Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Гроссгейм Олександр Альфонсович | |
|---|---|
| рос. Александр Альфонсович Гроссгейм | |
| Народився | 23 лютого (6 березня) 1888 Російська імперія Лихівка Верхньодніпровський повіт Катеринославська губернія |
| Помер | 4 грудня 1948 (60 років) СРСР Ленінград |
| Поховання | Літераторські мостки |
| Місце проживання | Тбілісі, Баку, Ленінград |
| Країна | Російська імперія, СРСР |
| Діяльність | ботанік, письменник |
| Alma mater | Московський університет |
| Галузь | біологія, систематика, філогенія |
| Заклад | Ботанічний інститут імені В. Л. Комарова РАН Санкт-Петербурзький державний університет d Національний ботанічний сад Грузії |
| Вчене звання | академік АН СРСР[d] |
| Аспіранти, докторанти | d |
| Членство | Академія наук СРСР |
| Нагороди |     d |
Олександр Альфонсович Гроссгейм (нар. 23 лютого (6 березня) 1888, Лихівка Верхньодніпровський повіт Катеринославська губернія — 4 грудня 1948, Ленінград) — російський ботанік, академік АН СРСР (1946), академік АН Азербайджанської РСР (1945), лауреат Сталінської премії (1948) за роботу «Рослинні ресурси Кавказу».
Галузь наукових інтересів: систематика, філогенія, флористичні та ботаніко-географічні дослідження вищих рослин.
Життєпис
1907 року поступив до Харківського університету, перевівся та 1912 року закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Московського університету.
Після закінчення навчання Олександр Гроссгейм працював на Кавказі: був практикантом, а потім ботаніком-флористом ботанічного саду Міністерства землеробства Грузії (Тифліс, 1913–1926).
Отримав посаду асистента, а потім доцента (1917–1926).
З 1926 по 1947 роки наукова та педагогічна діяльність Олександра Гроссгейма пов'язана з Баку.
1926–1931 роках працював ботаніком Наркомзему Азербайджанської РСР.
1931–1932 роках став ботаніком Азербайджанського державного науково-дослідного інституту.
1925–1929 роках обіймав посаду доцента, a в 1929–1946 роках — професора та завідувача кафедри морфології та систематики вищих рослин Азербайджанського державного університету.
1929 року був також затверджений в званні професора Вищого педагогічного інституту, де викладав до 1934 року.
В 1932–1936 роках О. А. Гроссгейм очолював сектор Азербайджанського відділення Закавказької філії АН СРСР.
Організатор та директор Ботанічного інституту Азербайджанської філії АН СРСР.
29 січня 1939 року А. А. Гроссгейм був обраний член-кореспондентом по відділенню математичних і природничих наук АН СРСР.
1945 року О. А. Гроссгейм запропонував нову філогенетичну систему квіткових рослин (покритонасінніх). Теоретичне обґрунтування цієї системи викладено ним у роботі «До питання про графічне зображення системи квіткових рослин». За цю роботу АН СРСР надала О. А. Гроссгейму премію ім. В. Л. Комарова (1946).
1945 року було обрано дійсним членом АН Азербайджанської РСР.
30 листопада 1946 року Олександра Гроссгейма було обрано академіком по відділенню біологічних наук (спеціалізація ботаніка) АН СРСР.
1946–1948 роках був консультантом АН Азербайджанської РСР.
1947 — переїхав до Ленінграду, де очолив сектор кавказької флори в АН СРСР та кафедру морфології та систематики рослин в Ленінградському державному університеті.
4 грудня 1948 року Олександр Альфонсович Гроссгейм помер, поховано в Ленінграді.
Визнання
О. А. Гроссгейм був Почесним членом Російського ботанічного товариства, членом Московського товариства дослідників природи та Всесоюзного географічного товариства. Був членом Ботанічного товариства Болгарії.
1945 року Сосновський Дмитро Іванович і Тахтаджян Армен Леонович назвали на честь Гроссгейма рід рослин () родини Айстрові (Asteraceae).
За працю «Рослинні ресурси Кавказу» в 1948 році А. А. Гроссгейм став лауреатом Сталінської премії СРСР.
Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1945) та медалями.
Наукові праці
- «Флора Кавказа» в 4 томах (1928—1934),
- «Анализ флоры Кавказа» (1936),
- «Растительные ресурсы Кавказа» (1946),
- «Растительный покров Кавказа» (1948),
- «Определитель растений Кавказа» (1949).
Примітки
- IPNI, Grossh.
- Доклады Академии наук Арм. ССР. — Ереван: 1945. — Т. III, № 1. — С. 22 (рос.)
Див. також
Джерела
- Сайт міста Баку (рос.)
- ГРОССГЕЙМ Александр Альфонсович (рос.)
- Лавренко Е. М. Памяти академика А. А. Гроссгейма // Бот. журнал. — 1949. — № 3.
- Александр Альфонсович Гроссгейм. 1888—1948 / Акад. наук СССР. — М.— Л., 1953. — (Мат. к биобиблиографии учёных СССР. Сер. биол. наук. Ботаника. Вып. 4)
Посилання
- Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Гроссгейм, Александр Альфонсович [ 4 лютого 2013 у Wayback Machine.] в Большой биографической энциклопедии
 | Це незавершена стаття про ботаніка. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Grossgejm Oleksandr Alfonsovichros Aleksandr Alfonsovich GrossgejmNarodivsya 23 lyutogo 6 bereznya 1888 1888 03 06 Rosijska imperiya Lihivka Verhnodniprovskij povit Katerinoslavska guberniyaPomer 4 grudnya 1948 1948 12 04 60 rokiv SRSR LeningradPohovannya Literatorski mostkiMisce prozhivannya Tbilisi Baku LeningradKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist botanik pismennikAlma mater Moskovskij universitetGaluz biologiya sistematika filogeniyaZaklad Botanichnij institut imeni V L Komarova RAN Sankt Peterburzkij derzhavnij universitet d Nacionalnij botanichnij sad GruziyiVchene zvannya akademik AN SRSR d Aspiranti doktoranti dChlenstvo Akademiya nauk SRSRNagorodi d Grossh ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Grossgejm Oleksandr Alfonsovich Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI Oleksandr Alfonsovich Grossgejm nar 23 lyutogo 6 bereznya 1888 18880306 Lihivka Verhnodniprovskij povit Katerinoslavska guberniya 4 grudnya 1948 Leningrad rosijskij botanik akademik AN SRSR 1946 akademik AN Azerbajdzhanskoyi RSR 1945 laureat Stalinskoyi premiyi 1948 za robotu Roslinni resursi Kavkazu Galuz naukovih interesiv sistematika filogeniya floristichni ta botaniko geografichni doslidzhennya vishih roslin Zhittyepis1907 roku postupiv do Harkivskogo universitetu perevivsya ta 1912 roku zakinchiv prirodniche viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu Moskovskogo universitetu Pislya zakinchennya navchannya Oleksandr Grossgejm pracyuvav na Kavkazi buv praktikantom a potim botanikom floristom botanichnogo sadu Ministerstva zemlerobstva Gruziyi Tiflis 1913 1926 Otrimav posadu asistenta a potim docenta 1917 1926 Z 1926 po 1947 roki naukova ta pedagogichna diyalnist Oleksandra Grossgejma pov yazana z Baku 1926 1931 rokah pracyuvav botanikom Narkomzemu Azerbajdzhanskoyi RSR 1931 1932 rokah stav botanikom Azerbajdzhanskogo derzhavnogo naukovo doslidnogo institutu 1925 1929 rokah obijmav posadu docenta a v 1929 1946 rokah profesora ta zaviduvacha kafedri morfologiyi ta sistematiki vishih roslin Azerbajdzhanskogo derzhavnogo universitetu 1929 roku buv takozh zatverdzhenij v zvanni profesora Vishogo pedagogichnogo institutu de vikladav do 1934 roku V 1932 1936 rokah O A Grossgejm ocholyuvav sektor Azerbajdzhanskogo viddilennya Zakavkazkoyi filiyi AN SRSR Organizator ta direktor Botanichnogo institutu Azerbajdzhanskoyi filiyi AN SRSR 29 sichnya 1939 roku A A Grossgejm buv obranij chlen korespondentom po viddilennyu matematichnih i prirodnichih nauk AN SRSR 1945 roku O A Grossgejm zaproponuvav novu filogenetichnu sistemu kvitkovih roslin pokritonasinnih Teoretichne obgruntuvannya ciyeyi sistemi vikladeno nim u roboti Do pitannya pro grafichne zobrazhennya sistemi kvitkovih roslin Za cyu robotu AN SRSR nadala O A Grossgejmu premiyu im V L Komarova 1946 1945 roku bulo obrano dijsnim chlenom AN Azerbajdzhanskoyi RSR 30 listopada 1946 roku Oleksandra Grossgejma bulo obrano akademikom po viddilennyu biologichnih nauk specializaciya botanika AN SRSR 1946 1948 rokah buv konsultantom AN Azerbajdzhanskoyi RSR 1947 pereyihav do Leningradu de ocholiv sektor kavkazkoyi flori v AN SRSR ta kafedru morfologiyi ta sistematiki roslin v Leningradskomu derzhavnomu universiteti 4 grudnya 1948 roku Oleksandr Alfonsovich Grossgejm pomer pohovano v Leningradi ViznannyaO A Grossgejm buv Pochesnim chlenom Rosijskogo botanichnogo tovaristva chlenom Moskovskogo tovaristva doslidnikiv prirodi ta Vsesoyuznogo geografichnogo tovaristva Buv chlenom Botanichnogo tovaristva Bolgariyi 1945 roku Sosnovskij Dmitro Ivanovich i Tahtadzhyan Armen Leonovich nazvali na chest Grossgejma rid roslin rodini Ajstrovi Asteraceae Za pracyu Roslinni resursi Kavkazu v 1948 roci A A Grossgejm stav laureatom Stalinskoyi premiyi SRSR Nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 1945 ta medalyami Naukovi praci Flora Kavkaza v 4 tomah 1928 1934 Analiz flory Kavkaza 1936 Rastitelnye resursy Kavkaza 1946 Rastitelnyj pokrov Kavkaza 1948 Opredelitel rastenij Kavkaza 1949 PrimitkiIPNI Grossh Doklady Akademii nauk Arm SSR Erevan 1945 T III 1 S 22 ros Div takozhShkala zhittyevostiDzherelaSajt mista Baku ros GROSSGEJM Aleksandr Alfonsovich ros Lavrenko E M Pamyati akademika A A Grossgejma Bot zhurnal 1949 3 Aleksandr Alfonsovich Grossgejm 1888 1948 Akad nauk SSSR M L 1953 Mat k biobibliografii uchyonyh SSSR Ser biol nauk Botanika Vyp 4 PosilannyaBolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Grossgejm Aleksandr Alfonsovich 4 lyutogo 2013 u Wayback Machine v Bolshoj biograficheskoj enciklopedii Ce nezavershena stattya pro botanika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi