Микола Тимофійович Антошкін (19 грудня 1942, с. Кузьминовка, Башкирська АРСР — 17 січня 2021) — радянський і російський військовий діяч, військовий льотчик 1-го класу, генерал-полковник, Герой Радянського Союзу. Заслужений військовий льотчик Російської Федерації (1993). Депутат Державної думи.
Антошкін Микола Тимофійович | |
---|---|
Народився | 19 грудня 1942 Кузьміновка, Федоровська сільська рада, Федоровський район (Башкирія), Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР |
Помер | 17 січня 2021 (78 років) Москва, Росія ·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) |
Поховання | d |
Країна | Росія |
Діяльність | політик, Ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, депутат Державної Думи РФ |
Alma mater | Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна і d |
Науковий ступінь | доктор військових наук |
Знання мов | російська |
Членство | Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації VII скликання і d |
Посада | депутат Державної Думи РФ[d] |
Військове звання | генерал-полковник авіації[d] |
Партія | Єдина Росія |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився 19 грудня 1942 року в мокшанському селі Кузьминовка Федоровського району Башкирської АРСР в селянській родині. Мокшанин.
Закінчив середню школу № 4 м. Кумертау в 1960 році. Працював на ТЕЦ в місті Кумертау різноробочим та інструктором фізкультури і спорту.
У 1961 році вступив в Оренбурзьке вище військове авіаційне Червонопрапорне училище льотчиків, яке закінчив у 1965 році. Проходив службу в Білоруському військовому окрузі на посадах льотчика, старшого льотчика, командира ланки. Служив у розвідувальному полку.
Брав участь в авіаційному забезпеченні військ, задіяних в подіях 1968 року в Чехословаччині. В 1969 році брав участь у конфлікті на радянсько-китайському кордоні.
У 1970 році направлений у Військово-повітряну академію імені Ю. О. Гагаріна, яку закінчив з відзнакою в 1973 році. В званні майора призначений командиром ескадрильї в Одеському військовому окрузі. Після закінчення восьмимісячних Центральних офіцерських курсів за спеціальністю «командир полку», призначений заступником командира полку з льотної підготовки.
У 1975 році отримав дострокове звання підполковника і призначений командиром новозформованого авіаційного полку в Кашкадар'їнській області Узбецької РСР. У 1976 році вперше у світі провів синхронну з космічним кораблем («Союз-21», космонавти Б. В. Волинов і В. М. Жолобов) зйомку земної поверхні в районі космодрому Байконур.
У липні 1979 року переведений на посаду командира полку в Групі радянських військ у Німеччині. Закінчив двомісячні Академічні курси при Військово-повітряній академії імені Ю. О. Гагаріна за спеціальністю «начальник штабу авіаційного сполучення», отримав звання полковника. З травня 1980 року по серпень 1981 року на посаді командувача авіацією — заступника командувача 20-ї гвардійської армії.
В 1981 році вступив у Військову академію Генерального штабу ЗС СРСР, яку закінчив у 1983 році.
У 1983 році призначений на посаду командувача авіацією — заступника командувача Центральною групою військ (ЧССР). З 1985 року — начальник штабу ВПС Київського військового округу.
29 квітня 1985 року отримав звання генерал-майора авіації.
Брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1986), в перші десять діб безпосередньо керував діями особового складу щодо закриття реактора. Особисто здійснював обльоти реактора, отримавши при цьому велику дозу опромінення.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 грудня 1986 року «за особистий внесок в успішне проведення робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції, усунення її наслідків і проявлені при цьому мужність і героїзм», генерал-майору авіації Антошкіну Миколі Тимофійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 11552).
У серпні 1988 року призначений на посаду командувача ВПС Середньоазіатського військового округу. Забезпечував запуски-посадки пілотованих космічних кораблів, а також космічного корабля багаторазового використання «Буран» та евакуацію космонавтів з районів приземлення.
З листопада 1989 року по листопад 1993 року — командувач ВПС Московського військового округу. У грудні 1993 — березні 1997 — командувач фронтовою авіацією ВПС Росії.
10 червня 1994 року присвоєно військове звання генерал-полковника. У листопаді 1997 року призначений на посаду заступника головнокомандувача ВПС з бойової підготовки — начальника Управління бойової підготовки ВПС. У листопаді 1998 року достроково звільнився в запас.
Займався вивченням феномена НЛО.
У грудні 1999 року балотувався в депутати Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації від Партії миру і єдності.
Член Центральної координаційної ради прихильників партії «Єдина Росія». 4 грудня 2011 року був двадцять п'ятим у виборчому списку кандидатів в депутати Держдуми РФ VI скликання по Московській регіональній групі. 26 листопада 2014 року після схвалення на Генраді партії Єдина Росія ЦВК РФ передала вакантний мандат депутата Миколі Антошкіну.
18 вересня 2016 року обраний депутатом Державної думи Російської Федерації VII скликання за федеральним списком від партії «Єдина Росія» (№ 8 у регіональній групі № 35, місто Москва).
Очолює Клуб Героїв Радянського Союзу, Героїв Російської Федерації і повних кавалерів ордена Слави міста Москви і Московської області.
Доктор військових наук Міжнародної академії наук (1996), асоційований професор Міжнародної академії наук (1996). За період проходження військової служби літав більш ніж на 40 типах літальних апаратів (літаків, вертольотів).
Був одружений, мав двох дітей.
Ім'ям Героя названі школа в селі Кузьминовка, школа і вулиця в місті Кумертау.
Нагороди та звання
- Герой Радянського Союзу (24.12.1986)
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (19.10.2013)
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня з мечами (28.08.1995)
- Орден Леніна (24.12.1986)
- Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» II ступеня (28.11.1991)
- Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ступеня (22.02.1977)
- Медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР»
- Медаль «20 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні» (1965)
- Медаль «Ветеран Збройних Сил СРСР» (1987)
- Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» (1968)
- Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» (1978)
- Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» (1988)
- Медаль «За бездоганну службу» I ступеня (1982)
- Медаль «За бездоганну службу» II ступеня (1977)
- Медаль «За бездоганну службу» III ступеня (1971)
- Медаль «За зміцнення бойової співдружності» (1988)
- Медаль «За зміцнення бойової співдружності»
- Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
- Медаль Жукова
- Медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні» (1995)
- Медаль «300 років Російському флоту» (1996)
- Медаль «В пам'ять 850-річчя Москви» (1997)
- Медаль «200 років Міністерству оборони»
- Медаль «Захиснику вільної Росії»
- Медаль «За службу у Військово-повітряних силах»
- (Абхазія)
- Медаль «За зміцнення братства по зброї» 2-й ступеня (ЧССР, 1984)
- Медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного Афганського народу» (Афганістан, 1988)
- інші іноземні нагороди
- Орден Святого князя Данила Московського II і III ступеня (РПЦ)
- Орден Святого Великого князя Дмитра Донського III ступеня (РПЦ)
- Заслужений військовий льотчик Російської Федерації (22.02.1993)
- Почесний громадянин міста Кумертау (6 травня 1996)
- Почесний громадянин Республіки Мордовія (січень 1998)
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 травня 2017. Процитовано 9 березня 2017.
- Сведения о проводящихся выборах и референдумах [ 23 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Сайт ЦИК Российской Федерации
- Колотило А. . — № 12.
- . Архів оригіналу за 21.10.2013. Процитовано 09.03.2017.
Література
Герои нашего времени (о Героях России — уроженцах и жителях Республики Башкортостан) / авт.-сост. Е. А. Смирнов. — Уфа: Китап, 2016. — 327 с. : илл. .
Посилання
- Антошкин Николай Тимофеевич. Международный Объединённый Биографический Центр. Архів оригіналу за 13 травня 2012. Процитовано 2011-3-27.
- Антошкин Николай Тимофеевич. Национальная служба новостей. Архів оригіналу за 13 травня 2012. Процитовано 2011-3-27.
- Антошкин Николай Тимофеевич. Официальный сайт городского округа город Кумертау. Архів оригіналу за 17 березня 2012. Процитовано 2011-3-28.
- Юрий Грибов. (15 ноября 2003 года). . Газета «Красная Звезда». Архів оригіналу за 30 березня 2004. Процитовано 2011-3-28.
- Профиль VII созыва [ 2 квітня 2017 у Wayback Machine.], VI созыва [ 16 червня 2017 у Wayback Machine.] на сайте Государственной Думы Федерального Собрания Российской Федерации
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Antoshkin Mikola Timofijovich Antoshkin 19 grudnya 1942 s Kuzminovka Bashkirska ARSR 17 sichnya 2021 radyanskij i rosijskij vijskovij diyach vijskovij lotchik 1 go klasu general polkovnik Geroj Radyanskogo Soyuzu Zasluzhenij vijskovij lotchik Rosijskoyi Federaciyi 1993 Deputat Derzhavnoyi dumi Antoshkin Mikola TimofijovichNarodivsya19 grudnya 1942 1942 12 19 Kuzminovka Fedorovska silska rada Fedorovskij rajon Bashkiriya Bashkirska ARSR RRFSR SRSRPomer17 sichnya 2021 2021 01 17 78 rokiv Moskva Rosiya koronavirusna hvoroba 2019 COVID 19 PohovannyadKrayina RosiyaDiyalnistpolitik Likvidatori naslidkiv avariyi na Chornobilskij AES deputat Derzhavnoyi Dumi RFAlma materVijskovo povitryana akademiya imeni Yu O Gagarina i dNaukovij stupindoktor vijskovih naukZnannya movrosijskaChlenstvoDerzhavna duma Federalnih zboriv Rosijskoyi Federaciyi VII sklikannya i dPosadadeputat Derzhavnoyi Dumi RF d Vijskove zvannyageneral polkovnik aviaciyi d PartiyaYedina RosiyaNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 19 grudnya 1942 roku v mokshanskomu seli Kuzminovka Fedorovskogo rajonu Bashkirskoyi ARSR v selyanskij rodini Mokshanin Zakinchiv serednyu shkolu 4 m Kumertau v 1960 roci Pracyuvav na TEC v misti Kumertau riznorobochim ta instruktorom fizkulturi i sportu U 1961 roci vstupiv v Orenburzke vishe vijskove aviacijne Chervonopraporne uchilishe lotchikiv yake zakinchiv u 1965 roci Prohodiv sluzhbu v Biloruskomu vijskovomu okruzi na posadah lotchika starshogo lotchika komandira lanki Sluzhiv u rozviduvalnomu polku Brav uchast v aviacijnomu zabezpechenni vijsk zadiyanih v podiyah 1968 roku v Chehoslovachchini V 1969 roci brav uchast u konflikti na radyansko kitajskomu kordoni U 1970 roci napravlenij u Vijskovo povitryanu akademiyu imeni Yu O Gagarina yaku zakinchiv z vidznakoyu v 1973 roci V zvanni majora priznachenij komandirom eskadrilyi v Odeskomu vijskovomu okruzi Pislya zakinchennya vosmimisyachnih Centralnih oficerskih kursiv za specialnistyu komandir polku priznachenij zastupnikom komandira polku z lotnoyi pidgotovki U 1975 roci otrimav dostrokove zvannya pidpolkovnika i priznachenij komandirom novozformovanogo aviacijnogo polku v Kashkadar yinskij oblasti Uzbeckoyi RSR U 1976 roci vpershe u sviti proviv sinhronnu z kosmichnim korablem Soyuz 21 kosmonavti B V Volinov i V M Zholobov zjomku