Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нічний портьє (італ. Il portiere di notte) — італійська психологічна воєнна драма 1974 року. Режисером і одним з авторів сценарію є Ліліана Кавані, у головних ролях — Дірк Богард і Шарлотта Ремплінг. У ролях другого плану знімались Філіп Леруа, Габріеле Ферцетті та Іза Міранда. Дія фільму відбувається у Відні в 1957 році, в центрі сюжету — садомазохістські стосунки між колишнім офіцером нацистського концтабору (Богард) і однією із його в'язнів (Ремплінг).
| Нічний портьє | |
|---|---|
| Il portiere di notte | |
 | |
| Жанр | артгауз, драматичний фільм, драма[1] і еротика[1] |
| Режисер | Ліліана Кавані |
| Сценарист | Ліліана Кавані і d[2] |
| У головних ролях | Дірк Богард, Шарлотта Ремплінг, d, Габріеле Ферцетті, Іза Міранда, d, d, d, d, d, d, d і d[2] |
| Оператор | Альфіо Контіні |
| Композитор | d |
| Художник | d |
| Кінокомпанія | Lotar Film |
| Дистриб'ютор | Ital-Noleggio Cinematografico |
| Тривалість | 118 хвилин |
| Мова | англійська |
| Країна | Італія |
| Рік | 1974 |
| Дата виходу | 3 квітня 1974 (Франція) 11 квітня 1974 (Італія) |
| Касові збори | 633 298 $ |
| IMDb | ID 0071910 |
 Нічний портьє у Вікісховищі | |
Експлуатація тематики сексуальної та садомазохістської одержимостей у фільмі, як і використання образів Голокосту, викликали достатньо суперечливі відгуки після першого виходу фільму. Критики розділились в оцінках художньої цінності стрічки, але з часом вона отримала статус культової. У липні 2018 року фільм було відібрано для показу в програмі «Венеційська класика» на 75-му Венеційському міжнародному кінофестивалі.
Сюжет
Під час Другої світової війни між офіцером СС Максиміліаном Тео Альдорфером, який видавав себе за лікаря в концтаборі, і Люсією, дівчиною-підлітком, яка була інтернована до табору через політичні зв'язки її батька із соціалістами, встановились садомазохістські стосунки. Макс знущався з Люсії, але водночас виступав її захисником.
У 1957 році Люсія, на той момент вже одружена з американським диригентом оркестру, знову випадково зустрічає Макса. Він працює нічним портьє в готелі у Відні та входить до групи колишніх офіцерів СС, які ретельно приховують своє минуле, знищуючи документи та усуваючи свідків своєї діяльності під час війни. Незабаром група має імітувати суд на Максом за його військові злочини. Лідер групи Ганс Фоглер звинувачує Макса в тому, що він хоче жити «сховавшись, як церковна миша». Макс хоче залишатися в тіні, але підтримує діяльність групи. Спогади про минуле часто переривають сьогодення Макса та Люсії, підводячи до думки, що Люсія змогла вижити завдяки своїм стосункам з Максом — в одній із таких сцен Люсія співає пісню Марлен Дітріх «Wenn ich mir was wünschen dürfte» («Якби я могла загадати бажання») табірним охоронцям, одягненим у частини форми СС, а Макс «нагороджує» її відрубаною головою в'язня, який знущався над нею, таким чином повторюючи біблійну сцену за участі Саломеї.
Оскільки Люсія потенційно могла б свідчити проти Макса в суді, саме її існування є загрозою для Макса. Він зустрічається з колишнім колабораціоністом Маріо, який знає, що Люсія все ще жива та вбиває його, щоб захистити свою таємницю. Після того як чоловік Люсії покидає місто у справах, Макс і Люсія відновлюють свій любовний зв'язок у квартирі Макса. Макс зізнається графині Штайн, яка гостювала у готелі, що він знову знайшов свою «маленьку дівчинку». Графиня каже йому, що він божевільний, а Макс відповідає, що вони обоє «в одному човні». Тим часом Фоглер, з допомогою підлітка, який працює в готелі, починає стежити за Максом .
Поліція допитує Макса щодо вбивства Маріо. Він проводить дні з Люсією у своїй квартирі, приковуючи її до стіни, щоб «її не могли забрати», і мало спить. Фоглер, який хоче, щоб Люсія свідчила проти Макса на імітаційному суді, відвідує її та повідомляє, що Макс хворий. Він припускає, що Люсія також хвора, якщо дозволяє так з собою поводитись, але вона відповідає, що їхні стосунки є добровільними.
Офіцери СС через те, що Макс приховує ключового свідка. Макс відмовляється проходити суд, називаючи його «фарсом», і зізнається, що працює нічним швейцаром через відчуття сорому вдень. Він повертається до Люсії та розповідає їй, що поліція допитувала його та інших працівників готелю через її зникнення, однак нема через що хвилюватись, бо на нього не падає жодна підозра. Згодом Макс кидає роботу та присвячує весь свій час Люсії. Офіцери СС унеможливили постачання їжі з сусіднього продуктового магазину. Макс вирішив забарикадувати двері до квартири, і вони з Люсією почали економити залишки їжі.
Макс шукає допомоги та телефонує одному зі своїх старих друзів в готелі, але він відмовляється. Потім він звернувся до сусідки, але Адольф, хлопець, який раніше шпигував за Максом, не дозволяє їй надати допомогу. Макс знову повертається до квартири, де Люсія майже непритомна від недоїдання. Після того, як один із есесівців відімкнув електропостачання в квартирі Макса, Макс, одягнений в нацистську форму, та Люсія, одягнена в негліже, схоже на те, що вона носила в концтаборі, залишають будівлю та їдуть геть. Незабаром за ними їде машина з колишніми колегами Макса. На світанку Макс паркує свою машину на мосту, і вони з Люсією починають йти тротуаром. Лунають два постріли, і закохані падають мертвими.
У ролях
- Дірк Богард — Максиміліан Тео Альдорфер
- Шарлотта Ремплінг — Люсія
- — Клаус
- Габріеле Ферцетті — Ганс Фоглер
- Джузеппе Аддоббаті — Штумм
- Іза Міранда — графиня Штайн
- Ніно Біньяміні — Адольф
- Маріно Масе — Атертон
- Амедео Амодіо — Берт
- П'єро Віда — Дей Портер
- Джеффрі Коплстон — Курт
- Манфред Фрейбергер — Добсон
- Уго Кардеа — Маріо
- Хільда Гюнтер — Грета
- Нора Річчі — сусідка
- П'єро Маззінгі — консьєрж
- Кай-Зігфрід Зефельд — Якоб
Виробництво
Зйомки проходили у Відні та на Cinecitta Studios у Римі . Серед локацій фільму — Віденська народна опера, будівлі Linke Wienzeile, Дім Моцарта, Центральне кладовище Відня, Карл-Маркс-Гоф і палац Шенбрунн. Сцени в концтаборі знімали в римському районі Тусколано. Костюми для фільму розробив п'ятиразовий номінант на «Оскар» П'єро Тосі.
Нагороди та номінації
На премії «Срібна стрічка» 1975 року фільм був номінований у двох категоріях: найкращий режисер (Ліліана Кавані) та (Кавані та Італо Москаті), але не переміг у жодній категорії.
Примітки
- ČSFD — 2001.
- Insdorf, Annette (January 10, 2000) «The Night Porter» Criterion Collection
- Staff (ndg) «The Night Porter» Amazon.com
- Wolff, Zoe (September 2, 2014) «Charlotte Rampling»
- Staff (ndg) «The Night Porter» [ 2022-01-07 у Wayback Machine.] American Cinematheque
- Biennale Cinema 2018, Venice Classics. labiennale.org. 13 липня 2018. Процитовано 22 липня 2018.
Посилання
- Нічний портьє на сайті IMDb (англ.)
- Il portiere di notte на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
- Нічний портьє (фільм) на сайті AllMovie (англ.)
- The Night Porter — есей Аннетти Інсдорф для Criterion Collection
- The Night Porter: Power, Spectacle, and Desire — есей Гаєтани Марроне для Criterion Collection
- Scherr, Rebecca (February 2000). The Uses of Memory and the Abuses of Fiction: Sexuality in Holocaust Fiction and Memoir. Other Voices, Volume 2.1. Процитовано 23 грудня 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pro inshi znachennya div Nichnij portye Nichnij portye ital Il portiere di notte italijska psihologichna voyenna drama 1974 roku Rezhiserom i odnim z avtoriv scenariyu ye Liliana Kavani u golovnih rolyah Dirk Bogard i Sharlotta Rempling U rolyah drugogo planu znimalis Filip Lerua Gabriele Fercetti ta Iza Miranda Diya filmu vidbuvayetsya u Vidni v 1957 roci v centri syuzhetu sadomazohistski stosunki mizh kolishnim oficerom nacistskogo konctaboru Bogard i odniyeyu iz jogo v yazniv Rempling Nichnij portyeIl portiere di notteZhanr artgauz dramatichnij film drama 1 i erotika 1 Rezhiser Liliana KavaniScenarist Liliana Kavani i d 2 U golovnih rolyah Dirk Bogard Sharlotta Rempling d Gabriele Fercetti Iza Miranda d d d d d d d i d 2 Operator Alfio KontiniKompozitor dHudozhnik dKinokompaniya Lotar FilmDistrib yutor Ital Noleggio CinematograficoTrivalist 118 hvilinMova anglijskaKrayina ItaliyaRik 1974Data vihodu 3 kvitnya 1974 Franciya 11 kvitnya 1974 Italiya Kasovi zbori 633 298 IMDb ID 0071910 Nichnij portye u Vikishovishi Ekspluataciya tematiki seksualnoyi ta sadomazohistskoyi oderzhimostej u filmi yak i vikoristannya obraziv Golokostu viklikali dostatno superechlivi vidguki pislya pershogo vihodu filmu Kritiki rozdililis v ocinkah hudozhnoyi cinnosti strichki ale z chasom vona otrimala status kultovoyi U lipni 2018 roku film bulo vidibrano dlya pokazu v programi Venecijska klasika na 75 mu Venecijskomu mizhnarodnomu kinofestivali SyuzhetPid chas Drugoyi svitovoyi vijni mizh oficerom SS Maksimilianom Teo Aldorferom yakij vidavav sebe za likarya v konctabori i Lyusiyeyu divchinoyu pidlitkom yaka bula internovana do taboru cherez politichni zv yazki yiyi batka iz socialistami vstanovilis sadomazohistski stosunki Maks znushavsya z Lyusiyi ale vodnochas vistupav yiyi zahisnikom U 1957 roci Lyusiya na toj moment vzhe odruzhena z amerikanskim dirigentom orkestru znovu vipadkovo zustrichaye Maksa Vin pracyuye nichnim portye v goteli u Vidni ta vhodit do grupi kolishnih oficeriv SS yaki retelno prihovuyut svoye minule znishuyuchi dokumenti ta usuvayuchi svidkiv svoyeyi diyalnosti pid chas vijni Nezabarom grupa maye imituvati sud na Maksom za jogo vijskovi zlochini Lider grupi Gans Fogler zvinuvachuye Maksa v tomu sho vin hoche zhiti shovavshis yak cerkovna misha Maks hoche zalishatisya v tini ale pidtrimuye diyalnist grupi Spogadi pro minule chasto pererivayut sogodennya Maksa ta Lyusiyi pidvodyachi do dumki sho Lyusiya zmogla vizhiti zavdyaki svoyim stosunkam z Maksom v odnij iz takih scen Lyusiya spivaye pisnyu Marlen Ditrih Wenn ich mir was wunschen durfte Yakbi ya mogla zagadati bazhannya tabirnim ohoroncyam odyagnenim u chastini formi SS a Maks nagorodzhuye yiyi vidrubanoyu golovoyu v yaznya yakij znushavsya nad neyu takim chinom povtoryuyuchi biblijnu scenu za uchasti Salomeyi Oskilki Lyusiya potencijno mogla b svidchiti proti Maksa v sudi same yiyi isnuvannya ye zagrozoyu dlya Maksa Vin zustrichayetsya z kolishnim kolaboracionistom Mario yakij znaye sho Lyusiya vse she zhiva ta vbivaye jogo shob zahistiti svoyu tayemnicyu Pislya togo yak cholovik Lyusiyi pokidaye misto u spravah Maks i Lyusiya vidnovlyuyut svij lyubovnij zv yazok u kvartiri Maksa Maks ziznayetsya grafini Shtajn yaka gostyuvala u goteli sho vin znovu znajshov svoyu malenku divchinku Grafinya kazhe