Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло Миколайович Шрамченко (*30 жовтня 1856 року, Брянськ — †1919, Чернігів) — державний діяч Російської імперії українського шляхетського походження. Нижньогородський, Вологодський губернатор. Загинув на території УНР під час російської інтервенції.
| Шрамченко Михайло Миколайович | ||||
 | ||||
| ||||
|---|---|---|---|---|
| 10 лютого 1907 — 1910 | ||||
| Попередник: | Фредерікс Константин Платонович | |||
| Спадкоємець: | Хвостов Олексій Миколайович | |||
| ||||
| 1910 — 1913 | ||||
| Попередник: | Хвостов Олексій Миколайович | |||
| Спадкоємець: | Бологодський Яків Дмитрійович | |||
| Народження: | 30 жовтня 1856 Брянськ | |||
| Смерть: | 1919 Чернігів | |||
| Країна: | Російська імперія і УНР | |||
| Освіта: | Михайлівська військова артилерійська академія | |||
| Партія: | Союз російського народу | |||
| Нагороди: |
| |||
Біографія
Сім'я
Народився в Брянську, походить з шляхетського роду Чернігівської губернії, син командувача (пізніше начальника) Санкт-Петербурзького арсеналу (1866-1883 роки) генерал-майора Миколи Олексійовича Шрамченка (1825-1883)і Катерини Петрівні Травіної.
Михайло Миколайович Шрамченко був двічі одружений. Першим шлюбом з Софєю Олександрівно Літинською, дочкою генерал-майора (розлучилися) Другим шлюбом з Олександрою Костянтинівною Редіною, раніше була заміжня за іншим представником роду, Олександром Олександровичем Шрамченком.
Служба
Закінчив Михайлівське артилерійське училище і випущеній в артилерію з чином підпоручика (16 квітня 1878 року), потім продовжив освіту в Міхайлівській артилерійській академії, яку закінчив у 1884 році. Звання поручика отримав 24 березня 1885 року, завідувач господарською частиною батареї. У 1890 році вийшов у запас і перейшов на земську службу. З 2 травня 1890 року земський начальник 1-ї ділянки (Олешівська и Держанівськая волості) Козелецького повіту Чернігівської губернії. На цій посаді прослужив 11 років. За успіхи, досягнуті в роботі, в 1901 році був призначений членом Чернігівської губернської в селянських справах прісутності.
У 1906 году був призначення Бесарабським віце-губернатором, 22 грудня того ж року отримав чин дійсного статського радника. На цій посаді він нещадно придушував революційний рух в Кишиневі під час подій 1905—1907 років. Став активним діячем правомонархічного «Союзу російського народу». Завдяки цьому, був помічений в урядових верхах і в лютому 1907 року призначений Нижнегородським губернатором. Характеризувався як хваткий і енергійний, але не особливо самостійний губернатор. Керував губернією з необхідною після кривавих подій 1905 року твердістю. У грудні 1908 року він був обраний есерами як об'єкт для терористичного акту. У листі начальника відділення по охороні громадської безпеки і порядку в місті Москві від 8 грудня 1908 року повідомлялося:
"Думка про це зустрінута в обласному комітеті Центральної області партії соціалістів-революціонерів співчутливо, причому вважається, що цей терористичний акт необхідно здійснити з огляду на той вплив, яким М. М. Шрамченко користується в Міністерстві внутрішніх справ, причому характер цього впливу прирівнюється до впливу графа Ігнатьєва , убитого в Твері".
Та все ж Михайло Миколайович благополучно уникнув замаху.
На посаді губернатора, інспектував повіти, готуючись до святкування 300-річчя царювання дому Романових. Згубило його недотримання норм загальноприйнятої моралі: законній дружині набридли нескінченні романи волелюбного чоловіка, і вона написала скаргу в Сенат. І як наслідок, був переведений з Нижньогородської губернії за скандальні любовні пригоди.
Завдяки зв'язкам, в серпні 1910 року був призначений Вологодським губернатором. Керував губернією по липень 1913 року, намагаючись, як і раніше, правити «твердою рукою». Пізніше був звільнений у відставку. Змінив його на цій посаді Бологовський. До революції 1917 року служив дільничним мировим суддею Козелецького повіту.
У 1919 році проживав в Чернігові. Був заарештований і потім в серпні 1919 року розстріляний. В деяких матеріалах помилково називається колишнім Вятським губернатором.