zemnoyi poverhni v rajoni kosmodromu Bajkonur U lipni 1979 roku perevedenij na posadu komandira polku v Grupi radyanskih vijsk u Nimechchini Zakinchiv dvomisyachni Akademichni kursi pri Vijskovo povitryanij akademiyi imeni Yu O Gagarina za specialnistyu nachalnik shtabu aviacijnogo spoluchennya otrimav zvannya polkovnika Z travnya 1980 roku po serpen 1981 roku na posadi komanduvacha aviaciyeyu zastupnika komanduvacha 20 yi gvardijskoyi armiyi V 1981 roci vstupiv u Vijskovu akademiyu Generalnogo shtabu ZS SRSR yaku zakinchiv u 1983 roci U 1983 roci priznachenij na posadu komanduvacha aviaciyeyu zastupnika komanduvacha Centralnoyu grupoyu vijsk ChSSR Z 1985 roku nachalnik shtabu VPS Kiyivskogo vijskovogo okrugu 29 kvitnya 1985 roku otrimav zvannya general majora aviaciyi Brav uchast u likvidaciyi naslidkiv avariyi na Chornobilskij AES 1986 v pershi desyat dib bezposeredno keruvav diyami osobovogo skladu shodo zakrittya reaktora Osobisto zdijsnyuvav obloti reaktora otrimavshi pri comu veliku dozu oprominennya Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 24 grudnya 1986 roku za osobistij vnesok v uspishne provedennya robit po likvidaciyi avariyi na Chornobilskij atomnij elektrostanciyi usunennya yiyi naslidkiv i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm general majoru aviaciyi Antoshkinu Mikoli Timofijovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 11552 U serpni 1988 roku priznachenij na posadu komanduvacha VPS Serednoaziatskogo vijskovogo okrugu Zabezpechuvav zapuski posadki pilotovanih kosmichnih korabliv a takozh kosmichnogo korablya bagatorazovogo vikoristannya Buran ta evakuaciyu kosmonavtiv z rajoniv prizemlennya Z listopada 1989 roku po listopad 1993 roku komanduvach VPS Moskovskogo vijskovogo okrugu U grudni 1993 berezni 1997 komanduvach frontovoyu aviaciyeyu VPS Rosiyi 10 chervnya 1994 roku prisvoyeno vijskove zvannya general polkovnika U listopadi 1997 roku priznachenij na posadu zastupnika golovnokomanduvacha VPS z bojovoyi pidgotovki nachalnika Upravlinnya bojovoyi pidgotovki VPS U listopadi 1998 roku dostrokovo zvilnivsya v zapas Zajmavsya vivchennyam fenomena NLO U grudni 1999 roku balotuvavsya v deputati Derzhavnoyi Dumi Federalnih Zboriv Rosijskoyi Federaciyi vid Partiyi miru i yednosti Chlen Centralnoyi koordinacijnoyi radi prihilnikiv partiyi Yedina Rosiya 4 grudnya 2011 roku buv dvadcyat p yatim u viborchomu spisku kandidativ v deputati Derzhdumi RF VI sklikannya po Moskovskij regionalnij grupi 26 listopada 2014 roku pislya shvalennya na Genradi partiyi Yedina Rosiya CVK RF peredala vakantnij mandat deputata Mikoli Antoshkinu 18 veresnya 2016 roku obranij deputatom Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi Federaciyi VII sklikannya za federalnim spiskom vid partiyi Yedina Rosiya 8 u regionalnij grupi 35 misto Moskva Ocholyuye Klub Geroyiv Radyanskogo Soyuzu Geroyiv Rosijskoyi Federaciyi i povnih kavaleriv ordena Slavi mista Moskvi i Moskovskoyi oblasti Doktor vijskovih nauk Mizhnarodnoyi akademiyi nauk 1996 asocijovanij profesor Mizhnarodnoyi akademiyi nauk 1996 Za period prohodzhennya