Олександру Дімітріє Ґіка 1 травня 1796 січень 1862 член родини Гіца був князем Волощини з квітня 1834 до 7 жовтня 1842 р

Олександру Дімітріє Ґіка (1 травня 1796 — січень 1862), член родини Гіца, був князем Волощини з квітня 1834 до 7 жовтня 1842 року, а згодом каймакамом (регентом) з липня 1856 до жовтня 1858 року.

Александру II Гіца
рум. Alexandru Dimitrie Ghica

Народився	1796 Волощина
Помер	січень 1862^[1] Неаполь, Італія
Поховання	Румунія
Країна	Румунія
Діяльність	політик
Знання мов	румунська
Рід	Ґіка^[d]
Батько	^d
Мати	^d
Брати, сестри	Григоре IV Гіца
Діти	Йон Белечану
Медіафайли у Вікісховищі

Сім'я

Він був сином Деметріу Гіци та Євфросинії Караджа. Його братами були Григоре IV Гіца та Міхай Гіца, батько Олени Гіци (псевдонім Дора д'Істрія).

Біографія

Александру був призначений спільно Османською імперією та Росією (1834-1842) господарем Волощини. За його правління було запроваджено так зване "органічне законодавство"; була зроблена спроба кодифікувати закони відповідно до інститутів країни та забезпечити краще відправлення правосуддя.

Наприкінці свого правління на посаді князя Волощини він був замінений Георге Бібеску, який підтримував Росію.

Помер у Неаполі в 1862 році.

Примітки

Deutsche Nationalbibliothek Record #1024221873 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q36578
Xenopol, Alexandru Dimitrie (1897). Istoria și genealogia casei Callimachi (рум.). Tip. Curții Regale, F. Göbl FII.
Ghica, Ion (1905). Scrisori către V. Alecsandri (рум.). Leon Alcalay.
Haan, Francisca de; Daskalova, Krasimira; Loutfi, Anna (1 січня 2006). Biographical Dictionary of Women's Movements and Feminisms in Central, Eastern, and South Eastern Europe: 19th and 20th Centuries (англ.). Central European University Press. ISBN .
Gaster, Moses (1911). "Ghica s.v. Prince Alexander Ghica". In Chisholm, Hugh (ed.). Encyclopædia Britannica. Vol. 11 (11th ed.). Cambridge University Press. p. 921
Sturdza, Alexandru A. C. (1904). La terre et la race roumaines depuis leurs origines jusqu'à nos jours: ouvrage enrichi de 10 cartes et 186 figures ... (фр.). L. Laveur.

Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/1024221873/_Record_#1024221873]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-1] Deutsche Nationalbibliothek Record #1024221873 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q36578

[:0-2] Xenopol, Alexandru Dimitrie (1897). Istoria și genealogia casei Callimachi (рум.). Tip. Curții Regale, F. Göbl FII.

[:1-3] Ghica, Ion (1905). Scrisori către V. Alecsandri (рум.). Leon Alcalay.

[4] Haan, Francisca de; Daskalova, Krasimira; Loutfi, Anna (1 січня 2006). Biographical Dictionary of Women's Movements and Feminisms in Central, Eastern, and South Eastern Europe: 19th and 20th Centuries (англ.). Central European University Press. ISBN .

[5] Gaster, Moses (1911). "Ghica s.v. Prince Alexander Ghica". In Chisholm, Hugh (ed.). Encyclopædia Britannica. Vol. 11 (11th ed.). Cambridge University Press. p. 921

[6] Sturdza, Alexandru A. C. (1904). La terre et la race roumaines depuis leurs origines jusqu'à nos jours: ouvrage enrichi de 10 cartes et 186 figures ... (фр.). L. Laveur.

[1]