Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Politico американська медіа організація в галузі політичної журналістики що базується в Арлінгтоні штат Вірджинія охоплю

Politico.com

Politico.com

Politico — американська медіа-організація в галузі політичної журналістики, що базується в Арлінгтоні, штат Вірджинія, охоплює теми політики й урядування в Сполучених Штатах Америки і на міжнародному рівні. Контент поширюється через телебачення, Інтернет, газету The Politico та радіо. Теми охоплюють Вашингтон, включаючи Конгрес США, лобіювання, ЗМІ та президентську гілку.

Politico
image
Логотип
Типгазета[1]
журнал і d
ГалузьПреса
Засновано23 січня 2007
Штаб-квартираАрлінгтон, Вірджинія, США
Адреса1100 Wilson Blvd Suite 601 Arlington, VA 22209
Ключові особиРоберт Л. Олбрайтон
Джим ВандеХей
Джон Ф. Харріс
Сьюзен Глассер
Кері Будофф Браун
Продукціягазета The Politico
вебсайт Politico.com
Власник(и)Axel Springer SE
Співробітники▲700 осіб (15 лютого 2024)[2]
Холдингова компаніяAxel Springer SE[2]
politico.com
image Politico у Вікісховищі

Джон Ф. Гарріс і Джим ВандеХей полишили The Washington Post, щоб стати відповідно головним редактором і відповідальним редактором газети The Politico, запуск якої відбувся 23 січня 2007. Фредерік Дж. Райан-молодший був першим президентом і CEO. Роберт Л. Олбрайтон є засновником і видавцем. У жовтні 2013 Джим ВандеХей, який віддавна є редактором The Politico, обійняв пост CEO і президента. У 2015 році Politico запустила в Брюсселі європейське видання під назвою Politico Europe.

Власність, поширення і зміст

image
The Politico за 15 лютого 2007

Газета виходить накладом близько 40 000, поширюється безкоштовно у Вашингтоні (округ Колумбія) та на Мангеттені. Газета друкує до п'яти випусків на тиждень у час, коли Конгрес знаходиться на сесії, та іноді публікує один випуск на тиждень, коли Конгрес на канікулах. Розміщується реклама, в тому числі повна сторінка оголошень про купівлю-продаж від торговельних об'єднань і велика секція з пропозиціями заробітку у Вашингтоні.

Politico є партнером кількох новинних агентств, які разом готують репортажі та поширюють відео, друкований, аудіо контент. До числа партнерів уходять [en], афілійована з ABC станція WJLA і кабельний канал NewsChannel 8, що належать Allbritton Communications, радіостанція WTOP-FM і сервіс Yahoo! News, який оглядає вибори.

Журналісти, які висвітлюють для Politico політичні кампанії, пересуваються з відеокамерами до кожного завдання і їх заохочують працювати віддалено. Хоча Politico прагне зламати традиційну журналістську модель, там орієнтуються на отримання основної частини прибутку перш за все від газетної реклами, орієнтованої на Вашингтон. Серед репортерів, які працюють на Politico, Майк Аллен, Джон Бреснахан, Керрі Будофф Браун, Алекс Бернс, Ділан Байєрс, Джош Ґерштейн, Ендрю Ґласс, Даррен Гуд, Меггі Хаберман, Джеймс Хоманн, Анна Палмер, Ману Раджу, Дар'я Найт, Луї Романо, Даррен Самуельсон, Джейк Шерман, Гленн Треш, Кеннет Фогель і Бен Вайт. Роджер Саймон став головним політичним оглядачем The Politico у грудні 2006. У 2010 році до The Politico приєдналися два колумністи — [en] і Джо Скарборо.

У статті 2007 року прогресивістська спостережна група [en] звинуватила The Politico в «республіканському ухилі». Головний редактор Джон Ф. Харріс у листі до виконавчого редактора Джима ВандеХея, старшого політичного редактора Бена Сміта і головного політичного оглядача Майка Аллена нагадав своїм колегам, що вони прийшли у The Politico зі здебільшого «традиційних новинних організацій», де вони працювали раніше, з наміром бути більш прозорими. Враховуючи це, він закликав своїх колег до чесної оцінки претензій, викладених у статті Media Matters. Бен Сміт відповів: «У Media Matters є пункт: …that Bush's public endorsement made us seem too close to the White House. That was clearly a favor from the president to us (albeit a small one), and felt to me like one of those clubby Beltway moments that make the insiders feel important and the outsiders feel (accurately) like outsiders». Інші первинні редактори не погодилися з загальним обвинуваченням із цілої низки причин, а деякі вказували на звинувачення у ліберальному ухилі з іншого боку політичного спектра. У 2011 і 2012 роках The Daily Caller і Breitbart.com опублікували історії, в яких говорять, що Politico.com має ліберальний ухил.

