Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Міхае ль Гре тцель нім Michael Grätzel нар 11 травня 1944 Дорфхемніц Німеччина швейцарський науковець німецького походже

Міхаель Гретцель

Міхаель Гретцель

Міхае́ль Гре́тцель (нім. Michael Grätzel; нар. 11 травня 1944, Дорфхемніц, Німеччина) — швейцарський науковець німецького походження, фахівець в галузі фотохімії.

Міхаель Гретцель
image
Народився11 травня 1944(1944-05-11)[1] (80 років)
Дорфхемніц, Середня Саксонія, Саксонія, Третій Райх[2][3][…]
Місце проживанняШвейцарія
Країнаimage Швейцарія[5][6][…]
Діяльністьхімік, викладач університету
Alma materВільний університет Берліна
Берлінський технічний університет
ГалузьФотохімія
ЗакладФедеральна політехнічна школа Лозанни[4]
Науковий ступіньдоктор філософії (1971)
Науковий керівникd
Відомі учніd
ЧленствоЛеопольдина
Нагороди
Особ. сторінкаlpi.epfl.ch/graetzel
image Міхаель Гретцель у Вікісховищі

Кар'єра

У 1968 році закінчив Вільний університет Берліна, в 1971 році отримав ступінь доктора філософії з природознавства в Берлінському технічному університеті. У 1976 отримав ступінь доктора наук з фізичної хімії. З 1977 року працює у Федеральному інституті технології Швейцарії у Лозанні, очолюючи лабораторію фотоніки та міжфазових границь.

Виступав як постдокторант, лектор, запрошений професор у берлінському Інституті ядерних досліджень імені Гана і Мейтнер, Вільному університеті Берліна, Каліфорнійському університеті в Берклі, Нафтогазовому дослідному фонді університету Нотр-Дам (США) та інших освітніх та дослідницьких центрах.

У 1991 році в журналі Nature була опублікована його проривна робота про новий тип сонячних комірок на основі мезоскопічних оксидних напівпровідникових частинок з широкою забороненою зоною, покритих органічним барвником, які прославили ім'я професора і отримали назву «комірок Гретцеля».

Міхаель Гретцель — володар 10 почесних докторських ступенів в університетах Азії та Європи: Данії, Голландії, Китаю, Швеції, Сінгапуру та інших країн. Він лауреат десятків престижних науково-технологічних нагород, таких як Гран-прі «Технологія тисячоліття», медаль Фарадея британського Королівського товариства, премії Гутенберга, Альберта Ейнштейна та інших.

Він є членом Швейцарського хімічного товариства, Товариства ім. Макса Планка та Німецької академії наук Леопольдина, а також почесним членом Ізраїльського хімічного товариства, Болгарської академії наук та британського Королівського хімічного товариства та член Національної Академії Інвесторів у Сполучених Штатах. Брав участь у розробці [en] (разом з [en]) і розробив спосіб застосування наноматеріалів при виготовленні літій-іонних акумуляторів.

Наукові досягнення

Міхаель Гретцель — один із розробників так званої комірки Гретцеля, що працює на принципах, схожих з біохімічним процесом фотосинтезу, з допомогою якого рослини перетворюють енергію світла у цукри. Винахід, над яким працював науковець з 1970-х років, є вигідною альтернативою дорогим і складним технологіям фотогальванічних батарей, що створюються на основі кремнію (зокрема, для останніх потрібен дорогий кремній високого ступеня очищення). Порівняно з кремнієвими батареями комірки Гретцеля є відносно простішими за будовою та виконані з недорогих матеріалів.

В основу перших комірок Гретцеля, створених у 1991 році, покладено пористий шар наночастинок оксиду титану, покритих органічним барвником. Електрони з органічного барвника, здатного ефективно поглинати сонячне світло, перетікають на провідний електрод з діоксиду титану, створюючи електричний потік.

У виробництво такі комірки почали надходити лише у 2009 році. На першому етапі вони мали низькі показники ефективності 3-8 % і низьку стабільність через наявність нестабільного рідкого електроліту і органічного барвника у складі комірок. До 2012 року їх ефективність вдалося підвищити до 11,9 %.

Понад 20 років дослідники на чолі з Гретцелем працювали над тим, щоб підвищити ефективність сонячних комірок Гретцеля та спростити технологію їхнього виробництва. У 2009 році вченим з Японії вдалося зробити прорив і перейти від органічного барвника у складі комірок до гібридних органо-неорганічних перовськітних матеріалів, а у 2012 — замінити рідкий електроліт твердим органічним напівпровідником. Новий клас пристроїв, що виник при цьому — так звані «перовськітні сонячні комірки» — зараз належить до найінтенсивніше досліджуваних матеріалів у світі, а їх ефективність уже перевищує 22 %. Лабораторії Міхаеля Гретцеля належать кілька світових рекордів ефективності перовськітних сонячних батарей.

