Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Село розташоване на лівому березі річки Трубіж. Відстань від центру громади — 3 кілометри.
| село Коржі | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Київська область | ||
| Район | Броварський район | ||
| Громада | Баришівська селищна громада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1600 | ||
| Населення | 1510 (01.01.2020) | ||
| Площа | 2,18 км² | ||
| Густота населення | 2140,9 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 07544 | ||
| Телефонний код | +380 4576 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°20′03″ пн. ш. 31°21′21″ сх. д. / 50.33417° пн. ш. 31.35583° сх. д.Координати: 50°20′03″ пн. ш. 31°21′21″ сх. д. / 50.33417° пн. ш. 31.35583° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря | 110 м | ||
| Водойми | Трубіж | ||
| Відстань до обласного центру | 81 км | ||
| Відстань до районного центру | 70 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 07544, Київська обл., Баришівський р-н, c. Коржі, пл. Незалежності,1 | ||
| Карта | |||
  Коржі | |||
 Коржі | |||
| Мапа | |||
| | |||
Площа села становить 412 га. У селі 37 вулиць. На півночі село межує з Дернівкою, на півдні — з с. Борщів, на заході розташовані села Шовкове та Волошинівка, а на сході — місто Березань.
Географія
| Цей розділ не містить . (липень 2019) |
Село Коржі розташоване в сосновому лісі. Від траси Київ-Харків тягнеться ліс, від залізничної колії через ліс наявна доріжка, від Баришівки село відгороджене річкою Трубіж. Річка широко розливається, затоплюючи усі навколишні городи й намиває пісок.
У селі росте багато дерев і кущів, привезених із Тростянецького дендропарку.
Історія
Археологічні пам'ятки
Історія села дуже давня, про що свідчать археологічні пам'ятки.
У 1982 році в Коржівській школі створювався історико-краєзнавчий музей, який став осередком вивчення історії села. Один із експедиційних загонів очолював кандидат історичних наук Післярій Іван Опанасович. У результаті розкопок були відкриті слов'янські поселення VI — IX століття, а також знайдені археологічні пам'ятки епохи мезоліту, епохи бронзи (ІІІ — ) та епохи раннього заліза (VI — III ст. до н.е.). Є знахідки із скіфських поселень.
XVII — ХІХ століття
На час заснування села річка Трубіж була судноплавною (ширина русла до 2 км). Про це свідчать численні знахідки: монети, якорі, козацькі люльки. Наявність піщаних ґрунтів, води, лісу сприяли розселенню людей на березі річки.
Селище назване на честь козака Коржа, який, за легендами, оселився на цій землі у XVII столітті, що підтверджується археологічними знахідками.
Перша письмова згадка про село датується початком XVIII століття.
За козаччини, до 1781 року селище Коржі було у складі Баришівської сотні Переяславського полку.
Було приписане до Благовещінської церкві у Баришівці
Зі скасуванням козацького полкового устрою, селище перейшло до складу Остерського повіту Київського намісництва. За описом 1787 року у Коржах було 70 душ, село у володінні «казених людей», козаків і власників: надвірного радника Сулими і військового товариша Федора Горкуші.
Від початку XIX ст. Коржі вже у складі Переяславського повіту Полтавської губернії.
У книзі «Описи козацького намісництва XVII ст.» говориться: «Більшість поселень ділилися за двома адміністративними системами: сотенно — повітовою та повітовою. Баришівка і більшість населених пунктів входили до Остерського повіту. Козаки Баришівської сотні належали до Переяславського полку. В сотню, крім містечка Баришівки, входили села: Ядлівка, Гостролуччя, Рудницьке, Селище, Бзів, Сулимівка, Мала Стариця, дєрєвні (села без церков): Дернівка , Коржі».
Про належність до козацької сотні свідчать прізвища жителів села: Житник, Великоіваненко (у списку Баришівської сотні числилися козаки Іван Великий та Житник, згадується і якийсь невідомий козак із с. Коржів з Діаментовських козаків), Куценко, Чайка.
Є на мапі 1826-1840 років
Період після ліквідації Гетьманщини російським імперським урядом та втратою незалежності характеризувався масовим закріпаченням селянства, що тривав до 1861 року.
У 1890 році у виданому в Полтаві «Сборнику по хозяйственной статистике Переяславського уезда» опубліковані дані про Баришівську волость, де написано:
 | В селі Коржі нараховувалось 84 господарства, населення 408 чоловік, у тому числі чоловіків 197, з них грамотних 8, жінок — 2, коней 46, волів 91, корів 106. |  |
ХХ століття
Після поразки Української революції та остаточного встановлення радянської влади, розпочинається терор проти місцевого селянства, зокрема заможних мешканців. Піком репресій та геноциду був Голодомор 1932-1933 років, проведений радянським урядом у відповідь на опір примусовій колективізації.
За свідченнями очевидців трагедії 1932-1933 років у селі, де було 110 дворів, голодною смертю загинуло 20 осіб. У 2005 році на основі свідчень місцевих жителів Рябоконь П.Ф., 1918 р.н.; Коби О.В., 1921 р.н.; Чайки Є.Н.,1918 р.н.; Строль П.П., 1922 р.н. було укладено мартиролог жителів села Коржі-жертв Голодомору Мартиролог жителів с. Коржі – жертв Голодомору 1932-1933 років. Зокрема встановлено імена: сім'я Григорія Коби, у тому числі 3 дітей, Коба Микола – дитина, Коба Палажка Прокопівна і її 3 дітей, Бородавка Ганна, Рябоконь Михайло, Великоіваненки Оришко і Сашко, Бородовка Яким, Куценко Роман, Сова Петро, Івченко Олексій і його син Іван.
До 1971 року на землях села знаходився відділок радгоспу «Бартшівський».
Розпочато будівництво Семенівської свинофабрики у 1971 році. Пусковий промисловий комплекс введений в експлуатацію в 1973 році, повністю з будівництвом племферми і житлового селища в 1974 році. За первісним проектом потужність свинофабрики повинна була складати 36,5 тисяч голів відгодівлі з поступовим доведенням її до 108 тисяч голів.
У 1977 році Семенівська свинофабрика була перейменована на радгосп-комбінат «Семенівський»
Директором радгоспу-комбінату «Семенівський» став Лига Андрій Васильович, секретарем партбюро був Синиця Віктор Павлович, а головою робітничого комітету Тараненко Петро Сергійович.
На підприємстві працював 461 робітник, у тому числі в сільськогосподарському виробництві — 233 чоловіки.
Кількість поголів'я на 1.11.1977 року становила 26,3 тисяч голів, у тому числі свиноматок 2,4 тисяч голів.
Виробництво і здача м'яса в % до загально районних показників — 32,3 %.
У 1976 році було здано державі 3418 тонн м'яса, у 1977 році — 2417.
Виробництво продукції на одного робітника в карбованцях становило у 1976 році 20769, а в 1977 році 17819.
Прибутку одержано у 1976 році 710 тисяч карбованців, а в 1977році 550 тисяч. Середньодобовий приріст молодняка становив від 530 до 560 грамів.
Товарна частина радгоспу -комбінату була розташована окремо від племінної на відстані 500 метрів і включала такі основні об'єкти: три свинарники для утримання холостих, запліднених і супоросних маток, а також хряків -плідників, три свинарники для підсосних маток з поросятами, чотири свинарники для поросят-відйомишів, десять свинарників для поголів'я на відгодівлі, скпад розсипних і гранульованих кормів, склад мішкотари, адміністративний будинок з їдальнею, ваги длч зважування свиней та ін..
Племінна частина радгоспу-комбінату займала площу в 6 га. І складалася з таких об'єктів: одного свинарника для холостих, супоросних свиноматок і хряків-плідників, приміщення для проведення опоросів, свинарника для поросят-відйомишів і трьох приміщень для утримання ремонтного молодняка, ветеринарно-санітарного пропускника та ін.
В основу технологічного процесу в радгоспі-комбінаті було покладено принцип рівномірних цілорічних опоросів з ритмом виробництва 3 дні.
Загальне виробництво м'яса в живій вазі повинно було складати 43634 центнери.
У жовтні 1986 року радгосп-комбінат «Трубізький», як його тепер називали, очолив Іван Васильович Скибенко. З переходом України на ринкові відносини наказом фонду Державного майна України у серпні 1996 року радгосп-комбінат «Трубізький» перетворений у відкрите акціонерне товариство «Коржівське». Головою правління призначений Скибенко. ВАТ «Коржівське» розташоване за 70 км від Києва, за 8 від Баришівки.
Відстань комплексу від с. Коржі становить 3 км. Землі, на яких розташоване господарство, в основному дерново-підзолисті, супіщані. Основне їх призначення — забезпечення відгодівлі тварин частково зеленими, частково зерновими кормами та утилізація виробничих стоків. При будівництві комплексу планувалося державне забезпечення кормами. Навкруги — сосновий ліс, відбувається природне очищення повітря.
