Курга́н — вузлова дільнична залізнична станція Курганського відділення Південно-Уральської залізниці, що знаходиться в місті Курган, адміністративному центрі Курганської області. На станції розташовуються два залізничні вокзали (Центральний та Приміський, відстань між ними 1 км).
Станція Курган | |
---|---|
55°26′31″ пн. ш. 65°19′11″ сх. д. / 55.44194° пн. ш. 65.31972° сх. д.Координати: 55°26′31″ пн. ш. 65°19′11″ сх. д. / 55.44194° пн. ш. 65.31972° сх. д. | |
Код станції | ? |
Код «Експрес-3» | ? |
на Вікісховищі |
Опис
Відстань до Москви — 2373 кілометри (через Самару). Відстані по залізниці на схід від Уфи (в тому числі і в околицях Кургана) відраховуються через Самару. Станція обслуговує як пасажирські, так і вантажні перевезення. На станції понад 40 колій. Є локомотивне і вагонне депо, готель, музей залізничного транспорту П-УЗ (ЮУЖД).
Історія
Станція Курган споруджена під час будівництва Західно-Сибірської залізниці — найзахіднішої ділянки Сибірської залізниці, яка почала будуватися від станції Челябінськ з другої половини 1892 року.
4 жовтня 1893 року через Челябінськ прибув перший паровоз на станцію. До серпня 1894 року залізниця була доведена до Омська (Омський Пост).
У 1933 році добудована і введена в експлуатацію лінія Курган — Синарський (тепер Каменськ-Уральський).
У роки Другої світової війни курганські залізничники вибороли Червоний Прапор Державного Комітету Оборони, який був залишений колективу локомотивного депо на довічне зберігання.
Станція електрифікована в 1956 році постійним струмом 3 кіловольта.
Історія вокзалу
Залізничний вокзал розташований за адресою: м. Курган, площа ім. Слосмана, 6.
У 1894 році було побудовано першу дерев'яну будівлю вокзалу станції Курган і паровозне депо. Потім з'явилися дві водонапірні вежі, які забезпечували водою технічні служби.
На початку 1900 року замість нього було збудовано цегляну будівлю вокзалу, яка достатньо сильно постраждала під час громадянської війни від прямого влучення снаряду. Вокзал довгий час не поспішали відновлювати. Тільки наприкінці років у зруйнованій будівлі провели ремонт.
У 1958 році побудовано новий двоповерховий вокзал, де розмістилися квиткові каси та зали очікування. Потім з'явилися багажне відділення і ресторан. На першому пероні перед входом у будівлю вокзалу було встановлено пам'ятник Йосипу Сталіну, який був демонтований під час боротьби з культом особи Сталіна. У 1964 році на привокзальній площі було встановлено пам'ятник засновнику міста Тимофію Нєвєжину, створений скульптором Анатолієм Івановичем Козирєвим. У 1990 році пам'ятник був демонтований для реставрації, але згодом його було утилізовано. 25 серпня 2017 року відкрито новий пам'ятник Тимофію Нєвєжину (встановлений 23 березня 2017 року) роботи скульпторині Ольги Юріївни Красношеїної. Навпроти пам'ятника встановлено декоративну споруду «Герб міста Кургана».
Будівля вокзалу неодноразово реконструювалося, перебудовувалася і розширювалася. Чергова реконструкція відбулася в 2010 році. На даний час вокзал адаптований для пасажирів малої мобільності (є пандуси і ліфт) і оснащений рамками-металодетекторами, інформаційними табло з розкладом прибуття і відправлень найближчих поїздів, камерою схову ручної поклажі та великогабаритного багажу, цілодобовими кімнатами тривалого відпочинку, кімнатою матері і дитини, кімнатою творчого розвитку дитини, сервісним центром, кафе, медичним пунктом, кімнатами з душем.
Біля вокзалу 1 серпня 1980 року встановлено локомотив-пам'ятник — паровоз ФД 20-269, це пам'ятник залізничникам — Героям Соціалістичної Праці, та пам'ятник двічі почесному залізничнику В. М. Слосману (1920—1997).
Приміський вокзал
Приміський вокзал розташований за адресою: м. Курган, вул. Станційна, 51.
Двоповерхову будівлю Приміського вокзалу побудовано в 1974 році. Фундамент — бетонні блоки, стіни — бетонні блоки, покрівля — стропильна, будівля обладнана центральним опаленням, холодним і гарячим водопостачанням, каналізацією, енергопостачанням.
Неподалік вокзалу встановлені декоративні споруди «Локомотив» та «Електропоїзд»(Ластівка)».
Музей історії
В адміністративній будівлі (вул. Станційна, 19) є Музей історії Курганського регіону Південно-Уральської залізниці (ЮУЖД).
Біля будівлі встановлені пам'ятник першому російському паровозу Е. А. та М. Е. Черепанових і пам'ятник на честь бойових і трудових заслуг зауральських залізничників (колісна пара електровоза).
Пасажирське сполучення
Приміське сполучення по станції
№ поїзда | Маршрут руху | Статус | № поїзда | маршрут руху | статус |
---|---|---|---|---|---|
Експрес | Курган — Єкатеринбург | діє | Експрес | Єкатеринбург — Курган | діє |
приміський | Курган — Каменськ-Уральський | діє | приміський | Каменськ-Уральський — Курган | діє |
Експрес | Курган — Челябінськ | діє | Експрес | Челябінськ — Курган | діє |
приміський | Курган — Шадринськ | діє | приміський | Шадринськ — Курган | діє |
приміський | Курган — Галас | діє | приміський | Галас — Курган | діє |
приміський | Курган — Щучье | скасований | приміський | Щучье — Курган | скасований |
приміський | Макушино — Курган | діє | приміський | Курган — Макушино | діє |
приміський | Петухово — Курган | діє | приміський | Курган — Петухово | діє |
приміський | Пресногорьковскую — Курган | скасований | приміський | Курган — Пресногорьковскую | скасований |
Далеке сполучення по станції
Станом на червень 2018 року через станцію курсують такі поїзди далекого сполучення:
Цілорічний рух поїздів
№ поїзда | Маршрут руху | № поїзда | Маршрут руху |
---|---|---|---|
11 | Омськ — Челябінськ | 12 | Челябінськ — Омськ |
57 | Іркутськ — Кисловодськ | 58 | Кисловодськ — Іркутськ |
59 | Новокузнецьк — Кисловодськ | 60 | Кисловодськ — Новокузнецьк |
83 | Караганда — Москва | 84 | Москва — Караганда |
89 | Петропавловськ — Москва | 90 | Москва — Петропавловськ |
97 | Тинда — Кисловодськ | 98 | Кисловодськ — Тинда |
123 | Новосибірськ — Білгород | 124 | Білгород — Новосибірськ |
127 | Красноярськ — Адлер | 128 | Адлер — Красноярськ |
129 | Красноярськ — Анапа | 130 | Анапа — Красноярськ |
133 | Томськ — Анапа | 134 | Анапа — Томськ |
303 | Алма-Ата — Казань | 304 | Казань — Алма-Ата |
305 | Бішкек — Єкатеринбург | 306 | Єкатеринбург — Бішкек |
315 | Ташкент — Єкатеринбург | 316 | Єкатеринбург — Ташкент |
851 | Курган — Єкатеринбург | 852 | Єкатеринбург — Курган |
Сезонний рух поїздів
№ поїзда | Маршрут руху | № поїзда | Маршрут руху |
---|---|---|---|
205 | Іркутськ — Анапа | 206 | Анапа — Іркутськ |
229 | Северобайкальськ — Анапа | 230 | Анапа — Северобайкальськ |
235 | Тинда — Анапа | 236 | Анапа — Тинда |
241 | Іркутськ — Адлер | 242 | Адлер — Іркутськ |
243 | Новокузнецьк — Анапа | 244 | Анапа — Новокузнецьк |
249 | Новокузнецьк — Адлер | 250 | Адлер — Новокузнецьк |
251 | Барнаул — Адлер | 252 | Адлер — Барнаул |
269 | Чита — Адлер | 270 | Адлер — Чита |
273 | Северобайкальськ — Адлер | 274 | Адлер — Северобайкальськ |
Вантажна робота
Цей розділ статті ще . |
Примітки
- Казаков А. Л. та ін. Уральський витік Транссибу: історія Південно-Уральської залізниці // Челябінськ: Авто Граф. — 2004. — 408 с. — С. 99.
- Історія електрифікації залізниць СРСР / Роки 1956—1958 [Архівовано 18 липня 2012 у Archive.is] // Дані на сайті parovoz.com.
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 27 січня 2019.
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 27 січня 2019.
Література
- Дмітріев-Мамонов А. І., Здзярскі А. Ф. Путівник по Великій Сибірській желѣзной дорогѣ. Ізданіе Міністерства шляхів сообщенія (з 2 фототипіями, 360 фототіпогравюрамі, 4 картами Сибіру, 3 планами городовѣ) // СПб: Товариство друкування. — 1900. — 600 с.
- Казаков А. Л. та ін. Уральський витік Транссибу: історія Південно-Уральської залізниці // Челябінськ: Авто Граф. — 2004. — 408с. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kurga n vuzlova dilnichna zaliznichna stanciya Kurganskogo viddilennya Pivdenno Uralskoyi zaliznici sho znahoditsya v misti Kurgan administrativnomu centri Kurganskoyi oblasti Na stanciyi roztashovuyutsya dva zaliznichni vokzali Centralnij ta Primiskij vidstan mizh nimi 1 km Stanciya Kurgan 55 26 31 pn sh 65 19 11 sh d 55 44194 pn sh 65 31972 sh d 55 44194 65 31972 Koordinati 55 26 31 pn sh 65 19 11 sh d 55 44194 pn sh 65 31972 sh d 55 44194 65 31972 Kod stanciyi Kod Ekspres 3 na Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kurgan znachennya Vokzal stanciyi Kurgan 1906 rik Lokomotiv pam yatnik FD 20 2697OpisVidstan do Moskvi 2373 kilometri cherez Samaru Vidstani po zaliznici na shid vid Ufi v tomu chisli i v okolicyah Kurgana vidrahovuyutsya cherez Samaru Stanciya obslugovuye yak pasazhirski tak i vantazhni perevezennya Na stanciyi ponad 40 kolij Ye lokomotivne i vagonne depo gotel muzej zaliznichnogo transportu P UZ YuUZhD IstoriyaStanciya Kurgan sporudzhena pid chas budivnictva Zahidno Sibirskoyi zaliznici najzahidnishoyi dilyanki Sibirskoyi zaliznici yaka pochala buduvatisya vid stanciyi Chelyabinsk z drugoyi polovini 1892 roku 4 zhovtnya 1893 roku cherez Chelyabinsk pribuv pershij parovoz na stanciyu Do serpnya 1894 roku zaliznicya bula dovedena do Omska Omskij Post U 1933 roci dobudovana i vvedena v ekspluataciyu liniya Kurgan Sinarskij teper Kamensk Uralskij U roki Drugoyi svitovoyi vijni kurganski zaliznichniki viboroli Chervonij Prapor Derzhavnogo Komitetu Oboroni yakij buv zalishenij kolektivu lokomotivnogo depo na dovichne zberigannya Stanciya elektrifikovana v 1956 roci postijnim strumom 3 kilovolta Istoriya vokzalu Zaliznichnij vokzal roztashovanij za adresoyu m Kurgan plosha im Slosmana 6 U 1894 roci bulo pobudovano pershu derev yanu budivlyu vokzalu stanciyi Kurgan i parovozne depo Potim z yavilisya dvi vodonapirni vezhi yaki zabezpechuvali vodoyu tehnichni sluzhbi Na pochatku 1900 roku zamist nogo bulo zbudovano ceglyanu budivlyu vokzalu yaka dostatno silno postrazhdala pid chas gromadyanskoyi vijni vid pryamogo vluchennya snaryadu Vokzal dovgij chas ne pospishali vidnovlyuvati Tilki naprikinci rokiv u zrujnovanij budivli proveli remont U 1958 roci pobudovano novij dvopoverhovij vokzal de rozmistilisya kvitkovi kasi ta zali ochikuvannya Potim z yavilisya bagazhne viddilennya i restoran Na pershomu peroni pered vhodom u budivlyu vokzalu bulo vstanovleno pam yatnik Josipu Stalinu yakij buv demontovanij pid chas borotbi z kultom osobi Stalina U 1964 roci na privokzalnij ploshi bulo vstanovleno pam yatnik zasnovniku mista Timofiyu Nyevyezhinu stvorenij skulptorom Anatoliyem Ivanovichem Koziryevim U 1990 roci pam yatnik buv demontovanij dlya restavraciyi ale zgodom jogo bulo utilizovano 25 serpnya 2017 roku vidkrito novij pam yatnik Timofiyu Nyevyezhinu vstanovlenij 23 bereznya 2017 roku roboti skulptorini Olgi Yuriyivni Krasnosheyinoyi Navproti pam yatnika vstanovleno dekorativnu sporudu Gerb mista Kurgana Budivlya vokzalu neodnorazovo rekonstruyuvalosya perebudovuvalasya i rozshiryuvalasya Chergova rekonstrukciya vidbulasya v 2010 roci Na danij chas vokzal adaptovanij dlya pasazhiriv maloyi mobilnosti ye pandusi i lift i osnashenij ramkami metalodetektorami informacijnimi tablo z rozkladom pributtya i vidpravlen najblizhchih poyizdiv kameroyu shovu ruchnoyi poklazhi ta velikogabaritnogo bagazhu cilodobovimi kimnatami trivalogo vidpochinku kimnatoyu materi i ditini kimnatoyu tvorchogo rozvitku ditini servisnim centrom kafe medichnim punktom kimnatami z dushem Bilya vokzalu 1 serpnya 1980 roku vstanovleno lokomotiv pam yatnik parovoz FD 20 269 ce pam yatnik zaliznichnikam Geroyam Socialistichnoyi Praci ta pam yatnik dvichi pochesnomu zaliznichniku V M Slosmanu 1920 1997 Primiskij vokzal Primiskij vokzal roztashovanij za adresoyu m Kurgan vul Stancijna 51 Dvopoverhovu budivlyu Primiskogo vokzalu pobudovano v 1974 roci Fundament betonni bloki stini betonni bloki pokrivlya stropilna budivlya obladnana centralnim opalennyam holodnim i garyachim vodopostachannyam kanalizaciyeyu energopostachannyam Nepodalik vokzalu vstanovleni dekorativni sporudi Lokomotiv ta Elektropoyizd Lastivka Muzej istoriyi V administrativnij budivli vul Stancijna 19 ye Muzej istoriyi Kurganskogo regionu Pivdenno Uralskoyi zaliznici YuUZhD Bilya budivli vstanovleni pam yatnik pershomu rosijskomu parovozu E A ta M E Cherepanovih i pam yatnik na chest bojovih i trudovih zaslug zauralskih zaliznichnikiv kolisna para elektrovoza Pasazhirske spoluchennyaPrimiske spoluchennya po stanciyi poyizda Marshrut ruhu Status poyizda marshrut ruhu status Ekspres Kurgan Yekaterinburg diye Ekspres Yekaterinburg Kurgan diye primiskij Kurgan Kamensk Uralskij diye primiskij Kamensk Uralskij Kurgan diye Ekspres Kurgan Chelyabinsk diye Ekspres Chelyabinsk Kurgan diye primiskij Kurgan Shadrinsk diye primiskij Shadrinsk Kurgan diye primiskij Kurgan Galas diye primiskij Galas Kurgan diye primiskij Kurgan Shuche skasovanij primiskij Shuche Kurgan skasovanij primiskij Makushino Kurgan diye primiskij Kurgan Makushino diye primiskij Petuhovo Kurgan diye primiskij Kurgan Petuhovo diye primiskij Presnogorkovskuyu Kurgan skasovanij primiskij Kurgan Presnogorkovskuyu skasovanij Daleke spoluchennya po stanciyi Stanom na cherven 2018 roku cherez stanciyu kursuyut taki poyizdi dalekogo spoluchennya Cilorichnij ruh poyizdiv poyizda Marshrut ruhu poyizda Marshrut ruhu 11 Omsk Chelyabinsk 12 Chelyabinsk Omsk 57 Irkutsk Kislovodsk 58 Kislovodsk Irkutsk 59 Novokuzneck Kislovodsk 60 Kislovodsk Novokuzneck 83 Karaganda Moskva 84 Moskva Karaganda 89 Petropavlovsk Moskva 90 Moskva Petropavlovsk 97 Tinda Kislovodsk 98 Kislovodsk Tinda 123 Novosibirsk Bilgorod 124 Bilgorod Novosibirsk 127 Krasnoyarsk Adler 128 Adler Krasnoyarsk 129 Krasnoyarsk Anapa 130 Anapa Krasnoyarsk 133 Tomsk Anapa 134 Anapa Tomsk 303 Alma Ata Kazan 304 Kazan Alma Ata 305 Bishkek Yekaterinburg 306 Yekaterinburg Bishkek 315 Tashkent Yekaterinburg 316 Yekaterinburg Tashkent 851 Kurgan Yekaterinburg 852 Yekaterinburg Kurgan Sezonnij ruh poyizdiv poyizda Marshrut ruhu poyizda Marshrut ruhu 205 Irkutsk Anapa 206 Anapa Irkutsk 229 Severobajkalsk Anapa 230 Anapa Severobajkalsk 235 Tinda Anapa 236 Anapa Tinda 241 Irkutsk Adler 242 Adler Irkutsk 243 Novokuzneck Anapa 244 Anapa Novokuzneck 249 Novokuzneck Adler 250 Adler Novokuzneck 251 Barnaul Adler 252 Adler Barnaul 269 Chita Adler 270 Adler Chita 273 Severobajkalsk Adler 274 Adler SeverobajkalskVantazhna robotaCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo PrimitkiKazakov A L ta in Uralskij vitik Transsibu istoriya Pivdenno Uralskoyi zaliznici Chelyabinsk Avto Graf 2004 408 s S 99 ISBN 5 98518 004 2 Istoriya elektrifikaciyi zaliznic SRSR Roki 1956 1958 Arhivovano 18 lipnya 2012 u Archive is Dani na sajti parovoz com Arhiv originalu za 9 veresnya 2018 Procitovano 27 sichnya 2019 Arhiv originalu za 9 veresnya 2018 Procitovano 27 sichnya 2019 LiteraturaDmitriev Mamonov A I Zdzyarski A F Putivnik po Velikij Sibirskij zhelѣznoj dorogѣ Izdanie Ministerstva shlyahiv soobsheniya z 2 fototipiyami 360 fototipogravyurami 4 kartami Sibiru 3 planami gorodovѣ SPb Tovaristvo drukuvannya 1900 600 s Kazakov A L ta in Uralskij vitik Transsibu istoriya Pivdenno Uralskoyi zaliznici Chelyabinsk Avto Graf 2004 408s ISBN 5 98518 004 2