yevropejskoyi kolonizaciyi Pributtya kolonizatoriv do stolici Mandari Mori Gravyura z opisiv pro podorozhi britanskogo doslidnika Edvarda Frensisa Findena 1791 1857 Opublikovano v 1826 roci U 1472 roci uzberezhzhya Kamerunu dosyagli portugalski kapitani Fernan du Po ta Ruj di Sikejra Portugalciv zdivuvala velika kilkist krevetok u vodah cih krayiv same ce yih i nashtovhnulo na suchasnu nazvu krayini Pochatkova nazva Richka krevetok port Rio dos Camaroes Cherez dekilka rokiv portugalci zasnuvali v girli richki Vuri torgovu faktoriyu sho zajmalasya torgivleyu rabiv Naprikinci XVI stolittya portugalciv vitisnili gollandci a z pochatkom XVIII stolittya na uzberezhzhi Kamerunu stali aktivno poselyatisya anglijci francuzi ta nimci yaki buduvali tam torgovi faktoriyi ta hristiyanski misiyi Ekspansiya fulbe U XVI stolitti zaselennya teritoriyi Kamerunu pochali kochovi plemena fulbe Nimi buv zavojovanij sultanat Mandara U HIH stolitti zavdyaki dzhihadu fulaniv praktichno uves Kamerun stav musulmanskoyu derzhavoyu centr yakoyi roztashuvavsya na pivnochi Nigeriyi Na pivden fulbe ne prosuvalisya yim zavazhali tropichni lisi Do XVIII stolittya na pivdni Kamerunu do poyavi yevropejciv plemena zhili pervisnim ladom Nimecka koloniya 1884 1914 Kamerun 1884 1919 roki Mapa Kamerunu 1888 rik Enonomichna mapa Kamerunu 1906 rik Gustav Nahtigal 1834 1885 Prapor nimeckih kolonij 1891 rik Proekt praporu Kameruna 1914 rik U 1884 1919 roki Kamerun nim Kamerun perebuvav u skladi Nimeckoyi Zahidnoafrikanskoyi koloniyi Do Kamerunu takozh buli vklyucheni teritoriyi pivnichna chastina Gabonu ta Kongo zahidna chastina Ubangi Shari pivdenno zahidni rajoni Chadu ta dalekoshidni rajoni Nigeriyi U 1914 roci pid chas anglo francuzkogo vtorgnennya Nimeckij Kamerun stav yih pidkontrolnoyu teritoriyeyu U 1916 roci buv zdanij ostannij nimeckij fort Mora Francuzka ta britanska kolonialnist 1916 1960 Zgidno Versalskogo dogovoru ta za rishennyam Ligi Nacij u 1919 roci pislya porazki Nimechchini u Pershij svitovij vijni Kamerun buv rozdilenij na dvi teritoriyi pomizh Velikoyu Britaniyeyu ta Franciyeyu Francuzka ta Britanska chastini Kamerunu y 1961 roci ob yednalisya u Federativnu Respubliku Kamerun Nezalezhnist 1960 Ob yednannya francuzkih ta britanskih teritorij v yedinu krayinu 1961 1971 Respublika 1984 U 1972 vona bula peretvorena v Ob yednanu Respubliku Kamerun U 1984 bula prijnyata nazva Respublika Kamerun U 1991 stalisya deyaki konstitucijni zmini pravlyacha partiya demokratichnij Soyuz Narodu Kamerunu peremogla na pershih za 28 rokiv bagatopartijnih viborah 1992 roku LiteraturaNorbert Cyffer A Sketch of Kanuri Rudiger Koppe Verlag Koln 1998 Alexandre Kum a Ndumbe III Hrsg L Afrique et Allemagne de la Colonisation a la Cooperation 1884 1986 Le cas du Cameroun Yaounde 1986 Victor T LeVine Roger P Nye Historical Dictionary of Cameroon Metuchen N J 1974 Albert Gouaffo Wissens und Kulturtransfer im kolonialen Kontext das Beispiel Kamerun Deutschland 1884 1919 Saarbrucker Beitrage zur vergleichenden Literatur und Kulturwissenschaft Band 39 2007 ISBN 3 8260 3754 5 Thomas Morlang Askari und Fitafita farbige Soldner in den deutschen Kolonien Chr Links Verlag Berlin 2008 ISBN 978 3 86153 476 1 John Mukum Mbaku Culture and customs of Cameroon Greenwood Press Westport Conn 2005 ISBN 0 313 33231 2 Engelbert Mveng Histoire du Cameroon Paris 1963 Victor Julius Ngoh Cameroun 1884 1985 cent ans d histoire Yaounde 1990 Adalbert Owona La naissance du Cameroun 1884 1914 Paris 1996 Ulrike Schaper Koloniale Verhandlungen Gerichtsbarkeit Verwaltung und Herrschaft in Kamerun 1884 1916 Campus Verlag Frankfurt am Main 2012 ISBN 3 593 39639 4 Andre Tiebel Die Entstehung der Schutztruppengesetze fur die deutschen Schutzgebiete Deutsch Ostafrika Deutsch Sudwestafrika und Kamerun 1884 1898 Rechtshistorische Reihe 358 Lang Frankfurt am Main 2008 ISBN 3 631 57096 1 Barkindo Bawuro Mubi 1989 The Sultanate of Mandara to 1902 Stuttgart Franz Steiner Verlag DeLancey Mark W and DeLancey Mark Dike 2000 Historical Dictionary of the Republic of Cameroon 3rd ed Fanso V G 1989 Cameroon History for Secondary Schools and Colleges Volume 1 Prehistoric Times to the Nineteenth Century London Macmillan Education Ltd Primitki Arhiv originalu za 13 sichnya 2017 Procitovano 25 sichnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaIstoriya Kamerunu Lavalskij universitet Kvebek Kanada 8 chervnya 2011 u Wayback Machine Site de l UNESCO La question Bamileke pendant l ouverture democratique au Cameroun retour d un debat occulte 4 serpnya 2016 u Wayback Machine PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Istoriya Kamerunu