Гімалайський ведмідь | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Ursus thibetanus G.Cuvier, 1823 | ||||||||||||||||
Ареал гімалайського ведмедя (коричневий — збереглися, чорний — вимерли, темно-сірий — наявність невизначена) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Ursus torquatus Selenarctos thibetanus | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Ведмі́дь гімала́йський, ведмідь білогрудий (Ursus thibetanus) — ссавець ряду хижі. Гімалайського ведмедя іноді відносять до окремого роду Selenarctos, «місячних ведмедів». Це ведмідь середнього розміру, з чорним хутром та характерною міткою у формі літери «V» на грудях. Вид близько пов'язаний з барибалом (американським чорним ведмедем, Ursus americanus).
Зовнішній вигляд
Гімалайський ведмідь за розміром майже удвічі менший за бурого ведмедя і відрізняється від нього стрункішою статурою, тонкою гостроносою мордою, великими округлими вухами; передні лапи сильніші за задні. Самці цього виду 150—190 см завдовжки, висота в загривку близько 70–100 см, важать 80—200 кг із середньою вагою близько 135 кг. Самиці помітно дрібніші — дорослі важать 40–125 кг, а великі до 140 кг.
Хутро коротке, блискуче, шовковисте; зазвичай чорне, але зустрічаються особини бурого або рудуватого кольору. На грудях завжди є біла, іноді з жовтуватим відтінком, пляма у формі букви V; вона нагадує півмісяць, і саме через неї гімалайського ведмедя називають «місячним».
Розповсюдження
Мешкає в пагорбових і гірських лісах від Ірану через Афганістан, Пакистан і Гімалаї до Кореї і Японії. На півночі ареал захоплює північний схід КНР (Манчжурію) і Приморський край Росії, а на півдні доходить до півночі В'єтнаму і островів Хайнань і Тайвань. У Гімалаях літом він живе на висоті 3000—4000 м, на зиму спускається до підніжжя гір.
Спосіб життя і харчування
На відміну від бурого ведмедя, гімалайський веде напівдеревний спосіб життя — на деревах він здобуває корм, там же рятується від ворогів і гнуса. Основні природні вороги гімалайського ведмедя: амурський тигр і бурий ведмідь.
Їжа гімалайського ведмедя на 85 відсотків рослинного походження: кедрові та інші горіхи, жолуді, різні ягоди і плоди, пагони трав і чагарників, соковиті цибулини і кореневища. Хижачить рідко, але не гидуватиме падлом. З білкової їжі харчується мурашками та іншими комахами, молюсками, жабами. На людей не нападає.
Взимку лягає в сплячку. Барлоги влаштовує в дуплах м'яких деревних порід — тополі або липи. Середня тривалість життя — близько 25 років.
Розмноження
Подібно до бурого ведмедя, гімалайський злучається літом, але дещо раніше, ніж бурий, а гін протікає спокійніше.
Самиці народжують 1—2 дитинчат вагою по 300—400 г. Ведмежата розвиваються поволі й навіть у місячному віці абсолютно безпорадні. Статевої зрілості молоді звіри досягають на третьому році.
Розмір популяції та охорона
Гімалайський ведмідь, так само як і бурий, служить цінним об'єктом полювання. У китайській народній медицині використовується його жовчний міхур, в кулінарії — лапи.
- До Червоного списку МСОП внесений один з підвидів гімалайського ведмедя — белуджистанський гімалайський ведмідь (U. thibetanus gedrosianus), що мешкає в південній частині Центрального Белуджистану і знаходиться на межі зникнення (Critically Endangered). До початку 70-х років минулого століття число його особин не перевищувало 200.
- Інший підвид — уссурійський гімалайський ведмідь (U. thibetanus ussurianus) — до 1998 був занесений до , нині — мисливський вид. Він мешкає на півдні російського Далекого Сходу та в Північно-Східному Китаї та в Кореї. Його чисельність в Росії в 90-ті роки оцінювалася в 4—7 тисяч голів, в наш час[] знаходиться на межі зникнення (до 1 тисячі) через високу чутливість до господарської діяльності людини, зокрема, вирубки лісів, скорочення кількості місць зимівлі та масового полювання.
Підвиди
- Ведмідь тайванський (Ursus thibetanus formosanus)
- Ведмідь белуджистанський (Ursus thibetanus gedrosianus)
- Ведмідь японський (Ursus thibetanus japonicus)
- Ведмідь афганістанський (Ursus thibetanus laniger)
- Ведмідь південнокитайський (Ursus thibetanus mupinensis)
- Ведмідь гімалайський звичайний (Ursus thibetanus thibetanus)
- Ведмідь уссурійський (Ursus thibetanus ussuricus)
Примітки
- Шарлемань, М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 28.
- Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 204.