jomu sho vin bozhevilnij a Maks vidpovidaye sho voni oboye v odnomu chovni Tim chasom Fogler z dopomogoyu pidlitka yakij pracyuye v goteli pochinaye stezhiti za Maksom Policiya dopituye Maksa shodo vbivstva Mario Vin provodit dni z Lyusiyeyu u svoyij kvartiri prikovuyuchi yiyi do stini shob yiyi ne mogli zabrati i malo spit Fogler yakij hoche shob Lyusiya svidchila proti Maksa na imitacijnomu sudi vidviduye yiyi ta povidomlyaye sho Maks hvorij Vin pripuskaye sho Lyusiya takozh hvora yaksho dozvolyaye tak z soboyu povoditis ale vona vidpovidaye sho yihni stosunki ye dobrovilnimi Oficeri SS cherez te sho Maks prihovuye klyuchovogo svidka Maks vidmovlyayetsya prohoditi sud nazivayuchi jogo farsom i ziznayetsya sho pracyuye nichnim shvejcarom cherez vidchuttya soromu vden Vin povertayetsya do Lyusiyi ta rozpovidaye yij sho policiya dopituvala jogo ta inshih pracivnikiv gotelyu cherez yiyi zniknennya odnak nema cherez sho hvilyuvatis bo na nogo ne padaye zhodna pidozra Zgodom Maks kidaye robotu ta prisvyachuye ves svij chas Lyusiyi Oficeri SS unemozhlivili postachannya yizhi z susidnogo produktovogo magazinu Maks virishiv zabarikaduvati dveri do kvartiri i voni z Lyusiyeyu pochali ekonomiti zalishki yizhi Maks shukaye dopomogi ta telefonuye odnomu zi svoyih starih druziv v goteli ale vin vidmovlyayetsya Potim vin zvernuvsya do susidki ale Adolf hlopec yakij ranishe shpiguvav za Maksom ne dozvolyaye yij nadati dopomogu Maks znovu povertayetsya do kvartiri de Lyusiya majzhe nepritomna vid nedoyidannya Pislya togo yak odin iz esesivciv vidimknuv elektropostachannya v kvartiri Maksa Maks odyagnenij v nacistsku formu ta Lyusiya odyagnena v neglizhe shozhe na te sho vona nosila v konctabori zalishayut budivlyu ta yidut get Nezabarom za nimi yide mashina z kolishnimi kolegami Maksa Na svitanku Maks parkuye svoyu mashinu na mostu i voni z Lyusiyeyu pochinayut jti trotuarom Lunayut dva postrili i zakohani padayut mertvimi U rolyahDirk Bogard Maksimilian Teo Aldorfer Sharlotta Rempling Lyusiya Klaus Gabriele Fercetti Gans Fogler Dzhuzeppe Addobbati Shtumm Iza Miranda grafinya Shtajn Nino Binyamini Adolf Marino Mase Aterton Amedeo Amodio Bert P yero Vida Dej Porter Dzheffri Koplston Kurt Manfred Frejberger Dobson Ugo Kardea Mario Hilda Gyunter Greta Nora Richchi susidka P yero Mazzingi konsyerzh Kaj Zigfrid Zefeld YakobVirobnictvoZjomki prohodili u Vidni ta na Cinecitta Studios u Rimi Sered lokacij filmu Videnska narodna opera budivli Linke Wienzeile Dim Mocarta Centralne kladovishe Vidnya Karl Marks Gof i palac Shenbrunn Sceni v konctabori znimali v rimskomu rajoni Tuskolano Kostyumi dlya filmu rozrobiv p yatirazovij nominant na Oskar P yero Tosi Nagorodi ta nominaciyi Na premiyi Sribna strichka 1975 roku film buv nominovanij u dvoh kategoriyah najkrashij rezhiser Liliana Kavani ta Kavani ta Italo Moskati ale ne peremig u zhodnij kategoriyi PrimitkiCSFD 2001 d Track Q3561957 Insdorf Annette January 10 2000 The Night Porter Criterion Collection Staff ndg The Night Porter Amazon com Wolff Zoe September 2 2014 Charlotte Rampling Staff ndg The Night Porter 2022 01 07 u Wayback Machine American Cinematheque Biennale Cinema 2018 Venice Classics labiennale org 13 lipnya 2018 Procitovano 22 lipnya 2018 PosilannyaNichnij portye na sajti IMDb angl Il portiere di notte na sajti Rotten Tomatoes angl Nichnij portye film na sajti AllMovie angl The Night Porter esej Annetti Insdorf dlya Criterion Collection The Night Porter Power Spectacle and Desire esej Gayetani Marrone dlya Criterion Collection Scherr Rebecca February 2000 The Uses of Memory and the Abuses of Fiction Sexuality in Holocaust Fiction and Memoir Other Voices Volume 2 1 Procitovano 23 grudnya 2008