Коромисло синє | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець Самиця | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Aeshna cyanea (O. F. Müller, 1764) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
* Aeshna bicellulata Görtler, 1948 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Коромисло синє (Aeshna cyanea) — вид бабок родини коромисел (Aeschnidae).
Поширення
Вид поширений в Європі (від Шотландії до Уральських гір), Північній Африці (Марокко, Алжирі), на Кавказі, в Центральній Азії та Західному Сибіру. Мешкає на висотах до 1400 м над рівнем моря біля стоячих водойм. Населяє берега невеликих озер, боліт і ставків з густою прибережною рослинністю.
Опис
Тіло завдовжки 65-80 мм, розмах крил до 110 мм. Очі у самців зеленувато-блакитні, у самиць жовтувато-зелені. На лобі чорна пляма у вигляді букви Т. Груди зверху коричневого кольору, з 2 широкими зеленими поздовжніми смужками. Груди з боків зеленого кольору, з чорним малюнком. У самців черевце чорного забарвлення, на спинці зелене, з блакитними бічними плямами. На останніх сегментах черевця всі плями блакитного кольору. У самця верхні анальні придатки черевця на вершинах чітко загнуті вниз. У самиць черевце коричнево-червоного кольору, з зеленими плямами або світло-сірого кольору, зі світло-блакитними плямами.
Великі фасеточні очі складаються з приблизно 28 000 нескладних вічок. Вони разом з рухомою головою забезпечують широкий кут зору та дозволяють помітити потенційну жертву на дистанції в декілька метрів.
- Самець
- Самиця
- Самиця відкладає яйця
- Личинка
- Самиця їсть осу, Vespula vulgaris
Спосіб життя
Імаго спостерігається з червня по жовтень. Територіальний вид. Активно захищає свою ділянку від вторгнення конкурентів. Бабка може багато годин поспіль літати зі швидкістю до 9 м/с, здійснюючи до 20 помахів крилами за одну секунду. Активний одиночний хижак. Основу раціону складають комарі-дзвінці (Chironomidae), денні метелики (Papilionoformes) та одноденки (Ephemeroptera). Ротовий апарат озброєний парою потужних щелеп (мандибул). Дрібних комах синє коромисло поїдає на льоту, а піймавши більш велику здобич, сідає на найближчу рослину й спокійно її з'їдає. Після прийому їжі воно ретельно чистить лапки та знову вирушає в політ.
Сезон розмноження триває з червня по жовтень. Зазвичай спарювання починається на землі, а закінчується в верхівках дерев. Воно триває до 5-10 хвилин. Самиці відкладають яйця у вологих мох або відмерлі частини водних рослин. В одній кладці буває 20-30 яєць. Личинки з'являться навесні наступного року. Впродовж розвитку личинка линяє 10 разів. Живучи в водоймі, вона активно поїдає личинок мух, волохокрильців та іншу різноманітну дрібну безхребетну живність.
Примітки
- Boudot, J.-P. (2014) Aeshna cyanea: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 9 листопада 2020
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 квітня 2021. Процитовано 31 грудня 2020.
Посилання
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koromislo sinye Samec Samicya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Babki Odonata Rodina Koromisla Aeschnidae Rid Koromislo Aeshna Vid Koromislo sinye Binomialna nazva Aeshna cyanea O F Muller 1764 Sinonimi Aeshna bicellulata Gortler 1948 Aeshna atshischgho 1929 Aeshna varia Shaw 1806 Aeshna maculatissima Latreille 1805 Aeshna anquis 1782 Aeshna aenea Sulzer 1761 Posilannya Vikishovishe Aeshna cyanea Vikividi Aeshna cyanea EOL 132032 MSOP 165524 NCBI 12921 Koromislo sinye Aeshna cyanea vid babok rodini koromisel Aeschnidae PoshirennyaVid poshirenij v Yevropi vid Shotlandiyi do Uralskih gir Pivnichnij Africi Marokko Alzhiri na Kavkazi v Centralnij Aziyi ta Zahidnomu Sibiru Meshkaye na visotah do 1400 m nad rivnem morya bilya stoyachih vodojm Naselyaye berega nevelikih ozer bolit i stavkiv z gustoyu priberezhnoyu roslinnistyu OpisTilo zavdovzhki 65 80 mm rozmah kril do 110 mm Ochi u samciv zelenuvato blakitni u samic zhovtuvato zeleni Na lobi chorna plyama u viglyadi bukvi T Grudi zverhu korichnevogo koloru z 2 shirokimi zelenimi pozdovzhnimi smuzhkami Grudi z bokiv zelenogo koloru z chornim malyunkom U samciv cherevce chornogo zabarvlennya na spinci zelene z blakitnimi bichnimi plyamami Na ostannih segmentah cherevcya vsi plyami blakitnogo koloru U samcya verhni analni pridatki cherevcya na vershinah chitko zagnuti vniz U samic cherevce korichnevo chervonogo koloru z zelenimi plyamami abo svitlo sirogo koloru zi svitlo blakitnimi plyamami Veliki fasetochni ochi skladayutsya z priblizno 28 000 neskladnih vichok Voni razom z ruhomoyu golovoyu zabezpechuyut shirokij kut zoru ta dozvolyayut pomititi potencijnu zhertvu na distanciyi v dekilka metriv Samec Samicya Samicya vidkladaye yajcya Lichinka source source source source source source Samicya yist osu Vespula vulgarisSposib zhittyaImago sposterigayetsya z chervnya po zhovten Teritorialnij vid Aktivno zahishaye svoyu dilyanku vid vtorgnennya konkurentiv Babka mozhe bagato godin pospil litati zi shvidkistyu do 9 m s zdijsnyuyuchi do 20 pomahiv krilami za odnu sekundu Aktivnij odinochnij hizhak Osnovu racionu skladayut komari dzvinci Chironomidae denni meteliki Papilionoformes ta odnodenki Ephemeroptera Rotovij aparat ozbroyenij paroyu potuzhnih shelep mandibul Dribnih komah sinye koromislo poyidaye na lotu a pijmavshi bilsh veliku zdobich sidaye na najblizhchu roslinu j spokijno yiyi z yidaye Pislya prijomu yizhi vono retelno chistit lapki ta znovu virushaye v polit Sezon rozmnozhennya trivaye z chervnya po zhovten Zazvichaj sparyuvannya pochinayetsya na zemli a zakinchuyetsya v verhivkah derev Vono trivaye do 5 10 hvilin Samici vidkladayut yajcya u vologih moh abo vidmerli chastini vodnih roslin V odnij kladci buvaye 20 30 yayec Lichinki z yavlyatsya navesni nastupnogo roku Vprodovzh rozvitku lichinka linyaye 10 raziv Zhivuchi v vodojmi vona aktivno poyidaye lichinok muh volohokrilciv ta inshu riznomanitnu dribnu bezhrebetnu zhivnist PrimitkiBoudot J P 2014 Aeshna cyanea informaciya na sajti MSOP versiya 2020 2 angl 9 listopada 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 16 kvitnya 2021 Procitovano 31 grudnya 2020 PosilannyaCe nezavershena stattya z entomologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi