Васи ль Ники форович Завгоро дній 30 листопада 1911 31 серпня 1961 радянський військовик в роки Другої світової війни ко

Васи́ль Ники́форович Завгоро́дній (30 листопада 1911 — 31 серпня 1961) — радянський військовик, в роки Другої світової війни — командир мінометного взводу 185-го гвардійського стрілецького полку 12-ї армії, гвардії лейтенант. Герой Радянського Союзу (1944).

Василь Никифорович Завгородній

Народження

30 листопада 1911
Весела Долина

Смерть

31 серпня 1961 (49 років)
Розкішна

Країна

Приналежність

Роки служби

1933—1938, 1941—1949

Партія

КПРС

Звання

Капітан

Війни / битви

Німецько-радянська війна

Нагороди


Медаль «За взяття Берліна»	Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»

Завгородній Василь Никифорович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Завгородній.

Життєпис

Народився 30 листопада 1911 року на хуторі Весела Долина Бахмутського повіту Катеринославської губернії Російської імперії (нині — село Бахмутського району Донецької області), в селянській родині. Українець. Закінчив 6 класів. Працював трактористом у МТС.

У 1933—1938 роках проходив військову службу. У 1938 році закінчив курси молодших лейтенантів. Вдруге до лав РСЧА призваний Ямським РВК Сталінської області у серпні 1941 року. Учасник німецько-радянської війни з 20 серпня 1941 року. Воював на Південно-Західному та 3-му Українському фронтах. Член ВКП(б) з 1944 року.

Особливо командир взводу мінометної роти 185-го гвардійського стрілецького полку 60-ї гвардійської стрілецької дивізії гвардії лейтенант В. Н. Завгородній відзначився під час битви за Дніпро. 25-26 жовтня 1943 року у боях за острів Хортиця виявив себе, як мужній і вольовий командир. Взвод під його командуванням, успішно форсувавши річку Дніпро, розосередився на березі і відкрив нищівний вогонь по ворогу. Коли супротивник наближався надто близько, гвардії лейтенант В. Н. Завгородній особисто піднімав своїх бійців у рукопашну сутичку. Коли скінчились боєприпаси і надійшов наказ командування на відступ з острова, матеріальна частина взводу була затоплена у Дніпрі. Під час повернення на лівий беріг, гвардії лейтенант В. Н. Завгородній особисто врятував життя командирові мінометної роти, який тонув.

Після закінчення війни продовжив військову службу у лавах ЗС СРСР. У 1949 році капітан В. Н. Завгородній вийшов у запас.

Мешкав і працював у селі Розкішна Ставищенського району Київської області, де й помер 31 серпня 1961 року.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 березня 1944 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», гвардії лейтенантові Завгородньому Василю Никифоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3416).

Також нагороджений орденом Червоної Зірки (30.09.1944) і медалями.

Вшанування пам'яті

Ім'ям Василя Завгороднього названа вулиця у селі Розкішна.

Посилання

Завгородній Василь Никифорович. // Сайт «Герои страны» (рос.).