У вересні 2008 Нью-Йорк Таймс повідомив, що Politico розширить свою присутність на медіа-ринку після президентських виборів 2008 року: «Наступного дня після виборів [Politico] додасть репортерів, редакторів, веброзробників та інших співробітників, розширить тираж своєї газети у Вашингтоні, а також почне друкуватися частіше».

У профайлі організації за 2009 рік у Vanity Fair повідомляється, що The Politico на той час мало редакторський колектив у 75 осіб і загальну чисельність персоналу 100 осіб. Наклад газети близько 32 000 і станом на літо 2009 року вебтрафік становив приблизно 6.7 млн унікальних відвідувачів на місяць. Це менше, ніж 11 млн, які були у найвищій точці виборчої кампанії, однак більшість політичних новинних агентств мають нижчий трафік у роки без виборів. Станом на липень 2009 річний дохід очікувався у розмірі близько $15 млн — в основному від друкованої продукції, що достатньо для того, щоб залишатися платоспроможним.

Регіональні видання

У вересні 2013 Politico придбало новинний сайт Capital New York, у якому діяли окремі відділи, що охоплювали Флориду і Нью-Джерсі. Журнал запустив свою онлайн-версію в листопаді 2013. Навесні 2015 Politico оголосило про намір ребрендингу каналів регіональної інформації зі своїм ім'ям (Politico Florida, Politico New Jersey, Politico New York), що мало відбутися до літа 2015 року.

Глобальне поширення

У вересні 2014 Politico створило спільне підприємство з німецьким видавцем Axel Springer SE, щоб видавати власне європейське видання, засноване в Брюсселі. У грудні 2014 СП оголосило про придбання Міжнародного Інституту Розвитку (Development Institute International), провідного французького контент-провайдера, а також European Voice, європейської політичної газети, яка повторно запускалася під брендом Politico. Виконавчим редактором європейського видання є колишній член редакції Wall Street Journal Метью Камінські. Politico Europe дебютував у друку 23 квітня 2015 року. Серед репортерів, які працюють на нього, є Райан Хіт, Тара Палмері та Метью Карнішинґ (головний кореспондент Politico в Європі, Берлін).

Див. також

  • Jaffe, Harry (August 1, 2009). «The Son Also Rises» [ 5 березня 2012 у Wayback Machine.]. Washingtonian.

