Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (Серпень 2022) |
Ку́дринці — село в Україні, у Розсошанській сільській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 280 осіб. Орган місцевого самоврядування — Розсошанська сільська рада.
| село Кудринці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Хмельницький |
| Громада | Розсошанська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA68040330110038192 |
| Основні дані | |
| Населення | 280 |
| Площа | 5,42 км² |
| Густота населення | 51,66 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31361 |
| Телефонний код | +380 382 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°22′27″ пн. ш. 26°46′43″ сх. д. / 49.37417° пн. ш. 26.77861° сх. д.Координати: 49°22′27″ пн. ш. 26°46′43″ сх. д. / 49.37417° пн. ш. 26.77861° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 311 м |
| Водойми | Кудрянка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31335, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Розсоша, вул. Центральна, 4 |
| Карта | |
  Кудринці | |
 Кудринці | |
| Мапа | |
Географія
На захід від села має свій витік річка Кудрянка, права притока Південного Бугу.
Історія
Назва села Кудринці походить від назви річки Кудрянка (інша назва — Золотуха), по берегах якої розселились перші жителі з часів Хмельниччини.
Поселення було невелике (дванадцять хат), які розташовувалися трикутником, на західній стороні якого було споруджено греблю та запруджено ставок. На греблі побудували водяний млин, поруч з ним, з часом, на болоті побудували кузню і хату, у якій жили ковалі. Поселенці мали зв'язки з Пилявою.
Населення складалося з нащадків козаків, пізніше з кріпаків і наймитів поміщика Адамовича, який був далеким родичем поміщиків Скібінецьких. Селяни працювали на панщині 4—5 днів, платили подушне, здавали оброк.
У 1897 році в селі було відкрито хатину грамоти, у 1907 р. — парафіяльну 3-х класну школу.
XX століття
Після того, як у Петрограді було скинуто Тимчасовий уряд, життя в селі почало змінюватися. Було створено комітет незалежних селян. Почав діяти сільський виконавчий комітет.
27 липня 1919 року Кудринці після бою з російськими окупаційними військами здобув Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР. Було захоплено чотири важкі скоростріли, багато набоїв і табір з награбованим майном.
У 1921 році було відкрито трудову школу, у якій навчалося 54 учні. Працювало два вчителі — Онуфрій Навроцький та Юхим Дудар.
У 1929 році під час примусової колективізації в селі створено товариство спільного обробітку землі. До нього увійшли 22 сім'ї. Землю обробляли вручну та кіньми. У цьому ж році селяни вирішили об'єднатися в артіль. В Кудринцях було створено колгосп «Червоне козацтво». Несподівано над селом нависла чорна хмара голоду. Голод спонукав кого до жебрацтва, кого до крадіжок.
У 1932—1933 році село постраждало від Голодомору.
Як тільки розтанув сніг, люди кинулися на поля, де минулого року росла картопля, вигрібали мерзлі і напівзогнилі бульби та були раді цьому, їли лободу. Голод став нестерпним, люди почали пухнути й помирати. У більшості помирали чоловіки і діти.
Після голоду 1932—1933 років села почали ставати на ноги. У передвоєнні роки в колгоспі значно зросла врожайність більшості сільськогосподарських культур, добре розвивалося тваринництво.
На початку 1940 років у селі Кудринці було відкрито семирічну школу. Працював клуб, де проводила своє дозвілля молодь села.
Село у часи Другої світової війни
Села Кудринці нацисти окупували 8 серпня 1941 року.
49 мешканців села були призвані до лав Червоної Армії. Одні вели боротьбу на фронтах Німецько-радянської війни, інші в тилу ворога. Під час окупації в селі було спалено 28 хат і допоміжних будівель, село було пограбоване.
Сотні односельців, молодих хлопців і дівчат, були примусово вивезені до Німеччини. Багато з них не повернулися з неволі, а ті, що повертались, були хворі. Захищаючи рідну землю, у село не повернулось 80 земляків.
Весною 13 березня 1944 року село було звільнене. При визволенні загинуло 12 червоноармійців, вони були поховані на полях, а пізніше перезахоронені у братську могилу села Немиченці Хмельницького району.
1950—1980-ті роки
Після звільнення села Червоною Армією люди робили все, щоб прискорити перемогу. Так, було проведено збір коштів на літаки і танки. 147 учасників німецько-радянської війни, жителі сіл Кудринці і Рижулинці, були нагороджені за бойові подвиги.
Відбудова села проходила досить повільно. Голод 1947 року не був дуже відчутний для жителів сіл. Після укрупнення колгоспів жителі сіл Кудринці та Рижулинці стали членами єдиного колгоспу імені Малинкова.
У 1950 році село набуває широкого розквіту. На місці старих, відбудованих у післявоєнний час закладів охорони здоров'я, освіти і культури будуються нові. В селах заговорило радіо. В Кудринцях відкрито семирічну школу у 1952 році, посаджено колгоспний сад.
1955 році відбулося об'єднання Кудринецької і Рижулинецької сільських рад.
У 1959 році в селі побудували новий клуб на 350 місць. В цьому ж будинку була виділена кімната для бібліотеки, завідувачкою бібліотеки стала працювати Собко Марія. У 1961 році село електрифікували.
У 1962 році побудували новий фельдшерсько-акушерський пункт.
У 1966 році почали будувати нову восьмирічну школу, яку відкрили у 1967 році. Директором школи працювала Найдіс Надія Львівна, піонервожатою — Римар Марія Михайлівна, вчителі: Глуха Ганна Олексіївна, Шевчук Михайло Павлович, Налепа Людмила Іллівна, Гринюк Віра Григорівна, Везденецька Ніна Олександрівна.
У травні 1976 року в зв'язку з тим, що проводилося укрупнення сільських рад, відповідно до рішення Хмельницького облвиконкому від 12 січня 1976 року ліквідовано Рижулинецьку сільську Раду депутатів трудящих, села Рижулинці та Кудринці увійшли до складу Малиницької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.
У 1960—1980 роках значного піднесення набуває сільське господарство. Високих темпів набуває будівництво на селі. Будується багато сільськогосподарських приміщень, серед яких п'ять приміщень для великої рогатої худоби, конюшня, свиноферма, кормоцех, зерновий тік, тракторний парк, вагова, у колгоспі була одна з найкращих в області конеферма. Побудовано приміщення під магазин споживчої кооперації, дитячий садочок «Колосок».
У 1960—1980 роках в селі будується багато нових будинків, шосейну дорогу до села було прокладено у 1967 році, у 1982 році дорогу реконструйовано в асфальтну. У 1994 році село газифіковано.
Роки незалежності
У роки незалежності розвиток села заморожено. У 1997 році пройшло розпаювання земель. Пай дали тим жителям села, які працювали біля землі. Велике господарство, яке на той час об'єднувало сім сіл, розпалося. У 1998 році кооператив «Урожай» було реорганізовано у СТОВ «Лан». За цей час було надано допомогу у ремонті школи, а клуб, який давно потребує ремонту, до цього часу не відремонтований.
У сільськогосподарському підприємстві немає обігових коштів, серед населення — безробіття. Почали шукати шляхи виходу. У 2000 році господарство приєдналося до Хмельницького цукрового заводу. У 2005 році — приєднання пайовиків до крупзаводу. У березні 2006 року пайовики СТОВ «Лан» віддають свої паї підприємству «Хорост-Поділля».
В околицях сіл багато запасів глини, торфу, піску, які можна використовувати у будівництв. Всі ці корисні копалини використовують переважно для місцевого будівництва.
Серед культових споруд вагоме місце в життя переважно жителів Рижулинців займає церква, яка була реконструйована з дитячого садка у 1993 році. Переважна більшість жителів Кудринців сповідують римо-католицьку віру.
Зараз у селі продовжує працювати загальноосвітня школа, учнів у ній небагато, всього 25 хлопчиків і дівчаток. У школі працює 7 вчителів, з них всі з вищою освітою. Директором школи з 1988 року працює Гула Тетяна Петрівна. Школа малокомплектна, проте рівень народжуваності зростаючий. В садочку знаходиться 20 вихованців, серед яких через рік 10 діток підуть до першого класу.
Не лишились осторонь жителі села і подій, які спіткали Україну в 2014 році. Добровольцями військових формувань для участі в Антитерористичній операції стали: Петрасюк Андрій Ігорович, Бас Юрій Вікторович, Жуковський Василь Миколайович. Жителі села постійно беруть участь у зборі гуманітарної допомоги українським військовим.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,43% |
| російська | 3,21% |
Примітки
- Говорун В.Д., Тимощук О.О.: Річки Хмельниччини. Навчальний посібник. Хмельницький: Поліграфіст, 2010, ss. 126-127. .
- Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012
Посилання
- Погода в селі Кудринці [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Serpen 2022 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kudrinci Ku drinci selo v Ukrayini u Rozsoshanskij silskij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 280 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Rozsoshanska silska rada selo Kudrinci Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Hmelnickij Gromada Rozsoshanska silska gromada Kod KATOTTG UA68040330110038192 Osnovni dani Naselennya 280 Plosha 5 42 km Gustota naselennya 51 66 osib km Poshtovij indeks 31361 Telefonnij kod 380 382 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 22 27 pn sh 26 46 43 sh d 49 37417 pn sh 26 77861 sh d 49 37417 26 77861 Koordinati 49 22 27 pn sh 26 46 43 sh d 49 37417 pn sh 26 77861 sh d 49 37417 26 77861 Serednya visota nad rivnem morya 311 m Vodojmi Kudryanka Misceva vlada Adresa radi 31335 Hmelnicka obl Hmelnickij r n s Rozsosha vul Centralna 4 Karta Kudrinci Kudrinci MapaGeografiyaNa zahid vid sela maye svij vitik richka Kudryanka prava pritoka Pivdennogo Bugu IstoriyaNazva sela Kudrinci pohodit vid nazvi richki Kudryanka insha nazva Zolotuha po beregah yakoyi rozselilis pershi zhiteli z chasiv Hmelnichchini Poselennya bulo nevelike dvanadcyat hat yaki roztashovuvalisya trikutnikom na zahidnij storoni yakogo bulo sporudzheno greblyu ta zaprudzheno stavok Na grebli pobuduvali vodyanij mlin poruch z nim z chasom na boloti pobuduvali kuznyu i hatu u yakij zhili kovali Poselenci mali zv yazki z Pilyavoyu Naselennya skladalosya z nashadkiv kozakiv piznishe z kripakiv i najmitiv pomishika Adamovicha yakij buv dalekim rodichem pomishikiv Skibineckih Selyani pracyuvali na panshini 4 5 dniv platili podushne zdavali obrok U 1897 roci v seli bulo vidkrito hatinu gramoti u 1907 r parafiyalnu 3 h klasnu shkolu XX stolittya Pislya togo yak u Petrogradi bulo skinuto Timchasovij uryad zhittya v seli pochalo zminyuvatisya Bulo stvoreno komitet nezalezhnih selyan Pochav diyati silskij vikonavchij komitet 27 lipnya 1919 roku Kudrinci pislya boyu z rosijskimi okupacijnimi vijskami zdobuv Kinnij polk Chornih Zaporozhciv Armiyi UNR Bulo zahopleno chotiri vazhki skorostrili bagato naboyiv i tabir z nagrabovanim