Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Елізабет Фрайс Люмміс, у шлюбі Еллет (англ. Elizabeth Fries Lummis Ellet; 18 жовтня 1818— 3 червня 1877) — американська письменниця, історикиня і поетеса. Вона стала першою дослідницею діяльності жінок, які зробили внесок у Війну за незалежність США.
| Елізабет Ф. Еллет | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | англ. Elizabeth Fries Lummis |
| Народилася | 18 жовтня 1818[1][3][4] Содус-Пойнт, Вейн, Нью-Йорк, США[5] |
| Померла | 3 червня 1877[1][2][…] (58 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США ·нефрит |
| Поховання | Грін-Вудський цвинтар |
| Країна |  США[6] |
| Діяльність | історик, поетеса, есеїстка, письменниця |
| Галузь | есей |
| Знання мов | англійська |
| У шлюбі з | d[8] |
| Автограф |  |
| |
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (грудень 2017) |
Перші твори опублікувала в 1835 році у книзі «Poems, Translated and Original». Вийшла заміж за хіміка Вільямом Генрі Еллетом (англ. William Henry Ellet) і переїхала з ним у Південну Кароліну. Опублікувала декілька книг, друкувалася в тогочасних журналах. 1845-го року Елізабет Еллет повернулася в Нью-Йорк і посіла місце у локальному літературному товаристві. Того ж року опубліковано її найзначнішу працю — «Жінки Війни за Незалежність» (англ. The Women of the American Revolution) — тритомник включав розповіді про життя патріоток на початку історії Сполучених Штатів Америки. Еллет продовжувала писати аж до своєї смерті 1877-го року.
Елізабет Еллет зіграла ключову роль в публічному скандалі, пов'язаному зі стосунками письменника Едґара Аллана По і поетеси Френсіс Сарджент Осґуд.
Біографія
Елізабет Фрайс Люмміс народилася в 1818 році в Нью-Йорку. Її матір'ю була Сара Максвелл (англ. Sarah Maxwell (1780-1849)), донька учасника Війни за незалежність, капітана Джона Максвелла (англ. John Maxwell). Під час війни Джон Максвелл служив лейтенантом в Сассексі, штат Нью-Джерсі. Його підвищили до капітана і він продовжив службу в Другому полку округу Гантердон, Нью-Джерсі. Він також служив у полку полковника Спенсера в складі Континентальної армії з 7 лютого 1777 року до 11 квітня 1778 року. Пізніше він приєднався до армії Джорджа Вашингтона і командував групою зі 100 добровольців.
Батьком Елізабет Еллет був Вільям Ніксон Люмміс (англ. William Nixon Lummis, (1775-1833), лікар, який вивчав медицину у Філадельфії під керівництвом Бенджаміна Раша. На початку XIX століття Люмміс залишив Філадельфію, придбав маєток Пултні в Содус Пойнті, штат Нью-Йорк.
Елізабет Люмміс відвідувала школу для дівчаток Aurora Female Seminary в місті Аврора (штат Нью-Йорк), де вивчала французьку, італійську та німецьку. Першим її опублікованим твором став переклад «Euphemio of Messina» італійського поета й письменника Сільвіо Пелліко (італ. Silvio Pellico), коли їй було всього 16 років.
Творчість
У 1835 році Елізабет Люмміс опублікувала свою першу книгу «Poems, Translated and Original», у яку увійшла її трагедія Teresa Contarini, що заснована на історії Венеції та була успішно поставлена в Нью-Йорку та інших містах. У цей же час письменниця одружується з Вільямом Генрі Еллетом (1806-1859), хіміком з Нью-Йорку. Пара переїхала в Колумбію (штат Південна Кароліна), де Вільям став професором хімії, мінералогії та геології Університету Південної Кароліни в 1836 році. Він відкрив недорогий спосіб виготовлення нітроцелюлози, за що отримав від штату срібну медаль за заслуги.
У цей період Еллет опублікувала кілька книг. У 1839 році вона написала критичне есе «The Characters of Schiller», у яке було включено її переклади віршів Шиллера. Потім видала «Scenes in the Life of Joanna of Sicily», живий опис побаченого нею за час подорожі США в 1840 році. Еллет продовжувала писати вірші, займалася перекладами й писала есе про Європейську літературу, які публікувала в журналах American Monthly, North American Review, а також Southern Literary Messenger і Southern Quarterly Review. Еллет була дуже плідною та писала в найрізноманітніших жанрах.
У 1845 році Еллет, залишивши чоловіка на півдні, переїхала в Нью-Йорк, де поновила своє місце як членкиня місцевого літературного співтовариства разом з Маргарет Фуллер, , Едгаром Алланом По, , і Френсіс Сарджент Осгуд.
Скандал
Елізабет Еллет була однією з центральних фігур публічного скандалу, що розгорнувся в середині 40-х років у Нью-Йорку через романтичні стосунки Едґара Аллана По та Френсіс Сарджент Осґуд. Будучи у шлюбі з іншими, По і Осґуд активно листувалися й обмінювалися кокетливими віршованими посланнями в періодиці. Знаменитому По писало багато поетес і письменниць, деякі й зізнавались йому в коханні. Писала йому й Елізабет Еллет, обговорюючи з письменником літературні питання. По, проте, присвячував вірші лише своїй "музі" Осґуд. Еллет прислала По свій вірш «Coquette's Song», який мав вийти у журналі «Broadway Journal» 13 грудня 1845 року. На сторінках журналу зав'язалася різка віршована перепалка між Еллет і Осґуд.
У січні 1846 Еллет відвідала дім По. Під час одного з візитів до По в січні 1846 року, Елізабет поспілкувалася з його дружиною Вірджинією Клем, яка показала їй листи Осґуд. Згодом Еллет порадила Осґуд забрати ці листи назад, натякаючи на необачний учинок. Це, від імені останньої, і зробили Маргарет Фуллер і Анна Лінч Ботта. По навзамін сказав Еллет «краще стежити за своїми власними листами». У одному з таких послань, яке було написано письменницею німецькою мовою, вона просила Едґара "забрати її ввечері". Ця фраза, імовірно, задумувалася як спокуслива, проте По або проігнорував, або не зрозумів її суті. Він згодом зібрав листування Еллет та залишив їх у неї вдома. Попри це, Елізабет незабаром прислала до письменника свого брата, полковника Вільяма Люмміса, з вимогою повернути листи. Діалог дійшов такої напруги, що Люмміс погрожував По вбивством, не вірячи його запевненням, що послання вже віднесені назад. Щоб захистити себе, Едґар попросив пістолет у Томаса Данна Інґліша (англ. Thomas Dunn English), який не вірив, що Елізабет взагалі колись листувалася з По.
Чоловік Френсіс Осґуд погрожував подати на Елізабет Еллет в суд, якщо вона не попросить вибачень. Письменниця відреклась своїх слів у листі до Осґуд, зазначивши: «Лист, що показала мені місис По, скоріше за все був підробленим самим По». Вона звинуватила в усьому Едґара, припускаючи його "нестриманість та схильність до неврівноваженості". Через це, невдовзі, поширилися чутки про божевільність По, які потрапили до газет. Незабаром Осґуд повернулася до чоловіка і скандал затих. Однак серйозно хвора дружина По, Вірджинія, глибоко вражена ганебною подією, продовжувала отримувати анонімні листи з подробицями вчинків свого чоловіка.
«Жінки Війни за Незалежність»
Приблизно в 1846 році Еллет почала свій великий історичний проєкт: історії життя жінок, які так чи інакше принесли себе в жертву боротьбі за незалежність. Вона вивчала приватні, неопубліковані листи і щоденники, зустрічалася і інтерв'ювала нащадків борчинь за незалежність. Вона була першою серед дослідників боротьби за незалежність, хто зробила такі зусилля.
Еллет зібрала великий масив матеріалу, знайшла безліч патріоток, і як результат перша частина «Жінки Війни за Незалежність» (1848) була опублікована в двох томах. Ця робота була прихильно прийнята, а третій том з додатковими матеріалами був опублікований в 1850 році. Пізніше історики визнають цю працю найважливішою з її робіт.
Еллет розповіла історію жінок з кожної колонії і з найрізноманітніших верств суспільства, за винятком афроамериканок. Серед жінок, про яких вона писала, були знамениті Марта Вашингтон, Ебігейль Адамс, Мерсі Отіс Воррен і , що зробили величезний внесок у боротьбу за незалежність. Крім них, Еллет писала і про невідомих, але з не меншим внеском у спільну справу жінок: дружин героїв, які, не боячись бойових дій, виховували дітей і захищали свої домівки. Еллет писала: «Зараз практично неможливо переоцінити той вплив, який справив жіночий патріотизм на долю молодої республіки».