vijskovoyi sluzhbi litav bilsh nizh na 40 tipah litalnih aparativ litakiv vertolotiv Buv odruzhenij mav dvoh ditej Im yam Geroya nazvani shkola v seli Kuzminovka shkola i vulicya v misti Kumertau Nagorodi ta zvannyaGeroj Radyanskogo Soyuzu 24 12 1986 Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu III stupenya 19 10 2013 Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu IV stupenya z mechami 28 08 1995 Orden Lenina 24 12 1986 Orden Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih Silah SRSR II stupenya 28 11 1991 Orden Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih Silah SRSR III stupenya 22 02 1977 Medal Za vidznaku v ohoroni derzhavnogo kordonu SRSR Medal 20 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1965 Medal Veteran Zbrojnih Sil SRSR 1987 Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR 1968 Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR 1978 Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR 1988 Medal Za bezdogannu sluzhbu I stupenya 1982 Medal Za bezdogannu sluzhbu II stupenya 1977 Medal Za bezdogannu sluzhbu III stupenya 1971 Medal Za zmicnennya bojovoyi spivdruzhnosti 1988 Medal Za zmicnennya bojovoyi spivdruzhnosti Medal U pam yat 1500 richchya Kiyeva Medal Zhukova Medal 50 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1995 Medal 300 rokiv Rosijskomu flotu 1996 Medal V pam yat 850 richchya Moskvi 1997 Medal 200 rokiv Ministerstvu oboroni Medal Zahisniku vilnoyi Rosiyi Medal Za sluzhbu u Vijskovo povitryanih silah Abhaziya Medal Za zmicnennya bratstva po zbroyi 2 j stupenya ChSSR 1984 Medal Voyinu internacionalistu vid vdyachnogo Afganskogo narodu Afganistan 1988 inshi inozemni nagorodi Orden Svyatogo knyazya Danila Moskovskogo II i III stupenya RPC Orden Svyatogo Velikogo knyazya Dmitra Donskogo III stupenya RPC Zasluzhenij vijskovij lotchik Rosijskoyi Federaciyi 22 02 1993 Pochesnij gromadyanin mista Kumertau 6 travnya 1996 Pochesnij gromadyanin Respubliki Mordoviya sichen 1998 Primitki Arhiv originalu za 18 travnya 2017 Procitovano 9 bereznya 2017 Svedeniya o provodyashihsya vyborah i referendumah 23 listopada 2018 u Wayback Machine Sajt CIK Rossijskoj Federacii Kolotilo A 12 Arhiv originalu za 21 10 2013 Procitovano 09 03 2017 LiteraturaGeroi nashego vremeni o Geroyah Rossii urozhencah i zhitelyah Respubliki Bashkortostan avt sost E A Smirnov Ufa Kitap 2016 327 s ill ISBN 978 5 295 06554 5 PosilannyaAntoshkin Nikolaj Timofeevich Mezhdunarodnyj Obedinyonnyj Biograficheskij Centr Arhiv originalu za 13 travnya 2012 Procitovano 2011 3 27 Antoshkin Nikolaj Timofeevich Nacionalnaya sluzhba novostej Arhiv originalu za 13 travnya 2012 Procitovano 2011 3 27 Antoshkin Nikolaj Timofeevich Oficialnyj sajt gorodskogo okruga gorod Kumertau Arhiv originalu za 17 bereznya 2012 Procitovano 2011 3 28 Yurij Gribov 15 noyabrya 2003 goda Gazeta Krasnaya Zvezda Arhiv originalu za 30 bereznya 2004 Procitovano 2011 3 28 Profil VII sozyva 2 kvitnya 2017 u Wayback Machine VI sozyva 16 chervnya 2017 u Wayback Machine na sajte Gosudarstvennoj Dumy Federalnogo Sobraniya Rossijskoj Federacii