Мір Джафар Аббас огли Багіров (азерб. Mircəfər Abbas oğlu Bağırov, 5 вересня (17 вересня) 1896, Куба, тепер Азербайджан — 26 травня 1956, Баку, Азербайджанська РСР) — радянський та азербайджанський партійний і державний діяч, керівник органів держбезпеки Азербайджану (ВНК, ДПУ, ОДПУ, НКВС), народний комісар внутрішніх справ Азербайджанської РСР (1921—1927), голова Ради народних комісарів Азербайджанської РСР (1932—1933), 1-й секретар ЦК КП Азербайджанської РСР (1933—1953), голова Ради міністрів Азербайджанської РСР (1953). Кандидат у члени ЦК ВКП(б) (1934—1937). Член ЦК ВКП(б) (1937—1953). Кандидат у члени Президії ЦК КПРС (з 5 березня по 7 липня 1953 року). Депутат Верховної Ради СРСР 1—3-го скликань.
Мір Джафар Багіров азерб. Mircəfər Bağırov | ||
Мір Джафар Багіров і Берія | ||
| ||
---|---|---|
5 жовтня 1921 — 22 травня 1927 | ||
Попередник: | Посаду започатковано | |
Наступник: | ||
| ||
23 жовтня 1932 — 12 грудня 1933 | ||
Попередник: | Дадаш Буніатзаде | |
Наступник: | Усейн Рахманов | |
| ||
15 грудня 1933 — 6 квітня 1953 | ||
Попередник: | Рубен Рубенов | |
Наступник: | Мір Якубов | |
| ||
6 квітня 1953 — 20 липня 1953 | ||
Попередник: | Теймур Кулієв | |
Наступник: | Теймур Кулієв | |
Народження: | 17 вересня 1895 Куба, Бакинська губернія, Російська імперія | |
Смерть: | 26 травня 1956 (60 років) Баку, Азербайджанська РСР | |
Причина смерті: | вогнепальне поранення | |
Поховання: | d | |
Країна: | Російська імперія, Азербайджанська Демократична Республіка і СРСР | |
Партія: | КПРС (13 березня 1954) | |
Діти: | сини: та Джен | |
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Ранні роки
Мір Джафар Багіров народився 5 вересня (17 вересня) 1896 року у місті Куба Кубинського повіту в селянській родині. У 1913 році закінчив міське училище в місті Куба, в 1915 році — дворічні педагогічні курси в Порті-Петровську. З лютого 1915 по березень 1917 року працював учителем міського училища в місті Куба.
У березні 1917 році вступив до РСДРП(б).
З березня по серпень 1917 року — товариш (заступник) голови Кубинської ради. З серпня 1917 по лютий 1918 року працював у підпільному більшовицькому осередку в місті Куба. З лютого по липень 1918 року очолював партизанський загін. З липня по серпень 1918 року — боєць партизанського загону Петрова в Баку. З 1918 року Багіров брав участь у комуністичній діяльності в Закавказзі, тоді ж познайомився із Анастасом Мікояном та завів дружбу з Лаврентієм Берією.
У серпні — листопаді 1918 року — секретар партійного колективу Залізного полку РСЧА. У листопаді 1918 — травні 1919 року — військовий комісар 1-го Астраханського мусульманського полку РСЧА. 1919 року під керівництвом Кірова він брав участь у придушенні Астраханського повстання. У травні — серпні 1919 року — військовий комісар 290-го стрілецького полку 33-ї стрілецької дивізії 8-ї армії РСЧА у Воронежі. З серпня по грудень 1919 року — порученець при Революційній військовій раді (РВР) 11-ї армії РСЧА в Астрахані. У грудні 1919 — лютому 1920 року — військовий комісар загону особливого призначення. У лютому — квітні 1920 року — співробітник Кавказького бюро із відновлення радянської влади на Кавказі. У квітні — травні 1920 року — уповноважений Революційної військової ради Кавказького корпусу в астрахаані та Баку.
Повернувся до Азербайджану після встановлення там радянської влади. У травні — червні 1920 року — заступник голови революційного комітету Карабаської області в місті Шуша. З червня по вересень 1920 року — командир і уповноважений РВР із формування 2-ї стрілецької бригади РСЧА в місті Агдамі Азербайджанської РСР.
У вересні — жовтні 1920 року — помічник військового комісара Азербайджанської стрілецької дивізії в Баку. У жовтні — листопаді 1920 року — голова Воєнного трибуналу 1-ї стрілецької дивізії РСЧА в Баку. У листопаді 1920 — лютому 1921 року — голова виїзної сесії Воєнного трибуналу 11-ї армії РСЧА в Баку.
10 лютого 1921 року Мір Джафар Багіров був призначений головою Надзвичайної комісії (ЧК) Азербайджанської РСР, а 7 вересня 1926 року — головою ДПУ Азербайджанської РСР, перебуваючи на цій посаді до 22 травня 1927 року. Одночасно, з травня 1921 по 22 травня 1927 року — народний комісар внутрішніх справ Азербайджанської РСР. До 22 травня 1927 року — також заступник голови Ради народних комісарів Азербайджанської РСР.
З травня 1927 по грудень 1928 року — начальник Закавказького управління водного господарства. З грудня 1928 по вересень 1929 року — голова правління Закавказької Спілки сільськогосподарської кооперації..
У листі до Молотова від 21 серпня 1929 року Сталін писав:
Багірова (незважаючи на його гріхи у минулому) доведеться затвердити головою НК Азербайджану: нині він єдина людина, яка зможе впоратись із мусаватистами та іттіхадистами, що підняли голови в Азербайджанському селі. Справа ця серйозна, й тут жартувати неможна. |
7 вересня 1929 року Мір Джафар Багіров був призначений головою ДПУ Азербайджанської РСР. Працював на цій посаді до 6 серпня 1930 року. На засіданні партколегії ЦКК ВКП(б) 24 вересня, що розглядала питання про керівних працівників Азербайджанської партійної організації, зазначено:
Вказати тов. Багірову, що він не вжив заходів проти неприпустимих мір розправи в органах ДПУ 1924 р., попередивши його, що у разі повторення таких випадків в апараті ДПУ він буде нести всю відповідальність як голова Азербайджанського ДПУ. |
У вересні 1930 — лютому 1932 року — слухач курсів марксизму при ЦК ВКП(б) у Москві.
У лютому — жовтні 1932 року — відповідальний інструктор ЦК ВКП(б) у Москві.
З 20 жовтня 1932 по грудень 1933 року Багіров очолював Раду народних комісарів Азербайджанської РСР.
Правитель Азербайджану
10 грудня 1933 року Багірова обрали 1-м секретарем ЦК КП Азербайджанської РСР та 1-м секретарем Бакинського міського комітету КП(б) Азербайджану (до 1950 року). Одночасно, з грудня 1933 по 15 січня 1934 року — 3-й секретар Закавказького крайового комітету ВКП(б).
10 лютого 1934 року Багіров обраний кандидатом у члени ЦК ВКП(б), а 12 жовтня 1937 року постановою пленуму ЦК ВКП(б) був переведений з кандидатів у члени ЦК ВКП(б). На I сесії Верховної Ради СРСР у січні 1938 року, під час формування нового уряду СРСР на підставі конституції 1936 року, Багіров піддав різкій критиці діяльність тодішнього наркома юстиції , в результаті чого той не увійшов до складу нового уряду. До 1940 року приблизно 70 тис. азербайджанців загинуло в результаті чисток, які здійснював Багіров. Інтелігенція була зламана й ліквідована як громадська сила, «стара гвардія» комуністів також була знищена.
У 1941—1946 роках, коли радянські війська зайняли Іранський Азербайджан й установили там про радянський уряд, насаджував там власний міні-культ особи як «об'єднувача Азербайджану». Багіров помітно вплинув на радянську історіографію Кавказької війни XIX століття. В одній зі своїх статей він написав, що вступ Кавказу до складу Росії був добровільним і мав прогресивне значення, тоді як імам Шаміль був іноземним шпигуном. Невдовзі ця думка стала панівною, хоча до цього переважала прямо протилежна.
Падіння і смерть
5 березня 1953 року було оголошено про смерть Й. В. Сталіна. Того ж дня постановою Спільного засідання Пленуму ЦК КПРС, РМ СРСР, Президії Верховної Ради СРСР Мір Джафар Багіров став кандидатом у члени Президії ЦК КПРС. Смерть Сталіна ознаменувала собою кінець сталінської епохи, а слідом за нею падіння Багірова та Берії. 18 квітня 1953 року постановою IV-го пленуму ЦК КП Азербайджану Багіров був звільнений від посади 1-го секретаря ЦК Компартії Азербайджану. З 6 квітня по 13 липня 1953 року працював головою Ради міністрів Азербайджанської РСР.
26 червня Берію запросили на засідання Президії КПРС і там заарештували. 2—7 липня відбувся Пленум ЦК КПРС, на якому обговорювалось питання «Про злочинні антипартійні та антидержавні дії Берії». На пленумі Багіров виступив з критикою на адресу Берії, заявивши: «Берія — це хамелеон, злісний ворог нашої партії, нашого народу». Однак, це не врятувало його. 7 липня постановою пленуму ЦК КПРС Багірова було виведено зі складу ЦК КПРС й того ж дня опитуванням виведено з кандидатів у члени Президії ЦК КПРС. У жовтні 1953 року Багірова призначили заступником начальника об'єднання «Куйбишевнафта» Міністерства нафтової промисловості СРСР.
13 березня 1954 року рішенням КПК при ЦК КПРС Мір Джафар Багіров був виключений з партії та заарештований. 7 травня 1956 року Воєнна колегія Верховного Суду СРСР засудила його до страти за порушення соціалістичної законності як спільника Л. П. Берії. Він подав прохання про помилування, але 12 травня Президія Верховної Ради СРСР відхилила його клопотання. 26 травня Мір Джафар Багіров був розстріляний у Баку.
Родина
1918 року Мір Джафар Багіров одружився з російською медсестрою Марією Сергеєвою, а 1919 року у них народився син Володимир-Джахангір. Незабаром дружина померла. Пізніше Багіров одружився з єврейкою Євгенією Гельман, від шлюбу з якою у нього 1932 року народився син Джен.
Старший син Володимир закінчив Єйську воєнну авіаційну школу пілотів і Ташкентське піхотне училище. З перших днів Німецько-радянської війни він брав участь пілотом-винищувачем у повітряних боях під Москвою. 5 червня 1943 року в бою поблизу міста Обоянь, відбиваючи наліт на летовище, Володимир збив німецький бомбардувальник Ю-88, але витративши весь запас боєкомплекту, він у лобовій атаці таранив винищувач FW-190, в результаті чого обидва літаки вибухнули у повітрі. Молодший син Джен помер 1994 року, а його мати Євгенія Багірова 1997 року. Обидва поховані на Востряківському кладовищі у Москві.
Нагороди
- п'ять орденів Леніна (15.3.1935, 6.02.1942,.11.1943, 16.09.1946, 25.11.1946)
- два ордени Червоного Прапора (.02.1924,)
- два ордени Трудового Червоного Прапора (27.04.1940,)
- орден Вітчизняної війни І ст. (1945)
- орден Трудового Червоного Прапора Азербайджанської РСР (1922)
- медалі
Примітки
- М.О. Зенькович, «Самые закрытые люди: энциклопедия биографий», [1], , 9785948500355
- . Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991. Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 18 липня 2008.
- Historical Dictionary of Azerbaijan, Asian/Oceanian Historical Dictionaries; No. 31 by Swietochowski, Tadeusz Publication: Lanham, Md. Scarecrow Press, 1999
- . Архів оригіналу за 22 червня 2008. Процитовано 22 квітня 2011.
- Дегоєв В. В. Проблема Кавказской войны XIX века: Историографические итоги / Сборник русского исторического общества. — Т.2 (150): Россия и Северный Кавказ. — М., 2000. — С. 158—159.
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2011. Процитовано 22 квітня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - М. О. Зенькович, «Самые закрытые люди: энциклопедия биографий», [2] [ 4 січня 2014 у Wayback Machine.], , 9785948500355
- . Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 22 квітня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 10 квітня 2012. Процитовано 22 квітня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 26 вересня 2008. Процитовано 22 квітня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Багіров Мір Джафар Аббас-огли |
- Дещо про Мір Джафара Багірова [ 4 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Багіров на сайті «protivpytok.org» [ 30 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mir Dzhafar Abbas ogli Bagirov azerb Mircefer Abbas oglu Bagirov 5 veresnya 17 veresnya 1896 Kuba teper Azerbajdzhan 26 travnya 1956 Baku Azerbajdzhanska RSR radyanskij ta azerbajdzhanskij partijnij i derzhavnij diyach kerivnik organiv derzhbezpeki Azerbajdzhanu VNK DPU ODPU NKVS narodnij komisar vnutrishnih sprav Azerbajdzhanskoyi RSR 1921 1927 golova Radi narodnih komisariv Azerbajdzhanskoyi RSR 1932 1933 1 j sekretar CK KP Azerbajdzhanskoyi RSR 1933 1953 golova Radi ministriv Azerbajdzhanskoyi RSR 1953 Kandidat u chleni CK VKP b 1934 1937 Chlen CK VKP b 1937 1953 Kandidat u chleni Prezidiyi CK KPRS z 5 bereznya po 7 lipnya 1953 roku Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 3 go sklikan Mir Dzhafar Bagirov azerb Mircefer BagirovMir Dzhafar Bagirov i Beriya Narodnij komisar vnutrishnih sprav Azerbajdzhanskoyi RSR 5 zhovtnya 1921 22 travnya 1927 Poperednik Posadu zapochatkovano Nastupnik Golova Radi Narodnih Komisariv Azerbajdzhanskoyi RSR 23 zhovtnya 1932 12 grudnya 1933 Poperednik Dadash Buniatzade Nastupnik Usejn Rahmanov Pershij sekretar CK Kompartiyi Azerbajdzhanskoyi RSR 15 grudnya 1933 6 kvitnya 1953 Poperednik Ruben Rubenov Nastupnik Mir Yakubov Golova Radi Ministriv Azerbajdzhanskoyi RSR 6 kvitnya 1953 20 lipnya 1953 Poperednik Tejmur Kuliyev Nastupnik Tejmur Kuliyev Narodzhennya 17 veresnya 1895 1895 09 17 Kuba Bakinska guberniya Rosijska imperiyaSmert 26 travnya 1956 1956 05 26 60 rokiv Baku Azerbajdzhanska RSRPrichina smerti vognepalne poranennyaPohovannya dKrayina Rosijska imperiya Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika i SRSRPartiya KPRS 13 bereznya 1954 Diti sini ta Dzhen Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bagirov BiografiyaRanni roki Mir Dzhafar Bagirov narodivsya 5 veresnya 17 veresnya 1896 roku u misti Kuba Kubinskogo povitu v selyanskij rodini U 1913 roci zakinchiv miske uchilishe v misti Kuba v 1915 roci dvorichni pedagogichni kursi v Porti Petrovsku Z lyutogo 1915 po berezen 1917 roku pracyuvav uchitelem miskogo uchilisha v misti Kuba U berezni 1917 roci vstupiv do RSDRP b Z bereznya po serpen 1917 roku tovarish zastupnik golovi Kubinskoyi radi Z serpnya 1917 po lyutij 1918 roku pracyuvav u pidpilnomu bilshovickomu oseredku v misti Kuba Z lyutogo po lipen 1918 roku ocholyuvav partizanskij zagin Z lipnya po serpen 1918 roku boyec partizanskogo zagonu Petrova v Baku Z 1918 roku Bagirov brav uchast u komunistichnij diyalnosti v Zakavkazzi todi zh poznajomivsya iz Anastasom Mikoyanom ta zaviv druzhbu z Lavrentiyem Beriyeyu U serpni listopadi 1918 roku sekretar partijnogo kolektivu Zaliznogo polku RSChA U listopadi 1918 travni 1919 roku vijskovij komisar 1 go Astrahanskogo musulmanskogo polku RSChA 1919 roku pid kerivnictvom Kirova vin brav uchast u pridushenni Astrahanskogo povstannya U travni serpni 1919 roku vijskovij komisar 290 go strileckogo polku 33 yi strileckoyi diviziyi 8 yi armiyi RSChA u Voronezhi Z serpnya po gruden 1919 roku poruchenec pri Revolyucijnij vijskovij radi RVR 11 yi armiyi RSChA v Astrahani U grudni 1919 lyutomu 1920 roku vijskovij komisar zagonu osoblivogo priznachennya U lyutomu kvitni 1920 roku spivrobitnik Kavkazkogo byuro iz vidnovlennya radyanskoyi vladi na Kavkazi U kvitni travni 1920 roku upovnovazhenij Revolyucijnoyi vijskovoyi radi Kavkazkogo korpusu v astrahaani ta Baku Povernuvsya do Azerbajdzhanu pislya vstanovlennya tam radyanskoyi vladi U travni chervni 1920 roku zastupnik golovi revolyucijnogo komitetu Karabaskoyi oblasti v misti Shusha Z chervnya po veresen 1920 roku komandir i upovnovazhenij RVR iz formuvannya 2 yi strileckoyi brigadi RSChA v misti Agdami Azerbajdzhanskoyi RSR U veresni zhovtni 1920 roku pomichnik vijskovogo komisara Azerbajdzhanskoyi strileckoyi diviziyi v Baku U zhovtni listopadi 1920 roku golova Voyennogo tribunalu 1 yi strileckoyi diviziyi RSChA v Baku U listopadi 1920 lyutomu 1921 roku golova viyiznoyi sesiyi Voyennogo tribunalu 11 yi armiyi RSChA v Baku 10 lyutogo 1921 roku Mir Dzhafar Bagirov buv priznachenij golovoyu Nadzvichajnoyi komisiyi ChK Azerbajdzhanskoyi RSR a 7 veresnya 1926 roku golovoyu DPU Azerbajdzhanskoyi RSR perebuvayuchi na cij posadi do 22 travnya 1927 roku Odnochasno z travnya 1921 po 22 travnya 1927 roku narodnij komisar vnutrishnih sprav Azerbajdzhanskoyi RSR Do 22 travnya 1927 roku takozh zastupnik golovi Radi narodnih komisariv Azerbajdzhanskoyi RSR Z travnya 1927 po gruden 1928 roku nachalnik Zakavkazkogo upravlinnya vodnogo gospodarstva Z grudnya 1928 po veresen 1929 roku golova pravlinnya Zakavkazkoyi Spilki silskogospodarskoyi kooperaciyi U listi do Molotova vid 21 serpnya 1929 roku Stalin pisav Bagirova nezvazhayuchi na jogo grihi u minulomu dovedetsya zatverditi golovoyu NK Azerbajdzhanu nini vin yedina lyudina yaka zmozhe vporatis iz musavatistami ta ittihadistami sho pidnyali golovi v Azerbajdzhanskomu seli Sprava cya serjozna j tut zhartuvati nemozhna 7 veresnya 1929 roku Mir Dzhafar Bagirov buv priznachenij golovoyu DPU Azerbajdzhanskoyi RSR Pracyuvav na cij posadi do 6 serpnya 1930 roku Na zasidanni partkolegiyi CKK VKP b 24 veresnya sho rozglyadala pitannya pro kerivnih pracivnikiv Azerbajdzhanskoyi partijnoyi organizaciyi zaznacheno Vkazati tov Bagirovu sho vin ne vzhiv zahodiv proti nepripustimih mir rozpravi v organah DPU 1924 r poperedivshi jogo sho u razi povtorennya takih vipadkiv v aparati DPU vin bude nesti vsyu vidpovidalnist yak golova Azerbajdzhanskogo DPU U veresni 1930 lyutomu 1932 roku sluhach kursiv marksizmu pri CK VKP b u Moskvi U lyutomu zhovtni 1932 roku vidpovidalnij instruktor CK VKP b u Moskvi Z 20 zhovtnya 1932 po gruden 1933 roku Bagirov ocholyuvav Radu narodnih komisariv Azerbajdzhanskoyi RSR Pravitel Azerbajdzhanu 10 grudnya 1933 roku Bagirova obrali 1 m sekretarem CK KP Azerbajdzhanskoyi RSR ta 1 m sekretarem Bakinskogo miskogo komitetu KP b Azerbajdzhanu do 1950 roku Odnochasno z grudnya 1933 po 15 sichnya 1934 roku 3 j sekretar Zakavkazkogo krajovogo komitetu VKP b 10 lyutogo 1934 roku Bagirov obranij kandidatom u chleni CK VKP b a 12 zhovtnya 1937 roku postanovoyu plenumu CK VKP b buv perevedenij z kandidativ u chleni CK VKP b Na I sesiyi Verhovnoyi Radi SRSR u sichni 1938 roku pid chas formuvannya novogo uryadu SRSR na pidstavi konstituciyi 1936 roku Bagirov piddav rizkij kritici diyalnist todishnogo narkoma yusticiyi v rezultati chogo toj ne uvijshov do skladu novogo uryadu Do 1940 roku priblizno 70 tis azerbajdzhanciv zaginulo v rezultati chistok yaki zdijsnyuvav Bagirov Inteligenciya bula zlamana j likvidovana yak gromadska sila stara gvardiya komunistiv takozh bula znishena U 1941 1946 rokah koli radyanski vijska zajnyali Iranskij Azerbajdzhan j ustanovili tam pro radyanskij uryad nasadzhuvav tam vlasnij mini kult osobi yak ob yednuvacha Azerbajdzhanu Bagirov pomitno vplinuv na radyansku istoriografiyu Kavkazkoyi vijni XIX stolittya V odnij zi svoyih statej vin napisav sho vstup Kavkazu do skladu Rosiyi buv dobrovilnim i mav progresivne znachennya todi yak imam Shamil buv inozemnim shpigunom Nevdovzi cya dumka stala panivnoyu hocha do cogo perevazhala pryamo protilezhna Padinnya i smert 5 bereznya 1953 roku bulo ogolosheno pro smert J V Stalina Togo zh dnya postanovoyu Spilnogo zasidannya Plenumu CK KPRS RM SRSR Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Mir Dzhafar Bagirov stav kandidatom u chleni Prezidiyi CK KPRS Smert Stalina oznamenuvala soboyu kinec stalinskoyi epohi a slidom za neyu padinnya Bagirova ta Beriyi 18 kvitnya 1953 roku postanovoyu IV go plenumu CK KP Azerbajdzhanu Bagirov buv zvilnenij vid posadi 1 go sekretarya CK Kompartiyi Azerbajdzhanu Z 6 kvitnya po 13 lipnya 1953 roku pracyuvav golovoyu Radi ministriv Azerbajdzhanskoyi RSR 26 chervnya Beriyu zaprosili na zasidannya Prezidiyi KPRS i tam zaareshtuvali 2 7 lipnya vidbuvsya Plenum CK KPRS na yakomu obgovoryuvalos pitannya Pro zlochinni antipartijni ta antiderzhavni diyi Beriyi Na plenumi Bagirov vistupiv z kritikoyu na adresu Beriyi zayavivshi Beriya ce hameleon zlisnij vorog nashoyi partiyi nashogo narodu Odnak ce ne vryatuvalo jogo 7 lipnya postanovoyu plenumu CK KPRS Bagirova bulo vivedeno zi skladu CK KPRS j togo zh dnya opituvannyam vivedeno z kandidativ u chleni Prezidiyi CK KPRS U zhovtni 1953 roku Bagirova priznachili zastupnikom nachalnika ob yednannya Kujbishevnafta Ministerstva naftovoyi promislovosti SRSR 13 bereznya 1954 roku rishennyam KPK pri CK KPRS Mir Dzhafar Bagirov buv viklyuchenij z partiyi ta zaareshtovanij 7 travnya 1956 roku Voyenna kolegiya Verhovnogo Sudu SRSR zasudila jogo do strati za porushennya socialistichnoyi zakonnosti yak spilnika L P Beriyi Vin podav prohannya pro pomiluvannya ale 12 travnya Prezidiya Verhovnoyi Radi SRSR vidhilila jogo klopotannya 26 travnya Mir Dzhafar Bagirov buv rozstrilyanij u Baku Rodina1918 roku Mir Dzhafar Bagirov odruzhivsya z rosijskoyu medsestroyu Mariyeyu Sergeyevoyu a 1919 roku u nih narodivsya sin Volodimir Dzhahangir Nezabarom druzhina pomerla Piznishe Bagirov odruzhivsya z yevrejkoyu Yevgeniyeyu Gelman vid shlyubu z yakoyu u nogo 1932 roku narodivsya sin Dzhen Starshij sin Volodimir zakinchiv Yejsku voyennu aviacijnu shkolu pilotiv i Tashkentske pihotne uchilishe Z pershih dniv Nimecko radyanskoyi vijni vin brav uchast pilotom vinishuvachem u povitryanih boyah pid Moskvoyu 5 chervnya 1943 roku v boyu poblizu mista Oboyan vidbivayuchi nalit na letovishe Volodimir zbiv nimeckij bombarduvalnik Yu 88 ale vitrativshi ves zapas boyekomplektu vin u lobovij ataci taraniv vinishuvach FW 190 v rezultati chogo obidva litaki vibuhnuli u povitri Molodshij sin Dzhen pomer 1994 roku a jogo mati Yevgeniya Bagirova 1997 roku Obidva pohovani na Vostryakivskomu kladovishi u Moskvi Nagorodip yat ordeniv Lenina 15 3 1935 6 02 1942 11 1943 16 09 1946 25 11 1946 dva ordeni Chervonogo Prapora 02 1924 dva ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 27 04 1940 orden Vitchiznyanoyi vijni I st 1945 orden Trudovogo Chervonogo Prapora Azerbajdzhanskoyi RSR 1922 medaliPrimitkiM O Zenkovich Samye zakrytye lyudi enciklopediya biografij 1 ISBN 5948500357 9785948500355 Spravochnik po istorii Kommunisticheskoj partii i Sovetskogo Soyuza 1898 1991 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2012 Procitovano 18 lipnya 2008 Historical Dictionary of Azerbaijan Asian Oceanian Historical Dictionaries No 31 by Swietochowski Tadeusz Publication Lanham Md Scarecrow Press 1999 Arhiv originalu za 22 chervnya 2008 Procitovano 22 kvitnya 2011 Degoyev V V Problema Kavkazskoj vojny XIX veka Istoriograficheskie itogi Sbornik russkogo istoricheskogo obshestva T 2 150 Rossiya i Severnyj Kavkaz M 2000 S 158 159 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2011 Procitovano 22 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya M O Zenkovich Samye zakrytye lyudi enciklopediya biografij 2 4 sichnya 2014 u Wayback Machine ISBN 5948500357 9785948500355 Arhiv originalu za 16 sichnya 2014 Procitovano 22 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 10 kvitnya 2012 Procitovano 22 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 26 veresnya 2008 Procitovano 22 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bagirov Mir Dzhafar Abbas ogli Desho pro Mir Dzhafara Bagirova 4 chervnya 2010 u Wayback Machine Bagirov na sajti protivpytok org 30 travnya 2015 u Wayback Machine ros Poperednik 4 j Golova NK Azerbajdzhanskoyi RSR z 1923 DPU Azerbajdzhanskoyi RSR 10 lyutogo 1921 7 veresnya 1926 Nastupnik Posadu skasovano Poperednik Posadu zapochatkovano 1 j Golova ODPU Azerbajdzhanskoyi RSR 7 veresnya 1926 22 travnya 1927 Nastupnik Poperednik Posadu zapochatkovano 1 j Narodnij komisar vnutrishnih sprav Azerbajdzhanskoyi RSR 5 zhovtnya 1921 22 travnya 1927 Nastupnik Poperednik 3 j Golova ODPU Azerbajdzhanskoyi RSR 7 veresnya 1929 6 serpnya 1930 Nastupnik Poperednik Dadash Buniatzade 4 j Golova Radi Narodnih Komisariv Azerbajdzhanskoyi RSR 23 zhovtnya 1932 12 grudnya 1933 Nastupnik Usejn Rahmanov Poperednik Ruben Rubenov 9 j Pershij sekretar CK Kompartiyi Azerbajdzhanskoyi RSR 15 grudnya 1933 6 kvitnya 1953 Nastupnik Mir Yakubov Poperednik Tejmur Kuliyev 2 j Golova Radi Ministriv Azerbajdzhanskoyi RSR 6 kvitnya 1953 20 lipnya 1953 Nastupnik Tejmur Kuliyev