Залісся (до 17 лютого 2016 року — Червона Зірка) — село в Україні, у Дмитрівській селищній громаді Ніжинського району Чернігівської області.
село Залісся | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Ніжинський район |
Громада | Дмитрівська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1935 |
Населення | 0 |
Площа | 0,35 км² |
Поштовий індекс | 16563 |
Телефонний код | +380 4635 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°59′54″ пн. ш. 32°49′37″ сх. д. / 50.99833° пн. ш. 32.82694° сх. д.Координати: 50°59′54″ пн. ш. 32°49′37″ сх. д. / 50.99833° пн. ш. 32.82694° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 139 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 16572, Чернігівська обл., Ніжинський район , смт Дмитрівка, вул. Незалежності, буд. 18 |
Карта | |
Залісся | |
Залісся | |
Мапа | |
Постійне населення станом на 2006 — 27 осіб; на 2012 — 3 особи (пенсіонерка та сліпа жінка-інвалід з дочкою); на осінь 2015 — населений пункт є повністю безлюдним; 2018 — населений пункт розораний агропідприємствами, залишилася одна напівзруйнована хата та 4 електростовпи.
Історія
Поселення виникло 1935 — як господарський хутір колгоспу села Гайворон, а, можливо, також як «трудова колонія» для легко—репресованих гайворонців. До 1950—тих років хутір виріс до розміру села — 100 дворів, у яких жили понад 300 осіб постійних мешканців. При місцевому колгоспі працював клуб, магазин. Проте до школи діти ходили у сусідній х. Шевченкове.
Планування поселення — одна вулиця 2 км завдовжки із хатами обабіч. Електрофіковане.
Цвинтар розташований на схід від села, на краю лісосмуги. Збереглися датовані поховання 1950—тих років, однак ближче до санітарного рову розрізняється група могил, які можна датувати 1930–1940—ми роками. Останнє поховання — 2007 року. Прикметою цвинтаря є таблички і пам'ятники, які обернені не до могили, а від могили. Більшість могил мають православні металеві хрести, кілька гранітних пам'ятників міського типу.
Церкви у поселенні ніколи не було. Проте люди все одно «храмували» — на день Покрови Божої Матері 14 жовтня. Ця традиція привнесена переселенцями із села Гайворон, де існує храм на честь Покрови.
До 1991 було поширене скотарство.
До 2016 року село Залісся носило назву Червона Зірка.
Населення
Населення Залісся від самого початку складалося майже винятково з родин — переселенців із с. Гайворон. Усі дотеперішні мешканці (8 осіб) мають також гайворонське коріння, хоча одна з жінок — уродженка саме цього населеного пункту (1939 р.н.). Також ідентифікуються кілька «бахмацьких німців» — вихідців з німецьких поселень, які депортовані 1943 в табори ГУЛАГ СРСР Казахстану.
Серед відомих родин Залісся — Кодаки́, Олійники, Кроковні, Горлачі́, Плу́жники, Чумаки, Марченки, Павленки, Бабаки́, Ло́ли, Пархоменки, Ващенки, Федоренки, Пономарьови, Матченки, Семену́хи, Га́личі, Рачки́, Сидоренки, Крамарці́, Лету́чі, Дрозди, Нагорні, Шуруки́, Ва́щенки, Рибалки, Мех (нім.), Лут (нім.), Кармали́ги. Уродженці Залісся 1960—тих років народження живуть переважно у Бахмачі, Конотопі, частина емігрувала до Російської Федерації (напр. Астрахань).
Вживали діалектизми, властиві для с. Гайворон. Зокрема, скорочена дієслівна форма не дивуйте(замість «не дивуйтеся»), ворі́ — грабіжники тощо.
Сучасний стан
На жовтень 2010 у селі постійно мешкає 8 осіб (5 пенсіонерів та 3 передпенсійного віку). Дітей немає. У господарстві тримають птицю, вирощують картоплю. Восени 2012 року постійно проживало 3 особи, при чому одна із них сліпа жінка-інвалід.
У селі збереглися до десятка кам'яних будинків із металевими дахами. Тверде шляхове покриття відсутнє — до перших хат слід рухатися через польову дорогу від залізничного переїзду с. Шевченкове.
До поселення навідуються побутові грабіжники, які в основному полюють на городину. Хліб та продукти населення купує на стихійному ринку с. Шевченкове — 2 км від місця замешкання. Будь—яке підвезення продуктів до самого села припинилося 2008 року. Жодного медичного обслуговування немає.
Корінне й постійне населення Залісся може зникнути до 2015-2018 року. З огляду на відсутність дороги, хутір не заселюється ані дачниками, ані мігрантами. Населений пункт - кандидат на зняття з реєстрації як нежилий.
Джерела
- Постанова Верховної Ради України від 04.02.2016 № 984-VIII Про перейменування окремих населених пунктів та районів. Архів оригіналу за 18 лютого 2016. Процитовано 18 лютого 2016.
- Звіт з приватної експедиції журналіста Ростислава Мартинюка від 25 жовтня 2010 року. Архів Голінського земляцтва м. Київ.
Посилання
Погода в селі [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zalissya do 17 lyutogo 2016 roku Chervona Zirka selo v Ukrayini u Dmitrivskij selishnij gromadi Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti selo Zalissya Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Nizhinskij rajon Gromada Dmitrivska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1935 Naselennya 0 Plosha 0 35 km Poshtovij indeks 16563 Telefonnij kod 380 4635 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 59 54 pn sh 32 49 37 sh d 50 99833 pn sh 32 82694 sh d 50 99833 32 82694 Koordinati 50 59 54 pn sh 32 49 37 sh d 50 99833 pn sh 32 82694 sh d 50 99833 32 82694 Serednya visota nad rivnem morya 139 m Misceva vlada Adresa radi 16572 Chernigivska obl Nizhinskij rajon smt Dmitrivka vul Nezalezhnosti bud 18 Karta Zalissya Zalissya Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zalissya Postijne naselennya stanom na 2006 27 osib na 2012 3 osobi pensionerka ta slipa zhinka invalid z dochkoyu na osin 2015 naselenij punkt ye povnistyu bezlyudnim 2018 naselenij punkt rozoranij agropidpriyemstvami zalishilasya odna napivzrujnovana hata ta 4 elektrostovpi IstoriyaPoselennya viniklo 1935 yak gospodarskij hutir kolgospu sela Gajvoron a mozhlivo takozh yak trudova koloniya dlya legko represovanih gajvoronciv Do 1950 tih rokiv hutir viris do rozmiru sela 100 dvoriv u yakih zhili ponad 300 osib postijnih meshkanciv Pri miscevomu kolgospi pracyuvav klub magazin Prote do shkoli diti hodili u susidnij h Shevchenkove Planuvannya poselennya odna vulicya 2 km zavdovzhki iz hatami obabich Elektrofikovane Cvintar roztashovanij na shid vid sela na krayu lisosmugi Zbereglisya datovani pohovannya 1950 tih rokiv odnak blizhche do sanitarnogo rovu rozriznyayetsya grupa mogil yaki mozhna datuvati 1930 1940 mi rokami Ostannye pohovannya 2007 roku Prikmetoyu cvintarya ye tablichki i pam yatniki yaki oberneni ne do mogili a vid mogili Bilshist mogil mayut pravoslavni metalevi hresti kilka granitnih pam yatnikiv miskogo tipu Cerkvi u poselenni nikoli ne bulo Prote lyudi vse odno hramuvali na den Pokrovi Bozhoyi Materi 14 zhovtnya Cya tradiciya privnesena pereselencyami iz sela Gajvoron de isnuye hram na chest Pokrovi Do 1991 bulo poshirene skotarstvo Do 2016 roku selo Zalissya nosilo nazvu Chervona Zirka NaselennyaMeshkanka Zalissya Naselennya Zalissya vid samogo pochatku skladalosya majzhe vinyatkovo z rodin pereselenciv iz s Gajvoron Usi doteperishni meshkanci 8 osib mayut takozh gajvoronske korinnya hocha odna z zhinok urodzhenka same cogo naselenogo punktu 1939 r n Takozh identifikuyutsya kilka bahmackih nimciv vihidciv z nimeckih poselen yaki deportovani 1943 v tabori GULAG SRSR Kazahstanu Sered vidomih rodin Zalissya Kodaki Olijniki Krokovni Gorlachi Plu zhniki Chumaki Marchenki Pavlenki Babaki Lo li Parhomenki Vashenki Fedorenki Ponomarovi Matchenki Semenu hi Ga lichi Rachki Sidorenki Kramarci Letu chi Drozdi Nagorni Shuruki Va shenki Ribalki Meh nim Lut nim Karmali gi Urodzhenci Zalissya 1960 tih rokiv narodzhennya zhivut perevazhno u Bahmachi Konotopi chastina emigruvala do Rosijskoyi Federaciyi napr Astrahan Vzhivali dialektizmi vlastivi dlya s Gajvoron Zokrema skorochena diyeslivna forma ne divujte zamist ne divujtesya vori grabizhniki tosho Suchasnij stanOdna iz bagatoh porozhnih osel Zalissya Centralna vulicya Zalissya Na zhovten 2010 u seli postijno meshkaye 8 osib 5 pensioneriv ta 3 peredpensijnogo viku Ditej nemaye U gospodarstvi trimayut pticyu viroshuyut kartoplyu Voseni 2012 roku postijno prozhivalo 3 osobi pri chomu odna iz nih slipa zhinka invalid U seli zbereglisya do desyatka kam yanih budinkiv iz metalevimi dahami Tverde shlyahove pokrittya vidsutnye do pershih hat slid ruhatisya cherez polovu dorogu vid zaliznichnogo pereyizdu s Shevchenkove Do poselennya naviduyutsya pobutovi grabizhniki yaki v osnovnomu polyuyut na gorodinu Hlib ta produkti naselennya kupuye na stihijnomu rinku s Shevchenkove 2 km vid miscya zameshkannya Bud yake pidvezennya produktiv do samogo sela pripinilosya 2008 roku Zhodnogo medichnogo obslugovuvannya nemaye Korinne j postijne naselennya Zalissya mozhe zniknuti do 2015 2018 roku Z oglyadu na vidsutnist dorogi hutir ne zaselyuyetsya ani dachnikami ani migrantami Naselenij punkt kandidat na znyattya z reyestraciyi yak nezhilij DzherelaPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 04 02 2016 984 VIII Pro perejmenuvannya okremih naselenih punktiv ta rajoniv Arhiv originalu za 18 lyutogo 2016 Procitovano 18 lyutogo 2016 Zvit z privatnoyi ekspediciyi zhurnalista Rostislava Martinyuka vid 25 zhovtnya 2010 roku Arhiv Golinskogo zemlyactva m Kiyiv PosilannyaPogoda v seli 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi