Довгоноса акула | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Довгоноса акула (Rhizoprionodon) — рід акул родини сірі акули. Має 7 видів.
Опис
Загальна довжина представників цього роду коливається від 60 см до 1,78 м при вазі від 10 до 22 кг. Спостерігається статевий диморфізм: самиці трохи більше за самців. Голова середнього розміру. Морда надзвичайно довга та дуже вузька. Звідси походить назва цих акул. Очі великі, круглі, з мигальною перетинкою. Бризкальця відсутні. Губні борозни чітко виражені, доволі довгі. Рот доволі великий. Зуби на обох щелепах переважно однакового розміру й форми. У неї 5 пар зябрових щілин. Тулуб стрункий, веретеноподібний. Грудні плавці невеликі та широкі. Мають 2 спинних плавця, з яких передній значно перевершує задній. Передній спинний плавець розташований між грудними і черевними плавцями. Хвостовий гетероцеркальний.
Забарвлення спини сіре з різними відтінками, сіро-буре, сіро-оливкове, коричнево-сіре, коричневе, синювате, фіолетово-коричневе. Черево має білий або біло-попелястий колір. На плавцях присутня біла або темна облямівка.
Спосіб життя
Тримаються глибин від 20 до 1000 м, континентального або острівного шельфу. Воліють затоки, лимани, мілину, верхніх шарів водної поверхні, гирл річок, піщаних, мулистих, піщано-мулястих ґрунтів. Здатні утворювати групи або зграї різного розміру. Здатні здійснювати вертикальні сезонні міграції, а також міграції уздовж берегової лінії. Живляться костистою рибою, головоногими та черевоногими молюсками, ракоподібними, морськими черв'яками, личинками морським тварин.
Статева зрілість самців настає при розмірах від 35 до 95 см, самиць — від 40 до 100 см. Це живородні акули. Вагітність триває від 10 до 12 місяців. Самиці народжують від 2 до 12 акуленят завдовжки від 21 до 80 см. Народження відбувається щорічно.
Тривалість життя від 5 до 10 років.
Ці акули є об'єктом промислового вилову та спортивного рибальства.
Розповсюдження
Мешкає в Атлантиці: уздовж західного узбережжя Африки (від Мавританії до Анголи) та від канадської провінції Нью-Брансвік до Уругваю; Індійському океані: від східної Африки до Малайського архіпелагу, зокрема у Перській затоці й Червоному морі; в Тихому океані: від східної Австралії до Японії та від Каліфорнійської затоки до узбережжя Перу.
Види
- Rhizoprionodon acutus (Rüppell, 1837)
- Rhizoprionodon lalandii (Müller et Henle, 1839)
- Rhizoprionodon longurio (Jordan et Gilbert, 1882)
- Rhizoprionodon oligolinx Springer, 1964
- Rhizoprionodon porosus (Poey, 1861)
- Rhizoprionodon taylori (Ogilby, 1915)
- Rhizoprionodon terraenovae (Richardson, 1836)
Джерела
- Carrier, J.C., J.A. Musick and M.R. Heithaus, eds. (2004). Biology of Sharks and Their Relatives. CRC Press. pp. 52-53. .
- Kuno Sch. Steuben: Die Haie der Sieben Meere: Arten, Lebensweise und sportlicher Fang. Parey, Berlin 1989; Seite 100–101.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dovgonosa akula Akula molochna Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Pidklas Plastinozyabrovi Elasmobranchii Nadryad Akuli Selachimorpha Ryad Karharinopodibni Carcharhiniformes Rodina Siri akuli Carcharhinidae Rid Dovgonosa akula Rhizoprionodon Whitley 1929 Posilannya Vikishovishe Rhizoprionodon Vikividi Rhizoprionodon EOL 46559817 ITIS 160199 NCBI 34769 Fossilworks 34662 Dovgonosa akula Rhizoprionodon rid akul rodini siri akuli Maye 7 vidiv OpisZagalna dovzhina predstavnikiv cogo rodu kolivayetsya vid 60 sm do 1 78 m pri vazi vid 10 do 22 kg Sposterigayetsya statevij dimorfizm samici trohi bilshe za samciv Golova serednogo rozmiru Morda nadzvichajno dovga ta duzhe vuzka Zvidsi pohodit nazva cih akul Ochi veliki krugli z migalnoyu peretinkoyu Brizkalcya vidsutni Gubni borozni chitko virazheni dovoli dovgi Rot dovoli velikij Zubi na oboh shelepah perevazhno odnakovogo rozmiru j formi U neyi 5 par zyabrovih shilin Tulub strunkij veretenopodibnij Grudni plavci neveliki ta shiroki Mayut 2 spinnih plavcya z yakih perednij znachno perevershuye zadnij Perednij spinnij plavec roztashovanij mizh grudnimi i cherevnimi plavcyami Hvostovij geterocerkalnij Zabarvlennya spini sire z riznimi vidtinkami siro bure siro olivkove korichnevo sire korichneve sinyuvate fioletovo korichneve Cherevo maye bilij abo bilo popelyastij kolir Na plavcyah prisutnya bila abo temna oblyamivka Sposib zhittyaTrimayutsya glibin vid 20 do 1000 m kontinentalnogo abo ostrivnogo shelfu Voliyut zatoki limani milinu verhnih shariv vodnoyi poverhni girl richok pishanih mulistih pishano mulyastih gruntiv Zdatni utvoryuvati grupi abo zgrayi riznogo rozmiru Zdatni zdijsnyuvati vertikalni sezonni migraciyi a takozh migraciyi uzdovzh beregovoyi liniyi Zhivlyatsya kostistoyu riboyu golovonogimi ta cherevonogimi molyuskami rakopodibnimi morskimi cherv yakami lichinkami morskim tvarin Stateva zrilist samciv nastaye pri rozmirah vid 35 do 95 sm samic vid 40 do 100 sm Ce zhivorodni akuli Vagitnist trivaye vid 10 do 12 misyaciv Samici narodzhuyut vid 2 do 12 akulenyat zavdovzhki vid 21 do 80 sm Narodzhennya vidbuvayetsya shorichno Trivalist zhittya vid 5 do 10 rokiv Ci akuli ye ob yektom promislovogo vilovu ta sportivnogo ribalstva RozpovsyudzhennyaMeshkaye v Atlantici uzdovzh zahidnogo uzberezhzhya Afriki vid Mavritaniyi do Angoli ta vid kanadskoyi provinciyi Nyu Bransvik do Urugvayu Indijskomu okeani vid shidnoyi Afriki do Malajskogo arhipelagu zokrema u Perskij zatoci j Chervonomu mori v Tihomu okeani vid shidnoyi Avstraliyi do Yaponiyi ta vid Kalifornijskoyi zatoki do uzberezhzhya Peru VidiRhizoprionodon acutus Ruppell 1837 Rhizoprionodon lalandii Muller et Henle 1839 Rhizoprionodon longurio Jordan et Gilbert 1882 Rhizoprionodon oligolinx Springer 1964 Rhizoprionodon porosus Poey 1861 Rhizoprionodon taylori Ogilby 1915 Rhizoprionodon terraenovae Richardson 1836 DzherelaCarrier J C J A Musick and M R Heithaus eds 2004 Biology of Sharks and Their Relatives CRC Press pp 52 53 ISBN 0 8493 1514 X Kuno Sch Steuben Die Haie der Sieben Meere Arten Lebensweise und sportlicher Fang Parey Berlin 1989 Seite 100 101 ISBN 3 490 44314 4