Маріка смарагдова Смарагдова маріка Гана Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріо

Маріка смарагдова

Смарагдова маріка (Гана)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Нектаркові (Nectariniidae)
Рід:	Маріка (Cinnyris)
Вид:	Маріка смарагдова

Біноміальна назва

Cinnyris chloropygius
Jardine, 1842

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Nectarinia chloropygia
Cinnyris chloropygia

Посилання

Вікісховище:	Cinnyris chloropygius
Віківиди:	Cinnyris chloropygius
ITIS:	916418
МСОП:	22717919
NCBI:	570434

Ма́ріка смара́гдова (Cinnyris chloropygius) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Мешкає в Західній і Центральній Африці.

Опис

Смарагдова маріка — дрібний птах, схожий на маріку-крихітку (Cinnyris minullus). У дорослих самців голова зелена, металево-блискуча, крила темно-коричневі, надхвістя синє, металево-блискуче, хвіст чорний з пурпурово-синім відблиском. Груди яскраво-червоні, над грудьми вузька синя смуга, живіт оливковий. Груди поцятковані лимонно-жовтими плямками. Самець смарагдової маріки відрізняється від дещо меншого за розмірами самця маріки-крихітки більшим дзьобом і відсутністю синіх смуг на червоних грудях. У дорослої самиці смарагдової маріки голова і верхня частина тіла оливково-коричневі, крила і хвіст темно-коричневі, нижня частина тіла оливково-жовта. Нижня частина тіла у самиці смарагдової маріки жовтіша й менш поцяткована, ніж у самиці маріки-крихітки.

Підвиди

Виділяють три підвиди:

C. c. kempi Ogilvie-Grant, 1910 — від Сенегалу до південно-західної Нігерії;
C. c. chloropygius (Jardine, 1842) — від південно-східної Нігерії до ЦАР, заходу ДР Конго і північного заходу Анголи, на острові Біоко;
C. c. orphogaster Reichenow, 1899 — від центру і сходу ДР Конго, Південного Судану і Уганди до західної Кенії, західної Танзанії і північно-східної Анголи.

Поширення і екологія

Смарагдові маріки поширені від Сенегалу до Уганди й півночі Анголи. Вони живуть у вологих тропічних і мангрових лісах, саванах, чагарникових заростях, на полях і плантаціях, у парках і садах. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками до 6 птахів. Живляться гусінню, жуками, павуками, нектаром, квітками і насінням, їжу шукають у нижніх частинах крони дерев. Самці територіальні, нападають як на представників свого виду, так і на марік-крихіток. Гніздо зроблене з трави, смужок кори та листя і встелене м'яким матеріалом. Насиджують лише самиці.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Mann, Clive F.; Cheke, Robert A. (2010). . Bloomsbury Publishing. с. 259—260. ISBN . Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[Mann-3] Mann, Clive F.; Cheke, Robert A. (2010). . Bloomsbury Publishing. с. 259—260. ISBN . Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.