Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вільгельм I Добрий (фр. Guillaume le Bon, нід. Willem de Goede; бл. 1286 — 7 червня 1337) — граф Ено (як Вільгельм I), граф Голландії і Зеландії (як Вільгельм III) в 1304—1337 роках.
| Вільгельм I | |
|---|---|
| фр. Guillaume le Bon нім. Wilhelm der Gute нід. Willem de Goede | |
 | |
| Народився | 1287 |
| Помер | 7 червня 1337 Валансьєнн |
| Поховання | Валансьєнн |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | французька |
| Титул | граф[d] |
| Рід | d |
| Батько | Жан II д'Авен |
| Мати | d |
| Брати, сестри | d, d і d |
| У шлюбі з | Жанна Валуа (графиня Ено) |
| Діти | Вільгельм II (граф Ено), Маргарита I (графиня Голландії), Філіппа де Авен, d[1], d[2], d[2] і d |
| |
Життєпис
Молоді роки
Походив з династії Авенів. Третій син Жана I, графа Ено, Голландії і Зеландії, та Філіппи Люксембурзької. Народився близько 1286 року. 1299 року призначено намісником Голландії. 1300 року завдав поразки фламандському війську, що рухалося на допомогу повсталим в Зеландії.
1302 року після загибелі старшого брата Жана в битві біля Куртре отримав титул графа Остревана, посаду намісника Зеландії й став спадкоємцем батька в усіх володіннях. Втім того ж року зазнав поразки від фламандсько-брабантського війська у битві на острові Дуйвеланд, внаслідок чого втратив Зеландію, значну частину Голландії. 1304 року брав участь у морській битві біля Зірікзее, де франко-голландський флот завдав поразки фламандцям. Це дозволило Вільгельму відвоювати Голландію і Зеландію. Невдовзі після цього помирає його батько, внаслідок чого стає графом Ено, Голландії і Зеландії.
Володарювання
Продовжив політику попередника, орієнтуючись на Францію, яка допомагала у боротьбі з фламандським графом Робертом III, яка поновилася 1305 року. Того ж року пошлюбив представницю французького роду Валуа. 1309 року намагався повністю підкорити Фризландію, але зазнав поразки від потестаата (магістрата-губернатора) Фризії Гесселя Мартена.
1310 року Вільгельм I зазнав поразки й втратив Зеландію. Проте невдовзі поновив війну проти графа Фландрії. Спираючись на допомогу Філіппа IV, короля Франції. 1312 року вдалося повернути Зеландію. Втім 1314 року після смерті французького короля війна поновилася. Вона тривала до смерті Роберта III у 1322 році. Водночас 1317 року після смерті стрийка Гі д'Авена, єпископа Утрехту, успадкував сеньйорію Амстердам, яку приєднав до Голландії. Також посилив свій вплив в Утрехті.
1322 року надав привілеї місту Женлі. 1323 року Вільгельм I уклав Паризький договір з Людовиком I, графом Фландрії, відповідно до якого Авени отримували Західну (острівну) Зеландію, але відмовлялися від материкової Зеландії та імперської Фландрії. 1324 року уклав союз з Людвигом IV Віттельсбахом, королем Німеччини.
Для зміцнення свого становища спирався на міста, міський патрциіат, багатьом представникам якого надав право спадкового шляхетства. Разом з тим продовжив політику розбудови гребель та створення польдерів в Голландії.
1325 року надав прихисток англійській королеві-втікачці Ізабеллі з сином Едуардом. Тоді ж домовився про шлюб своєї доньки з англійським принцем. 1326 року надав військо Ізабеллі, з яким та з її коханцем Роджером Мортимером висадилися в Англії, поваливши короля Едуарда II.
У 1328 році Вільгельм I уклав союз з новим французьким королем Філіппом VI Валуа. Того ж року граф Ено брав участь у битві біля Касселю, де завдано поразки повсталим фламандцям.
1334 року Вільгельм I виступив посередником для укладання миру між Фландрією та Брабантом. 1337 року з початком Столітньої війни підтримав зятя Едуарда III, короля Англії. Помер того ж року в Валансьєні. Йому спадкував син Вільгельм II.
Родина
Дружина — Жанна, донька графа Карла Валуа та його першої дружини Маргарити
Діти:
- Маргарита (24 червня 1310 — 23 червень 1356), дружина Людвига IV Баварського, імператора Священної Римської імперії
- Іоанна (1311/1313 — 1374), дружина: 1) Вільгельма I, герцога Юліх; 2) Бодуен III де Т'єнена
- Іоанн (1311/1316 — 1316)
- Філіппа (1314—1369), дружина Едуарда III, короля Англії
- Вільгельм (1317—1345), граф Ено, Голландії і Зеландії
- Агнеса (д/н1327)
- Ізабелла (бл. 1323—1361), дружина Роберта Намюрського, сеньйора де Бофор-сюр-Мез і Рено
- Людовик (1325—1328)
- 7 бастрадів
Примітки
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Général baron Guillaume. Guillaume Ier // Biographie Nationale (Académie royale de Belgique). — Bruxelles: Établissements Émile Bruylant, 1885. — Vol. 8. — P. 475—478. (фр.)
- Anthem Janse (2009), Ridderschap in Holland. Portret van een adellijke elite in de late middeleeuwen, (Hilversum, Verloren)
- Loud, Graham A.; Schenk, Jochen, eds. (2017). The Origins of the German Principalities, 1100—1350: Essays by German Historians. Routledge.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilgelm I Dobrij fr Guillaume le Bon nid Willem de Goede bl 1286 7 chervnya 1337 graf Eno yak Vilgelm I graf Gollandiyi i Zelandiyi yak Vilgelm III v 1304 1337 rokah Vilgelm Ifr Guillaume le Bon nim Wilhelm der Gute nid Willem de GoedeNarodivsya1287Pomer7 chervnya 1337 ValansyennPohovannyaValansyennKrayina FranciyaDiyalnistpolitikZnannya movfrancuzkaTitulgraf d RiddBatkoZhan II d AvenMatidBrati sestrid d i dU shlyubi zZhanna Valua grafinya Eno DitiVilgelm II graf Eno Margarita I grafinya Gollandiyi Filippa de Aven d 1 d 2 d 2 i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Aveniv Tretij sin Zhana I grafa Eno Gollandiyi i Zelandiyi ta Filippi Lyuksemburzkoyi Narodivsya blizko 1286 roku 1299 roku priznacheno namisnikom Gollandiyi 1300 roku zavdav porazki flamandskomu vijsku sho ruhalosya na dopomogu povstalim v Zelandiyi 1302 roku pislya zagibeli starshogo brata Zhana v bitvi bilya Kurtre otrimav titul grafa Ostrevana posadu namisnika Zelandiyi j stav spadkoyemcem batka v usih volodinnyah Vtim togo zh roku zaznav porazki vid flamandsko brabantskogo vijska u bitvi na ostrovi Dujveland vnaslidok chogo vtrativ Zelandiyu znachnu chastinu Gollandiyi 1304 roku brav uchast u morskij bitvi bilya Zirikzee de franko gollandskij flot zavdav porazki flamandcyam Ce dozvolilo Vilgelmu vidvoyuvati Gollandiyu i Zelandiyu Nevdovzi pislya cogo pomiraye jogo batko vnaslidok chogo staye grafom Eno Gollandiyi i Zelandiyi Volodaryuvannya Prodovzhiv politiku poperednika oriyentuyuchis na Franciyu yaka dopomagala u borotbi z flamandskim grafom Robertom III yaka ponovilasya 1305 roku Togo zh roku poshlyubiv predstavnicyu francuzkogo rodu Valua 1309 roku namagavsya povnistyu pidkoriti Frizlandiyu ale zaznav porazki vid potestaata magistrata gubernatora Friziyi Gesselya Martena 1310 roku Vilgelm I zaznav porazki j vtrativ Zelandiyu Prote nevdovzi ponoviv vijnu proti grafa Flandriyi Spirayuchis na dopomogu Filippa IV korolya Franciyi 1312 roku vdalosya povernuti Zelandiyu Vtim 1314 roku pislya smerti francuzkogo korolya vijna ponovilasya Vona trivala do smerti Roberta III u 1322 roci Vodnochas 1317 roku pislya smerti strijka Gi d Avena yepiskopa Utrehtu uspadkuvav senjoriyu Amsterdam yaku priyednav do Gollandiyi Takozh posiliv svij vpliv v Utrehti 1322 roku nadav privileyi mistu Zhenli 1323 roku Vilgelm I uklav Parizkij dogovir z Lyudovikom I grafom Flandriyi vidpovidno do yakogo Aveni otrimuvali Zahidnu ostrivnu Zelandiyu ale vidmovlyalisya vid materikovoyi Zelandiyi ta imperskoyi Flandriyi 1324 roku uklav soyuz z Lyudvigom IV Vittelsbahom korolem Nimechchini Dlya zmicnennya svogo stanovisha spiravsya na mista miskij patrciiat bagatom predstavnikam yakogo nadav pravo spadkovogo shlyahetstva Razom z tim prodovzhiv politiku rozbudovi grebel ta stvorennya polderiv v Gollandiyi 1325 roku nadav prihistok anglijskij korolevi vtikachci Izabelli z sinom Eduardom Todi zh domovivsya pro shlyub svoyeyi donki z anglijskim princem 1326 roku nadav vijsko Izabelli z yakim ta z yiyi kohancem Rodzherom Mortimerom visadilisya v Angliyi povalivshi korolya Eduarda II U 1328 roci Vilgelm I uklav soyuz z novim francuzkim korolem Filippom VI Valua Togo zh roku graf Eno brav uchast u bitvi bilya Kasselyu de zavdano porazki povstalim flamandcyam 1334 roku Vilgelm I vistupiv poserednikom dlya ukladannya miru mizh Flandriyeyu ta Brabantom 1337 roku z pochatkom Stolitnoyi vijni pidtrimav zyatya Eduarda III korolya Angliyi Pomer togo zh roku v Valansyeni Jomu spadkuvav sin Vilgelm II RodinaDruzhina Zhanna donka grafa Karla Valua ta jogo pershoyi druzhini Margariti Diti Margarita 24 chervnya 1310 23 cherven 1356 druzhina Lyudviga IV Bavarskogo imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Ioanna 1311 1313 1374 druzhina 1 Vilgelma I gercoga Yulih 2 Boduen III de T yenena Ioann 1311 1316 1316 Filippa 1314 1369 druzhina Eduarda III korolya Angliyi Vilgelm 1317 1345 graf Eno Gollandiyi i Zelandiyi Agnesa d n1327 Izabella bl 1323 1361 druzhina Roberta Namyurskogo senjora de Bofor syur Mez i Reno Lyudovik 1325 1328 7 bastradivPrimitkiPas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaGeneral baron Guillaume Guillaume Ier Biographie Nationale Academie royale de Belgique Bruxelles Etablissements Emile Bruylant 1885 Vol 8 P 475 478 fr Anthem Janse 2009 Ridderschap in Holland Portret van een adellijke elite in de late middeleeuwen Hilversum Verloren Loud Graham A Schenk Jochen eds 2017 The Origins of the German Principalities 1100 1350 Essays by German Historians Routledge