Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
З точки зору нічного вахтера (пол. Z punktu widzenia nocnego portiera) — короткометражний документальний фільм режисера Кшиштофа Кєшльовського 1977 року, в якому показано образ заводського сторожа, людини з фанатичним ставленням до дисципліни. За задумом режисера, фільм мав показати те, як комуністичний лад може сформувати з обивателя безкомпромісну і повністю слухняну особистість, яка сліпо йтиме до визначеної ідеологією мети.
| З точки зору нічного вахтера | |
|---|---|
| Z punktu widzenia nocnego portiera | |
 | |
| Жанр | документальний фільм |
| Режисер | Кшиштоф Кешльовський |
| Сценарист | Кшиштоф Кешльовський |
| У головних ролях | Маріан Осух |
| Оператор | Вітольд Сток |
| Композитор | Войцех Кіляр (музика з фільму [pl] Кшиштофа Зануссі) |
| Кінокомпанія | Студія документальних і художніх фільмів |
| Тривалість | 16 хвилин |
| Мова | польська |
| Країна |  Польща |
| Рік | 1977 |
| Дата виходу | 1979 |
| IMDb | ID 0078516 |
Сюжет фільму
Фільм базується на монолозі охоронця заводу Маріана Осуха (Marian Osuch), який розповідає про своє життя. Нічний вахтер любить контролювати людей. Довірену йому працю виконує ретельно, старанно перевіряє, що вносять і виносять з установи, пильнує, аби робітники згідно з правилами пробивали карти праці, є дріб'язковим фанатиком дисципліни. Любить дивитися вестерни, на камеру стверджує:
Я більше люблю такі агресивні фільми, як б'ються, борються, і тоді воно смішно, бо я тоді… задоволений з цього. Оригінальний текст (пол.)Ja lubię więcej takie agresywne filmy, jak się biją, walczą, no wie pan, to jest wtedy śmieszne, bo ja się wtedy… jestem zadowolony z tego.
Після роботи добровільно, за власною ініціативою, контролює рибалок, що ловлять рибу без рибальської карти, і школярів, що прогулюють заняття. Наслідком його дій стає конфіскація снастей, виклики на дисциплінарну комісію, переведення дітей до колоній для неповнолітніх. Однак герой фільму повністю переконаний у доречності та ефективності його діяльності.
Ну той лист видаємо (…) і цю дитину відправляємо до такої колонії. І ця дитина з цього вчиться, і вона виходить з колонії, і вона ідеальна дитина. Оригінальний текст (пол.)No to pismo wydajem (…) i to dziecko umieszczamy do takiego poprawczaka. I to dziecko się naucza tym i ono z poprawczaka wychodzi i ono jest idealne dziecko.
Вахтера також показано і в приватних ситуаціях. Купує собі німецьку вівчарку і безуспішно її дресує. В одній зі сцен показано момент, коли герой вчить сина-підлітка зав'язувати краватку. Хоча ставиться до нього з батьківською турботою, але сучасну молодь категорично критикує:
Я також думаю, що може ця молодь має забагато свободи, ну просто-таки попущені віжки. (…) Мені це не подобається (…), що довге волосся носять, (…) штани (…) розширені чи вузькі, (…) вуса, бороди якісь, знаєте. Ну… бакенбарди, то факт, що я сам маю, (…) ну але це бакенбарди це ще не такі, можна сказати, щоб це була агресивна людина. То я таку людину ненавиджу, прошу пана. Оригінальний текст (пол.)Ja też tak sądzę, że może ta młodzież za dużo ma wolności, no po prostu za dużo ma popuszczone lejcy. (…) Mnie to się nie podobuje (…), że długie włosy noszą, (…) spodnie (…) rozszerzane czy wąskie, (…) wąsy, brody, jakieś wie pan tam. No… baki, no fakt, że ja sam noszę, (…) no ale to baki to jeszcze nie jest takie, można powiedzieć, żeby to był człowiek agresywny. To ja takiego człowieka nienawidzę, proszę pana.
Підтримує панівний політичний лад, не розуміє громадян, незадоволених комуністичною владою. Вважає дисципліну найвищою цінністю:
Правила важливіші за людину, тобто, коли людина не дотримується — пропадає, впадає в таке фактично багно і тоді, прошу пана, никне ця людина. І діти теж мусять дотримуватися цих правил, і дорослі люди, які живуть, прошу пана, на світі. Оригінальний текст (пол.)Regulamin jest ważniejszy jak człowiek, znaczy, jak się człowiek nie stosuje — przepada, wpada w takie po prostu bagno i wtedy, proszę pana, niknie ten człowiek. I dzieci się muszą też zastosować do tego regulaminu, i dorośli ludzie, którzy żyją, proszę pana, na świecie.
Він є прихильником смертної кари і публічних страт для застороги іншим.
Я думаю (…) за своїм розумом, що мусить бути ця смертна кара, (…) зробити такі (…) шибениці, такий суд зробити, і дати йому цю смертну кару, просто його повісити привселюдно, десятки, сотні людей би побачило. Оригінальний текст (пол.)Ja sądzę (...) według swojego rozumu, że musi być ta kara śmierci, (...) zrobić takie (...) szubienicę, taki sąd zrobić, i dać mu tę karę śmierci, powieścić go po prostu publicznie, dziesiątki, setki ludzi by zobaczyło.
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Z punktu widzenia nocnego portiera |
У фінальній сцені показано групу дітей, що прийшли до заводу на екскурсію. Вчителька, вказуючи на головного героя, запитує: «Як називається такий пан?» Малий хлопець відповідає: «Цей пан називається…» і не завершує речення, решта дітей мовчить.
Процес створення фільму
Кєшльовський мав намір зняти стрічку про фанатичного охоронця ще до того, як зустрівся з головним героєм. Його надихнули нотатки іншого сторожа з подібними переконаннями, в поведінці та поглядах якого він відкрив тип так званої Нової Людини, безкомпромісного службовця, затурканого партійною пропагандою. На жаль, автор цього щоденника виявився особою, що не підходила до головної ролі у фільмі. Тому режисер почав пошуки постаті, яка підходила б до вже написаного сценарію. Маріан Осух був вибраний Кєшльовським серед багатьох інших кандидатів, бо не лише мав ментальність, подібну до сторожа-автора нотаток, а й добре пасував до кадру. Кєшльовський почав працю з ним від того, що записав його розповідь на магнітофонну плівку. Режисер не тільки пасивно фіксував діяльність свого героя, але також використовував постановки та провокації. Німецька вівчарка, яка з'являється в трьох сценах фільму, була куплена спеціально для зйомок. Підглядання за рибалками на березі теж було організоване Кєшльовським. В сцені вдаваної погоні за заводським злодієм герой на прохання режисера зіграв самого себе.
Фільм був записаний на кольорову кіноплівку [en] шириною 35 міліметрів і завдовжки 463 метри.
Прокат
Спершу вихід фільму затримала цензура. Прем'єра відбулась під час XIX Загальнопольського фестивалю короткометражних фільмів у Кракові в 1979 році; фільм був показаний і на інших кінофестивалях. Ніколи не потрапив у широкий кінопрокат. У 1980 розі режисер не дозволив телепоказу, оскільки боявся можливих проблем у героя. Широка публіка змогла побачити документальний фільм тільки після смерті Кєшльовського в 1996 році.
Інтерпретація
Вихідним пунктом для режисера була не доля окремої людини, а певна ідея, яку він вирішив довести. Кєшльовський хотів показати, як тоталітарна система формує слабку особистість, перетворюючи її на безвольний інструмент. Маріан Осух став прикладом, на якому проілюстровано процес такої зміни. І тому, хоча фільм, базований на розповіді нічного сторожа, є об'єктивною презентацією постаті, проте використані режисером засоби художнього виразу свідомо формують негативний образ героя.
Оскільки спершу фільм був показаний для фестивальної аудиторії, перші рецензії на нього свідчать про розуміння глибшого послання фільму. Божена Яніцька у 1979 році написала:
Проблему становить не цей нещасливець, який простодушно нам відкрився, що контролювання співгромадян є не лише його працею, але і особистою пристрастю та хобі. З його допомогою входимо в саму суть дискусії про те, якими методами можна ефективно досягати таких суспільних цілей, як лад, порядок, повага закону. Оригінальний текст (пол.)To nie ten nieszczęśnik, który zwierza się nam prostodusznie, że kontrolowanie współobywateli jest nie tylko jego zawodem, ale również osobistą pasją i hobby, stanowi problem. Za jego pośrednictwem wkraczamy w sam środek sporu o to, jakimi metodami można skutecznie osiągnąć takie cele społeczne jak ład, porządek, respektowanie prawa
Трохи по-іншому сприйняла цей же фільм міжнародна аудиторія. Після фестивалю в Ліллі Ginette Gerwalis написала, що документальний фільм Кєшльовського це:
карикатурний образ маніяка дисципліни і правил, який гарантовано розвеселить багато глядачів. Оригінальний текст (пол.)karykaturalny obraz maniaka dyscypliny i regulaminu, który z pewnością rozbawi wielu widzów
Режисер не розкритикував свого героя напряму, однак, використовуючи його розповідь, скомпонував психологічний портрет особи, яка не відповідала загальноприйнятним моральним цінностям. Він підкреслив ті риси героя, які були важливі для прийнятої a priori тези. Дисонанс виникає між високою самооцінкою вахтера і відчуттями, які його розповідь викликає в інших. Ця відсутність гармонії підкреслюється музикою Войцеха Кілара, лагідне звучання якої контрастує з розповіддю Маріана Осуха, а також за допомогою використання при фільмуванні плівки марки Orwo, яка, на думку Кєшльовського, деформуючи кольори, підсилювала відчуття карикатурності показаного світу.
Головний герой своєю ментальністю може нагадувати глядачеві нацистських катів із концтаборів. Режисер, утримуючись від коментарів, підсовує глядачам такі асоціації в майже непомітних алюзіях. Назва його роботи відсилає до фільму Нічний портьє (1974) під режисурою Ліліани Кавані, в якому показано постать колишнього офіцера СС, котрий після війни влаштувався на роботу на посаду вахтера у віденському готелі. Герой фільму Кєшловського купує в притулку німецьку вівчарку — пса, що в уявленні багатьох сприймався як атрибут брутального функціонера чи нациста.
Часовий контекст у фільмі також має значення. Події відбуваються за кілька днів після вбивства службами безпеки опозиційного діяча Станіслава Пияса. У фільмі під час інструктажу охорони з'являється дата: 13 травня 1977 року. Безпосередньо перед цією сценою звучить розповідь головного героя:
Така критика йде, прошу пана, що там можна наговорити на державу, (…) про це треба головою думати, що це не є, не повинно так бути, прошу пана. А ця хвиля критики, що він…. Мені це не подобається, прошу пана. Мені це не подобається, я б це взагалі хотів би знищити. Оригінальний текст (пол.)Takie to krytykowanie idzie, proszę pana, że tam można powiedzieć na państwo, (…) na to trzeba według swojego rozumu sądzić, że to nie jest, że nie powinno tak być, proszę pana. A ta fala krytyczna, że on… Mnie się to nie podobuje, proszę pana. To mnie się nie podobuje to, ja bym to w ogóle wolał zniszczyć to.
Остання сцена, в якій на запитання вчительки «Як називається такий пан?» не лунає відповіді, є заохоченням для глядача до особистої рефлексії над показаною постаттю.
Хоча головний герой фільму зображений в негативному світлі, режисер не говорить про нього настільки однозначно. Кєшльовський в книзі «Про себе» (пол. O sobie) звертає увагу на те, що Маріан Осух щиро вірив в обґрунтованість та ефективність своєї діяльності. Він не був поганою людиною, але був сформований системою, в якій виховувався. Режисер критикував його позицію, але захищав особу. Він бачив в Маріанові Осухові людину, що загубилася у світі, яка не здатна самостійно визначити, де добро, а де зло, шукає підтримки і авторитетів. Режисер також усвідомлював, що його герой певною мірою вписався в роль, яку від нього очікували. Не прагнучи скривдити людину, яка щиро розповідала про себе перед камерою, аж до своєї смерті не погоджувався на телетрансляцію фільму. 1979 року Кєшльовський ще раз залучив Маріана Осуха до епізодичної ролі вахтера в своєму наступному фільмі [pl].