Інтернет-ресурси
- Animal Diversity Web: Ursus thibetanus [ 6 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- Bearplanet.org: Asiatic Black Bear [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
- TheBearTruth.org [ 23 березня 2012 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gimalajskij vedmid Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Rodina Vedmedevi Ursidae Rid Vedmid Ursus Vid Gimalajskij vedmid Binomialna nazva Ursus thibetanus G Cuvier 1823 Areal gimalajskogo vedmedya korichnevij zbereglisya chornij vimerli temno sirij nayavnist neviznachena Sinonimi Ursus torquatus Selenarctos thibetanus Posilannya Vikishovishe Ursus thibetanus Vikividi Ursus thibetanus EOL 328069 ITIS 621850 MSOP 22824 NCBI 9642 Fossilworks 104029 Vedmi d gimala jskij vedmid bilogrudij Ursus thibetanus ssavec ryadu hizhi Gimalajskogo vedmedya inodi vidnosyat do okremogo rodu Selenarctos misyachnih vedmediv Ce vedmid serednogo rozmiru z chornim hutrom ta harakternoyu mitkoyu u formi literi V na grudyah Vid blizko pov yazanij z baribalom amerikanskim chornim vedmedem Ursus americanus Zovnishnij viglyadBilij V podibnij grudnij znak gimalajskogo chornogo vedmedya Gimalajskij vedmid za rozmirom majzhe udvichi menshij za burogo vedmedya i vidriznyayetsya vid nogo strunkishoyu staturoyu tonkoyu gostronosoyu mordoyu velikimi okruglimi vuhami peredni lapi silnishi za zadni Samci cogo vidu 150 190 sm zavdovzhki visota v zagrivku blizko 70 100 sm vazhat 80 200 kg iz serednoyu vagoyu blizko 135 kg Samici pomitno dribnishi dorosli vazhat 40 125 kg a veliki do 140 kg Hutro korotke bliskuche shovkoviste zazvichaj chorne ale zustrichayutsya osobini burogo abo ruduvatogo koloru Na grudyah zavzhdi ye bila inodi z zhovtuvatim vidtinkom plyama u formi bukvi V vona nagaduye pivmisyac i same cherez neyi gimalajskogo vedmedya nazivayut misyachnim RozpovsyudzhennyaMeshkaye v pagorbovih i girskih lisah vid Iranu cherez Afganistan Pakistan i Gimalayi do Koreyi i Yaponiyi Na pivnochi areal zahoplyuye pivnichnij shid KNR Manchzhuriyu i Primorskij kraj Rosiyi a na pivdni dohodit do pivnochi V yetnamu i ostroviv Hajnan i Tajvan U Gimalayah litom vin zhive na visoti 3000 4000 m na zimu spuskayetsya do pidnizhzhya gir Sposib zhittya i harchuvannyaNa vidminu vid burogo vedmedya gimalajskij vede napivderevnij sposib zhittya na derevah vin zdobuvaye korm tam zhe ryatuyetsya vid vorogiv i gnusa Osnovni prirodni vorogi gimalajskogo vedmedya amurskij tigr i burij vedmid Yizha gimalajskogo vedmedya na 85 vidsotkiv roslinnogo pohodzhennya kedrovi ta inshi gorihi zholudi rizni yagodi i plodi pagoni trav i chagarnikiv sokoviti cibulini i korenevisha Hizhachit ridko ale ne giduvatime padlom Z bilkovoyi yizhi harchuyetsya murashkami ta inshimi komahami molyuskami zhabami Na lyudej ne napadaye Vzimku lyagaye v splyachku Barlogi vlashtovuye v duplah m yakih derevnih porid topoli abo lipi Serednya trivalist zhittya blizko 25 rokiv RozmnozhennyaPodibno do burogo vedmedya gimalajskij zluchayetsya litom ale desho ranishe nizh burij a gin protikaye spokijnishe Samici narodzhuyut 1 2 ditinchat vagoyu po 300 400 g Vedmezhata rozvivayutsya povoli j navit u misyachnomu vici absolyutno bezporadni Statevoyi zrilosti molodi zviri dosyagayut na tretomu roci Rozmir populyaciyi ta ohoronaGimalajskij vedmid tak samo yak i burij sluzhit cinnim ob yektom polyuvannya U kitajskij narodnij medicini vikoristovuyetsya jogo zhovchnij mihur v kulinariyi lapi Do Chervonogo spisku MSOP vnesenij odin z pidvidiv gimalajskogo vedmedya beludzhistanskij gimalajskij vedmid U thibetanus gedrosianus sho meshkaye v pivdennij chastini Centralnogo Beludzhistanu i znahoditsya na mezhi zniknennya Critically Endangered Do pochatku 70 h rokiv minulogo stolittya chislo jogo osobin ne perevishuvalo 200 Inshij pidvid ussurijskij gimalajskij vedmid U thibetanus ussurianus do 1998 buv zanesenij do nini mislivskij vid Vin meshkaye na pivdni rosijskogo Dalekogo Shodu ta v Pivnichno Shidnomu Kitayi ta v Koreyi Jogo chiselnist v Rosiyi v 90 ti roki ocinyuvalasya v 4 7 tisyach goliv v nash chas koli znahoditsya na mezhi zniknennya do 1 tisyachi cherez visoku chutlivist do gospodarskoyi diyalnosti lyudini zokrema virubki lisiv skorochennya kilkosti misc zimivli ta masovogo polyuvannya PidvidiVedmid tajvanskij Ursus thibetanus formosanus Vedmid beludzhistanskij Ursus thibetanus gedrosianus Vedmid yaponskij Ursus thibetanus japonicus Vedmid afganistanskij Ursus thibetanus laniger Vedmid pivdennokitajskij Ursus thibetanus mupinensis Vedmid gimalajskij zvichajnij Ursus thibetanus thibetanus Vedmid ussurijskij Ursus thibetanus ussuricus PrimitkiSharleman M Ssavci Plazuni Zemnovodyani Kiyiv Derzh vid vo Ukrayini 1927 S 28 Markevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 204 Internet resursiAnimal Diversity Web Ursus thibetanus 6 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Bearplanet org Asiatic Black Bear 29 chervnya 2016 u Wayback Machine TheBearTruth org 23 bereznya 2012 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi