Терера бліда Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини

Терера бліда

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Жайворонкові (Alaudidae)
Рід:	Терера (Spizocorys)
Вид:	Терера бліда

Біноміальна назва

Spizocorys starki
(Shelley, 1902)

Ареал виду

Синоніми

Calandrella starki
Eremalauda starki

Посилання

Вікісховище:	Spizocorys starki
Віківиди:	Spizocorys starki
ITIS:	916563
МСОП:	22717372
NCBI:	215319

Тере́ра бліда (Spizocorys starki) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає в Південній Африці. Вид названий на честь англійського натураліста ^[en].

Опис

Довжина птаха становить 14 см, з яких від 4,3 до 4,8 см припадає на хвіст, вага 15,5-22,5 г. Довжина дзьоба становить 1,32-1,45 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина голови і верхня частина тіла рудувато-коричневі, поцятковані темними смужками. На голові невеликий чуб, який може ставати дибки. Верхні покривні пера хвоста рудувато-коричневі з рожевуватим відтінком. Шия рудувато-коричнева. Навколо очей білі кільця, над очима білі "брови". Підборіддя і горло білуваті, груди коричнюваті, поцятковані темно-коричневими смужками, нижня частина грудей білувата. Живіт і нижні покривні пера хвоста білуваті. Махові пера коричневі з охристими смужками, стернові пера коричневі, крайні стернові пера мають білі края, центральні стернові пера світло-коричневі з рудувато-коричневими краями. Очі карі. Дзьоб білуватий або роговий, на кінці темний.

Поширення і екологія

Бліді терери мешкають на південному заході Анголи, в Намібії, на південному заході Ботсвани та на північному заході Південно-Африканської Республіки. Вони живуть в кам'янистих напівпустелях і пустелях, подекуди порослих трвою і чагарниками. Живляться насінням і комахами. Сезон розмноження триває х березня по травень. Бліді терери, як і більшість жайворонків, розміщують гніздо на землі. В кладці 2-3 яйця. Інкубаційний період триває 11 днів, кладку насиджують і самиці, і самці.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 5 березня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 05 березня 2022.
Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 364. ISBN .

Джерела

Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, .
Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, .

Посилання

Stark's lark - Species text in The Atlas of Southern African Birds.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 5 березня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 05 березня 2022.

[4] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 364. ISBN .