Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Фонд Карнеґі за міжнародний мир | |
|---|---|
 | |
| На честь | Ендрю Карнеґі[1] |
| Тип | аналітичний центр фонд неприбуткова організація[2] d |
| Засновник | Ендрю Карнеґі[1] |
| Засновано | 1910[1] |
| Правовий статус | організація 501(c)(3)[3] |
| Сфера | d, воєнна політика, економічна політика, зовнішня політика, глобальне врядування, d і d |
| Країна |  США |
| Штаб-квартира | Вашингтон (38°54′33″ пн. ш. 77°02′28″ зх. д. / 38.90931000002777296° пн. ш. 77.04112000002778871° зх. д.) |
| Офіс голови | d |
| Дохід | ▲59 878 250 $ (червень 2023)[2] |
| Вебсайт: carnegieendowment.org | |
 Фонд Карнеґі за міжнародний мир у Вікісховищі | |
Фонд Карнеґі за міжнародний мир (англ. Carnegie Endowment for International Peace — CEIP) — фонд, створений в 1910 році з ініціативи короля металургії Карнеґі Ендрю (англ. Andrew Carnegie) і носить його ім'я, за одне сторіччя перетворився в один з найбагатших наукових центрів («think-tank») у світі. Фонд в порядку спадкоємності очолювали колишні керівники секретних служб. Він органічно пов'язаний з багатьма транснаціональними компаніями, що дозволяє йому робити зовнішньополітичні дослідження і просувати політику «ліберальних» економік в Росії і Латинській Америці.
На початку XX століття Ендрю Карнегі вважався найбагатшою людиною у світі. У епоху промислової революції він був втіленням американської мрії. Карнегі народився у Шотландії в 1835 році в сім'ї ткачів. У 1848 році він емігрував до США. Попрацювавши якийсь час кур'єром в Піттсбурзі, він влаштовується у відділення Пенсильванської залізниці, де швидко отримує відповідальну посаду. У ході громадянської війни в США (1861—1865) він контролював залізничний транспорт військ Півночі. Після закінчення військових дій, він покинув відділення і збільшив свій статок, вклавши гроші в будівництво залізних мостів, що замінили дерев'яні конструкції. Пильно стежачи за технічним прогресом, він незабаром кинув це заняття для того, щоб присвятити себе виробництву сталі, ставши найбільшим металургійним магнатом у світі.
Ендрю Карнегі не був типовим промисловцем, оскільки дозволяв своїм працівникам об'єднуватися в профспілки, в той же час зобов'язуючи їх працювати в найважчих умовах. Будучи прихильником теорії соціального дарвінізму Герберта Спенсера (Herbert Spencer), Карнегі був переконаний, що більшість людей можуть здобути свій статок при наявності необхідної освіти і старанності. При цьому він вважав за необхідним надання допомоги бідним багатими. Він особисто профінансував будівництво трьох тисяч громадських бібліотек, які передав у ведення органів місцевого самоврядування. Він також заснував Технологічний інститут в Піттсбурзі, який нині називається «Університет Карнегі — Меллона» (Carnegie Mellon University). Приділяючи особливу увагу значущості міжнародного права в розв'язанні міжнаціональних конфліктів, Карнегі також профінансував будівництво Палацу миру в Гаазі, де повинен був розміститися Міжнародний Арбітражний Суд.
Будучи пов'язаним з Республіканською партією, Ендрю Карнегі в 1910 році вирішує створити Фонд міжнародного миру Карнегі (Carnegie Endowment for International Peace — CEIP). На створення фонду його підштовхнули друзі Еліху Рут (Elihu Root), що був міністром оборони при Вільямі Маккінлі (William McKinley), який був держсекретарем при Теодорі Рузвельті, і ректор Колумбійського Університету Ніколас Батлер (Nicholas M. Butler). Зусилля Рута в створенні Гаагського Суду були оцінені Карнегі, який зробив його директором Фонду. Незабаром, а саме в 1912 році, Еліу Рут отримав Нобелівську премію миру. Однак концепція миру, яку просував Фонд, в цьому випадку повинна бути зрозуміла в особливому значенні. Вільям Маккінлі розв'язав війну проти Іспанії, щоб «звільнити» Кубу і Філіппіни. А Теодор Рузвельт, що отримав Нобелівську премію миру в 1906 році, приєднав Панаму і окуповував Домініканську республіку та Гондурас. І все це, зрозуміло, робилося в ім'я боротьби проти європейської колонізації.
У 1914-23 роках за допомогою Фонду була заснована Академія міжнародного права в Гаазі.
Спочатку Фонд був поділений на три департаменти:
- департамент міжнародного права і урегулювання конфліктів;
- департамент, що займався вивченням причин і наслідків війни;
- департамент співпраці і міжнародного взаєморозуміння.
Зусилля Фонду, однак, не змогли загальмувати розвиток подій, які передували Першій світовій війні. Ендрю Карнегі доручив ректору Колумбійського університету, політику-республіканцеві Ніколасу Батлеру створення європейського відділення Фонду з штаб-квартирою в Парижі. У 1919 році Карнегі помер, встигши продати перед своєю смертю свої сталеплавильні заводи банкіру Моргану (J. P. Morgan). У 1925 році генеральним директором Фонду замість Рута став Батлер. Фонд Карнегі виступив за підписання Пакту Бріана-Келлога по забороні війни, і Батлер також отримав Нобелівську премію миру в 1931 році.
У 1919 році Еліху Рут Створив Раду з міжнародних відносин (Council on Foreign Relations — CFR), основним спонсором якого став Фонд Карнегі. []
У 1946 році Батлер поступається своїм постом президенту Національної ради Церков, а також послу в ООН і майбутньому держсекретареві США Джону Фостеру Даллесу (John Foster Dulles), в той час як колишній керівник OSS () і майбутній керівник ЦРУ Ален Даллес (Allen Dulles) стає президентом Ради з міжнародних відносин. Діяльність двох братів активно підтримується Фондом Рокфеллера, президентом якого в 1948 році стає Джон Фостер.
На початку 1970-х колишній директор служби розвідки держдепартаменту Томас Хьджес (Thomas L. Hugues) стає президентом «Carnegie Endowment for International Peace» (CEIP), а колишній агент OSS і колишній керівник спільних програм Фонду Форда і ЦРУ Мілтон Кац (Milton Katz) і колишній заступник генерального прокурора Джон Дуглас (John W. Douglas) стають директорами Фонду.
Фонд Карнегі припиняє випуск впливового правого журналу і купує журнал Foreign Policy, створений Семюелем Хантінгтоном. Штаб-квартира переводиться з Нью-Йорка в Вашингтон. У 1971 році Фонд засновує Асоціацію по контролю над озброєннями (), в 1972 році «Німеччини-США» (German Marshall Fund of the United States), трансатлантичний аналітичний центр, що субсидується ФРН, в 1981 році — Інститут міжнародної економіки (Institute for International Economics), що займається дослідженнями позитивного впливу глобалізації.
У 1991 році після розпаду Радянського Союзу колишній директор служби розвідки держдепартаменту Мортон Абрамович (Morton I. Abramowitz) вибраний президентом Фонду Карнегі. Він призначає колишнього агента Розвідувального управління Військово-морських сил Роберта Карсвелла (Robert Carswell), який був головним посередником в переговорах в ході операції по звільненню полонених в Ірані, на посаду директора.
У 1993 році Фонд Карнегі відкрив своє відділення в Москві, що виконувало функцію консультанта при президентові Єльцину в процесі приватизації економіки колишнього Радянського Союзу при посередництві таких політичних діячів, як Єгор Гайдар. Фонд тоді був звинувачений в тому, що зіграв роль Троянського коня ЦРУ.
Фонд Карнегі також створив «Групу 50», яка об'єднує керівників 50 транснаціональних компаній, діючих у Латинській Америці. Цей клуб консультує різні уряди і просуває проект по створенню «Зони вільної торгівлі обох Америк» . Групу очолює колишній міністр Торгівлі і Промисловості Венесуели Мойзес Наїм, також що є керівником журналу Foreign Policy.
У 1997 році на пост президента Фонду обирається колишній керівник Бюро глобальних проблем при Раді національної безпеки Джессика Меттьюз (Jessica Т. Matthews). Незабаром вона призначає члена організації «Skull&Bones» і близького друга сім'ї Буша, майбутнього президента Комісії з операцій на біржі (SEC) Вільяма Дональдсона (William Н. Donaldson) директором Фонду. Ця нова команда намагалася перетворити Foreign Policy в журнал для широкої публіки і намагається впровадити також у Китай своє відділення. У цих цілях вона зав'язла контакти з Інститутом стратегічних досліджень Партійної школи в Пекіні і з Академією соціальних наук у Шанхаї.
Фонд Карнегі нині є однією з найбагатших недержавних організацій у США. До складу Фонду входить 150 дослідників, він видає численні звіти. Крім англійської версії журналу Foreign Policy існує ще шість, що виходять арабською, іспанською, грецькою, італійською, португальською, турецькою мовами. Загальний тираж становить 170 тисяч примірників. Фонд Карнегі єдиний американський «think-tank», що спеціалізується на зовнішній політиці і в той же час призначений для світової громадськості.
Організаційна історія
Створення
Ендрю Карнегі, як і інші провідні інтернаціоналісти свого часу, вважав, що війна може бути усунена сильними міжнародними законами та організаціями. «Я більше схиляюсь до цієї думки, ніж до будь-якої іншої», — писав він в 1907 р. Одним з найбільших зобов'язань Карнегі в цій галузі стало його створення Фонду Карнегі за Міжнародний Мир.
На своєму сімдесят п'ятому день народження, 25 листопада 1910 року, Ендрю Карнегі оголосив про створення Фонду з подарунком перших іпотечних облігацій на суму 10 мільйонів доларів, сплативши 5 % ставки. Відсотковий дохід, отриманий від цих облігацій, повинен був бути використаний для фінансування нового аналітичного центру, присвяченого просуванню причин світового миру. У своєму подарунку, поданому у Вашингтоні 14 грудня 1910 р., Карнегі звинуватив піклувальників у використанні фонду, щоб «прискорити скасування міжнародної війни, найгіршої плями на нашу цивілізацію», і він дав своїм довірчим особам "найширший розсуд щодо заходи та політика, які вони час від часу вживають "у здійсненні мети фонду.
Карнегі вибрав радника Елігу Роу, сенатора з Нью-Йорка, колишнього міністра війни та держави, щоб бути першим президентом Фонду. Нагороджений Нобелівською премією миру 1912 року. Корінний пост служив до 1925 року. Засновниками піклувальників стали президент Гарвардського університету Чарльз Вільям Еліот, благодійник Роберт С. Брукінгс, колишній посол США у Великій Британії Джозеф Ходжес Чоат, колишній державний секретар Джон У. Фостер та Карнегі Фонд сприяння викладання президента Генрі Сміт Притчетт.
Перші п'ятдесят років: 1910—1960
На початку участі Америки в Першій світовій війні 1917 р. Довірчі особи Фонду Карнегі одностайно заявили: "Найефективнішим засобом просування міцного міжнародного миру є переслідування війни проти імперського уряду Німеччини до остаточної перемоги демократії. У грудні 1918 р. Секретар Фонду Карнегі Джеймс Браун Скотт та четверо інших, включаючи Джеймса Т. Шотвелла, вирушили з президентом Вудро Вілсоном з СБУ Джорджа Вашингтона, щоб приєднатися до мирних переговорів у Франції.
Карнегі часто згадують за те, що він створив бібліотеки Карнеґі, які були основним шляхом до здобуття його багатства. Бібліотеки, як правило, фінансуються не Фондом, а іншою компанією Carnegie Trust, що працює переважно в англомовному світі. Проте після Першої світової війни Фонд побудував бібліотеки в Бельгії, Франції та Сербії в трьох містах, які були сильно зруйновані під час війни.
14 липня 1923 року Гаазька академія міжнародного права, ініціатива Фонду, була офіційно відкрита в Палаці миру в Гаазі. Палац «Мир» був побудований Фондом Карнегі (Нідерланди) у 1913 році для розміщення Постійного третейського суду та бібліотеки міжнародного права.
У 1925 році Ніколас Мюррей Батлер перейшов на посаду президента фонду Елігу Корне. За свою роботу, включаючи його участь у пакті Келлогга-Бріана, Батлер отримав Нобелівську премію миру 1931 року.
У листопаді 1944 року Фонд Карнегі опублікував Рафаель Лемкін «Осіне правило» в окупованій Європі: закони окупації, аналіз урядових пропозицій щодо відшкодування шкоди. Робота була першою, яка називає слово «геноцид» глобальним лексиконом. У квітні 1945 Джеймс Т. Шотвелл, директор Департаменту економіки та історії Фонду Карнегі, був головою семіофіційних консультантів делегації США на конференції в Сан-Франциско для розробки Статуту Організації Об'єднаних Націй. Як голова, Шотовель висунувся за поправку про створення постійної Комісії Організації Об'єднаних Націй з прав людини, яка існує і донині.
У грудні 1945 року Батлер пішов у відставку через двадцять років як президент і голова ради піклувальників. Батлер був останнім живим членом оригінальної дошки, обраної Ендрю Карнегі в 1910 році. Джон Фостер Даллес був обраний на посаду голови Ради піклувальників Батлера, де він служив до того, як член правління Дуайт Д. Ейзенхауер був обраний президентом США у 1952 році і призначив Державного секретаря Даллеса.
У 1946 році Альгер Хісс змінив Батлера в якості президента Фонду, але пішов у відставку в 1949 році після того, як був засуджений як комуніст і шпигун від Whittaker Chambers і 15 грудня 1948 року, звинувачуваний Міністерством юстиції Сполучених Штатів на двох підрахунках лжесвідчення. Тимчасово Гіс змінив Джеймса Т. Шотвелла.
У 1947 році штаб Карденійського фонду був переведений ближче до Організації Об'єднаних Націй в Нью-Йорку, а в Вашингтонському офісі в будинку Пітера Паркера (700 Jackson Pl., NW) став дочірньою філією.
У 1949 році Вашингтонська філія була закрита.
У 1950 році Опікунська рада призначила Джозефа Е. Джонсона, історика та колишнього державного департаменту, щоб взяти владу.
Роки «холодної війни»: 1960—1990 роки
У 1963 році Фонд Карнегі відновив свою програму міжнародного права з метою вирішення ряду нових міжнародних питань: зростання значимості та впливу міжнародних організацій; технологічна революція, яка сприяла виробництву нової військової зброї; поширення комунізму; сплеск нових незалежних держав; і проблеми нових форм економічної діяльності, включаючи глобальні корпорації та міжурядові асоціації. В результаті програми в Нью-Йорку була створена Дослідницька група з Організації Об'єднаних Націй та Міжнародна дослідницька група Організації в Європейському центрі в Женеві. У 1970 році Томас Л. Хьюз став шостою президентом Фонду Карнегі. Хьюс перемістив штаб-квартиру Фонду з Нью-Йорка до Вашингтона, штат Денверсіга, і закрив Європейський центр Фонду в Женеві.
Фонд Карнегі отримав повне право власності на журнал Foreign Policy навесні 1978 р. Фонд видавав газету «Зовнішня політика» протягом 30 років, перемістивши її з квартального академічного журналу до двомісячного глянцевого матеріалу, який охоплював зв'язок глобалізації та міжнародної політики. Журнал був проданий The Washington Post у 2008 році.
У 1981 році асистент Фонду Карнегі Фред Бергстен став співзасновником Інституту міжнародної економіки — сьогодні відомий як Інститут міжнародної економіки Петерсона.
Посилаючись на зростаючу небезпеку гонки ядерних озброєнь між Індією та Пакистаном, Томас Л. Хьюз утворив цільову групу з питань нерозповсюдження та безпеки Південної Азії, що складається з вісімнадцяти членів, запропонувати методи зниження зростаючої ядерної напруженості на субконтиненті. У 1989 році два колишніх колеги Карнегі, Баррі Блехман та Майкл Крепон, заснували Центр Генрі Л. Стімсона.
Після «холодної війни»: 1990—2000
У 1991 році Мортон Абрамович був проголошений сьомим президентом Фонду. Абрамович, раніше чиновник Державного департаменту, зосередив увагу Фонду на Росії в пострадянську епоху. У цьому дусі Фонд Карнегі відкрив Московський Центр Карнегі у 1994 році як будинок російських дослідників-коментаторів.
Джессіка Мет'юс в травні 1997 року приєднався до Фонду Карнегі як його восьмого президента. Під її керівництвом Карнегі мав стати першим багатонаціональним / глобальним аналітичним центром.
У 2000 році Джесіка Метхес оголосила про створення Інституту міграційної політики (MPI) на чолі з Деметріосом Папдеметріу, який став першим автономним аналітичним центром, що займається міжнародною міграцією.
Глобальний аналітичний центр: 2000 р. — сьогодення
Як вперше виклав у «Global Vision» у 2007 році, Фонд Карнегі прагнув стати першим глобальним аналітичним центром. Джессіка Метхейс заявила, що її метою було зробити Карнегі місцем, що приносить те, що думає світ, про те, що думають про політику США, і поширювати це мислення на глобальну аудиторію. Під час перебування на посаді президента Матюя Фонд Карнегі запустив Центр Близького Сходу в Карнегі в Бейруті (2006 рік), Карнегі Європа в Брюсселі (2007 рік) та Центр Карнегі-Цінхуа при Університеті Цінхуа в Пекіні (2010 рік). Крім того, в партнерстві з Казахським національним університетом імені Аль-Фарабі наприкінці 2011 року Карнегі створив Програму Аль-Фарабі Карнегі з Центральної Азії в Казахстані.
У лютому 2015 року Джессіка Т. Метхейс пішов у відставку в якості президента Фонду Карнегі за міжнародний мир після 18 років. Віллім Дж. Бернс, колишній заступник державного секретаря США, став дев'ятим президентом Карнегі.
У квітні 2016 року в Нью-Делі відкрився шостий міжнародний центр Карнегі Індія [19].
Джерела
Корисні посилання
- Carnegie Endowment for International Peace
- Foreign Policy Magazine
- Hong Kong Journal
- Globalization101.org
- Central Asian Voices
- https://carnegieendowment.org/our-story
- https://projects.propublica.org/nonprofits/organizations/130552040
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
sajt2 sajt1 Fond Karnegi za mizhnarodnij mirNa chestEndryu Karnegi 1 Tipanalitichnij centr fond nepributkova organizaciya 2 dZasnovnikEndryu Karnegi 1 Zasnovano1910 1 Pravovij statusorganizaciya 501 c 3 3 Sferad voyenna politika ekonomichna politika zovnishnya politika globalne vryaduvannya d i dKrayina SShAShtab kvartiraVashington 38 54 33 pn sh 77 02 28 zh d 38 90931000002777296 pn sh 77 04112000002778871 zh d 38 90931000002777296 77 04112000002778871 Ofis golovidDohid 59 878 250 cherven 2023 2 Vebsajt carnegieendowment org Fond Karnegi za mizhnarodnij mir u Vikishovishi Fond Karnegi za mizhnarodnij mir angl Carnegie Endowment for International Peace CEIP fond stvorenij v 1910 roci z iniciativi korolya metalurgiyi Karnegi Endryu angl Andrew Carnegie i nosit jogo im ya za odne storichchya peretvorivsya v odin z najbagatshih naukovih centriv think tank u sviti Fond v poryadku spadkoyemnosti ocholyuvali kolishni kerivniki sekretnih sluzhb Vin organichno pov yazanij z bagatma transnacionalnimi kompaniyami sho dozvolyaye jomu robiti zovnishnopolitichni doslidzhennya i prosuvati politiku liberalnih ekonomik v Rosiyi i Latinskij Americi Na pochatku XX stolittya Endryu Karnegi vvazhavsya najbagatshoyu lyudinoyu u sviti U epohu promislovoyi revolyuciyi vin buv vtilennyam amerikanskoyi mriyi Karnegi narodivsya u Shotlandiyi v 1835 roci v sim yi tkachiv U 1848 roci vin emigruvav do SShA Popracyuvavshi yakijs chas kur yerom v Pittsburzi vin vlashtovuyetsya u viddilennya Pensilvanskoyi zaliznici de shvidko otrimuye vidpovidalnu posadu U hodi gromadyanskoyi vijni v SShA 1861 1865 vin kontrolyuvav zaliznichnij transport vijsk Pivnochi Pislya zakinchennya vijskovih dij vin pokinuv viddilennya i zbilshiv svij statok vklavshi groshi v budivnictvo zaliznih mostiv sho zaminili derev yani konstrukciyi Pilno stezhachi za tehnichnim progresom vin nezabarom kinuv ce zanyattya dlya togo shob prisvyatiti sebe virobnictvu stali stavshi najbilshim metalurgijnim magnatom u sviti Endryu Karnegi ne buv tipovim promislovcem oskilki dozvolyav svoyim pracivnikam ob yednuvatisya v profspilki v toj zhe chas zobov yazuyuchi yih pracyuvati v najvazhchih umovah Buduchi prihilnikom teoriyi socialnogo darvinizmu Gerberta Spensera Herbert Spencer Karnegi buv perekonanij sho bilshist lyudej mozhut zdobuti svij statok pri nayavnosti neobhidnoyi osviti i starannosti Pri comu vin vvazhav za neobhidnim nadannya dopomogi bidnim bagatimi Vin osobisto profinansuvav budivnictvo troh tisyach gromadskih bibliotek yaki peredav u vedennya organiv miscevogo samovryaduvannya Vin takozh zasnuvav Tehnologichnij institut v Pittsburzi yakij nini nazivayetsya Universitet Karnegi Mellona Carnegie Mellon University Pridilyayuchi osoblivu uvagu znachushosti mizhnarodnogo prava v rozv yazanni mizhnacionalnih konfliktiv Karnegi takozh profinansuvav budivnictvo Palacu miru v Gaazi de povinen buv rozmistitisya Mizhnarodnij Arbitrazhnij Sud Buduchi pov yazanim z Respublikanskoyu partiyeyu Endryu Karnegi v 1910 roci virishuye stvoriti Fond mizhnarodnogo miru Karnegi Carnegie Endowment for International Peace CEIP Na stvorennya fondu jogo pidshtovhnuli druzi Elihu Rut Elihu Root sho buv ministrom oboroni pri Vilyami Makkinli William McKinley yakij buv derzhsekretarem pri Teodori Ruzvelti i rektor Kolumbijskogo Universitetu Nikolas Batler Nicholas M Butler Zusillya Ruta v stvorenni Gaagskogo Sudu buli ocineni Karnegi yakij zrobiv jogo direktorom Fondu Nezabarom a same v 1912 roci Eliu Rut otrimav Nobelivsku premiyu miru Odnak koncepciya miru yaku prosuvav Fond v comu vipadku povinna buti zrozumila v osoblivomu znachenni Vilyam Makkinli rozv yazav vijnu proti Ispaniyi shob zvilniti Kubu i Filippini A Teodor Ruzvelt sho otrimav Nobelivsku premiyu miru v 1906 roci priyednav Panamu i okupovuvav Dominikansku respubliku ta Gonduras I vse ce zrozumilo robilosya v im ya borotbi proti yevropejskoyi kolonizaciyi U 1914 23 rokah za dopomogoyu Fondu bula zasnovana Akademiya mizhnarodnogo prava v Gaazi Spochatku Fond buv podilenij na tri departamenti departament mizhnarodnogo prava i uregulyuvannya konfliktiv departament sho zajmavsya vivchennyam prichin i naslidkiv vijni departament spivpraci i mizhnarodnogo vzayemorozuminnya Zusillya Fondu odnak ne zmogli zagalmuvati rozvitok podij yaki pereduvali Pershij svitovij vijni Endryu Karnegi doruchiv rektoru Kolumbijskogo universitetu politiku respublikancevi Nikolasu Batleru stvorennya yevropejskogo viddilennya Fondu z shtab kvartiroyu v Parizhi U 1919 roci Karnegi pomer vstigshi prodati pered svoyeyu smertyu svoyi staleplavilni zavodi bankiru Morganu J P Morgan U 1925 roci generalnim direktorom Fondu zamist Ruta stav Batler Fond Karnegi vistupiv za pidpisannya Paktu Briana Kelloga po zaboroni vijni i Batler takozh otrimav Nobelivsku premiyu miru v 1931 roci U 1919 roci Elihu Rut Stvoriv Radu z mizhnarodnih vidnosin Council on Foreign Relations CFR osnovnim sponsorom yakogo stav Fond Karnegi dzherelo U 1946 roci Batler postupayetsya svoyim postom prezidentu Nacionalnoyi radi Cerkov a takozh poslu v OON i majbutnomu derzhsekretarevi SShA Dzhonu Fosteru Dallesu John Foster Dulles v toj chas yak kolishnij kerivnik OSS i majbutnij kerivnik CRU Alen Dalles Allen Dulles staye prezidentom Radi z mizhnarodnih vidnosin Diyalnist dvoh brativ aktivno pidtrimuyetsya Fondom Rokfellera prezidentom yakogo v 1948 roci staye Dzhon Foster Na pochatku 1970 h kolishnij direktor sluzhbi rozvidki derzhdepartamentu Tomas Hdzhes Thomas L Hugues staye prezidentom Carnegie Endowment for International Peace CEIP a kolishnij agent OSS i kolishnij kerivnik spilnih program Fondu Forda i CRU Milton Kac Milton Katz i kolishnij zastupnik generalnogo prokurora Dzhon Duglas John W Douglas stayut direktorami Fondu Fond Karnegi pripinyaye vipusk vplivovogo pravogo zhurnalu i kupuye zhurnal Foreign Policy stvorenij Semyuelem Hantingtonom Shtab kvartira perevoditsya z Nyu Jorka v Vashington U 1971 roci Fond zasnovuye Asociaciyu po kontrolyu nad ozbroyennyami v 1972 roci Nimechchini SShA German Marshall Fund of the United States transatlantichnij analitichnij centr sho subsiduyetsya FRN v 1981 roci Institut mizhnarodnoyi ekonomiki Institute for International Economics sho zajmayetsya doslidzhennyami pozitivnogo vplivu globalizaciyi U 1991 roci pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu kolishnij direktor sluzhbi rozvidki derzhdepartamentu Morton Abramovich Morton I Abramowitz vibranij prezidentom Fondu Karnegi Vin priznachaye kolishnogo agenta Rozviduvalnogo upravlinnya Vijskovo morskih sil Roberta Karsvella Robert Carswell yakij buv golovnim poserednikom v peregovorah v hodi operaciyi po zvilnennyu polonenih v Irani na posadu direktora U 1993 roci Fond Karnegi vidkriv svoye viddilennya v Moskvi sho vikonuvalo funkciyu konsultanta pri prezidentovi Yelcinu v procesi privatizaciyi ekonomiki kolishnogo Radyanskogo Soyuzu pri poserednictvi takih politichnih diyachiv yak Yegor Gajdar Fond todi buv zvinuvachenij v tomu sho zigrav rol Troyanskogo konya CRU Fond Karnegi takozh stvoriv Grupu 50 yaka ob yednuye kerivnikiv 50 transnacionalnih kompanij diyuchih u Latinskij Americi Cej klub konsultuye rizni uryadi i prosuvaye proekt po stvorennyu Zoni vilnoyi torgivli oboh Amerik Grupu ocholyuye kolishnij ministr Torgivli i Promislovosti Venesueli Mojzes Nayim takozh sho ye kerivnikom zhurnalu Foreign Policy U 1997 roci na post prezidenta Fondu obirayetsya kolishnij kerivnik Byuro globalnih problem pri Radi nacionalnoyi bezpeki Dzhessika Mettyuz Jessica T Matthews Nezabarom vona priznachaye chlena organizaciyi Skull amp Bones i blizkogo druga sim yi Busha majbutnogo prezidenta Komisiyi z operacij na birzhi SEC Vilyama Donaldsona William N Donaldson direktorom Fondu Cya nova komanda namagalasya peretvoriti Foreign Policy v zhurnal dlya shirokoyi publiki i namagayetsya vprovaditi takozh u Kitaj svoye viddilennya U cih cilyah vona zav yazla kontakti z Institutom strategichnih doslidzhen Partijnoyi shkoli v Pekini i z Akademiyeyu socialnih nauk u Shanhayi Fond Karnegi nini ye odniyeyu z najbagatshih nederzhavnih organizacij u SShA Do skladu Fondu vhodit 150 doslidnikiv vin vidaye chislenni zviti Krim anglijskoyi versiyi zhurnalu Foreign Policy isnuye she shist sho vihodyat arabskoyu ispanskoyu greckoyu italijskoyu portugalskoyu tureckoyu movami Zagalnij tirazh stanovit 170 tisyach primirnikiv Fond Karnegi yedinij amerikanskij think tank sho specializuyetsya na zovnishnij politici i v toj zhe chas priznachenij dlya svitovoyi gromadskosti Organizacijna istoriyaStvorennya Endryu Karnegi yak i inshi providni internacionalisti svogo chasu vvazhav sho vijna mozhe buti usunena silnimi mizhnarodnimi zakonami ta organizaciyami Ya bilshe shilyayus do ciyeyi dumki nizh do bud yakoyi inshoyi pisav vin v 1907 r Odnim z najbilshih zobov yazan Karnegi v cij galuzi stalo jogo stvorennya Fondu Karnegi za Mizhnarodnij Mir Na svoyemu simdesyat p yatomu den narodzhennya 25 listopada 1910 roku Endryu Karnegi ogolosiv pro stvorennya Fondu z podarunkom pershih ipotechnih obligacij na sumu 10 miljoniv dolariv splativshi 5 stavki Vidsotkovij dohid otrimanij vid cih obligacij povinen buv buti vikoristanij dlya finansuvannya novogo analitichnogo centru prisvyachenogo prosuvannyu prichin svitovogo miru U svoyemu podarunku podanomu u Vashingtoni 14 grudnya 1910 r Karnegi zvinuvativ pikluvalnikiv u vikoristanni fondu shob priskoriti skasuvannya mizhnarodnoyi vijni najgirshoyi plyami na nashu civilizaciyu i vin dav svoyim dovirchim osobam najshirshij rozsud shodo zahodi ta politika yaki voni chas vid chasu vzhivayut u zdijsnenni meti fondu Karnegi vibrav radnika Eligu Rou senatora z Nyu Jorka kolishnogo ministra vijni ta derzhavi shob buti pershim prezidentom Fondu Nagorodzhenij Nobelivskoyu premiyeyu miru 1912 roku Korinnij post sluzhiv do 1925 roku Zasnovnikami pikluvalnikiv stali prezident Garvardskogo universitetu Charlz Vilyam Eliot blagodijnik Robert S Brukings kolishnij posol SShA u Velikij Britaniyi Dzhozef Hodzhes Choat kolishnij derzhavnij sekretar Dzhon U Foster ta Karnegi Fond spriyannya vikladannya prezidenta Genri Smit Pritchett Pershi p yatdesyat rokiv 1910 1960 Na pochatku uchasti Ameriki v Pershij svitovij vijni 1917 r Dovirchi osobi Fondu Karnegi odnostajno zayavili Najefektivnishim zasobom prosuvannya micnogo mizhnarodnogo miru ye peresliduvannya vijni proti imperskogo uryadu Nimechchini do ostatochnoyi peremogi demokratiyi U grudni 1918 r Sekretar Fondu Karnegi Dzhejms Braun Skott ta chetvero inshih vklyuchayuchi Dzhejmsa T Shotvella virushili z prezidentom Vudro Vilsonom z SBU Dzhordzha Vashingtona shob priyednatisya do mirnih peregovoriv u Franciyi Karnegi chasto zgaduyut za te sho vin stvoriv biblioteki Karnegi yaki buli osnovnim shlyahom do zdobuttya jogo bagatstva Biblioteki yak pravilo finansuyutsya ne Fondom a inshoyu kompaniyeyu Carnegie Trust sho pracyuye perevazhno v anglomovnomu sviti Prote pislya Pershoyi svitovoyi vijni Fond pobuduvav biblioteki v Belgiyi Franciyi ta Serbiyi v troh mistah yaki buli silno zrujnovani pid chas vijni 14 lipnya 1923 roku Gaazka akademiya mizhnarodnogo prava iniciativa Fondu bula oficijno vidkrita v Palaci miru v Gaazi Palac Mir buv pobudovanij Fondom Karnegi Niderlandi u 1913 roci dlya rozmishennya Postijnogo tretejskogo sudu ta biblioteki mizhnarodnogo prava U 1925 roci Nikolas Myurrej Batler perejshov na posadu prezidenta fondu Eligu Korne Za svoyu robotu vklyuchayuchi jogo uchast u pakti Kellogga Briana Batler otrimav Nobelivsku premiyu miru 1931 roku U listopadi 1944 roku Fond Karnegi opublikuvav Rafael Lemkin Osine pravilo v okupovanij Yevropi zakoni okupaciyi analiz uryadovih propozicij shodo vidshkoduvannya shkodi Robota bula pershoyu yaka nazivaye slovo genocid globalnim leksikonom U kvitni 1945 Dzhejms T Shotvell direktor Departamentu ekonomiki ta istoriyi Fondu Karnegi buv golovoyu semioficijnih konsultantiv delegaciyi SShA na konferenciyi v San Francisko dlya rozrobki Statutu Organizaciyi Ob yednanih Nacij Yak golova Shotovel visunuvsya za popravku pro stvorennya postijnoyi Komisiyi Organizaciyi Ob yednanih Nacij z prav lyudini yaka isnuye i donini U grudni 1945 roku Batler pishov u vidstavku cherez dvadcyat rokiv yak prezident i golova radi pikluvalnikiv Batler buv ostannim zhivim chlenom originalnoyi doshki obranoyi Endryu Karnegi v 1910 roci Dzhon Foster Dalles buv obranij na posadu golovi Radi pikluvalnikiv Batlera de vin sluzhiv do togo yak chlen pravlinnya Duajt D Ejzenhauer buv obranij prezidentom SShA u 1952 roci i priznachiv Derzhavnogo sekretarya Dallesa U 1946 roci Alger Hiss zminiv Batlera v yakosti prezidenta Fondu ale pishov u vidstavku v 1949 roci pislya togo yak buv zasudzhenij yak komunist i shpigun vid Whittaker Chambers i 15 grudnya 1948 roku zvinuvachuvanij Ministerstvom yusticiyi Spoluchenih Shtativ na dvoh pidrahunkah lzhesvidchennya Timchasovo Gis zminiv Dzhejmsa T Shotvella U 1947 roci shtab Kardenijskogo fondu buv perevedenij blizhche do Organizaciyi Ob yednanih Nacij v Nyu Jorku a v Vashingtonskomu ofisi v budinku Pitera Parkera 700 Jackson Pl NW stav dochirnoyu filiyeyu U 1949 roci Vashingtonska filiya bula