Примітки

  1. http://www.usnpl.com/addr/aaddressresult.php?id=4353
  2. https://www.politico.com/about-us
  3. Mission Statement. Politico. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 листопада 2011.
  4. Appointment of Frederick J. Ryan, Jr., as Assistant to the President. Reagan Library, University of Texas. 4 листопада 1987. оригіналу за 10 травня 2016. Процитовано 10 травня 2016.
  5. Allen, Mike (4 травня 2007). Politico Playbook: Mitt's moment. Politico. оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 10 травня 2016.
  6. Gold, Hadas (13 жовтня 2013). Jim VandeHei named president, CEO of Politico and Capital New York. Politico. оригіналу за 20 березня 2016. Процитовано 10 травня 2016.
  7. Wolff, Michael (August 2009). Politico's Washington Coup. Vanity Fair. оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 10 травня 2016.
  8. Editor sees room for Politico coverage. The Washington Times. 22 січня 2007. оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 10 травня 2016.
  9. Johnson, Caitlin (21 січня 2007). The Politico Roundtable. CBS News. оригіналу за 8 березня 2016.
  10. Jaffe, Harry (22 січня 2007). . Washingtonian. Архів оригіналу за 5 лютого 2012.
  11. Seelye, Katharine Q. (8 січня 2007). . International Herald Tribune. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 16 серпня 2016.
  12. Kiely, Kathy (January–February 2007). . American Journalism Review. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 16 серпня 2016.
  13. . Politico. Архів оригіналу за 11 листопада 2011. Процитовано 15 листопада 2011.
  14. Smith, Ben (8 вересня 2010). . Politico. Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 16 серпня 2016.
  15. Harris, John F. (6 березня 2007). . Politico. Архів оригіналу за 7 квітня 2010. Процитовано 17 червня 2010.
  16. Peterson, John (2 грудня 2011). . The Daily Caller. Архів оригіналу за 1 лютого 2015. Процитовано 20 листопада 2014.
    Bigelow, William (16 вересня 2012). . Breitbart.com. Архів оригіналу за 23 лютого 2015. Процитовано 20 листопада 2014.
  17. Pérez-Peña, Richard (22 вересня 2008). . The New York Times. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 16 серпня 2016.
  18. Politico buys Capital New York [ 28 червня 2015 у Wayback Machine.] The Politico September 2013.
  19. Kristen Hare (14 листопада 2013). . Poynter. Архів оригіналу за 18 лютого 2014. Процитовано 14 лютого 2014.
  20. Pallota, Frank (9 вересня 2014). . CNN. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 17 серпня 2016.
  21. Emmerentze Jervell, Ellen (10 грудня 2014). . The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 серпня 2016.
  22. Kaminski, Matthew; Harris, John F. (20 квітня 2015). . Politico Europe. Архів оригіналу за 3 червня 2015. Процитовано 23 квітня 2015.
  23. . Professional.co.uk. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 17 серпня 2016.

Посилання

  • www.politico.com — офіційний сайт «Politico».

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Politico amerikanska media organizaciya v galuzi politichnoyi zhurnalistiki sho bazuyetsya v Arlingtoni shtat Virdzhiniya ohoplyuye temi politiki j uryaduvannya v Spoluchenih Shtatah Ameriki i na mizhnarodnomu rivni Kontent poshiryuyetsya cherez telebachennya Internet gazetu The Politico ta radio Temi ohoplyuyut Vashington vklyuchayuchi Kongres SShA lobiyuvannya ZMI ta prezidentsku gilku PoliticoLogotipTipgazeta 1 zhurnal i dGaluzPresaZasnovano23 sichnya 2007Shtab kvartiraArlington Virdzhiniya SShAAdresa1100 Wilson Blvd Suite 601 Arlington VA 22209Klyuchovi osobiRobert L Olbrajton Dzhim VandeHej Dzhon F Harris Syuzen Glasser Keri Budoff BraunProdukciyagazeta The Politico vebsajt Politico comVlasnik i Axel Springer SESpivrobitniki 700 osib 15 lyutogo 2024 2 Holdingova kompaniyaAxel Springer SE 2 politico com Politico u Vikishovishi Dzhon F Garris i Dzhim VandeHej polishili The Washington Post shob stati vidpovidno golovnim redaktorom i vidpovidalnim redaktorom gazeti The Politico zapusk yakoyi vidbuvsya 23 sichnya 2007 Frederik Dzh Rajan molodshij buv pershim prezidentom i CEO Robert L Olbrajton ye zasnovnikom i vidavcem U zhovtni 2013 Dzhim VandeHej yakij viddavna ye redaktorom The Politico obijnyav post CEO i prezidenta U 2015 roci Politico zapustila v Bryusseli yevropejske vidannya pid nazvoyu Politico Europe Vlasnist poshirennya i zmistThe Politico za 15 lyutogo 2007 Gazeta vihodit nakladom blizko 40 000 poshiryuyetsya bezkoshtovno u Vashingtoni okrug Kolumbiya ta na Mangetteni Gazeta drukuye do p yati vipuskiv na tizhden u chas koli Kongres znahoditsya na sesiyi ta inodi publikuye odin vipusk na tizhden koli Kongres na kanikulah Rozmishuyetsya reklama v tomu chisli povna storinka ogoloshen pro kupivlyu prodazh vid torgovelnih ob yednan i velika sekciya z propoziciyami zarobitku u Vashingtoni Politico ye partnerom kilkoh novinnih agentstv yaki razom gotuyut reportazhi ta poshiryuyut video drukovanij audio kontent Do chisla partneriv uhodyat en afilijovana z ABC stanciya WJLA i kabelnij kanal NewsChannel 8 sho nalezhat Allbritton Communications radiostanciya WTOP FM i servis Yahoo News yakij oglyadaye vibori Zhurnalisti yaki visvitlyuyut dlya Politico politichni kampaniyi peresuvayutsya z videokamerami do kozhnogo zavdannya i yih zaohochuyut pracyuvati viddaleno Hocha Politico pragne zlamati tradicijnu zhurnalistsku model tam oriyentuyutsya na otrimannya osnovnoyi chastini pributku persh za vse vid gazetnoyi reklami oriyentovanoyi na Vashington Sered reporteriv yaki pracyuyut na Politico Majk Allen Dzhon Bresnahan Kerri Budoff Braun Aleks Berns Dilan Bajyers Dzhosh Gershtejn Endryu Glass Darren Gud Meggi Haberman Dzhejms Homann Anna Palmer Manu Radzhu Dar ya Najt Luyi Romano Darren Samuelson Dzhejk Sherman Glenn Tresh Kennet Fogel i Ben Vajt Rodzher Sajmon stav golovnim politichnim oglyadachem The Politico u grudni 2006 U 2010 roci do The Politico priyednalisya dva kolumnisti en i Dzho Skarboro U statti 2007 roku progresivistska sposterezhna grupa en zvinuvatila The Politico v respublikanskomu uhili Golovnij redaktor Dzhon F Harris u listi do vikonavchogo redaktora Dzhima VandeHeya starshogo politichnogo redaktora Bena Smita i golovnogo politichnogo oglyadacha Majka Allena nagadav svoyim kolegam sho voni prijshli u The Politico zi zdebilshogo tradicijnih novinnih organizacij de voni pracyuvali ranishe z namirom buti bilsh prozorimi Vrahovuyuchi ce vin zaklikav svoyih koleg do chesnoyi ocinki pretenzij vikladenih u statti Media Matters Ben Smit vidpoviv U Media Matters ye punkt that Bush s public endorsement made us seem too close to the White House That was clearly a favor from the president to us albeit a small one and felt to me like one of those clubby Beltway moments that make the insiders feel important and the outsiders feel accurately like outsiders Inshi pervinni redaktori ne pogodilisya z zagalnim obvinuvachennyam iz ciloyi nizki prichin a deyaki vkazuvali na zvinuvachennya u liberalnomu uhili z inshogo boku politichnogo spektra U 2011 i 2012 rokah The Daily Caller i Breitbart com opublikuvali istoriyi v yakih govoryat sho Politico com maye liberalnij uhil U veresni 2008 Nyu Jork Tajms povidomiv sho Politico rozshirit svoyu prisutnist na media rinku pislya prezidentskih viboriv 2008 roku Nastupnogo dnya pislya viboriv Politico dodast reporteriv redaktoriv vebrozrobnikiv ta inshih spivrobitnikiv rozshirit tirazh svoyeyi gazeti u Vashingtoni a takozh pochne drukuvatisya chastishe U profajli organizaciyi za 2009 rik u Vanity Fair povidomlyayetsya sho The Politico na toj chas malo redaktorskij kolektiv u 75 osib i zagalnu chiselnist personalu 100 osib Naklad gazeti blizko 32 000 i stanom na lito 2009 roku vebtrafik stanoviv priblizno 6 7 mln unikalnih vidviduvachiv na misyac Ce menshe nizh 11 mln yaki buli u najvishij tochci viborchoyi kampaniyi odnak bilshist politichnih novinnih agentstv mayut nizhchij trafik u roki bez viboriv Stanom na lipen 2009 richnij dohid ochikuvavsya u rozmiri blizko 15 mln v osnovnomu vid drukovanoyi produkciyi sho dostatno dlya togo shob zalishatisya platospromozhnim Regionalni vidannyaU veresni 2013 Politico pridbalo novinnij sajt Capital New York u yakomu diyali okremi viddili sho ohoplyuvali Floridu i Nyu Dzhersi Zhurnal zapustiv svoyu onlajn versiyu v listopadi 2013 Navesni 2015 Politico ogolosilo pro namir rebrendingu kanaliv regionalnoyi informaciyi zi svoyim im yam Politico Florida Politico New Jersey Politico New York sho malo vidbutisya do lita 2015 roku Globalne poshirennya U veresni 2014 Politico stvorilo spilne pidpriyemstvo z nimeckim vidavcem Axel Springer SE shob vidavati vlasne yevropejske vidannya zasnovane v Bryusseli U grudni 2014 SP ogolosilo pro pridbannya Mizhnarodnogo Institutu Rozvitku Development Institute International providnogo francuzkogo kontent provajdera a takozh European Voice yevropejskoyi politichnoyi gazeti yaka povtorno zapuskalasya pid brendom Politico Vikonavchim redaktorom yevropejskogo vidannya ye kolishnij chlen redakciyi Wall Street Journal Metyu Kaminski Politico Europe debyutuvav u druku 23 kvitnya 2015 roku Sered reporteriv yaki pracyuyut na nogo ye Rajan Hit Tara Palmeri ta Metyu Karnishing golovnij korespondent Politico v Yevropi Berlin Div takozhJaffe Harry August 1 2009 The Son Also Rises 5 bereznya 2012 u Wayback Machine Washingtonian Primitkihttp www usnpl com addr aaddressresult php id 4353 https www politico com about us Mission Statement Politico originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 15 listopada 2011 Appointment of Frederick J Ryan Jr as Assistant to the President Reagan Library University of Texas 4 listopada 1987 originalu za 10 travnya 2016 Procitovano 10 travnya 2016 Allen Mike 4 travnya 2007 Politico Playbook Mitt s moment Politico originalu za 6 kvitnya 2016 Procitovano 10 travnya 2016 Gold Hadas 13 zhovtnya 2013 Jim VandeHei named president CEO of Politico and Capital New York Politico originalu za 20 bereznya 2016 Procitovano 10 travnya 2016 Wolff Michael August 2009 Politico s Washington Coup Vanity Fair originalu za 14 kvitnya 2016 Procitovano 10 travnya 2016 Editor sees room for Politico coverage The Washington Times 22 sichnya 2007 originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 10 travnya 2016 Johnson Caitlin 21 sichnya 2007 The Politico Roundtable CBS News originalu za 8 bereznya 2016 Jaffe Harry 22 sichnya 2007 Washingtonian Arhiv originalu za 5 lyutogo 2012 Seelye Katharine Q 8 sichnya 2007 International Herald Tribune Arhiv originalu za 28 lipnya 2017 Procitovano 16 serpnya 2016 Kiely Kathy January February 2007 American Journalism Review Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 16 serpnya 2016 Politico Arhiv originalu za 11 listopada 2011 Procitovano 15 listopada 2011 Smith Ben 8 veresnya 2010 Politico Arhiv originalu za 14 travnya 2013 Procitovano 16 serpnya 2016 Harris John F 6 bereznya 2007 Politico Arhiv originalu za 7 kvitnya 2010 Procitovano 17 chervnya 2010 Peterson John 2 grudnya 2011 The Daily Caller Arhiv originalu za 1 lyutogo 2015 Procitovano 20 listopada 2014 Bigelow William 16 veresnya 2012 Breitbart com Arhiv originalu za 23 lyutogo 2015 Procitovano 20 listopada 2014 Perez Pena Richard 22 veresnya 2008 The New York Times Arhiv originalu za 18 listopada 2016 Procitovano 16 serpnya 2016 Politico buys Capital New York 28 chervnya 2015 u Wayback Machine The Politico September 2013 Kristen Hare 14 listopada 2013 Poynter Arhiv originalu za 18 lyutogo 2014 Procitovano 14 lyutogo 2014 Pallota Frank 9 veresnya 2014 CNN Arhiv originalu za 19 listopada 2015 Procitovano 17 serpnya 2016 Emmerentze Jervell Ellen 10 grudnya 2014 The Wall Street Journal Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 17 serpnya 2016 Kaminski Matthew Harris John F 20 kvitnya 2015 Politico Europe Arhiv originalu za 3 chervnya 2015 Procitovano 23 kvitnya 2015 Professional co uk Arhiv originalu za 5 serpnya 2016 Procitovano 17 serpnya 2016 Posilannyawww politico com oficijnij sajt Politico

Дата публікації:
Топ