Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Омельянець Микола Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 9 квітня 1938 Місто Кривий Ріг |
| Помер | 16 вересня 2021 (83 роки) Місто Київ |
| Країна |  СРСР →  Україна |
| Діяльність | гігієніст |
| Alma mater | Дніпропетровська медична академія МОЗ України |
| Галузь | медицина, гігієна, радіаційна гігієна, медична демографія |
| Заклад | Державна Установа "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Нагороди |  |
Мико́ла Іва́нович Омелья́нець (* 1938) — український лікар-гігієніст, вчений, педагог, організатор науки, доктор медичних наук (1975), професор (1979), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2007).
Життєпис
Народився 1938 року.
Після закінчення з червоним дипломом у 1961 році санітарно-гігієнічного факультету Дніпропетровського медичного інституту за направленням працював на посаді лікаря гігієніста-епідеміолога у санітарно-епідеміологічній службі Таджикистану.
З 1963 року уся подальша трудова діяльність М. І. Омельянця була пов'язана з наукою. У 1963–1966 роках він аспірант Київського НДІ загальної й комунальної гігієни (нині – Державна установа «Інститут громадського здоров'я ім. О. М. Марзєєва Національної академії медичних наук України»), в 1966–1967 роках – науковий співробітник, в 1967–1975 роках – учений секретар, в 1975–1981 роках – завідувач лабораторії радіаційної гігієни й екстремальних умов середовища перебування того ж інституту.
1975 року здобув науковий ступінь доктора медичних наук, професор — від 1979-го.
У цей період він активно вивчав досвід світових досягнень щодо здійснення заходів по захисту навколишнього середовища (зокрема, у 1971 році у складі науковців СРСР вивчав досвід Федеративної Республіки Німеччини), працював в галузі гігієни водопостачання, радіаційної гігієни та медико-екологічних аспектів захисту довкілля й населення від дії радіації у зв’язку з розвитком атомної енергетики.
За результатами його досліджень у напрямку гігієни водопостачання:
- визначено потреби України й обґрунтовано здійснення заходів з опріснення високо мінералізованих вод для господарсько-питного водопостачання;
- теоретично обґрунтовано, експериментально підтверджено та реалізовано на практиці проблему гігієни отримання води для пиття, миття тіла та повітря для дихання екіпажів космічних кораблів при довготривалих польотах у космос із вологовмісних відходів життєдіяльності людини та функціонування технічних пристроїв;
- теоретично обґрунтовано, експериментально розроблено та реалізовано на практиці проблему гігієни застосування безпечних матеріалів (метали, пластмаси), реагентів (для очистки води, кондиціювання мінерального складу води, знезараження води) й пристроїв для опріснення й регенерації води для пиття;
- теоретично розроблено методологію та здійснено обґрунтування грани́чно допусти́мої концентра́ції (ГДК) в регенерованих воді для пиття та повітрі для дихання низки хімічних речовин, які утворюються як продукти життєдіяльності людини та функціонування технічних пристроїв у герметично замкнених приміщеннях.
За участі Омельянця М. І. було розроблено системи одержання води для пиття й миття тіла, повітря для дихання із вологовмісних відходів життєдіяльності людини, які стали основою для здійснення тривалих польотів людини в космос (забезпечення екіпажів космічних станцій «Салют» і «Мир»).
На початку 70-х років в Україні передбачалося будівництво 40 атомних станцій всіх типів. Завдяки наполегливості професора Омельянця М. І. у 1977 році вперше в СРСР була створена лабораторія, яка одержала право проведення наукових досліджень на атомних електростанціях (АЕС). Це дозволило розпочати всебічні гігієнічні дослідження на Чорнобильській АЕС, зняти нульові фони на споруджуваних Південно-Українській, Рівненській й Хмельницькій АЕС. Із урахуванням експертних висновків лабораторії був доопрацьований проект будівництва Чорнобильської АЕС–2 та відхилені проекти будівництва Кримської й Чигиринської АЕС, Одеської атомної теплоелектроцентралі, ряду атомних станцій теплопостачання (АСТ) й атомних станцій промислового теплопостачання (АСПТ).
Науковими досягненнями в напрямку радіаційної гігієни та медико-екологічних аспектів захисту довкілля й населення від дії радіації у зв’язку з розвитком атомної енергетики стали:
- розробка наукових основ охорони навколишнього природного середовища у зв’язку з розвитком атомної енергетики;
- розробка гігієнічних обґрунтувань до застосування води водойм-охолоджувачів АЕС у народно-господарських цілях (господарське водопостачання, розведення риби, скиди стічних вод тощо);
- удосконалення методології зняття нульового фону при будівництві АЕС;
- еколого-гігієнічне обґрунтування місць розташування АЕС.
За результатами наукових розробок розроблено й розпочато реалізацію концепції експертизи розвитку атомної енергетики в Україні на основі еколого-гігієнічних критеріїв та радіаційної ємності територій; запропоновано зонування території України на основі радіаційно-екологічних критеріїв, яке має важливе значення при вирішенні питань розвитку національної атомної енергетики і дотепер; науково обґрунтовано використання води ставків-охолоджувачів АЕС у господарській діяльності.
Упродовж 1981–1986 років професор Омельянець М. І. очолював кафедру загальної гігієни Київського національного медичного університету ім. О. О. Богомольця й забезпечував підготовку майбутніх лікарів на лікувальному, педіатричному, стоматологічному й санітарно-гігієнічному факультетах. Водночас, був заступником начальника Головного управління науково-дослідних робіт МОЗ УРСР (1975–1979 роках).
З 1986 року наукова, науково-організаційна та практична діяльність М. І. Омельянця пов’язана з вирішенням гігієнічних, медичних, медико-екологічних та медико-демографічних проблем захисту довкілля й населення від дії іонізуючого випромінювання у зв’язку з Чорнобильською катастрофою. Упродовж 1986–2006 років він очолював лабораторію медичної демографії Інституту радіаційної гігієни і епідеміології Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України» (нині – Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України»), у 2007–2017 роках працював головним науковим співробітник зазначеної лабораторії.
Науковими доробками по цьому напрямку є:
- теоретичне обґрунтування й реалізація методології визначення впливу великомасштабної радіаційної аварії на медико-демографічні показники здоров’я;
- обґрунтування наукових основ створення й функціонування реєстрів осіб, які зазнали впливу радіації внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- обґрунтування і реалізація наукових основ переселення жителів із радіоактивно забруднених у чисті місцевості;
- обґрунтування і реалізація наукових основ медичного захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- обґрунтування створення й функціонування моніторингу за медико-демографічними наслідками Чорнобильської катастрофи;
- аналіз та оцінка рівнів радіоактивного забруднення об’єктів довкілля й доз опромінення населення та визначення їх впливу на здоров’я.
Результати розробок із цього наукового напряму мають широке впровадження й знайшли відображення в:
- створеному в 1986–1987 роках Всесоюзному розподільчому реєстрі осіб, які піддалися впливу радіації внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, а в незалежній Україні – Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- законах України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань»;
- гігієнічному нормативі «Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs та 90Sr у продуктах харчування та питній воді» (ДР–2006);
- оцінках рівнів доз опромінення щитоподібної залози радіонуклідами йоду, які стали підґрунтям для віднесення в країні до числа постраждалих внаслідок катастрофи майже мільйона дітей;
- Загальнодержавній програмі подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006–2010 роки (затверджена Законом України 06.03.2006 р.); двох виданнях збірника законодавчих та нормативних документів за 1991–2000 роки «Соціальний, медичний та протирадіаційний захист постраждалих в Україні внаслідок Чорнобильської катастрофи»; статистичних довідниках, відомчих інструкціях, методичних рекомендаціях й аналітичних довідках.
Під його керівництвом (з української сторони) здійснено міжнародні наукові проекти з питань оцінки смертності мешканців радіоактивно забруднених територій (спільно з Японією), смертності немовлят на радіоактивно забруднених територіях (Франко-Німецька ініціатива).