Нагороди
- Орден Святого Станіслава 2 ступеня;
- Орден Святої Анни 2 ступеня;
- Орден Святого Володимира 4 ступеня;
- Орден Святого Володимира 3 ступеня;
- Перський орден Лева і Сонця 3 ступеня;
- Медалі «В пам'ять царювання імператора Олександра III», «В пам'ять коронації Імператора Миколи II», «За праці з першого загального перепису населення»;
- Відзнака «за труди із землеустрою», знак Червоного Хреста, вензелевим зображення імені імператора Олександра II.
Джерела
- Иванова Т. Стрельба и танцы: [К. П. Фредерикс и М. Н. Шрамченко] [Текст] / Т. Иванова // Нижегородский рабочий. — 2001. — 1 нояб. (№ 218). — С. 8.
- Макаров И. «…и приводит домой проституток». Михаил Николаевич Шрамченко. 1907—1910 [Текст] / И. Макаров // Макаров И. Губернаторы и полицмейстеры: нижегородские были. — Нижний Новгород: Изд-во «Книги», 2005. — С. 285—293. 1910—1912 гг.
- Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник. — Т. 5. Ш—Я. — Ч. 5. — Киев-СПб., 2004. — С. 46-47, 53.
- Список лиц служащих по ведомству Министерства внутренних дел 1909 года. Ч. II (Губернии, области и градоначальства). — СПб., 1909. — С. 385.
- Список гражданским чинам четвёртого класса. Исправлен по 1 марта 1913 года. — СПб., 1913. — С. 1303—1304.
Посилання
- Нижегородские губернаторы XVIII—XXI веков
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Shramchenko Mihajlo Mikolajovich Shramchenko 30 zhovtnya 1856 roku Bryansk 1919 Chernigiv derzhavnij diyach Rosijskoyi imperiyi ukrayinskogo shlyahetskogo pohodzhennya Nizhnogorodskij Vologodskij gubernator Zaginuv na teritoriyi UNR pid chas rosijskoyi intervenciyi Shramchenko Mihajlo MikolajovichShramchenko Mihajlo Mikolajovich Prapor Nizhnogorodskij gubernator 10 lyutogo 1907 1910 Poperednik Frederiks Konstantin Platonovich Spadkoyemec Hvostov Oleksij Mikolajovich Prapor Vologodskij gubernator 1910 1913 Poperednik Hvostov Oleksij Mikolajovich Spadkoyemec Bologodskij Yakiv Dmitrijovich Narodzhennya 30 zhovtnya 1856 1856 10 30 BryanskSmert 1919 1919 ChernigivKrayina Rosijska imperiya i UNROsvita Mihajlivska vijskova artilerijska akademiyaPartiya Soyuz rosijskogo narodu Nagorodi Orden Svyatogo Volodimira Orden Svyatogo Stanislava Orden Svyatoyi Anni U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shramchenko BiografiyaSim ya Narodivsya v Bryansku pohodit z shlyahetskogo rodu Chernigivskoyi guberniyi sin komanduvacha piznishe nachalnika Sankt Peterburzkogo arsenalu 1866 1883 roki general majora Mikoli Oleksijovicha Shramchenka 1825 1883 i Katerini Petrivni Travinoyi Mihajlo Mikolajovich Shramchenko buv dvichi odruzhenij Pershim shlyubom z Sofyeyu Oleksandrivno Litinskoyu dochkoyu general majora rozluchilisya Drugim shlyubom z Oleksandroyu Kostyantinivnoyu Redinoyu ranishe bula zamizhnya za inshim predstavnikom rodu Oleksandrom Oleksandrovichem Shramchenkom Sluzhba Zakinchiv Mihajlivske artilerijske uchilishe i vipushenij v artileriyu z chinom pidporuchika 16 kvitnya 1878 roku potim prodovzhiv osvitu v Mihajlivskij artilerijskij akademiyi yaku zakinchiv u 1884 roci Zvannya poruchika otrimav 24 bereznya 1885 roku zaviduvach gospodarskoyu chastinoyu batareyi U 1890 roci vijshov u zapas i perejshov na zemsku sluzhbu Z 2 travnya 1890 roku zemskij nachalnik 1 yi dilyanki Oleshivska i Derzhanivskaya volosti Kozeleckogo povitu Chernigivskoyi guberniyi Na cij posadi prosluzhiv 11 rokiv Za uspihi dosyagnuti v roboti v 1901 roci buv priznachenij chlenom Chernigivskoyi gubernskoyi v selyanskih spravah prisutnosti U 1906 godu buv priznachennya Besarabskim vice gubernatorom 22 grudnya togo zh roku otrimav chin dijsnogo statskogo radnika Na cij posadi vin neshadno pridushuvav revolyucijnij ruh v Kishinevi pid chas podij 1905 1907 rokiv Stav aktivnim diyachem pravomonarhichnogo Soyuzu rosijskogo narodu Zavdyaki comu buv pomichenij v uryadovih verhah i v lyutomu 1907 roku priznachenij Nizhnegorodskim gubernatorom Harakterizuvavsya yak hvatkij i energijnij ale ne osoblivo samostijnij gubernator Keruvav guberniyeyu z neobhidnoyu pislya krivavih podij 1905 roku tverdistyu U grudni 1908 roku vin buv obranij eserami yak ob yekt dlya teroristichnogo aktu U listi nachalnika viddilennya po ohoroni gromadskoyi bezpeki i poryadku v misti Moskvi vid 8 grudnya 1908 roku povidomlyalosya Dumka pro ce zustrinuta v oblasnomu komiteti Centralnoyi oblasti partiyi socialistiv revolyucioneriv spivchutlivo prichomu vvazhayetsya sho cej teroristichnij akt neobhidno zdijsniti z oglyadu na toj vpliv yakim M M Shramchenko koristuyetsya v Ministerstvi vnutrishnih sprav prichomu harakter cogo vplivu pririvnyuyetsya do vplivu grafa Ignatyeva ubitogo v Tveri Ta vse zh Mihajlo Mikolajovich blagopoluchno uniknuv zamahu Na posadi gubernatora inspektuvav poviti gotuyuchis do svyatkuvannya 300 richchya caryuvannya domu Romanovih Zgubilo jogo nedotrimannya norm zagalnoprijnyatoyi morali zakonnij druzhini nabridli neskinchenni romani volelyubnogo cholovika i vona napisala skargu v Senat I yak naslidok buv perevedenij z Nizhnogorodskoyi guberniyi za skandalni lyubovni prigodi Zavdyaki zv yazkam v serpni 1910 roku buv priznachenij Vologodskim gubernatorom Keruvav guberniyeyu po lipen 1913 roku namagayuchis yak i ranishe praviti tverdoyu rukoyu Piznishe buv zvilnenij u vidstavku Zminiv jogo na cij posadi Bologovskij Do revolyuciyi 1917 roku sluzhiv dilnichnim mirovim suddeyu Kozeleckogo povitu U 1919 roci prozhivav v Chernigovi Buv zaareshtovanij i potim v serpni 1919 roku rozstrilyanij V deyakih materialah pomilkovo nazivayetsya kolishnim Vyatskim gubernatorom NagorodiOrden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Perskij orden Leva i Soncya 3 stupenya Medali V pam yat caryuvannya imperatora Oleksandra III V pam yat koronaciyi Imperatora Mikoli II Za praci z pershogo zagalnogo perepisu naselennya Vidznaka za trudi iz zemleustroyu znak Chervonogo Hresta venzelevim zobrazhennya imeni imperatora Oleksandra II DzherelaIvanova T Strelba i tancy K P Frederiks i M N Shramchenko Tekst T Ivanova Nizhegorodskij rabochij 2001 1 noyab 218 S 8 Makarov I i privodit domoj prostitutok Mihail Nikolaevich Shramchenko 1907 1910 Tekst I Makarov Makarov I Gubernatory i policmejstery nizhegorodskie byli Nizhnij Novgorod Izd vo Knigi 2005 S 285 293 1910 1912 gg Modzalevskij V L Malorossijskij rodoslovnik T 5 Sh Ya Ch 5 Kiev SPb 2004 S 46 47 53 Spisok lic sluzhashih po vedomstvu Ministerstva vnutrennih del 1909 goda Ch II Gubernii oblasti i gradonachalstva SPb 1909 S 385 Spisok grazhdanskim chinam chetvyortogo klassa Ispravlen po 1 marta 1913 goda SPb 1913 S 1303 1304 PosilannyaNizhegorodskie gubernatory XVIII XXI vekov