Потяг йде на схід рос Поезд идёт на восток радянський художній кольоровий фільм романтична комедія про радянську молодь

«Потяг йде на схід» (рос. «Поезд идёт на восток») — радянський художній кольоровий фільм, романтична комедія про радянську молодь, поставлена режисером в 1947 році.

Поїзд йде на схід
рос. Поезд идёт на восток

Жанр	комедія
Режисер
Сценарист
У головних ролях
Оператор	Аркадій Кольцатий
Композитор	Тихон Хренніков
Художник
Кінокомпанія	«Союздитфільм»
Тривалість	93 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1947
IMDb	ID 0041755

Сюжет

Увечері 9 травня 1945 року, коли на площах і вулицях Москви тисячі людей відзначали свято Перемоги, від перону Північного вокзалу відійшов поїзд на Владивосток. В купе поїзда зустрілися молоденька дівчина-садівник Зіна Соколова, яка недавно закінчила Тимірязєвську сільськогоспакадемію, і офіцер-моряк Лаврентьєв з Ленінграда. Познайомилися вони трохи раніше, біля віконця вокзального телеграфу. Живий, безпосередній характер Зіни моряк прийняв за несерйозний, легковажний. Краще пізнати один одного мандрівникам допоміг випадок: на одній зі станцій вони відстали від поїзда і подальший шлях здійснювали вже вдвох, знайомлячись по дорозі з людьми і з життям Радянського Союзу. Соколова і Лаврентьєв потрапляють на величезний завод, збудований в тайзі. На заводському літаку вони летять далі на схід, здійснюють вимушену посадку, довго їдуть крізь тайгу на підводі, ночують в колгоспній МТС і нарешті знову добираються до залізниці. Скоро кінець шляху — Владивосток. За час вимушеної спільної подорожі молоді люди полюбили один одного. Рішуче пояснення відбулося перед самим Владивостоком. Розлучаючись на вокзалі, Зіна і Лаврентьєв знали, що їхня розлука триватиме недовго.

У ролях

— Зінаїда Олександрівна Соколова
— капітан-лейтенант Микола Петрович Лаврентьєв
— вчителька Марія Іванівна Захарова
— Борис Ілліч Березін
Костянтин Сорокін — начальник поїзда
— директор заводу Микита Єгорович
Володимир Лепко — диктор на вокзалі
— льотчик Василь Семенович Гончаренко
— дядько Єгор
— бригадир Парасковія Степанівна
Петро Глєбов — військовий на вокзалі в Москві
Іван Рижов — пасажир на телеграфі в Москві
— офіціант вагона-ресторану
— пасажир у вагоні-ресторані
Сергій Блинников — пасажир у вагоні-ресторані, хабаровчанин
— пасажир у вагоні-ресторані
— пасажир у вагоні-ресторані, представник Камчатки
— пасажир у вагоні-ресторані, сибіряк
— пасажирка в вагоні-ресторані
— пасажир у вагоні-ресторані
— пасажир у вагоні-ресторані, хабаровчанин
Любов Соколова — пасажирка в вагоні-ресторані
— пасажир у вагоні-ресторані
— пасажир у вагоні-ресторані, представник Уралу
Тихон Хренніков — пасажир у вагоні-ресторані, моряк
— вербувальник з заводу імені Фрунзе
— пасажир на вокзалі
— пасажир на вокзалі
— пасажирка на вокзалі
— пасажир на вокзалі
Олена Максимова — пасажирка на вокзалі
— пасажир на вокзалі
— пасажир на вокзалі
— Василь Васильович, представник заводу
— член комісії
Сергій Комаров — член комісії
Валентина Телегіна — Паша, кухарка на заводі
— Катька, трактористка
— трактористка
— Клавдія Семенівна, пасажирка
Олександр Хвиля — Матвій Іванович, пасажир, керівник району
— пасажир, геолог
— пасажир, геолог
Муза Крепкогорська — пасажирка, геолог
— пасажир
Анатолій Соловйов — пасажир, геолог
— Олена, зустрічаюча у Владивостоці
Євген Кузнєцов — Лєдєнцов, зустрічаючий у Владивостоці
— епізод
— пасажир на вокзалі
— провідник
— старенька на вокзалі

Знімальна група

Сценарист:
Режисер-постановник:
Художник-постановник:
Оператори: , Аркадій Кольцатий
Композитор: Тихон Хренніков

Посилання

Поїзд йде на схід на сайті IMDb (англ.)