В 1990-2011 роках М. Омельянець був заступником Голови Національної комісії з радіаційного захисту населення України, в 1977-1979 роках - заступником Голови Міжвідомчої комісії з координації наукових досліджень установ АН України й МОЗ України в області медицини, в 1986-1990 роках - Головою союзної Проблемної комісії "Радіаційна демографія й епідеміологія".
Упродовж багатьох років Микола Іванович був членом спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 при Державній установі «Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва Національної академії медичних наук України».
Результати досліджень професора М. І. Омельянця опубліковано у понад 450 наукових працях, у тому числі 20 монографіях, 7 авторських свідоцтвах. Вони стали підґрунтям для прийняття багатьох державних рішень, спрямованих на мінімізацію наслідків катастрофи, поліпшення демографічної ситуації, захисту здоров’я постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Серед робіт:
- «Гігієна застосування йонообмінних смол в водопостачанні» (1979)
- «Гігієнічна оцінка якості газоподібного кисню, отримуваного електролізом води в системі з твердим полімерним електролітом» (1986)
- «Соціальний, медичний та протирадіаційний захист постраждалих в Україні внаслідок Чорнобильської катастрофи : Збірник законодавчих актів та нормативних документів. 1991-2000 роки. Видання друге – доповнене і доопрацьоване. Видання офіційне»; за заг. ред. В. Дурдинця, Ю. Самойленка, В. Яценка, В. Яворівського. Автори-упорядники: М. Борисюк, М. Омельянець, О. Бобильова, М. Гайовий, Н. Гунько, Н. Дубова, В. Ковальчук, В. Луцько, С. Омельянець, М. Орленко, П. Покутний, А. Савченко, В. Холоша (2001).
- «Медико-демографічні наслідки Чорнобильської катастрофи в Україні»; співавтори Дубова Н.Ф., Гунько Н.В, Карташова С.С., Омельянець С.М, Савченко А.Б. (2004)
- «Бесплатное питание пострадавших от аварии на ЧАЭС детей. Опыт Украины»; співавтор Наталья Пивень (2014)
- «Демографические потери Украины от Чернобыльской катострофы. Радиационным авариям стоп»; співавтори Наталья Гунько, Наталья Дубовая (2015)
- «The health impacts of Chernobyl and Fukushima 30 and 5 Years Later»; coauthor A. Prysyazhnyuk, К. Loganovsky, E. Stepanova, S. Igumnov, D. Bazyka (2016).
- «Радіо-біофізичні та медико-гігієнічні наслідки Чорнобильської катастрофи: шляхи пізнання та подолання: практичний посібник сімейного лікаря»; співавтори Володимир Григорович Бебешко та Борис Самуїлович Прістер (2017).
Професор Омельянець М. І. особисто брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у 1986 році.
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2007 року — за визначення механізмів радіоіндукованих онкогематологічних та онкологічних ефектів Чорнобильської катастрофи, розробку і впровадження новітніх технологій медичного захисту постраждалих, співавтори Базика Дмитро Анатолійович, Бебешко Володимир Григорович, Богданова Тетяна Іванівна, Бруслова Катерина Михайлівна, Епштейн Овсій Володимирович, Романенко Аліна Михайлівна, Тронько Микола Дмитрович.
За плідну працю мав державні нагороди України: Орден «Знак Пошани» (1976 р.), медаль «На відзначення 1500-річчя Києва» (1982 р.). За наукові розробки неодноразово отримував Почесні грамоти, грамоти та подяки Верховної Ради України, МНС, МОЗ та НАМН України.
Пішов із життя 16 вересня 2021 року на 83 році. Похований на Байковому кладовищі у м. Києві.
Джерела
- Народився Микола Іванович Омельянець [ 11 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Історія кафедри [ 11 квітня 2019 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
matir Omelyanec Mikola IvanovichNarodivsya9 kvitnya 1938 1938 04 09 Misto Krivij RigPomer16 veresnya 2021 2021 09 16 83 roki Misto KiyivKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistgigiyenistAlma materDnipropetrovska medichna akademiya MOZ UkrayiniGaluzmedicina gigiyena radiacijna gigiyena medichna demografiyaZakladDerzhavna Ustanova Nacionalnij naukovij centr radiacijnoyi medicini Nacionalnoyi akademiyi medichnih nauk Ukrayini Vchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor medichnih naukNagorodi Miko la Iva novich Omelya nec 1938 ukrayinskij likar gigiyenist vchenij pedagog organizator nauki doktor medichnih nauk 1975 profesor 1979 laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 2007 ZhittyepisNarodivsya 1938 roku Pislya zakinchennya z chervonim diplomom u 1961 roci sanitarno gigiyenichnogo fakultetu Dnipropetrovskogo medichnogo institutu za napravlennyam pracyuvav na posadi likarya gigiyenista epidemiologa u sanitarno epidemiologichnij sluzhbi Tadzhikistanu Z 1963 roku usya podalsha trudova diyalnist M I Omelyancya bula pov yazana z naukoyu U 1963 1966 rokah vin aspirant Kiyivskogo NDI zagalnoyi j komunalnoyi gigiyeni nini Derzhavna ustanova Institut gromadskogo zdorov ya im O M Marzyeyeva Nacionalnoyi akademiyi medichnih nauk Ukrayini v 1966 1967 rokah naukovij spivrobitnik v 1967 1975 rokah uchenij sekretar v 1975 1981 rokah zaviduvach laboratoriyi radiacijnoyi gigiyeni j ekstremalnih umov seredovisha perebuvannya togo zh institutu 1975 roku zdobuv naukovij stupin doktora medichnih nauk profesor vid 1979 go U cej period vin aktivno vivchav dosvid svitovih dosyagnen shodo zdijsnennya zahodiv po zahistu navkolishnogo seredovisha zokrema u 1971 roci u skladi naukovciv SRSR vivchav dosvid Federativnoyi Respubliki Nimechchini pracyuvav v galuzi gigiyeni vodopostachannya radiacijnoyi gigiyeni ta mediko ekologichnih aspektiv zahistu dovkillya j naselennya vid diyi radiaciyi u zv yazku z rozvitkom atomnoyi energetiki Za rezultatami jogo doslidzhen u napryamku gigiyeni vodopostachannya viznacheno potrebi Ukrayini j obgruntovano zdijsnennya zahodiv z oprisnennya visoko mineralizovanih vod dlya gospodarsko pitnogo vodopostachannya teoretichno obgruntovano eksperimentalno pidtverdzheno ta realizovano na praktici problemu gigiyeni otrimannya vodi dlya pittya mittya tila ta povitrya dlya dihannya ekipazhiv kosmichnih korabliv pri dovgotrivalih polotah u kosmos iz vologovmisnih vidhodiv zhittyediyalnosti lyudini ta funkcionuvannya tehnichnih pristroyiv teoretichno obgruntovano eksperimentalno rozrobleno ta realizovano na praktici problemu gigiyeni zastosuvannya bezpechnih materialiv metali plastmasi reagentiv dlya ochistki vodi kondiciyuvannya mineralnogo skladu vodi znezarazhennya vodi j pristroyiv dlya oprisnennya j regeneraciyi vodi dlya pittya teoretichno rozrobleno metodologiyu ta zdijsneno obgruntuvannya grani chno dopusti moyi koncentra ciyi GDK v regenerovanih vodi dlya pittya ta povitri dlya dihannya nizki himichnih rechovin yaki utvoryuyutsya yak produkti zhittyediyalnosti lyudini ta funkcionuvannya tehnichnih pristroyiv u germetichno zamknenih primishennyah Za uchasti Omelyancya M I bulo rozrobleno sistemi oderzhannya vodi dlya pittya j mittya tila povitrya dlya dihannya iz vologovmisnih vidhodiv zhittyediyalnosti lyudini yaki stali osnovoyu dlya zdijsnennya trivalih polotiv lyudini v kosmos zabezpechennya ekipazhiv kosmichnih stancij Salyut i Mir Na pochatku 70 h rokiv v Ukrayini peredbachalosya budivnictvo 40 atomnih stancij vsih tipiv Zavdyaki napoleglivosti profesora Omelyancya M I u 1977 roci vpershe v SRSR bula stvorena laboratoriya yaka oderzhala pravo provedennya naukovih doslidzhen na atomnih elektrostanciyah AES Ce dozvolilo rozpochati vsebichni gigiyenichni doslidzhennya na Chornobilskij AES znyati nulovi foni na sporudzhuvanih Pivdenno Ukrayinskij Rivnenskij j Hmelnickij AES Iz urahuvannyam ekspertnih visnovkiv laboratoriyi buv doopracovanij proekt budivnictva Chornobilskoyi AES 2 ta vidhileni proekti budivnictva Krimskoyi j Chigirinskoyi AES Odeskoyi atomnoyi teploelektrocentrali ryadu atomnih stancij teplopostachannya AST j atomnih stancij promislovogo teplopostachannya ASPT Naukovimi dosyagnennyami v napryamku radiacijnoyi gigiyeni ta mediko ekologichnih aspektiv zahistu dovkillya j naselennya vid diyi radiaciyi u zv yazku z rozvitkom atomnoyi energetiki stali rozrobka naukovih osnov ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha u zv yazku z rozvitkom atomnoyi energetiki rozrobka gigiyenichnih obgruntuvan do zastosuvannya vodi vodojm oholodzhuvachiv AES u narodno gospodarskih cilyah gospodarske vodopostachannya rozvedennya ribi skidi stichnih vod tosho udoskonalennya metodologiyi znyattya nulovogo fonu pri budivnictvi AES ekologo gigiyenichne obgruntuvannya misc roztashuvannya AES Za rezultatami naukovih rozrobok rozrobleno j rozpochato realizaciyu koncepciyi ekspertizi rozvitku atomnoyi energetiki v Ukrayini na osnovi ekologo gigiyenichnih kriteriyiv ta radiacijnoyi yemnosti teritorij zaproponovano zonuvannya teritoriyi Ukrayini na osnovi radiacijno ekologichnih kriteriyiv yake maye vazhlive znachennya pri virishenni pitan rozvitku nacionalnoyi atomnoyi energetiki i doteper naukovo obgruntovano vikoristannya vodi stavkiv oholodzhuvachiv AES u gospodarskij diyalnosti Uprodovzh 1981 1986 rokiv profesor Omelyanec M I ocholyuvav kafedru zagalnoyi gigiyeni Kiyivskogo nacionalnogo medichnogo universitetu im O O Bogomolcya j zabezpechuvav pidgotovku majbutnih likariv na likuvalnomu pediatrichnomu stomatologichnomu j sanitarno gigiyenichnomu fakultetah Vodnochas buv zastupnikom nachalnika Golovnogo upravlinnya naukovo doslidnih robit MOZ URSR 1975 1979 rokah Z 1986 roku naukova naukovo organizacijna ta praktichna diyalnist M I Omelyancya pov yazana z virishennyam gigiyenichnih medichnih mediko ekologichnih ta mediko demografichnih problem zahistu dovkillya j naselennya vid diyi ionizuyuchogo viprominyuvannya u zv yazku z Chornobilskoyu katastrofoyu Uprodovzh 1986 2006 rokiv vin ocholyuvav laboratoriyu medichnoyi demografiyi Institutu radiacijnoyi gigiyeni i epidemiologiyi Derzhavnoyi ustanovi Nacionalnij naukovij centr radiacijnoyi medicini Nacionalnoyi akademiyi medichnih nauk Ukrayini nini Derzhavna ustanova Nacionalnij naukovij centr radiacijnoyi medicini gematologiyi ta onkologiyi Nacionalnoyi akademiyi medichnih nauk Ukrayini u 2007 2017 rokah pracyuvav golovnim naukovim spivrobitnik zaznachenoyi laboratoriyi Naukovimi dorobkami po comu napryamku ye teoretichne obgruntuvannya j realizaciya metodologiyi viznachennya vplivu velikomasshtabnoyi radiacijnoyi avariyi na mediko demografichni pokazniki zdorov ya obgruntuvannya naukovih osnov stvorennya j funkcionuvannya reyestriv osib yaki zaznali vplivu radiaciyi vnaslidok Chornobilskoyi katastrofi obgruntuvannya i realizaciya naukovih osnov pereselennya zhiteliv iz radioaktivno zabrudnenih u chisti miscevosti obgruntuvannya i realizaciya naukovih osnov medichnogo zahistu postrazhdalih vnaslidok Chornobilskoyi katastrofi obgruntuvannya stvorennya j funkcionuvannya monitoringu za mediko demografichnimi naslidkami Chornobilskoyi katastrofi analiz ta ocinka rivniv radioaktivnogo zabrudnennya ob yektiv dovkillya j doz oprominennya naselennya ta viznachennya yih vplivu na zdorov ya Rezultati rozrobok iz cogo naukovogo napryamu mayut shiroke vprovadzhennya j znajshli vidobrazhennya v stvorenomu v 1986 1987 rokah Vsesoyuznomu rozpodilchomu reyestri osib yaki piddalisya vplivu radiaciyi vnaslidok avariyi na Chornobilskij AES a v nezalezhnij Ukrayini Derzhavnogo reyestru Ukrayini osib yaki postrazhdali vnaslidok Chornobilskoyi katastrofi zakonah Ukrayini Pro status i socialnij zahist gromadyan yaki postrazhdali vnaslidok Chornobilskoyi katastrofi ta Pro zahist lyudini vid vplivu ionizuyuchih viprominyuvan gigiyenichnomu normativi Dopustimi rivni vmistu radionuklidiv 137Cs ta 90Sr u produktah harchuvannya ta pitnij vodi DR 2006 ocinkah rivniv doz oprominennya shitopodibnoyi zalozi radionuklidami jodu yaki stali pidgruntyam dlya vidnesennya v krayini do chisla postrazhdalih vnaslidok katastrofi majzhe miljona ditej Zagalnoderzhavnij programi podolannya naslidkiv Chornobilskoyi katastrofi na 2006 2010 roki zatverdzhena Zakonom Ukrayini 06 03 2006 r dvoh vidannyah zbirnika zakonodavchih ta normativnih dokumentiv za 1991 2000 roki Socialnij medichnij ta protiradiacijnij zahist postrazhdalih v Ukrayini vnaslidok Chornobilskoyi katastrofi statistichnih dovidnikah vidomchih instrukciyah metodichnih rekomendaciyah j analitichnih dovidkah Pid jogo kerivnictvom z ukrayinskoyi storoni zdijsneno mizhnarodni naukovi proekti z pitan ocinki smertnosti meshkanciv radioaktivno zabrudnenih teritorij spilno z Yaponiyeyu smertnosti nemovlyat na radioaktivno zabrudnenih teritoriyah Franko Nimecka iniciativa V 1990 2011 rokah M Omelyanec buv zastupnikom Golovi Nacionalnoyi komisiyi z radiacijnogo zahistu naselennya Ukrayini v 1977 1979 rokah zastupnikom Golovi Mizhvidomchoyi komisiyi z koordinaciyi naukovih doslidzhen ustanov AN Ukrayini j MOZ Ukrayini v oblasti medicini v 1986 1990 rokah Golovoyu soyuznoyi Problemnoyi komisiyi Radiacijna demografiya j epidemiologiya Uprodovzh bagatoh rokiv Mikola Ivanovich buv chlenom specializovanoyi vchenoyi radi D 26 604 01 pri Derzhavnij ustanovi Institut gromadskogo zdorov ya im O M Marzyeyeva Nacionalnoyi akademiyi medichnih nauk Ukrayini Rezultati doslidzhen profesora M I Omelyancya opublikovano u ponad 450 naukovih pracyah u tomu chisli 20 monografiyah 7 avtorskih svidoctvah Voni stali pidgruntyam dlya prijnyattya bagatoh derzhavnih rishen spryamovanih na minimizaciyu naslidkiv katastrofi polipshennya demografichnoyi situaciyi zahistu zdorov ya postrazhdalih vnaslidok avariyi na Chornobilskij AES Sered robit Gigiyena zastosuvannya jonoobminnih smol v vodopostachanni 1979 Gigiyenichna ocinka yakosti gazopodibnogo kisnyu otrimuvanogo elektrolizom vodi v sistemi z tverdim polimernim elektrolitom 1986 Socialnij medichnij ta protiradiacijnij zahist postrazhdalih v Ukrayini vnaslidok Chornobilskoyi katastrofi Zbirnik zakonodavchih aktiv ta normativnih dokumentiv 1991 2000 roki Vidannya druge dopovnene i doopracovane Vidannya oficijne za zag red V Durdincya Yu Samojlenka V Yacenka V Yavorivskogo Avtori uporyadniki M Borisyuk M Omelyanec O Bobilova M Gajovij N Gunko N Dubova V Kovalchuk V Lucko S Omelyanec M Orlenko P Pokutnij A Savchenko V Holosha 2001 Mediko demografichni naslidki Chornobilskoyi katastrofi v Ukrayini spivavtori Dubova N F Gunko N V Kartashova S S Omelyanec S M Savchenko A B 2004 Besplatnoe pitanie postradavshih ot avarii na ChAES detej Opyt Ukrainy spivavtor Natalya Piven 2014 Demograficheskie poteri Ukrainy ot Chernobylskoj katostrofy Radiacionnym avariyam stop spivavtori Natalya Gunko Natalya Dubovaya 2015 The health impacts of Chernobyl and Fukushima 30 and 5 Years Later coauthor A Prysyazhnyuk K Loganovsky E Stepanova S Igumnov D Bazyka 2016 Radio biofizichni ta mediko gigiyenichni naslidki Chornobilskoyi katastrofi shlyahi piznannya ta podolannya praktichnij posibnik simejnogo likarya spivavtori Volodimir Grigorovich Bebeshko ta Boris Samuyilovich Prister 2017 Profesor Omelyanec M I osobisto brav uchast u likvidaciyi naslidkiv Chornobilskoyi katastrofi u 1986 roci Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 2007 roku za viznachennya mehanizmiv radioindukovanih onkogematologichnih ta onkologichnih efektiv Chornobilskoyi katastrofi rozrobku i vprovadzhennya novitnih tehnologij medichnogo zahistu postrazhdalih spivavtori Bazika Dmitro Anatolijovich Bebeshko Volodimir Grigorovich Bogdanova Tetyana Ivanivna Bruslova Katerina Mihajlivna Epshtejn Ovsij Volodimirovich Romanenko Alina Mihajlivna Tronko Mikola Dmitrovich Za plidnu pracyu mav derzhavni nagorodi Ukrayini Orden Znak Poshani 1976 r medal Na vidznachennya 1500 richchya Kiyeva 1982 r Za naukovi rozrobki neodnorazovo otrimuvav Pochesni gramoti gramoti ta podyaki Verhovnoyi Radi Ukrayini MNS MOZ ta NAMN Ukrayini Pishov iz zhittya 16 veresnya 2021 roku na 83 roci Pohovanij na Bajkovomu kladovishi u m Kiyevi DzherelaNarodivsya Mikola Ivanovich Omelyanec 11 kvitnya 2019 u Wayback Machine Istoriya kafedri 11 kvitnya 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Problemi radiacijnoyi medicini ta radiobiologiyi Problems of Radiation Medicine and Radiobiology T 26 2021 doi 10 33145 2304 8336 2021 26 ISSN 2304 8336 http dx doi org 10 33145 2304 8336 2021 26 Procitovano 28 lyutogo 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Propushenij abo porozhnij title dovidka