Науковець є автором понад 1300 публікацій, двох монографій, власником понад 50 патентів. Він входить до трійку найцитованіших у світі науковців-хіміків.

Нагороди і відзнаки

Цікаві факти

Батареї на основі комірок Гретцеля зручніші зі споживчої точки зору, ніж кремнієві фотоелементи — їх можна робити гнучкими, а також виконувати у різних колірних рішеннях. Це зручно для використання та вироблення електроенергії, наприклад, у різних конструктивних елементах будівель.

Можна створювати структурно прозорі комірки, здатні виробляти електроенергію різних діапазонах частот світлового потоку, аж до інфрачервоного. Це означає, зокрема, можливість вбудовування таких елементів, наприклад, у шибки, досягаючи подвійного ефекту з охолодженням приміщень та попутним електрогенеруванням.

Примітки

  1. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  2. http://www.balzan.org/en/prizewinners/michael-gratzel/bio-bibliography-gratzel
  3. http://radianceweekly.in/portal/issue/let-manifesto-become-a-sacred-political-mantra/article/king-faisal-international-prize-for-2015/
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #172106435 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. http://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/00032719308017472
  6. http://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/00032719308021481
  7. http://www.theguardian.com/technology/2010/jul/04/michael-gratzel-bright-idea-energy
  8. Michael Grätzel elected an "Einstein Professor" by the CAS. оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2018.
  9. World Cultural Council / Winners — Science [ 2013-10-25 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mihae l Gre tcel nim Michael Gratzel nar 11 travnya 1944 Dorfhemnic Nimechchina shvejcarskij naukovec nimeckogo pohodzhennya fahivec v galuzi fotohimiyi Mihael GretcelNarodivsya11 travnya 1944 1944 05 11 1 80 rokiv Dorfhemnic Serednya Saksoniya Saksoniya Tretij Rajh 2 3 Misce prozhivannyaShvejcariyaKrayina Shvejcariya 5 6 Diyalnisthimik vikladach universitetuAlma materVilnij universitet Berlina Berlinskij tehnichnij universitetGaluzFotohimiyaZakladFederalna politehnichna shkola Lozanni 4 Naukovij stupindoktor filosofiyi 1971 Naukovij kerivnikdVidomi uchnidChlenstvoLeopoldinaNagorodiPremiya Balcana 2009 premiya Garvi 2007 d 2015 medal Vilgelma Eksnera 2011 premiya Alberta Ejnshtejna 2012 d 2013 Premiya stolittya 2016 Tehnologichna premiya tisyacholittya 2010 d 2017 d 2011 d 28 travnya 2009 d d 2016 d 2018 Medal Faradeya z elektrohimiyi 2001 d 1998 d d Thomson Reuters Citation Laureates 2009 Osob storinkalpi epfl ch graetzel Mihael Gretcel u VikishovishiKar yeraU 1968 roci zakinchiv Vilnij universitet Berlina v 1971 roci otrimav stupin doktora filosofiyi z prirodoznavstva v Berlinskomu tehnichnomu universiteti U 1976 otrimav stupin doktora nauk z fizichnoyi himiyi Z 1977 roku pracyuye u Federalnomu instituti tehnologiyi Shvejcariyi u Lozanni ocholyuyuchi laboratoriyu fotoniki ta mizhfazovih granic Vistupav yak postdoktorant lektor zaproshenij profesor u berlinskomu Instituti yadernih doslidzhen imeni Gana i Mejtner Vilnomu universiteti Berlina Kalifornijskomu universiteti v Berkli Naftogazovomu doslidnomu fondi universitetu Notr Dam SShA ta inshih osvitnih ta doslidnickih centrah U 1991 roci v zhurnali Nature bula opublikovana jogo prorivna robota pro novij tip sonyachnih komirok na osnovi mezoskopichnih oksidnih napivprovidnikovih chastinok z shirokoyu zaboronenoyu zonoyu pokritih organichnim barvnikom yaki proslavili im ya profesora i otrimali nazvu komirok Gretcelya Mihael Gretcel volodar 10 pochesnih doktorskih stupeniv v universitetah Aziyi ta Yevropi Daniyi Gollandiyi Kitayu Shveciyi Singapuru ta inshih krayin Vin laureat desyatkiv prestizhnih naukovo tehnologichnih nagorod takih yak Gran pri Tehnologiya tisyacholittya medal Faradeya britanskogo Korolivskogo tovaristva premiyi Gutenberga Alberta Ejnshtejna ta inshih Vin ye chlenom Shvejcarskogo himichnogo tovaristva Tovaristva im Maksa Planka ta Nimeckoyi akademiyi nauk Leopoldina a takozh pochesnim chlenom Izrayilskogo himichnogo tovaristva Bolgarskoyi akademiyi nauk ta britanskogo Korolivskogo himichnogo tovaristva ta chlen Nacionalnoyi Akademiyi Investoriv u Spoluchenih Shtatah Brav uchast u rozrobci en razom z en i rozrobiv sposib zastosuvannya nanomaterialiv pri vigotovlenni litij ionnih akumulyatoriv Naukovi dosyagnennyaMihael Gretcel odin iz rozrobnikiv tak zvanoyi komirki Gretcelya sho pracyuye na principah shozhih z biohimichnim procesom fotosintezu z dopomogoyu yakogo roslini peretvoryuyut energiyu svitla u cukri Vinahid nad yakim pracyuvav naukovec z 1970 h rokiv ye vigidnoyu alternativoyu dorogim i skladnim tehnologiyam fotogalvanichnih batarej sho stvoryuyutsya na osnovi kremniyu zokrema dlya ostannih potriben dorogij kremnij visokogo stupenya ochishennya Porivnyano z kremniyevimi batareyami komirki Gretcelya ye vidnosno prostishimi za budovoyu ta vikonani z nedorogih materialiv V osnovu pershih komirok Gretcelya stvorenih u 1991 roci pokladeno poristij shar nanochastinok oksidu titanu pokritih organichnim barvnikom Elektroni z organichnogo barvnika zdatnogo efektivno poglinati sonyachne svitlo peretikayut na providnij elektrod z dioksidu titanu stvoryuyuchi elektrichnij potik U virobnictvo taki komirki pochali nadhoditi lishe u 2009 roci Na pershomu etapi voni mali nizki pokazniki efektivnosti 3 8 i nizku stabilnist cherez nayavnist nestabilnogo ridkogo elektrolitu i organichnogo barvnika u skladi komirok Do 2012 roku yih efektivnist vdalosya pidvishiti do 11 9 Ponad 20 rokiv doslidniki na choli z Gretcelem pracyuvali nad tim shob pidvishiti efektivnist sonyachnih komirok Gretcelya ta sprostiti tehnologiyu yihnogo virobnictva U 2009 roci vchenim z Yaponiyi vdalosya zrobiti proriv i perejti vid organichnogo barvnika u skladi komirok do gibridnih organo neorganichnih perovskitnih materialiv a u 2012 zaminiti ridkij elektrolit tverdim organichnim napivprovidnikom Novij klas pristroyiv sho vinik pri comu tak zvani perovskitni sonyachni komirki zaraz nalezhit do najintensivnishe doslidzhuvanih materialiv u sviti a yih efektivnist uzhe perevishuye 22 Laboratoriyi Mihaelya Gretcelya nalezhat kilka svitovih rekordiv efektivnosti perovskitnih sonyachnih batarej Naukovec ye avtorom ponad 1300 publikacij dvoh monografij vlasnikom ponad 50 patentiv Vin vhodit do trijku najcitovanishih u sviti naukovciv himikiv Nagorodi i vidznakiMedal Faradeya z elektrohimiyi vid Korolivskogo himichnogo tovaristva 2001 Premiya Garvi 2007 Premiya Balcana 2009 Tehnologichna premiya tisyacholittya 2010 Ejnshtejnivskij profesor Kitajskoyi AN 2011 en 2011 Medal Vilgelma Eksnera 2011 2012 Premiya Alberta Ejnshtejna 2012 Leonardo da Vinci Award fr 2013 2014 Mizhnarodna premiya korolya Fejsala 2015 de 2016 Premiya stolittya 2016 de 2018 de 2018 BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards 2020 Cikavi faktiBatareyi na osnovi komirok Gretcelya zruchnishi zi spozhivchoyi tochki zoru nizh kremniyevi fotoelementi yih mozhna robiti gnuchkimi a takozh vikonuvati u riznih kolirnih rishennyah Ce zruchno dlya vikoristannya ta viroblennya elektroenergiyi napriklad u riznih konstruktivnih elementah budivel Mozhna stvoryuvati strukturno prozori komirki zdatni viroblyati elektroenergiyu riznih diapazonah chastot svitlovogo potoku azh do infrachervonogo Ce oznachaye zokrema mozhlivist vbudovuvannya takih elementiv napriklad u shibki dosyagayuchi podvijnogo efektu z oholodzhennyam primishen ta poputnim elektrogeneruvannyam PrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 http www balzan org en prizewinners michael gratzel bio bibliography gratzel http radianceweekly in portal issue let manifesto become a sacred political mantra article king faisal international prize for 2015 Deutsche Nationalbibliothek Record 172106435 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http www tandfonline com doi abs 10 1080 00032719308017472 http www tandfonline com doi abs 10 1080 00032719308021481 http www theguardian com technology 2010 jul 04 michael gratzel bright idea energy Michael Gratzel elected an Einstein Professor by the CAS originalu za 24 lyutogo 2018 Procitovano 23 lyutogo 2018 World Cultural Council Winners Science 2013 10 25 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