Укладач антології і критик Руфус Вильмонт Грізвольд сприяв Елізабет Еллет у підготовці книги і дістав для неї дозвіл на ознайомлення з матеріалами Нью-Йоркського Історичного товариства (New York Historical Society), членом якого він був. Еллет не згадала у вдячному написі його сприяння, чим викликала гнів мстивого Грізвольда. У критичній замітці він зазначив, що «за сприяння кількох джентльменів, які краще знають наші загальноприйняті правила, вона виконала цікаву і цінну роботу». Грізвольд також присвятив їй великий розділ у своїй антології «Поетеси Америки» (англ. The Female Poets of America).
Пізні роки
Будучи шанованою і відомою письменницею, Еллет написала свою наступну книгу «Family Pictures from the Bible» в 1849 році. У 1850 вона опублікувала «Evenings at Woodlawn», збірку німецьких легенд і традицій, а також «Domestic History of the American Revolution», яка, можливо є єдиною історією боротьби американців за незалежність, розказаної з точки зору як чоловіків, так і жінок. З 1851 по 1857 роки вона писала «Watching Spirits», «Pioneer Women of the West», «Novelettes of the Musicians» і «Summer Rambles in the West». Ця книга була заснована на подорожі Елізабет Еллет 1852 року річкою Міннесота (англ. Minnesota River). Місцеве містечко Іден-Прері отримало назву від Еллет; її ім'ям там названий популярний туристичний маршрут.
У 1857 році Еллет опублікувала 600-сторінкову енциклопедію з ведення домашнього господарства і сімейного бюджету «Практичне Домоведення» (англ. «The Practical Housekeeper»). Книга була розрахована на середній і вищий клас, складалася з трьох частин: кулінарія, ведення домашнього господарства і питання фармацевтики, містила тисячі рецептів і порад з посиланнями на філософів, учених і античних мислителів. Книга включала понад п'ятсот ілюстрацій. У передмові вона написала: «У нашій країні ще ніколи не публікувалася така всеосяжна праця по домашньому господарству в формі зручного керівництва».
Серед більш пізніх її робіт — «Women Artists in All Ages and Countries» (1859) — перша книга подібного роду, яка детально розповідає про художниць. Також опубліковані «The Queens of American Society» (1867), і «Court Circles of the Republic» (1869), свого роду огляд життя суспільства за час правління вісімнадцяти президентів: від Джорджа Вашингтона до Гранта.
У 1850 році Еллет з чоловіком переїхала в Нью-Йорк, де він провів останні роки життя в якості консультанта Манхетенської Газової Компанії (англ. Manhattan Gas Company).
У 1852 році Елізабет Еллет і Енн С. Стефен (англ. Ann S. Stephen) написали Шарлотті Меєрс з порадою не давати розлучення Руфусу Вильмонту Грізвольду. Вони також написали Гаррієті МакГріллс (англ. Harriet McCrillis), яка після розлучення збиралася одружитися з Грізвольдом, з порадою припинити з ним будь-які стосунки. Коли розлучення було отримане, вони знову написали Меєрс і порадили подати апеляцію. Цей позов заслуховувався в суді 24 лютого 1856 року, де Еллет і Стефенс давали докладні свідчення про характер Грізвольда. Однак ні Грізвольд, ні Меєрс на слухання не прийшли, і в позові було відмовлено.
У 1857 році Елізабет Еллет замінила Енн Стефенс на посаді головної редакторки New York Evening Express. Її чоловік помер двома роками пізніше в 1859 році. Еллет продовжувала писати і допомагала благодійним товариствам збирати гроші на потреби бідних жінок і дітей. В кінці життя вона перейшла в католицизм, хоча все свідоме життя належала до Єпископальної церкви. Елізабет Еллет померла в Нью-Йорку 3 червня 1877 року і була похована на цвинтарі Грін-Вуд в Брукліні.
Список творів
- 1834 — Еуфеміус з Мессіни / Euphemio of Messina (переклади)
- 1835 — Поеми в оригіналі і в перекладі / Poems, Translated and Original (включаючи трагедію Teresa Conarini)
- 1839 — Знаки Шиллера / The Characters of Schiller
- 1840 — Іоанна Англійська / Joanna of Sicily
- 1840 — Прогулянки країною / Rambles about the Country
- 1848-50 — Жінки Війни за незалежність / The Women of the American Revolution (3 томи)
- 1849 — Вечори в Вудлоні / Evenings at Woodlawn
- 1849 — Сімейні історії із Біблії / Family Pictures from the Bible
- 1850 — Національна історія Американської революції / Domestic History of the American Revolution
- 1851 — Духи-блюстителі / Watching Spirits
- 1851 — Новелетта Музиканта / Nouvelettes of the Musicians
- 1852 — Жінки-першовідкривачі Заходу / Pioneer Women of the West
- 1853 — Летні прогулянки по Заходу / Summer Rambles in the West
- 1857 — Практичне домоведення / «The Practical Housekeeper»
- 1859 — Жінки-художниці всіх часів і народів / «Women Artists in All Ages and Countries»
- 1867 — Королеви Американського суспільства / The Queens of American Society
- 1869 — Court Circles of the Republic
Примітка
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- FemBio database
- Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 336.
- Scanlon J., Cosner S. American Women Historians, 1700s-1990s: A Biographical Dictionary — Greenwood Publishing Group, 1996. — 304 с. — , 978-1-56750-917-5
- Appletons' Cyclopaedia of American Biography / J. G. Wilson, J. Fiske — New-York: Appleton & Co., 1900. — Vol. 2. — P. 327.
- The Twentieth Century Biographical Dictionary of Notable Americans / J. H. Brown, R. Johnson — Boston: 1904. — Vol. 3. — P. 425.
- . Ancestry.com. Архів оригіналу за 25 травня 2005.
- Benton, Richard P. «Friends and Enemies: Women in the Life of Edgar Allan Poe». — Myths and Reality: The Mysterious Mr. Poe. — Baltimore : Edgar Allan Poe Society, 1987. — С. 13. — .(англ.)
- Meyers, Jeffrey. «Edgar Allan Poe: His Life and Legacy». — Cooper Square Press, 1992. — .(англ.)
- Silverman, Kenneth. Edgar A. Poe: Mournful and Never-ending Remembrance. — New York : Harper Perennial, 1991. — .
- Ellet, Elizabeth Fries Lummis (англ.). MSU Libraries. Архів оригіналу за 6 травня 2012. Процитовано 8 серпня 2010.
- Elizabeth F. Ellet. The Women of the American Revolution. — 3rd Edition. — New York : Baker and Scribner, 1849. — Т. I,II.
- Bayless, Joy. Руфус Вільмонт Грізвольд: Літературний кат Едгара По = Rufus Wilmot Griswold: Poe's Literary Executor. — Nashville : Vanderbilt University Press, 1943.
- Rufus Wilmot Griswold. The Female Poets of America. — Philadelphia : Carey and Hart, Chesnut street. — С. 199-204.
- . Writers Rising Fund. Архів оригіналу за 3 жовтня 2011. Процитовано 8 серпня 2010.
Література
- Еллет, Елізабет // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
| У Вікіджерелах є :en:Author:Elizabeth F. Ellet |
- Бібліографія Елізабет Еллет на сайті Спільноти Едгара По [ 20 березня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Elizabet Frajs Lyummis u shlyubi Ellet angl Elizabeth Fries Lummis Ellet 18 zhovtnya 1818 3 chervnya 1877 amerikanska pismennicya istorikinya i poetesa Vona stala pershoyu doslidniceyu diyalnosti zhinok yaki zrobili vnesok u Vijnu za nezalezhnist SShA Elizabet F ElletIm ya pri narodzhenniangl Elizabeth Fries LummisNarodilasya18 zhovtnya 1818 1818 10 18 1 3 4 Sodus Pojnt Vejn Nyu Jork SShA 5 Pomerla3 chervnya 1877 1877 06 03 1 2 58 rokiv Nyu Jork Nyu Jork SShA nefritPohovannyaGrin Vudskij cvintarKrayina SShA 6 Diyalnististorik poetesa eseyistka pismennicyaGaluzesejZnannya movanglijskaU shlyubi zd 8 Avtograf Mediafajli u Vikishovishi Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami gruden 2017 Pershi tvori opublikuvala v 1835 roci u knizi Poems Translated and Original Vijshla zamizh za himika Vilyamom Genri Elletom angl William Henry Ellet i pereyihala z nim u Pivdennu Karolinu Opublikuvala dekilka knig drukuvalasya v togochasnih zhurnalah 1845 go roku Elizabet Ellet povernulasya v Nyu Jork i posila misce u lokalnomu literaturnomu tovaristvi Togo zh roku opublikovano yiyi najznachnishu pracyu Zhinki Vijni za Nezalezhnist angl The Women of the American Revolution tritomnik vklyuchav rozpovidi pro zhittya patriotok na pochatku istoriyi Spoluchenih Shtativ Ameriki Ellet prodovzhuvala pisati azh do svoyeyi smerti 1877 go roku Elizabet Ellet zigrala klyuchovu rol v publichnomu skandali pov yazanomu zi stosunkami pismennika Edgara Allana Po i poetesi Frensis Sardzhent Osgud BiografiyaElizabet Frajs Lyummis narodilasya v 1818 roci v Nyu Jorku Yiyi matir yu bula Sara Maksvell angl Sarah Maxwell 1780 1849 donka uchasnika Vijni za nezalezhnist kapitana Dzhona Maksvella angl John Maxwell Pid chas vijni Dzhon Maksvell sluzhiv lejtenantom v Sasseksi shtat Nyu Dzhersi Jogo pidvishili do kapitana i vin prodovzhiv sluzhbu v Drugomu polku okrugu Ganterdon Nyu Dzhersi Vin takozh sluzhiv u polku polkovnika Spensera v skladi Kontinentalnoyi armiyi z 7 lyutogo 1777 roku do 11 kvitnya 1778 roku Piznishe vin priyednavsya do armiyi Dzhordzha Vashingtona i komanduvav grupoyu zi 100 dobrovolciv Batkom Elizabet Ellet buv Vilyam Nikson Lyummis angl William Nixon Lummis 1775 1833 likar yakij vivchav medicinu u Filadelfiyi pid kerivnictvom Bendzhamina Rasha Na pochatku XIX stolittya Lyummis zalishiv Filadelfiyu pridbav mayetok Pultni v Sodus Pojnti shtat Nyu Jork Elizabet Lyummis vidviduvala shkolu dlya divchatok Aurora Female Seminary v misti Avrora shtat Nyu Jork de vivchala francuzku italijsku ta nimecku Pershim yiyi opublikovanim tvorom stav pereklad Euphemio of Messina italijskogo poeta j pismennika Silvio Pelliko ital Silvio Pellico koli yij bulo vsogo 16 rokiv TvorchistU 1835 roci Elizabet Lyummis opublikuvala svoyu pershu knigu Poems Translated and Original u yaku uvijshla yiyi tragediya Teresa Contarini sho zasnovana na istoriyi Veneciyi ta bula uspishno postavlena v Nyu Jorku ta inshih mistah U cej zhe chas pismennicya odruzhuyetsya z Vilyamom Genri Elletom 1806 1859 himikom z Nyu Jorku Para pereyihala v Kolumbiyu shtat Pivdenna Karolina de Vilyam stav profesorom himiyi mineralogiyi ta geologiyi Universitetu Pivdennoyi Karolini v 1836 roci Vin vidkriv nedorogij sposib vigotovlennya nitrocelyulozi za sho otrimav vid shtatu sribnu medal za zaslugi U cej period Ellet opublikuvala kilka knig U 1839 roci vona napisala kritichne ese The Characters of Schiller u yake bulo vklyucheno yiyi perekladi virshiv Shillera Potim vidala Scenes in the Life of Joanna of Sicily zhivij opis pobachenogo neyu za chas podorozhi SShA v 1840 roci Ellet prodovzhuvala pisati virshi zajmalasya perekladami j pisala ese pro Yevropejsku literaturu yaki publikuvala v zhurnalah American Monthly North American Review a takozh Southern Literary Messenger i Southern Quarterly Review Ellet bula duzhe plidnoyu ta pisala v najriznomanitnishih zhanrah U 1845 roci Ellet zalishivshi cholovika na pivdni pereyihala v Nyu Jork de ponovila svoye misce yak chlenkinya miscevogo literaturnogo spivtovaristva razom z Margaret Fuller Edgarom Allanom Po i Frensis Sardzhent Osgud SkandalElizabet Ellet bula zadiyana v skandalnih vidnosinah Po i Osgud na portreti v seredini 40 h rokiv XIX st Elizabet Ellet bula odniyeyu z centralnih figur publichnogo skandalu sho rozgornuvsya v seredini 40 h rokiv u Nyu Jorku cherez romantichni stosunki Edgara Allana Po ta Frensis Sardzhent Osgud Buduchi u shlyubi z inshimi Po i Osgud aktivno listuvalisya j obminyuvalisya koketlivimi virshovanimi poslannyami v periodici Znamenitomu Po pisalo bagato poetes i pismennic deyaki j ziznavalis jomu v kohanni Pisala jomu j Elizabet Ellet obgovoryuyuchi z pismennikom literaturni pitannya Po prote prisvyachuvav virshi lishe svoyij muzi Osgud Ellet prislala Po svij virsh Coquette s Song yakij mav vijti u zhurnali Broadway Journal 13 grudnya 1845 roku Na storinkah zhurnalu zav yazalasya rizka virshovana perepalka mizh Ellet i Osgud Portret Po roboti S S Osguda 1840 U sichni 1846 Ellet vidvidala dim Po Pid chas odnogo z vizitiv do Po v sichni 1846 roku Elizabet pospilkuvalasya z jogo druzhinoyu Virdzhiniyeyu Klem yaka pokazala yij listi Osgud Zgodom Ellet poradila Osgud zabrati ci listi nazad natyakayuchi na neobachnij uchinok Ce vid imeni ostannoyi i zrobili Margaret Fuller i Anna Linch Botta Po navzamin skazav Ellet krashe stezhiti za svoyimi vlasnimi listami U odnomu z takih poslan yake bulo napisano pismenniceyu nimeckoyu movoyu vona prosila Edgara zabrati yiyi vvecheri Cya fraza imovirno zadumuvalasya yak spokusliva prote Po abo proignoruvav abo ne zrozumiv yiyi suti Vin zgodom zibrav listuvannya Ellet ta zalishiv yih u neyi vdoma Popri ce Elizabet nezabarom prislala do pismennika svogo brata polkovnika Vilyama Lyummisa z vimogoyu povernuti listi Dialog dijshov takoyi naprugi sho Lyummis pogrozhuvav Po vbivstvom ne viryachi jogo zapevnennyam sho poslannya vzhe vidneseni nazad Shob zahistiti sebe Edgar poprosiv pistolet u Tomasa Danna Inglisha angl Thomas Dunn English yakij ne viriv sho Elizabet vzagali kolis listuvalasya z Po Cholovik Frensis Osgud pogrozhuvav podati na Elizabet Ellet v sud yaksho vona ne poprosit vibachen Pismennicya vidreklas svoyih sliv u listi do Osgud zaznachivshi List sho pokazala meni misis Po skorishe za vse buv pidroblenim samim Po Vona zvinuvatila v usomu Edgara pripuskayuchi jogo nestrimanist ta shilnist do nevrivnovazhenosti Cherez ce nevdovzi poshirilisya chutki pro bozhevilnist Po yaki potrapili do gazet Nezabarom Osgud povernulasya do cholovika i skandal zatih Odnak serjozno hvora druzhina Po Virdzhiniya gliboko vrazhena ganebnoyu podiyeyu prodovzhuvala otrimuvati anonimni listi z podrobicyami vchinkiv svogo cholovika Zhinki Vijni za Nezalezhnist Priblizno v 1846 roci Ellet pochala svij velikij istorichnij proyekt istoriyi zhittya zhinok yaki tak chi inakshe prinesli sebe v zhertvu borotbi za nezalezhnist Vona vivchala privatni neopublikovani listi i shodenniki zustrichalasya i interv yuvala nashadkiv borchin za nezalezhnist Vona bula pershoyu sered doslidnikiv borotbi za nezalezhnist hto zrobila taki zusillya Ellet zibrala velikij masiv materialu znajshla bezlich patriotok i yak rezultat persha chastina Zhinki Vijni za Nezalezhnist 1848 bula opublikovana v dvoh tomah Cya robota bula prihilno prijnyata a tretij tom z dodatkovimi materialami buv opublikovanij v 1850 roci Piznishe istoriki viznayut cyu pracyu najvazhlivishoyu z yiyi robit Ellet rozpovila istoriyu zhinok z kozhnoyi koloniyi i z najriznomanitnishih verstv suspilstva za vinyatkom afroamerikanok Sered zhinok pro yakih vona pisala buli znameniti Marta Vashington Ebigejl Adams Mersi Otis Vorren i sho zrobili velicheznij vnesok u