majnom U 1921 roci bulo vidkrito trudovu shkolu u yakij navchalosya 54 uchni Pracyuvalo dva vchiteli Onufrij Navrockij ta Yuhim Dudar U 1929 roci pid chas primusovoyi kolektivizaciyi v seli stvoreno tovaristvo spilnogo obrobitku zemli Do nogo uvijshli 22 sim yi Zemlyu obroblyali vruchnu ta kinmi U comu zh roci selyani virishili ob yednatisya v artil V Kudrincyah bulo stvoreno kolgosp Chervone kozactvo Nespodivano nad selom navisla chorna hmara golodu Golod sponukav kogo do zhebractva kogo do kradizhok U 1932 1933 roci selo postrazhdalo vid Golodomoru Yak tilki roztanuv snig lyudi kinulisya na polya de minulogo roku rosla kartoplya vigribali merzli i napivzognili bulbi ta buli radi comu yili lobodu Golod stav nesterpnim lyudi pochali puhnuti j pomirati U bilshosti pomirali choloviki i diti Pislya golodu 1932 1933 rokiv sela pochali stavati na nogi U peredvoyenni roki v kolgospi znachno zrosla vrozhajnist bilshosti silskogospodarskih kultur dobre rozvivalosya tvarinnictvo Na pochatku 1940 rokiv u seli Kudrinci bulo vidkrito semirichnu shkolu Pracyuvav klub de provodila svoye dozvillya molod sela Selo u chasi Drugoyi svitovoyi vijni Sela Kudrinci nacisti okupuvali 8 serpnya 1941 roku 49 meshkanciv sela buli prizvani do lav Chervonoyi Armiyi Odni veli borotbu na frontah Nimecko radyanskoyi vijni inshi v tilu voroga Pid chas okupaciyi v seli bulo spaleno 28 hat i dopomizhnih budivel selo bulo pograbovane Sotni odnoselciv molodih hlopciv i divchat buli primusovo vivezeni do Nimechchini Bagato z nih ne povernulisya z nevoli a ti sho povertalis buli hvori Zahishayuchi ridnu zemlyu u selo ne povernulos 80 zemlyakiv Vesnoyu 13 bereznya 1944 roku selo bulo zvilnene Pri vizvolenni zaginulo 12 chervonoarmijciv voni buli pohovani na polyah a piznishe perezahoroneni u bratsku mogilu sela Nemichenci Hmelnickogo rajonu 1950 1980 ti roki Pislya zvilnennya sela Chervonoyu Armiyeyu lyudi robili vse shob priskoriti peremogu Tak bulo provedeno zbir koshtiv na litaki i tanki 147 uchasnikiv nimecko radyanskoyi vijni zhiteli sil Kudrinci i Rizhulinci buli nagorodzheni za bojovi podvigi Vidbudova sela prohodila dosit povilno Golod 1947 roku ne buv duzhe vidchutnij dlya zhiteliv sil Pislya ukrupnennya kolgospiv zhiteli sil Kudrinci ta Rizhulinci stali chlenami yedinogo kolgospu imeni Malinkova U 1950 roci selo nabuvaye shirokogo rozkvitu Na misci starih vidbudovanih u pislyavoyennij chas zakladiv ohoroni zdorov ya osviti i kulturi buduyutsya novi V selah zagovorilo radio V Kudrincyah vidkrito semirichnu shkolu u 1952 roci posadzheno kolgospnij sad 1955 roci vidbulosya ob yednannya Kudrineckoyi i Rizhulineckoyi silskih rad U 1959 roci v seli pobuduvali novij klub na 350 misc V comu zh budinku bula vidilena kimnata dlya biblioteki zaviduvachkoyu biblioteki stala pracyuvati Sobko Mariya U 1961 roci selo elektrifikuvali U 1962 roci pobuduvali novij feldshersko akusherskij punkt U 1966 roci pochali buduvati novu vosmirichnu shkolu yaku vidkrili u 1967 roci Direktorom shkoli pracyuvala Najdis Nadiya Lvivna pionervozhatoyu Rimar Mariya Mihajlivna vchiteli Gluha Ganna Oleksiyivna Shevchuk Mihajlo Pavlovich Nalepa Lyudmila Illivna Grinyuk Vira Grigorivna Vezdenecka Nina Oleksandrivna U travni 1976 roku v zv yazku z tim sho provodilosya ukrupnennya silskih rad vidpovidno do rishennya Hmelnickogo oblvikonkomu vid 12 sichnya 1976 roku likvidovano Rizhulinecku silsku Radu deputativ trudyashih sela Rizhulinci ta Kudrinci uvijshli do skladu Malinickoyi silskoyi radi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti U 1960 1980 rokah znachnogo pidnesennya nabuvaye silske gospodarstvo Visokih tempiv nabuvaye budivnictvo na seli Buduyetsya bagato silskogospodarskih primishen sered yakih p yat primishen dlya velikoyi rogatoyi hudobi konyushnya svinoferma kormoceh zernovij tik traktornij park vagova u kolgospi bula odna z najkrashih v oblasti koneferma Pobudovano primishennya pid magazin spozhivchoyi kooperaciyi dityachij sadochok Kolosok U 1960 1980 rokah v seli buduyetsya bagato novih budinkiv shosejnu dorogu do sela bulo prokladeno u 1967 roci u 1982 roci dorogu rekonstrujovano v asfaltnu U 1994 roci selo gazifikovano Roki nezalezhnosti U roki nezalezhnosti rozvitok sela zamorozheno U 1997 roci projshlo rozpayuvannya zemel Paj dali tim zhitelyam sela yaki pracyuvali bilya zemli Velike gospodarstvo yake na toj chas ob yednuvalo sim sil rozpalosya U 1998 roci kooperativ Urozhaj bulo reorganizovano u STOV Lan Za cej chas bulo nadano dopomogu u remonti shkoli a klub yakij davno potrebuye remontu do cogo chasu ne vidremontovanij U silskogospodarskomu pidpriyemstvi nemaye obigovih koshtiv sered naselennya bezrobittya Pochali shukati shlyahi vihodu U 2000 roci gospodarstvo priyednalosya do Hmelnickogo cukrovogo zavodu U 2005 roci priyednannya pajovikiv do krupzavodu U berezni 2006 roku pajoviki STOV Lan viddayut svoyi payi pidpriyemstvu Horost Podillya V okolicyah sil bagato zapasiv glini torfu pisku yaki mozhna vikoristovuvati u budivnictv Vsi ci korisni kopalini vikoristovuyut perevazhno dlya miscevogo budivnictva Sered kultovih sporud vagome misce v zhittya perevazhno zhiteliv Rizhulinciv zajmaye cerkva yaka bula rekonstrujovana z dityachogo sadka u 1993 roci Perevazhna bilshist zhiteliv Kudrinciv spoviduyut rimo katolicku viru Zaraz u seli prodovzhuye pracyuvati zagalnoosvitnya shkola uchniv u nij nebagato vsogo 25 hlopchikiv i divchatok U shkoli pracyuye 7 vchiteliv z nih vsi z vishoyu osvitoyu Direktorom shkoli z 1988 roku pracyuye Gula Tetyana Petrivna Shkola malokomplektna prote riven narodzhuvanosti zrostayuchij V sadochku znahoditsya 20 vihovanciv sered yakih cherez rik 10 ditok pidut do pershogo klasu Ne lishilis ostoron zhiteli sela i podij yaki spitkali Ukrayinu v 2014 roci Dobrovolcyami vijskovih formuvan dlya uchasti v Antiteroristichnij operaciyi stali Petrasyuk Andrij Igorovich Bas Yurij Viktorovich Zhukovskij Vasil Mikolajovich Zhiteli sela postijno berut uchast u zbori gumanitarnoyi dopomogi ukrayinskim vijskovim NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 96 43 rosijska 3 21 PrimitkiGovorun V D Timoshuk O O Richki Hmelnichchini Navchalnij posibnik Hmelnickij Poligrafist 2010 ss 126 127 ISBN 978 966 1502 18 4 Kovalenko Sergij Chorni Zaporozhci istoriya polku K Vidavnictvo Stiks 2012 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaPogoda v seli Kudrinci 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi