Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

UGM 27 Поларіс англ UGM 27 Polaris pə lɑ rɪs Полярна зірка американська двоступенева твердопаливна балістична ракета БРП

Поларіс

Поларіс

UGM-27 «Поларіс» (англ. UGM-27 «Polaris», [pə’lɑ:rɪs] — Полярна зірка) — американська двоступенева твердопаливна балістична ракета (БРПЧ), призначена для розміщення на атомних підводних човнах (ПЧАРБ).

«Поларіс»
UGM-27 «Polaris»
image
Пуск UGM-27C Polaris A-3 з атомного підводного ракетоносця USS Robert E. Lee (SSBN-601)
20 листопада 1978 року
Тип Балістична ракета підводних човнів
Походження image США
Історія використання
На озброєнні A-1: 1960—1965
A-2: 1962—1974
A-3: 1964—1981
Оператори image США
image Велика Британія
Історія виробництва
Розробник Lockheed
Розроблено A-1: С 1956
A-2: С 1958
A-3: С 1960
A-1: вересень 1958 року
A-2: 10 листопада 1960
A-3: 7 липня 1962
Виробник Lockheed Martin
Виготовлення 1959—1968, A-1: 15 листопада 1960
A-2: 26 червня 1962
A-3: 28 вересня 1964
Виготовлена
кількість		 Усього: 1153 шт.
Polaris A-1: 163 шт.
Polaris A-2: 346 шт.
Polaris A-3: 644 шт.
Варіанти UGM-27A Polaris A-1, UGM-27B Polaris A-2
UGM-27C Polaris A-3/A-3T
Polaris B-3
Характеристики
Операційна
дальність
 1 853 км
Точність 1 800 м
image UGM-27 Polaris у Вікісховищі

Polaris розроблювались для заміни ракет другого покоління . Передбачалось, що флот використовуватиме їх для завдання ядерного удару у відповідь.

Перший запуск ракети відбувся 7 січня 1960 з мису Канаверал у Флориді.

Відповідно до американо-британської угоди, ракети «Поларіс» також використовувались на британських підводних човнах у період з 1968 до середини 1990х років.

З 1972 року ракети «Посейдон» почали замінювати «Поларіс» на атомних підводних човнах США. Однак до 1980 року деякі човни класу «Етен Аллен» та «Джордж Вашингтон» продовжували використовувати Polaris A-3. Пізніше усі ці ракети було остаточно замінено на «Трайдент».

Для організації вирішення надскладних проблем, що виникали під час розробки, довелось оновлювати технології управління проектами. Наприклад, замість діаграм Ганта було впроваджено методологію PERT.

Історія розробки

На початку флот віддавав перевагу крилатим ракетам типу , що використовувались на човнах класу Grayback. Однак значним недоліком таких систем (а також МБР типу «Юпітер») було те, що для запуску підводний човен мав підніматись і деякий час залишатись на поверхні. Під час запуску підводні човни ставали дуже вразливими.

Згодом стало зрозуміло, що твердопаливні ракетні системи мають кращі характеристики точності та дальності польоту. Крім того, такі ракети можна було запускати з підводного положення, що збільшувало захищеність субмарин.

У 1958 командування флоту США ухвалило рішення про вихід із програми «Юпітер» та розробку власної ракети для озброєння підводних човнів. Пізніше після ряду дискусій було прийнято рішення, що ракети «Поларіс» буде встановлено на різних типів.

Офіційним підрядником для виробництва усіх трьох модифікацій ракети стала компанія Lockheed Missiles and Space Company.

Програму Polaris було започатковано в 1956. 20 липня 1960 відбувся перший пуск ракет з ПЧАРБ (інші мови), що знаходився у зануреному положенні.

15 листопада 1960 БРПЧ «Polaris A-1» була прийнята на озброєння в США. Вона перебувала на озброєнні всього п'ять років, до середини 60-х років, а потім була замінена на модифіковані ракети з кращими основними ТТХ (дальність, точність, потужність і тип бойового оснащення)

У кінці 1961 було введено нову модифікацію ракети, A-2. Через проблеми з боєголовками типу W47 багато з цих ракет були відкликані для ремонту. Наступну і останню модифікацію A-3 було розроблено на основі боєголовок W58.

Супроводження

Для запуску ракет підводні човни мали знати своє точне місцезнаходження. Для вирішення цієї задачі було розроблено супутникову систему навігації Transit — попередника GPS. Робота над цією системою почалась у 1958 в лабораторіях Університету Джона Гопкінса.

Система Transit почала працювати у 1964, а до того часу ПЧАРБ використовували інші методи навігації, зокрема LORAN.

Також спеціально для обробки навігаційних даних на підводних човнах було розроблено комп'ютер AN/UYK-1. Оперативна пам'ять складала 8192 слова, частота роботи 333 кГц (один такт на 3 мікросекунди). Корпус ЕОМ був відносно компактним (1,5 м заввишки) та водонепроникним.

Виробництво ракет Polaris припинилось в середині 1968, однак флот США продовжував використовувати їх до початку 1982.

Характеристики

image
Polaris A-1 перед тестовим запуском на мисі Канаверал

Ракети першого покоління Polaris мали радіус дії 2200 км і могли нести одну ядерну боєголовку типу W-47-Y1 потужністю 600 кт. Кругове імовірне відхилення складало 1800 м, тобто ракета з імовірністю 50 % могла влучити у коло такого радіусу.

Polaris A-1 були твердопаливними двоступеневими ракетами. Їх довжина складала 8,7 м, діаметр 1,4 м, стартова вага 13100 кг.

На ПЧАРБ класу «Джордж Вашингтон» розміщували по 16 таких ракет.

Розробка нових боєголовок типу W47 почалась під керівництвом Гарольда Брауна у 1957 році. 6 травня 1962 відбулось тестування нової модифікації A-2 з цими боєголовками. Довжина A-2 збільшилась до 9,45 м, вага до 14700 кг, радіус дії до 2800 км.

Перший тестовий політ модифікації A-3 відбувся 7 серпня 1962 з полігону на мисі Канаверал, а перший запуск з зануреного підводного човна виконали 26 жовтня 1963. 28 вересня 1964 ПЧАРБ (інші мови) вперше відправився на бойове чергування з ракетами такого типу.

Маса ракет A-3 становила 16200 кг, довжина — 9,86 м, радіус дії — 4600 м. У A-3 використовувалась боєголовка типу W58. У польоті вона розділялась на три окремі частини, кожна потужністю 200 кт.

Всього було виготовлено 1409 ракет всіх модифікацій.

Polaris для Великої Британії

image
Британська ракета Polaris в Імперському воєнному музеї

Від самого початку програми Polaris передбачалось, що союзники США також отримають доступ до неї. У 1962 було узгоджено домовленість у Нассау, відповідно до якої США мало надати Великій Британії ракети та усе необхідне для їх запуску устаткування. В свою чергу англійці мали розробити свої боєголовки а також виготовити п'ять підводних човнів (пізніше це число зменшили до чотирьох). Остаточно угоду підписали 6 квітня 1963.

Командування британськими ракетами передавалось ОЗС НАТО в Європі з умовою, що у випадку національної небезпеки їх можна буде використовувати. У будь-якому випадку, використання будь-яких балістичних ракет можливе лише з дозволу прем'єр-міністра.

Оперативним управлінням підводними човнами, оснащеними ракетами Polaris, займався Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Атлантиці (SACLANT), який знаходився у Норфолку, штат Вірджинія. Зазвичай це завдання передавалось його заступнику (COMEASTLANT) в Східно-Атлантичному регіоні, яким завжди був британський адмірал.

Проект Polaris став найбільшим у післявоєнній історії Королівського флоту. 15 лютого 1968 року підводний човен (інші мови) першим отримав нове озброєння. Усі королівські ПЧАРБ відносились до бази Клайд.

Chevaline

Американський проект не передбачав подолання систем протиракетної оборони, однак англійці хотіли бути впевнені, що навіть один підводний човен зможе, в разі чого, пробити протиракетний щит над Москвою. Для цього було реалізовано програму Chevaline: боєголовки вдосконалили, додавши можливість випускати хмари дипольних відзеркалювачів, роздільні бойові частини та інші технології. Боєголовка Chevaline розділялась на шість частин, потужністю по 40 кт кожна.

Перші тестові запуски ракет Chevaline відбулись 23 травня 1974, а перший оснащений ними ПЧАРБ став на бойове чергування в середині 1982.

Примітки

  1. Gibson, James N. Nuclear Weapons of the United States: An Illustrated History. — Atglen, Pennsylvania : Schiffer Publishing Ltd, 1996. — С. 33. — (Schiffer Military History) — .
  2. «How Much is Enough?»: The U.S. Navy and «Finite Deterrence», National Security Archive Electronic Briefing Book No. 275
  3. List of all US Nuclear Bombs. Nuclear Weapons Archive.
  4. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 серпня 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  5. AN/UYK-1 Machine Reference Manual at Bitsavers
  6. Cliff Lethbridge. POLARIS A3 Fact Sheet.
  7. Lockheed UGM-27 Polaris. Designation-Systems.Net.
  8. Polaris A3.
  9. Priest, Andrew (September 2005). In American Hands: Britain, the United States and the Polaris Nuclear Project 1962–1968. Contemporary British History. 19 (3): 353—376. doi:10.1080/13619460500100450.
  10. History of the British Nuclear Arsenal. Britain's Nuclear Weapons.

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

UGM 27 Polaris angl UGM 27 Polaris pe lɑ rɪs Polyarna zirka amerikanska dvostupeneva tverdopalivna balistichna raketa BRPCh priznachena dlya rozmishennya na atomnih pidvodnih chovnah PChARB Polaris UGM 27 Polaris Pusk UGM 27C Polaris A 3 z atomnogo pidvodnogo raketonoscya USS Robert E Lee SSBN 601 20 listopada 1978 rokuTip Balistichna raketa pidvodnih chovnivPohodzhennya SShAIstoriya vikoristannyaNa ozbroyenni A 1 1960 1965 A 2 1962 1974 A 3 1964 1981Operatori SShA Velika BritaniyaIstoriya virobnictvaRozrobnik LockheedRozrobleno A 1 S 1956 A 2 S 1958 A 3 S 1960 A 1 veresen 1958 roku A 2 10 listopada 1960 A 3 7 lipnya 1962Virobnik Lockheed MartinVigotovlennya 1959 1968 A 1 15 listopada 1960 A 2 26 chervnya 1962 A 3 28 veresnya 1964Vigotovlena kilkist Usogo 1153 sht Polaris A 1 163 sht Polaris A 2 346 sht Polaris A 3 644 sht Varianti UGM 27A Polaris A 1 UGM 27B Polaris A 2 UGM 27C Polaris A 3 A 3T Polaris B 3HarakteristikiOperacijna dalnist 1 853 kmTochnist 1 800 mUGM 27 Polaris u Vikishovishi Polaris rozroblyuvalis dlya zamini raket drugogo pokolinnya Peredbachalos sho flot vikoristovuvatime yih dlya zavdannya yadernogo udaru u vidpovid Pershij zapusk raketi vidbuvsya 7 sichnya 1960 z misu Kanaveral u Floridi Vidpovidno do amerikano britanskoyi ugodi raketi Polaris takozh vikoristovuvalis na britanskih pidvodnih chovnah u period z 1968 do seredini 1990h rokiv Z 1972 roku raketi Posejdon pochali zaminyuvati Polaris na atomnih pidvodnih chovnah SShA Odnak do 1980 roku deyaki chovni klasu Eten Allen ta Dzhordzh Vashington prodovzhuvali vikoristovuvati Polaris A 3 Piznishe usi ci raketi bulo ostatochno zamineno na Trajdent Dlya organizaciyi virishennya nadskladnih problem sho vinikali pid chas rozrobki dovelos onovlyuvati tehnologiyi upravlinnya proektami Napriklad zamist diagram Ganta bulo vprovadzheno metodologiyu PERT Istoriya rozrobkiNa pochatku flot viddavav perevagu krilatim raketam tipu sho vikoristovuvalis na chovnah klasu Grayback Odnak znachnim nedolikom takih sistem a takozh MBR tipu Yupiter bulo te sho dlya zapusku pidvodnij choven mav pidnimatis i deyakij chas zalishatis na poverhni Pid chas zapusku pidvodni chovni stavali duzhe vrazlivimi Zgodom stalo zrozumilo sho tverdopalivni raketni sistemi mayut krashi harakteristiki tochnosti ta dalnosti polotu Krim togo taki raketi mozhna bulo zapuskati z pidvodnogo polozhennya sho zbilshuvalo zahishenist submarin U 1958 komanduvannya flotu SShA uhvalilo rishennya pro vihid iz programi Yupiter ta rozrobku vlasnoyi raketi dlya ozbroyennya pidvodnih chovniv Piznishe pislya ryadu diskusij bulo prijnyato rishennya sho raketi Polaris bude vstanovleno na riznih tipiv Oficijnim pidryadnikom dlya virobnictva usih troh modifikacij raketi stala kompaniya Lockheed Missiles and Space Company Programu Polaris bulo zapochatkovano v 1956 20 lipnya 1960 vidbuvsya pershij pusk raket z PChARB inshi movi sho znahodivsya u zanurenomu polozhenni 15 listopada 1960 BRPCh Polaris A 1 bula prijnyata na ozbroyennya v SShA Vona perebuvala na ozbroyenni vsogo p yat rokiv do seredini 60 h rokiv a potim bula zaminena na modifikovani raketi z krashimi osnovnimi TTH dalnist tochnist potuzhnist i tip bojovogo osnashennya U kinci 1961 bulo vvedeno novu modifikaciyu raketi A 2 Cherez problemi z boyegolovkami tipu W47 bagato z cih raket buli vidklikani dlya remontu Nastupnu i ostannyu modifikaciyu A 3 bulo rozrobleno na osnovi boyegolovok W58 SuprovodzhennyaDlya zapusku raket pidvodni chovni mali znati svoye tochne misceznahodzhennya Dlya virishennya ciyeyi zadachi bulo rozrobleno suputnikovu sistemu navigaciyi Transit poperednika GPS Robota nad ciyeyu sistemoyu pochalas u 1958 v laboratoriyah Universitetu Dzhona Gopkinsa Sistema Transit pochala pracyuvati u 1964 a do togo chasu PChARB vikoristovuvali inshi metodi navigaciyi zokrema LORAN Takozh specialno dlya obrobki navigacijnih danih na pidvodnih chovnah bulo rozrobleno komp yuter AN UYK 1 Operativna pam yat skladala 8192 slova chastota roboti 333 kGc odin takt na 3 mikrosekundi Korpus EOM buv vidnosno kompaktnim 1 5 m zavvishki ta vodoneproniknim Virobnictvo raket Polaris pripinilos v seredini 1968 odnak flot SShA prodovzhuvav vikoristovuvati yih do pochatku 1982 HarakteristikiPolaris A 1 pered testovim zapuskom na misi Kanaveral Raketi pershogo pokolinnya Polaris mali radius diyi 2200 km i mogli nesti odnu yadernu boyegolovku tipu W 47 Y1 potuzhnistyu 600 kt Krugove imovirne vidhilennya skladalo 1800 m tobto raketa z imovirnistyu 50 mogla vluchiti u kolo takogo radiusu Polaris A 1 buli tverdopalivnimi dvostupenevimi raketami Yih dovzhina skladala 8 7 m diametr 1 4 m startova vaga 13100 kg Na PChARB klasu Dzhordzh Vashington rozmishuvali po 16 takih raket Rozrobka novih boyegolovok tipu W47 pochalas pid kerivnictvom Garolda Brauna u 1957 roci 6 travnya 1962 vidbulos testuvannya novoyi modifikaciyi A 2 z cimi boyegolovkami Dovzhina A 2 zbilshilas do 9 45 m vaga do 14700 kg radius diyi do 2800 km Pershij testovij polit modifikaciyi A 3 vidbuvsya 7 serpnya 1962 z poligonu na misi Kanaveral a pershij zapusk z zanurenogo pidvodnogo chovna vikonali 26 zhovtnya 1963 28 veresnya 1964 PChARB inshi movi vpershe vidpravivsya na bojove cherguvannya z raketami takogo tipu Masa raket A 3 stanovila 16200 kg dovzhina 9 86 m radius diyi 4600 m U A 3 vikoristovuvalas boyegolovka tipu W58 U poloti vona rozdilyalas na tri okremi chastini kozhna potuzhnistyu 200 kt Vsogo bulo vigotovleno 1409 raket vsih modifikacij Polaris dlya Velikoyi BritaniyiBritanska raketa Polaris v Imperskomu voyennomu muzeyi Vid samogo pochatku programi Polaris peredbachalos sho soyuzniki SShA takozh otrimayut dostup do neyi U 1962 bulo uzgodzheno domovlenist u Nassau vidpovidno do yakoyi SShA malo nadati Velikij Britaniyi raketi ta use neobhidne dlya yih zapusku ustatkuvannya V svoyu chergu anglijci mali rozrobiti svoyi boyegolovki a takozh vigotoviti p yat pidvodnih chovniv piznishe ce chislo zmenshili do chotiroh Ostatochno ugodu pidpisali 6 kvitnya 1963 Komanduvannya britanskimi raketami peredavalos OZS NATO v Yevropi z umovoyu sho u vipadku nacionalnoyi nebezpeki yih mozhna bude vikoristovuvati U bud yakomu vipadku vikoristannya bud yakih balistichnih raket mozhlive lishe z dozvolu prem yer ministra Operativnim upravlinnyam pidvodnimi chovnami osnashenimi raketami Polaris zajmavsya Verhovnij golovnokomanduvach OZS NATO v Atlantici SACLANT yakij znahodivsya u Norfolku shtat Virdzhiniya Zazvichaj ce zavdannya peredavalos jogo zastupniku COMEASTLANT v Shidno Atlantichnomu regioni yakim zavzhdi buv britanskij admiral Proekt Polaris stav najbilshim u pislyavoyennij istoriyi Korolivskogo flotu 15 lyutogo 1968 roku pidvodnij choven inshi movi pershim otrimav nove ozbroyennya Usi korolivski PChARB vidnosilis do bazi Klajd Chevaline Amerikanskij proekt ne peredbachav podolannya sistem protiraketnoyi oboroni odnak anglijci hotili buti vpevneni sho navit odin pidvodnij choven zmozhe v razi chogo probiti protiraketnij shit nad Moskvoyu Dlya cogo bulo realizovano programu Chevaline boyegolovki vdoskonalili dodavshi mozhlivist vipuskati hmari dipolnih vidzerkalyuvachiv rozdilni bojovi chastini ta inshi tehnologiyi Boyegolovka Chevaline rozdilyalas na shist chastin potuzhnistyu po 40 kt kozhna Pershi testovi zapuski raket Chevaline vidbulis 23 travnya 1974 a pershij osnashenij nimi PChARB stav na bojove cherguvannya v seredini 1982 PrimitkiGibson James N Nuclear Weapons of the United States An Illustrated History Atglen Pennsylvania Schiffer Publishing Ltd 1996 S 33 Schiffer Military History ISBN 0 7643 0063 6 How Much is Enough The U S Navy and Finite Deterrence National Security Archive Electronic Briefing Book No 275 List of all US Nuclear Bombs Nuclear Weapons Archive PDF Arhiv originalu PDF za 21 serpnya 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 AN UYK 1 Machine Reference Manual at Bitsavers Cliff Lethbridge POLARIS A3 Fact Sheet Lockheed UGM 27 Polaris Designation Systems Net Polaris A3 Priest Andrew September 2005 In American Hands Britain the United States and the Polaris Nuclear Project 1962 1968 Contemporary British History 19 3 353 376 doi 10 1080 13619460500100450 History of the British Nuclear Arsenal Britain s Nuclear Weapons Div takozhAtomni pidvodni chovni z balistichnimi raketami SShA

Дата публікації:
Топ