«З точки зору нічного вахтера на пенсії»
У 2006 році австрійський режисер [en] через роки знайшов Маріана Осуха. Результатом їх зустрічі став ще один документальний фільм під назвою «З точки зору нічного вахтера на пенсії» (Views of a Retired Night Porter). Януш Марґінський (пол. Janusz Margiński) написав про нього:
Якщо Кєшльовський хотів у постаті нічного вахтера показати образ, спроєктований тоталітарною машиною, то Горват навпаки, отримавши натхнення від фільму Кєшльовського, прагнув побачити «справжню людину». Оригінальний текст (пол.)Jeśli Kieślowski chciał odsłonić w postaci nocnego portiera wizerunek zaprojektowany przez totalitarną machinę, to Horvath przeciwnie — zainspirowany filmem Kieslowskiego — starał się dotrzeć do «prawdziwego człowieka».
Пан Маріан як 77-літній пенсіонер — самотній, трохи дезорієнтований вдівець, який живе досить скромно. Він ще раз розповідає на камеру про своє життя. Стають відомі факти, які суперечать образу людини, який показано у фільмі Кєшльовського. Герой зізнається, що в минулому сам неодноразово порушував правила, навіть був покараний за невідповідну до правил риболовлю. Продовжує вважати, що за кожну провину має бути суворе покарання. Пишається фільмом, головним героєм якого став, і не вважає, що режисер його якимось чином використав.
Відзначення та нагороди
- 1979 — Гран Прі «Золотий Лайконік» на XIX Загальнопольському фестивалі короткометражних фільмів у Кракові (разом із фільмом [pl]).
- 1979 — Нагорода Міжнародної федерації кінопреси на XVI Міжнародному фестивалі короткометражних фільмів у Кракові.
- 1979 — Нагорода журі на Міжнародному фестивалі короткометражних і документальних фільмів у Ліллі.
- 1979 — «Срібна сестерція» на Міжнародному фестивалі документальних фільмів Visions du Reel у Ньйоні.
Примітки
- Filmoteka Szkolna, t. 2: Moralność kamery, opr. Wojciech Otto, s. 9-13.
- Krzysztof Kieślowski: O sobie. Kraków: Znak, 1998. .
- filmpolski.pl: Z PUNKTU WIDZENIA NOCNEGO PORTIERA. Процитовано 28 грудня 2009.
- Przeciw nadgorliwcom. W: Stanisław Zawiśliński: Ważne, żeby iść.... Izabelin: Skorpion, 2005, ss. 176-177. .
- Kultura polska: Z punktu widzenia nocnego portiera. Процитовано 28 грудня 2009.
- Recepcja krytyczna filmów Kieślowskiego we Francji. W: René Prédal: Kino Krzysztofa Kieślowskiego. Kraków: Universitas, 1997, ss. 249-263. .
- Documenting the Unrepresented World. W: Marek Haltof: The Cinema of Krzysztof Kieslowski : Variations on Destiny and Chance (Directors' Cuts). London: Wallflower Press, 2004, ss. 1-24. .
- . Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 11 вересня 2015.
- Stanisław Zawiśliński: Kieślowski: Życie po życiu – pamięć. Warszawa: Skorpion, 2007, ss. 63–66. .
- Paweł T. Felis (16.10.2007). Z punktu widzenia emerytowanego nocnego portiera (пол.). Gazeta Wyborcza. Процитовано 10 listopada 2009.
- Słynny nocny portier wraca (пол.). Onet.pl. 12.07.2006. Процитовано 10 listopada 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Z tochki zoru nichnogo vahtera pol Z punktu widzenia nocnego portiera korotkometrazhnij dokumentalnij film rezhisera Kshishtofa Kyeshlovskogo 1977 roku v yakomu pokazano obraz zavodskogo storozha lyudini z fanatichnim stavlennyam do disciplini Za zadumom rezhisera film mav pokazati te yak komunistichnij lad mozhe sformuvati z obivatelya bezkompromisnu i povnistyu sluhnyanu osobistist yaka slipo jtime do viznachenoyi ideologiyeyu meti Z tochki zoru nichnogo vahteraZ punktu widzenia nocnego portieraZhanrdokumentalnij filmRezhiserKshishtof KeshlovskijScenaristKshishtof KeshlovskijU golovnih rolyahMarian OsuhOperatorVitold StokKompozitorVojceh Kilyar muzika z filmu pl Kshishtofa Zanussi KinokompaniyaStudiya dokumentalnih i hudozhnih filmivTrivalist16 hvilinMovapolskaKrayina PolshaRik1977Data vihodu1979IMDbID 0078516Syuzhet filmuFilm bazuyetsya na monolozi ohoroncya zavodu Mariana Osuha Marian Osuch yakij rozpovidaye pro svoye zhittya Nichnij vahter lyubit kontrolyuvati lyudej Dovirenu jomu pracyu vikonuye retelno staranno pereviryaye sho vnosyat i vinosyat z ustanovi pilnuye abi robitniki zgidno z pravilami probivali karti praci ye drib yazkovim fanatikom disciplini Lyubit divitisya vesterni na kameru stverdzhuye Ya bilshe lyublyu taki agresivni filmi yak b yutsya boryutsya i todi vono smishno bo ya todi zadovolenij z cogo Originalnij tekst pol Ja lubie wiecej takie agresywne filmy jak sie bija walcza no wie pan to jest wtedy smieszne bo ja sie wtedy jestem zadowolony z tego Pislya roboti dobrovilno za vlasnoyu iniciativoyu kontrolyuye ribalok sho lovlyat ribu bez ribalskoyi karti i shkolyariv sho progulyuyut zanyattya Naslidkom jogo dij staye konfiskaciya snastej vikliki na disciplinarnu komisiyu perevedennya ditej do kolonij dlya nepovnolitnih Odnak geroj filmu povnistyu perekonanij u dorechnosti ta efektivnosti jogo diyalnosti Nu toj list vidayemo i cyu ditinu vidpravlyayemo do takoyi koloniyi I cya ditina z cogo vchitsya i vona vihodit z koloniyi i vona idealna ditina Originalnij tekst pol No to pismo wydajem i to dziecko umieszczamy do takiego poprawczaka I to dziecko sie naucza tym i ono z poprawczaka wychodzi i ono jest idealne dziecko Vahtera takozh pokazano i v privatnih situaciyah Kupuye sobi nimecku vivcharku i bezuspishno yiyi dresuye V odnij zi scen pokazano moment koli geroj vchit sina pidlitka zav yazuvati kravatku Hocha stavitsya do nogo z batkivskoyu turbotoyu ale suchasnu molod kategorichno kritikuye Ya takozh dumayu sho mozhe cya molod maye zabagato svobodi nu prosto taki popusheni vizhki Meni ce ne podobayetsya sho dovge volossya nosyat shtani rozshireni chi vuzki vusa borodi yakis znayete Nu bakenbardi to fakt sho ya sam mayu nu ale ce bakenbardi ce she ne taki mozhna skazati shob ce bula agresivna lyudina To ya taku lyudinu nenavidzhu proshu pana Originalnij tekst pol Ja tez tak sadze ze moze ta mlodziez za duzo ma wolnosci no po prostu za duzo ma popuszczone lejcy Mnie to sie nie podobuje ze dlugie wlosy nosza spodnie rozszerzane czy waskie wasy brody jakies wie pan tam No baki no fakt ze ja sam nosze no ale to baki to jeszcze nie jest takie mozna powiedziec zeby to byl czlowiek agresywny To ja takiego czlowieka nienawidze prosze pana Pidtrimuye panivnij politichnij lad ne rozumiye gromadyan nezadovolenih komunistichnoyu vladoyu Vvazhaye disciplinu najvishoyu cinnistyu Pravila vazhlivishi za lyudinu tobto koli lyudina ne dotrimuyetsya propadaye vpadaye v take faktichno bagno i todi proshu pana nikne cya lyudina I diti tezh musyat dotrimuvatisya cih pravil i dorosli lyudi yaki zhivut proshu pana na sviti Originalnij tekst pol Regulamin jest wazniejszy jak czlowiek znaczy jak sie czlowiek nie stosuje przepada wpada w takie po prostu bagno i wtedy prosze pana niknie ten czlowiek I dzieci sie musza tez zastosowac do tego regulaminu i dorosli ludzie ktorzy zyja prosze pana na swiecie Vin ye prihilnikom smertnoyi kari i publichnih strat dlya zastorogi inshim Ya dumayu za svoyim rozumom sho musit buti cya smertna kara zrobiti taki shibenici takij sud zrobiti i dati jomu cyu smertnu karu prosto jogo povisiti privselyudno desyatki sotni lyudej bi pobachilo Originalnij tekst pol Ja sadze wedlug swojego rozumu ze musi byc ta kara smierci zrobic takie szubienice taki sad zrobic i dac mu te kare smierci powiescic go po prostu publicznie dziesiatki setki ludzi by zobaczylo Zovnishni videofajli Z punktu widzenia nocnego portiera U finalnij sceni pokazano grupu ditej sho prijshli do zavodu na ekskursiyu Vchitelka vkazuyuchi na golovnogo geroya zapituye Yak nazivayetsya takij pan Malij hlopec vidpovidaye Cej pan nazivayetsya i ne zavershuye rechennya reshta ditej movchit Proces stvorennya filmuKyeshlovskij mav namir znyati strichku pro fanatichnogo ohoroncya she do togo yak zustrivsya z golovnim geroyem Jogo nadihnuli notatki inshogo storozha z podibnimi perekonannyami v povedinci ta poglyadah yakogo vin vidkriv tip tak zvanoyi Novoyi Lyudini bezkompromisnogo sluzhbovcya zaturkanogo partijnoyu propagandoyu Na zhal avtor cogo shodennika viyavivsya osoboyu sho ne pidhodila do golovnoyi roli u filmi Tomu rezhiser pochav poshuki postati yaka pidhodila b do vzhe napisanogo scenariyu Marian Osuh buv vibranij Kyeshlovskim sered bagatoh inshih kandidativ bo ne lishe mav mentalnist podibnu do storozha avtora notatok a j dobre pasuvav do kadru Kyeshlovskij pochav pracyu z nim vid togo sho zapisav jogo rozpovid na magnitofonnu plivku Rezhiser ne tilki pasivno fiksuvav diyalnist svogo geroya ale takozh vikoristovuvav postanovki ta provokaciyi Nimecka vivcharka yaka z yavlyayetsya v troh scenah filmu bula kuplena specialno dlya zjomok Pidglyadannya za ribalkami na berezi tezh bulo organizovane Kyeshlovskim V sceni vdavanoyi pogoni za zavodskim zlodiyem geroj na prohannya rezhisera zigrav samogo sebe Film buv zapisanij na kolorovu kinoplivku en shirinoyu 35 milimetriv i zavdovzhki 463 metri ProkatSpershu vihid filmu zatrimala cenzura Prem yera vidbulas pid chas XIX Zagalnopolskogo festivalyu korotkometrazhnih filmiv u Krakovi v 1979 roci film buv pokazanij i na inshih kinofestivalyah Nikoli ne potrapiv u shirokij kinoprokat U 1980 rozi rezhiser ne dozvoliv telepokazu oskilki boyavsya mozhlivih problem u geroya Shiroka publika zmogla pobachiti dokumentalnij film tilki pislya smerti Kyeshlovskogo v 1996 roci InterpretaciyaVihidnim punktom dlya rezhisera bula ne dolya okremoyi lyudini a pevna ideya yaku vin virishiv dovesti Kyeshlovskij hotiv pokazati yak totalitarna sistema formuye slabku osobistist peretvoryuyuchi yiyi na bezvolnij instrument Marian Osuh stav prikladom na yakomu proilyustrovano proces takoyi zmini I tomu hocha film bazovanij na rozpovidi nichnogo storozha ye ob yektivnoyu prezentaciyeyu postati prote vikoristani rezhiserom zasobi hudozhnogo virazu svidomo formuyut negativnij obraz geroya Oskilki spershu film buv pokazanij dlya festivalnoyi auditoriyi pershi recenziyi na nogo svidchat pro rozuminnya glibshogo poslannya filmu Bozhena Yanicka u 1979 roci napisala Problemu stanovit ne cej neshaslivec yakij prostodushno nam vidkrivsya sho kontrolyuvannya spivgromadyan ye ne lishe jogo praceyu ale i osobistoyu pristrastyu ta hobi Z jogo dopomogoyu vhodimo v samu sut diskusiyi pro te yakimi metodami mozhna efektivno dosyagati takih suspilnih cilej yak lad poryadok povaga zakonu Originalnij tekst pol To nie ten nieszczesnik ktory zwierza sie nam prostodusznie ze kontrolowanie wspolobywateli jest nie tylko jego zawodem ale rowniez osobista pasja i hobby stanowi problem Za jego posrednictwem wkraczamy w sam srodek sporu o to jakimi metodami mozna skutecznie osiagnac takie cele spoleczne jak lad porzadek respektowanie prawa Trohi po inshomu sprijnyala cej zhe film mizhnarodna auditoriya Pislya festivalyu v Lilli Ginette Gerwalis napisala sho dokumentalnij film Kyeshlovskogo ce karikaturnij obraz maniyaka disciplini i pravil yakij garantovano rozveselit bagato glyadachiv Originalnij tekst pol karykaturalny obraz maniaka dyscypliny i regulaminu ktory z pewnoscia rozbawi wielu widzow Rezhiser ne rozkritikuvav svogo geroya napryamu odnak vikoristovuyuchi jogo rozpovid skomponuvav psihologichnij portret osobi yaka ne vidpovidala zagalnoprijnyatnim moralnim cinnostyam Vin pidkresliv ti risi geroya yaki buli vazhlivi dlya prijnyatoyi a priori tezi Disonans vinikaye mizh visokoyu samoocinkoyu vahtera i vidchuttyami yaki jogo rozpovid viklikaye v inshih Cya vidsutnist garmoniyi pidkreslyuyetsya muzikoyu Vojceha Kilara lagidne zvuchannya yakoyi kontrastuye z rozpoviddyu Mariana Osuha a takozh za dopomogoyu vikoristannya pri filmuvanni plivki marki Orwo yaka na dumku Kyeshlovskogo deformuyuchi kolori pidsilyuvala vidchuttya karikaturnosti pokazanogo svitu Golovnij geroj svoyeyu mentalnistyu mozhe nagaduvati glyadachevi nacistskih kativ iz konctaboriv Rezhiser utrimuyuchis vid komentariv pidsovuye glyadacham taki asociaciyi v majzhe nepomitnih alyuziyah Nazva jogo roboti vidsilaye do filmu Nichnij portye 1974 pid rezhisuroyu Liliani Kavani v yakomu pokazano postat kolishnogo oficera SS kotrij pislya vijni vlashtuvavsya na robotu na posadu vahtera u videnskomu goteli Geroj filmu Kyeshlovskogo kupuye v pritulku nimecku vivcharku psa sho v uyavlenni bagatoh sprijmavsya yak atribut brutalnogo funkcionera chi nacista Chasovij kontekst u filmi takozh maye znachennya Podiyi vidbuvayutsya za kilka dniv pislya vbivstva sluzhbami bezpeki opozicijnogo diyacha Stanislava Piyasa U filmi pid chas instruktazhu ohoroni z yavlyayetsya data 13 travnya 1977 roku Bezposeredno pered ciyeyu scenoyu zvuchit rozpovid golovnogo geroya Taka kritika jde proshu pana sho tam mozhna nagovoriti na derzhavu pro ce treba golovoyu dumati sho ce ne ye ne povinno tak buti proshu pana A cya hvilya kritiki sho vin Meni ce ne podobayetsya proshu pana Meni ce ne podobayetsya ya b ce vzagali hotiv bi znishiti Originalnij tekst pol Takie to krytykowanie idzie prosze pana ze tam mozna powiedziec na panstwo na to trzeba wedlug swojego rozumu sadzic ze to nie jest ze nie powinno tak byc prosze pana A ta fala krytyczna ze on Mnie sie to nie podobuje prosze pana To mnie sie nie podobuje to ja bym to w ogole wolal zniszczyc to Ostannya scena v yakij na zapitannya vchitelki Yak nazivayetsya takij pan ne lunaye vidpovidi ye zaohochennyam dlya glyadacha do osobistoyi refleksiyi nad pokazanoyu postattyu Hocha golovnij geroj filmu zobrazhenij v negativnomu svitli rezhiser ne govorit pro nogo nastilki odnoznachno Kyeshlovskij v knizi Pro sebe pol O sobie zvertaye uvagu na te sho Marian Osuh shiro viriv v obgruntovanist ta efektivnist svoyeyi diyalnosti Vin ne buv poganoyu lyudinoyu ale buv sformovanij sistemoyu v yakij vihovuvavsya Rezhiser kritikuvav jogo poziciyu ale zahishav osobu Vin bachiv v Marianovi Osuhovi lyudinu sho zagubilasya u sviti yaka ne zdatna samostijno viznachiti de dobro a de zlo shukaye pidtrimki i avtoritetiv Rezhiser takozh usvidomlyuvav sho jogo geroj pevnoyu miroyu vpisavsya v rol yaku vid nogo ochikuvali Ne pragnuchi skrivditi lyudinu yaka shiro rozpovidala pro sebe pered kameroyu azh do svoyeyi smerti ne pogodzhuvavsya na teletranslyaciyu filmu 1979 roku Kyeshlovskij she raz zaluchiv Mariana Osuha do epizodichnoyi roli vahtera v svoyemu nastupnomu filmi pl Z tochki zoru nichnogo vahtera na pensiyi U 2006 roci avstrijskij rezhiser en cherez roki znajshov Mariana Osuha Rezultatom yih zustrichi stav she odin dokumentalnij film pid nazvoyu Z tochki zoru nichnogo vahtera na pensiyi Views of a Retired Night Porter Yanush Marginskij pol Janusz Marginski napisav pro nogo Yaksho Kyeshlovskij hotiv u postati nichnogo vahtera pokazati obraz sproyektovanij totalitarnoyu mashinoyu to Gorvat navpaki otrimavshi nathnennya vid filmu Kyeshlovskogo pragnuv pobachiti spravzhnyu lyudinu Originalnij tekst pol Jesli Kieslowski chcial odslonic w postaci nocnego portiera wizerunek zaprojektowany przez totalitarna machine to Horvath przeciwnie zainspirowany filmem Kieslowskiego staral sie dotrzec do prawdziwego czlowieka Pan Marian yak 77 litnij pensioner samotnij trohi dezoriyentovanij vdivec yakij zhive dosit skromno Vin she raz rozpovidaye na kameru pro svoye zhittya Stayut vidomi fakti yaki superechat obrazu lyudini yakij pokazano u filmi Kyeshlovskogo Geroj ziznayetsya sho v minulomu sam neodnorazovo porushuvav pravila navit buv pokaranij za nevidpovidnu do pravil ribolovlyu Prodovzhuye vvazhati sho za kozhnu provinu maye buti suvore pokarannya Pishayetsya filmom golovnim geroyem yakogo stav i ne vvazhaye sho rezhiser jogo yakimos chinom vikoristav Vidznachennya ta nagorodi1979 Gran Pri Zolotij Lajkonik na XIX Zagalnopolskomu festivali korotkometrazhnih filmiv u Krakovi razom iz filmom pl 1979 Nagoroda Mizhnarodnoyi federaciyi kinopresi na XVI Mizhnarodnomu festivali korotkometrazhnih filmiv u Krakovi 1979 Nagoroda zhuri na Mizhnarodnomu festivali korotkometrazhnih i dokumentalnih filmiv u Lilli 1979 Sribna sesterciya na Mizhnarodnomu festivali dokumentalnih filmiv Visions du Reel u Njoni PrimitkiFilmoteka Szkolna t 2 Moralnosc kamery opr Wojciech Otto s 9 13 Krzysztof Kieslowski O sobie Krakow Znak 1998 ISBN 83 7006 439 6 filmpolski pl Z PUNKTU WIDZENIA NOCNEGO PORTIERA Procitovano 28 grudnya 2009 Przeciw nadgorliwcom W Stanislaw Zawislinski Wazne zeby isc Izabelin Skorpion 2005 ss 176 177 ISBN 83 84466 42 1 Kultura polska Z punktu widzenia nocnego portiera Procitovano 28 grudnya 2009 Recepcja krytyczna filmow Kieslowskiego we Francji W Rene Predal Kino Krzysztofa Kieslowskiego Krakow Universitas 1997 ss 249 263 ISBN 83 7052 926 7 Documenting the Unrepresented World W Marek Haltof The Cinema of Krzysztof Kieslowski Variations on Destiny and Chance Directors Cuts London Wallflower Press 2004 ss 1 24 ISBN 1 903364 91 4 Arhiv originalu za 11 travnya 2013 Procitovano 11 veresnya 2015 Stanislaw Zawislinski Kieslowski Zycie po zyciu pamiec Warszawa Skorpion 2007 ss 63 66 ISBN 978 83 86466 58 8 Pawel T Felis 16 10 2007 Z punktu widzenia emerytowanego nocnego portiera pol Gazeta Wyborcza Procitovano 10 listopada 2009 Slynny nocny portier wraca pol Onet pl 12 07 2006 Procitovano 10 listopada 2009