Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Во лгін Іва н Тимофі йович рос Во лгин Ива н Тимофе евич 20 січня 1923 19230120 Нижнєгуторово 2 березня 1990 радянський

Волгін Іван Тимофійович

Волгін Іван Тимофійович

Во́лгін Іва́н Тимофі́йович (рос. Во́лгин Ива́н Тимофе́евич; 20 січня 1923(19230120), Нижнєгуторово — 2 березня 1990) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.

Іван Тимофійович Волгін
рос. Иван Тимофеевич Волгин
image
Народження20 січня 1923(1923-01-20)
Нижнєгуторово
Смерть2 березня 1990(1990-03-02) (67 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
ПохованняБерковецьке кладовище
Країнаimage СРСР
Вид збройних сил1943—1971
ОсвітаСаратовське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ
ПартіяКПРС
Званняimage Полковник
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
image
image image image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Волгін.

Біографія

Народився 20 січня 1923 року в селі Нижнєгуторовому (нині Октябрського Курської області) у селянській родині. Росіянин. Закінчив середню школу. У лютому 1943 року призваний до лав Червоної Армії. У боях німецько-радянської війни з квітня 1943 року. Воював на Центральному фронті. Був комсоргом батальйону 985-го стрілецького полку 226-ї стрілецької дивізії 60-ї армії.

26 вересня 1943 року командир відділення сержант І. Т. Волгін одним з перших подолав Дніпро в районі села Толокунської Рудні Вишгородського району Київської області. У бою на плацдармі особистим при́кладом надихав бійців на розгром ворога.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму на його правому березі сержанту Івану Тимофійовичу Волгіну присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3262).

  • image
    Могила Івана Волгіна

У 1945 році закінчив . Член ВКП(б) з 1951 року. З 1971 року полковник І. Т. Волгін — в запасі. Жив у Києві. Помер 2 березня 1990 року. Похований в Києві на Міському кладовищі «Берківцях» (ділянка № 105).

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.

Джерела

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. — Том 1. — М. : Воениздат, 1987. (рос.)
  • Золотые Звёзды курян. — Воронеж : Центрально-Чернозёмное изд., 1966. (рос.)
  • Шёл парнишке в ту пору… — Київ : Молодь, 1985. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vo lgin Iva n Timofi jovich ros Vo lgin Iva n Timofe evich 20 sichnya 1923 19230120 Nizhnyegutorovo 2 bereznya 1990 radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu Ivan Timofijovich Volginros Ivan Timofeevich VolginNarodzhennya20 sichnya 1923 1923 01 20 NizhnyegutorovoSmert2 bereznya 1990 1990 03 02 67 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaBerkovecke kladovisheKrayina SRSRVid zbrojnih sil1943 1971OsvitaSaratovske vishe vijskove komandno inzhenerne uchilishe raketnih vijskPartiyaKPRSZvannya PolkovnikVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Volgin BiografiyaNarodivsya 20 sichnya 1923 roku v seli Nizhnyegutorovomu nini Oktyabrskogo Kurskoyi oblasti u selyanskij rodini Rosiyanin Zakinchiv serednyu shkolu U lyutomu 1943 roku prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U boyah nimecko radyanskoyi vijni z kvitnya 1943 roku Voyuvav na Centralnomu fronti Buv komsorgom bataljonu 985 go strileckogo polku 226 yi strileckoyi diviziyi 60 yi armiyi 26 veresnya 1943 roku komandir viddilennya serzhant I T Volgin odnim z pershih podolav Dnipro v rajoni sela Tolokunskoyi Rudni Vishgorodskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti U boyu na placdarmi osobistim pri kladom nadihav bijciv na rozgrom voroga Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 17 zhovtnya 1943 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni pri forsuvanni Dnipra i utrimanni placdarmu na jogo pravomu berezi serzhantu Ivanu Timofijovichu Volginu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 3262 Mogila Ivana Volgina U 1945 roci zakinchiv Chlen VKP b z 1951 roku Z 1971 roku polkovnik I T Volgin v zapasi Zhiv u Kiyevi Pomer 2 bereznya 1990 roku Pohovanij v Kiyevi na Miskomu kladovishi Berkivcyah dilyanka 105 NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya medalyami DzherelaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voenizdat 1987 ros Zolotye Zvyozdy kuryan Voronezh Centralno Chernozyomnoe izd 1966 ros Shyol parnishke v tu poru Kiyiv Molod 1985 ros

Дата публікації:
Топ