zakrita U 1950 roci Opikunska rada priznachila Dzhozefa E Dzhonsona istorika ta kolishnogo derzhavnogo departamentu shob vzyati vladu Roki holodnoyi vijni 1960 1990 roki U 1963 roci Fond Karnegi vidnoviv svoyu programu mizhnarodnogo prava z metoyu virishennya ryadu novih mizhnarodnih pitan zrostannya znachimosti ta vplivu mizhnarodnih organizacij tehnologichna revolyuciya yaka spriyala virobnictvu novoyi vijskovoyi zbroyi poshirennya komunizmu splesk novih nezalezhnih derzhav i problemi novih form ekonomichnoyi diyalnosti vklyuchayuchi globalni korporaciyi ta mizhuryadovi asociaciyi V rezultati programi v Nyu Jorku bula stvorena Doslidnicka grupa z Organizaciyi Ob yednanih Nacij ta Mizhnarodna doslidnicka grupa Organizaciyi v Yevropejskomu centri v Zhenevi U 1970 roci Tomas L Hyuz stav shostoyu prezidentom Fondu Karnegi Hyus peremistiv shtab kvartiru Fondu z Nyu Jorka do Vashingtona shtat Denversiga i zakriv Yevropejskij centr Fondu v Zhenevi Fond Karnegi otrimav povne pravo vlasnosti na zhurnal Foreign Policy navesni 1978 r Fond vidavav gazetu Zovnishnya politika protyagom 30 rokiv peremistivshi yiyi z kvartalnogo akademichnogo zhurnalu do dvomisyachnogo glyancevogo materialu yakij ohoplyuvav zv yazok globalizaciyi ta mizhnarodnoyi politiki Zhurnal buv prodanij The Washington Post u 2008 roci U 1981 roci asistent Fondu Karnegi Fred Bergsten stav spivzasnovnikom Institutu mizhnarodnoyi ekonomiki sogodni vidomij yak Institut mizhnarodnoyi ekonomiki Petersona Posilayuchis na zrostayuchu nebezpeku gonki yadernih ozbroyen mizh Indiyeyu ta Pakistanom Tomas L Hyuz utvoriv cilovu grupu z pitan nerozpovsyudzhennya ta bezpeki Pivdennoyi Aziyi sho skladayetsya z visimnadcyati chleniv zaproponuvati metodi znizhennya zrostayuchoyi yadernoyi napruzhenosti na subkontinenti U 1989 roci dva kolishnih kolegi Karnegi Barri Blehman ta Majkl Krepon zasnuvali Centr Genri L Stimsona Pislya holodnoyi vijni 1990 2000 U 1991 roci Morton Abramovich buv progoloshenij somim prezidentom Fondu Abramovich ranishe chinovnik Derzhavnogo departamentu zoserediv uvagu Fondu na Rosiyi v postradyansku epohu U comu dusi Fond Karnegi vidkriv Moskovskij Centr Karnegi u 1994 roci yak budinok rosijskih doslidnikiv komentatoriv Dzhessika Met yus v travni 1997 roku priyednavsya do Fondu Karnegi yak jogo vosmogo prezidenta Pid yiyi kerivnictvom Karnegi mav stati pershim bagatonacionalnim globalnim analitichnim centrom U 2000 roci Dzhesika Methes ogolosila pro stvorennya Institutu migracijnoyi politiki MPI na choli z Demetriosom Papdemetriu yakij stav pershim avtonomnim analitichnim centrom sho zajmayetsya mizhnarodnoyu migraciyeyu Globalnij analitichnij centr 2000 r sogodennya Yak vpershe viklav u Global Vision u 2007 roci Fond Karnegi pragnuv stati pershim globalnim analitichnim centrom Dzhessika Methejs zayavila sho yiyi metoyu bulo zrobiti Karnegi miscem sho prinosit te sho dumaye svit pro te sho dumayut pro politiku SShA i poshiryuvati ce mislennya na globalnu auditoriyu Pid chas perebuvannya na posadi prezidenta Matyuya Fond Karnegi zapustiv Centr Blizkogo Shodu v Karnegi v Bejruti 2006 rik Karnegi Yevropa v Bryusseli 2007 rik ta Centr Karnegi Cinhua pri Universiteti Cinhua v Pekini 2010 rik Krim togo v partnerstvi z Kazahskim nacionalnim universitetom imeni Al Farabi naprikinci 2011 roku Karnegi stvoriv Programu Al Farabi Karnegi z Centralnoyi Aziyi v Kazahstani U lyutomu 2015 roku Dzhessika T Methejs pishov u vidstavku v yakosti prezidenta Fondu Karnegi za mizhnarodnij mir pislya 18 rokiv Villim Dzh Berns kolishnij zastupnik derzhavnogo sekretarya SShA stav dev yatim prezidentom Karnegi U kvitni 2016 roku v Nyu Deli vidkrivsya shostij mizhnarodnij centr Karnegi Indiya 19 Dzherelahttp www voltairenet org article129118 htmlKorisni posilannyaCarnegie Endowment for International Peace Foreign Policy Magazine Hong Kong Journal Globalization101 org Central Asian Voices https carnegieendowment org our story https projects propublica org nonprofits organizations 130552040 https www charitynavigator org ein 130552040