У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бузіні Антоніо Бузіні італ Antonio Busini нар 5 липня 1904 Падуя пом 2

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бузіні.

Антоніо Бузіні (італ. Antonio Busini, нар. 5 липня 1904, Падуя — пом. 20 серпня 1975, Риччоне) — італійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Антоніо Бузіні

Особисті дані

Народження

5 липня 1904

Падуя, Італія

Смерть

20 серпня 1975 (71 рік)

Риччоне

Зріст

169 см

Вага

69 кг

Громадянство

Італія

Королівство Італія

Позиція

нападник

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
1920–1927	«Падова»	115	(48)
1927–1931	«Болонья»	106	(45)
1931–1933	«Фіорентина»	58	(5)
1933–1934	«Падова»	30	(6)
1934–1937	«Самп'єрдаренезе»	63	(8)
1937–1938		?	(?)

Національна збірна

Роки	Збірна	І (г)
1929–1931	Італія (B)	2	(0)
1929	Італія	1	(0)

Тренерська діяльність**

Роки	Команда	Посада
1940–1941	«Мілано»	(техн.дир.)
1945–1953	«Мілан»	(техн.дир.)
1951	Італія	(тренерська рада)
1957–1958	«Рома»	(помічник)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Антоніо Бузіні у Вікісховищі

Виступав, зокрема, за «Падову» і «Болонью», провів одну гру за національну збірну Італії.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1920 року виступами за команду клубу «Падова», в якій провів сім сезонів, взявши участь у 115 матчах чемпіонату. У складі «Падови» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,42 голу за гру першості. Також у команді грав його старший брат Федеріко Бузіні, з яким вони разом перейшли в 1927 році до «Болоньї».

Грав у складі «Болоньї» з 1927 по 1931 рік. Став чемпіоном Італії сезону 1928–29.

Далі грав у клубах «Фіорентіна», «Падова» та «Самп'єрдаренезе».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі , за команду якого виступав протягом 1937—1938 років.

Виступи за збірні

З 1929 по 1931 рік захищав кольори другої збірної Італії. У складі цієї команди провів 2 матчі.

28 квітня 1929 року відіграв один матч у складі національної збірної Італії — товариську гру проти збірної Німеччини

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1940 року, склавши з Гвідо Арою тренерський тандем, який очолював команду клубу «Мілано». Згодом на декілька років зосередився на адміністративній роботі в структурі міланського клубу, доки 1945 знову не увійшов до тренерського тандему «Мілана», цього разу разом з Адольфо Балонч'єрі. До 1953 року був технічним директором «россонері», що на той час відповідало тренерській позиції. За цей час встиг попрацювати з цілою низкою спеціалістів, які у парі очільників тренерського штабу керували безпосередньо тренувальним процесом. Найдовшою та нейрезультативнішою була співпраця Бузіні з угорським тренером Лайошом Цейзлером, разом з яким йому вдалося привести «Мілан» до перемоги в чемпіонаті сезону 1950–51.

Також 1951 року Бузіні входив до тренерської ради національної збірної Італії.

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Рома», в якому Антоніо Бузіні був помічником головного тренера англійця Алека Стока протягом 1957–1958 років.

Помер 20 серпня 1975 року на 72-му році життя у місті Риччоне.