borotbu za nezalezhnist Krim nih Ellet pisala i pro nevidomih ale z ne menshim vneskom u spilnu spravu zhinok druzhin geroyiv yaki ne boyachis bojovih dij vihovuvali ditej i zahishali svoyi domivki Ellet pisala Zaraz praktichno nemozhlivo pereociniti toj vpliv yakij spraviv zhinochij patriotizm na dolyu molodoyi respubliki Ukladach antologiyi i kritik Rufus Vilmont Grizvold spriyav Elizabet Ellet u pidgotovci knigi i distav dlya neyi dozvil na oznajomlennya z materialami Nyu Jorkskogo Istorichnogo tovaristva New York Historical Society chlenom yakogo vin buv Ellet ne zgadala u vdyachnomu napisi jogo spriyannya chim viklikala gniv mstivogo Grizvolda U kritichnij zamitci vin zaznachiv sho za spriyannya kilkoh dzhentlmeniv yaki krashe znayut nashi zagalnoprijnyati pravila vona vikonala cikavu i cinnu robotu Grizvold takozh prisvyativ yij velikij rozdil u svoyij antologiyi Poetesi Ameriki angl The Female Poets of America Pizni rokiObkladinka knigi Praktichne Domovedennya Buduchi shanovanoyu i vidomoyu pismenniceyu Ellet napisala svoyu nastupnu knigu Family Pictures from the Bible v 1849 roci U 1850 vona opublikuvala Evenings at Woodlawn zbirku nimeckih legend i tradicij a takozh Domestic History of the American Revolution yaka mozhlivo ye yedinoyu istoriyeyu borotbi amerikanciv za nezalezhnist rozkazanoyi z tochki zoru yak cholovikiv tak i zhinok Z 1851 po 1857 roki vona pisala Watching Spirits Pioneer Women of the West Novelettes of the Musicians i Summer Rambles in the West Cya kniga bula zasnovana na podorozhi Elizabet Ellet 1852 roku richkoyu Minnesota angl Minnesota River Misceve mistechko Iden Preri otrimalo nazvu vid Ellet yiyi im yam tam nazvanij populyarnij turistichnij marshrut U 1857 roci Ellet opublikuvala 600 storinkovu enciklopediyu z vedennya domashnogo gospodarstva i simejnogo byudzhetu Praktichne Domovedennya angl The Practical Housekeeper Kniga bula rozrahovana na serednij i vishij klas skladalasya z troh chastin kulinariya vedennya domashnogo gospodarstva i pitannya farmacevtiki mistila tisyachi receptiv i porad z posilannyami na filosofiv uchenih i antichnih misliteliv Kniga vklyuchala ponad p yatsot ilyustracij U peredmovi vona napisala U nashij krayini she nikoli ne publikuvalasya taka vseosyazhna pracya po domashnomu gospodarstvu v formi zruchnogo kerivnictva Sered bilsh piznih yiyi robit Women Artists in All Ages and Countries 1859 persha kniga podibnogo rodu yaka detalno rozpovidaye pro hudozhnic Takozh opublikovani The Queens of American Society 1867 i Court Circles of the Republic 1869 svogo rodu oglyad zhittya suspilstva za chas pravlinnya visimnadcyati prezidentiv vid Dzhordzha Vashingtona do Granta U 1850 roci Ellet z cholovikom pereyihala v Nyu Jork de vin proviv ostanni roki zhittya v yakosti konsultanta Manhetenskoyi Gazovoyi Kompaniyi angl Manhattan Gas Company U 1852 roci Elizabet Ellet i Enn S Stefen angl Ann S Stephen napisali Sharlotti Meyers z poradoyu ne davati rozluchennya Rufusu Vilmontu Grizvoldu Voni takozh napisali Garriyeti MakGrills angl Harriet McCrillis yaka pislya rozluchennya zbiralasya odruzhitisya z Grizvoldom z poradoyu pripiniti z nim bud yaki stosunki Koli rozluchennya bulo otrimane voni znovu napisali Meyers i poradili podati apelyaciyu Cej pozov zasluhovuvavsya v sudi 24 lyutogo 1856 roku de Ellet i Stefens davali dokladni svidchennya pro harakter Grizvolda Odnak ni Grizvold ni Meyers na sluhannya ne prijshli i v pozovi bulo vidmovleno U 1857 roci Elizabet Ellet zaminila Enn Stefens na posadi golovnoyi redaktorki New York Evening Express Yiyi cholovik pomer dvoma rokami piznishe v 1859 roci Ellet prodovzhuvala pisati i dopomagala blagodijnim tovaristvam zbirati groshi na potrebi bidnih zhinok i ditej V kinci zhittya vona perejshla v katolicizm hocha vse svidome zhittya nalezhala do Yepiskopalnoyi cerkvi Elizabet Ellet pomerla v Nyu Jorku 3 chervnya 1877 roku i bula pohovana na cvintari Grin Vud v Bruklini Spisok tvoriv1834 Eufemius z Messini Euphemio of Messina perekladi 1835 Poemi v originali i v perekladi Poems Translated and Original vklyuchayuchi tragediyu Teresa Conarini 1839 Znaki Shillera The Characters of Schiller 1840 Ioanna Anglijska Joanna of Sicily 1840 Progulyanki krayinoyu Rambles about the Country 1848 50 Zhinki Vijni za nezalezhnist The Women of the American Revolution 3 tomi 1849 Vechori v Vudloni Evenings at Woodlawn 1849 Simejni istoriyi iz Bibliyi Family Pictures from the Bible 1850 Nacionalna istoriya Amerikanskoyi revolyuciyi Domestic History of the American Revolution 1851 Duhi blyustiteli Watching Spirits 1851 Noveletta Muzikanta Nouvelettes of the Musicians 1852 Zhinki pershovidkrivachi Zahodu Pioneer Women of the West 1853 Letni progulyanki po Zahodu Summer Rambles in the West 1857 Praktichne domovedennya The Practical Housekeeper 1859 Zhinki hudozhnici vsih chasiv i narodiv Women Artists in All Ages and Countries 1867 Korolevi Amerikanskogo suspilstva The Queens of American Society 1869 Court Circles of the RepublicPrimitkaSNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Internet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 FemBio database d Track Q61356138 Blain V Grundy I Clements P The Feminist Companion to Literature in English Women Writers from the Middle Ages to the Present 1990 P 336 d Track Q47119734d Track Q18328141d Track Q47119724d Track Q47119715 Scanlon J Cosner S American Women Historians 1700s 1990s A Biographical Dictionary Greenwood Publishing Group 1996 304 s ISBN 978 0 313 29664 2 978 1 56750 917 5 d Track Q88584931d Track Q3116159 Appletons Cyclopaedia of American Biography J G Wilson J Fiske New York Appleton amp Co 1900 Vol 2 P 327 d Track Q12912667d Track Q12975453d Track Q3011053d Track Q3140992 The Twentieth Century Biographical Dictionary of Notable Americans J H Brown R Johnson Boston 1904 Vol 3 P 425 d Track Q29983587d Track Q7369859d Track Q20990896d Track Q100 Ancestry com Arhiv originalu za 25 travnya 2005 Benton Richard P Friends and Enemies Women in the Life of Edgar Allan Poe Myths and Reality The Mysterious Mr Poe Baltimore Edgar Allan Poe Society 1987 S 13 ISBN 0 9616449 1 5 angl Meyers Jeffrey Edgar Allan Poe His Life and Legacy Cooper Square Press 1992 ISBN 0 8154 1038 7 angl Silverman Kenneth Edgar A Poe Mournful and Never ending Remembrance New York Harper Perennial 1991 ISBN 0060923318 Ellet Elizabeth Fries Lummis angl MSU Libraries Arhiv originalu za 6 travnya 2012 Procitovano 8 serpnya 2010 Elizabeth F Ellet The Women of the American Revolution 3rd Edition New York Baker and Scribner 1849 T I II Bayless Joy Rufus Vilmont Grizvold Literaturnij kat Edgara Po Rufus Wilmot Griswold Poe s Literary Executor Nashville Vanderbilt University Press 1943 Rufus Wilmot Griswold The Female Poets of America Philadelphia Carey and Hart Chesnut street S 199 204 Writers Rising Fund Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2011 Procitovano 8 serpnya 2010 LiteraturaEllet Elizabet Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref PosilannyaU Vikidzherelah ye en Author Elizabeth F Ellet Bibliografiya Elizabet Ellet na sajti Spilnoti Edgara Po 20 bereznya 2017 u Wayback Machine