Потім, як і у всій країні, настала глибока економічна криза. Ніяких коштів не виділялося, припинено постачання кормів, і підприємство почало виживати тільки за рахунок власних ресурсів.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1578 осіб, з яких 743 чоловіки та 835 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1453 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,89 % |
| російська | 3,04 % |
| білоруська | 0,07 % |
Сучасність
З червня 1997 року І. В. Скибенко став генеральним директором Української Корпорації «Тваринпром» і одночасно виконував обов'язки голови правління ВАТ «Коржівське». Керівництво підприємством здійснював Тютюн Іван Степанович. На підприємстві залишилося близько 140 працівників.
Коли підприємство будувалося, одночасно зводилися і будинки для працівників. Забудова здійснювалася за чехословацьким проектом. Так було зведено Будинок культури (громадський центр), готель, будинок побуту, магазини, банно-пральний комбінат, ФАП, дитсадок, школу та кілька чотириповерхових будинків. Згодом будівництво продовжувалося: було збудовано ще кілька панельних будинків № 20, № 22 по вул. Грушевського (колишній Леніна), та № 17, 18 по вул. Шевченка (колишній Косигіна).
Всього у селі 14 чотириповерхових будинків, гуртожиток. Село умовно ділиться на 3 частини: старе село, нове село та дачі, де більшість жителів мають підсобні господарства.
Останні 10 років будівництво житла за кошти підприємства припинилося, натомість стали виділяти ділянки під забудову, і село почало розбудовуватися в напрямку до свинокомплексу, таким чином відстань між ними скоротилася.
Люди
Історичні особи:
- Івченко Макар Павлович (1903, Коржі — 1975) — український мовознавець.
- Бійма Іван Спиридонович (1912, Коржі — 1992) — полковник Радянської Армії, учасник радянсько-фінської і німецько-радянської війн, Герой Радянського Союзу.
- (1925, Коржі — 1995) — стрілець 160-го гвардії стрілецького полку (540-я гвардії стрілецька дивізія, 28-а армія, 1-й Білоруський фронт) гвардії молодший сержант. Кавалер трьох радянських орденів Слави.
Сучасники:
- Івченко Василь Миколайович (нар. 1948) — український астроном, лауреат Державної премії.
- Семеняка Микола Миколайович (1967—2016) — український військовий, учасник війни в Афганістані, російсько-української війни (псевдо «Баграм»), кавалер ордена Червоної Зірки. Указом Президента України № 742/2019 від 10 жовтня 2019 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- Коляда Роман Вікторович (1976, Коржі) — український піаніст-імпровізатор, композитор, журналіст, диякон.
Примітки
- (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021.
- Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— . — С. 100, 254
- Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Процитовано 20 вересня 2021.
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Київська область. — «Буква», 2008. - с. 39-40
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
Посилання
- http://korzhi.ho.com.ua/ [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.] Сайт Коржів
Література
- Вшанування учасників бою на річці ТРУБІЖ (село Коржі Баришівського району) [ 26 червня 2013 у Wayback Machine.]
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (квітень 2013) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Selo roztashovane na livomu berezi richki Trubizh Vidstan vid centru gromadi 3 kilometri selo Korzhi Gerb Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska oblast Rajon Brovarskij rajon Gromada Barishivska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1600 Naselennya 1510 01 01 2020 Plosha 2 18 km Gustota naselennya 2140 9 osib km Poshtovij indeks 07544 Telefonnij kod 380 4576 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 20 03 pn sh 31 21 21 sh d 50 33417 pn sh 31 35583 sh d 50 33417 31 35583 Koordinati 50 20 03 pn sh 31 21 21 sh d 50 33417 pn sh 31 35583 sh d 50 33417 31 35583 Serednya visota nad rivnem morya 110 m Vodojmi Trubizh Vidstan do oblasnogo centru 81 km Vidstan do rajonnogo centru 70 km Misceva vlada Adresa radi 07544 Kiyivska obl Barishivskij r n c Korzhi pl Nezalezhnosti 1 Karta Korzhi Korzhi Mapa Korzhi u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Korzhi Plosha sela stanovit 412 ga U seli 37 vulic Na pivnochi selo mezhuye z Dernivkoyu na pivdni z s Borshiv na zahodi roztashovani sela Shovkove ta Voloshinivka a na shodi misto Berezan GeografiyaCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2019 Selo Korzhi roztashovane v sosnovomu lisi Vid trasi Kiyiv Harkiv tyagnetsya lis vid zaliznichnoyi koliyi cherez lis nayavna dorizhka vid Barishivki selo vidgorodzhene richkoyu Trubizh Richka shiroko rozlivayetsya zatoplyuyuchi usi navkolishni gorodi j namivaye pisok U seli roste bagato derev i kushiv privezenih iz Trostyaneckogo dendroparku IstoriyaArheologichni pam yatki Istoriya sela duzhe davnya pro sho svidchat arheologichni pam yatki U 1982 roci v Korzhivskij shkoli stvoryuvavsya istoriko krayeznavchij muzej yakij stav oseredkom vivchennya istoriyi sela Odin iz ekspedicijnih zagoniv ocholyuvav kandidat istorichnih nauk Pislyarij Ivan Opanasovich U rezultati rozkopok buli vidkriti slov yanski poselennya VI IX stolittya a takozh znajdeni arheologichni pam yatki epohi mezolitu epohi bronzi III ta epohi rannogo zaliza VI III st do n e Ye znahidki iz skifskih poselen XVII HIH stolittya Na chas zasnuvannya sela richka Trubizh bula sudnoplavnoyu shirina rusla do 2 km Pro ce svidchat chislenni znahidki moneti yakori kozacki lyulki Nayavnist pishanih gruntiv vodi lisu spriyali rozselennyu lyudej na berezi richki Selishe nazvane na chest kozaka Korzha yakij za legendami oselivsya na cij zemli u XVII stolitti sho pidtverdzhuyetsya arheologichnimi znahidkami Persha pismova zgadka pro selo datuyetsya pochatkom XVIII stolittya Za kozachchini do 1781 roku selishe Korzhi bulo u skladi Barishivskoyi sotni Pereyaslavskogo polku Bulo pripisane do Blagoveshinskoyi cerkvi u Barishivci Zi skasuvannyam kozackogo polkovogo ustroyu selishe perejshlo do skladu Osterskogo povitu Kiyivskogo namisnictva Za opisom 1787 roku u Korzhah bulo 70 dush selo u volodinni kazenih lyudej kozakiv i vlasnikiv nadvirnogo radnika Sulimi i vijskovogo tovarisha Fedora Gorkushi Vid pochatku XIX st Korzhi vzhe u skladi Pereyaslavskogo povitu Poltavskoyi guberniyi U knizi Opisi kozackogo namisnictva XVII st govoritsya Bilshist poselen dililisya za dvoma administrativnimi sistemami sotenno povitovoyu ta povitovoyu Barishivka i bilshist naselenih punktiv vhodili do Osterskogo povitu Kozaki Barishivskoyi sotni nalezhali do Pereyaslavskogo polku V sotnyu krim mistechka Barishivki vhodili sela Yadlivka Gostroluchchya Rudnicke Selishe Bziv Sulimivka Mala Staricya dyeryevni sela bez cerkov Dernivka Korzhi Pro nalezhnist do kozackoyi sotni svidchat prizvisha zhiteliv sela Zhitnik Velikoivanenko u spisku Barishivskoyi sotni chislilisya kozaki Ivan Velikij ta Zhitnik zgaduyetsya i yakijs nevidomij kozak iz s Korzhiv z Diamentovskih kozakiv Kucenko Chajka Ye na mapi 1826 1840 rokiv Period pislya likvidaciyi Getmanshini rosijskim imperskim uryadom ta vtratoyu nezalezhnosti harakterizuvavsya masovim zakripachennyam selyanstva sho trivav do 1861 roku U 1890 roci u vidanomu v Poltavi Sborniku po hozyajstvennoj statistike Pereyaslavskogo uezda opublikovani dani pro Barishivsku volost de napisano V seli Korzhi narahovuvalos 84 gospodarstva naselennya 408 cholovik u tomu chisli cholovikiv 197 z nih gramotnih 8 zhinok 2 konej 46 voliv 91 koriv 106 HH stolittya Pislya porazki Ukrayinskoyi revolyuciyi ta ostatochnogo vstanovlennya radyanskoyi vladi rozpochinayetsya teror proti miscevogo selyanstva zokrema zamozhnih meshkanciv Pikom represij ta genocidu buv Golodomor 1932 1933 rokiv provedenij radyanskim uryadom u vidpovid na opir primusovij kolektivizaciyi Za svidchennyami ochevidciv tragediyi 1932 1933 rokiv u seli de bulo 110 dvoriv golodnoyu smertyu zaginulo 20 osib U 2005 roci na osnovi svidchen miscevih zhiteliv Ryabokon P F 1918 r n Kobi O V 1921 r n Chajki Ye N 1918 r n Strol P P 1922 r n bulo ukladeno martirolog zhiteliv sela Korzhi zhertv Golodomoru Martirolog zhiteliv s Korzhi zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv Zokrema vstanovleno imena sim ya Grigoriya Kobi u tomu chisli 3 ditej Koba Mikola ditina Koba Palazhka Prokopivna i yiyi 3 ditej Borodavka Ganna Ryabokon Mihajlo Velikoivanenki Orishko i Sashko Borodovka Yakim Kucenko Roman Sova Petro Ivchenko Oleksij i jogo sin Ivan Do 1971 roku na zemlyah sela znahodivsya viddilok radgospu Bartshivskij Rozpochato budivnictvo Semenivskoyi svinofabriki u 1971 roci Puskovij promislovij kompleks vvedenij v ekspluataciyu v 1973 roci povnistyu z budivnictvom plemfermi i zhitlovogo selisha v 1974 roci Za pervisnim proektom potuzhnist svinofabriki povinna bula skladati 36 5 tisyach goliv vidgodivli z postupovim dovedennyam yiyi do 108 tisyach goliv U 1977 roci Semenivska svinofabrika bula perejmenovana na radgosp kombinat Semenivskij Direktorom radgospu kombinatu Semenivskij stav Liga Andrij Vasilovich sekretarem partbyuro buv Sinicya Viktor Pavlovich a golovoyu robitnichogo komitetu Taranenko Petro Sergijovich Na pidpriyemstvi pracyuvav 461 robitnik u tomu chisli v silskogospodarskomu virobnictvi 233 choloviki Kilkist pogoliv ya na 1 11 1977 roku stanovila 26 3 tisyach goliv u tomu chisli svinomatok 2 4 tisyach goliv Virobnictvo i zdacha m yasa v do zagalno rajonnih pokaznikiv 32 3 U 1976 roci bulo zdano derzhavi 3418 tonn m yasa u 1977 roci 2417 Virobnictvo produkciyi na odnogo robitnika v karbovancyah stanovilo u 1976 roci 20769 a v 1977 roci 17819 Pributku oderzhano u 1976 roci 710 tisyach karbovanciv a v 1977roci 550 tisyach Serednodobovij pririst molodnyaka stanoviv vid 530 do 560 gramiv Tovarna chastina radgospu kombinatu bula roztashovana okremo vid pleminnoyi na vidstani 500 metriv i vklyuchala taki osnovni ob yekti tri svinarniki dlya utrimannya holostih zaplidnenih i suporosnih matok a takozh hryakiv plidnikiv tri svinarniki dlya pidsosnih matok z porosyatami chotiri svinarniki dlya porosyat vidjomishiv desyat svinarnikiv dlya pogoliv ya na vidgodivli skpad rozsipnih i granulovanih kormiv sklad mishkotari administrativnij budinok z yidalneyu vagi dlch zvazhuvannya svinej ta in Pleminna chastina radgospu kombinatu zajmala ploshu v 6 ga I skladalasya z takih ob yektiv odnogo svinarnika dlya holostih suporosnih svinomatok i hryakiv plidnikiv primishennya dlya provedennya oporosiv svinarnika dlya porosyat vidjomishiv i troh primishen dlya utrimannya remontnogo molodnyaka veterinarno sanitarnogo propusknika ta in V osnovu tehnologichnogo procesu v radgospi kombinati bulo pokladeno princip rivnomirnih cilorichnih oporosiv z ritmom virobnictva 3 dni Zagalne virobnictvo m yasa v zhivij vazi povinno bulo skladati 43634 centneri U zhovtni 1986 roku radgosp kombinat Trubizkij yak jogo teper nazivali ocholiv Ivan Vasilovich Skibenko Z perehodom Ukrayini na rinkovi vidnosini nakazom fondu Derzhavnogo majna Ukrayini u serpni 1996 roku radgosp kombinat Trubizkij peretvorenij u vidkrite akcionerne tovaristvo Korzhivske Golovoyu pravlinnya priznachenij Skibenko VAT Korzhivske roztashovane za 70 km vid Kiyeva za 8 vid Barishivki Vidstan kompleksu vid s Korzhi stanovit 3 km Zemli na yakih roztashovane gospodarstvo v osnovnomu dernovo pidzolisti supishani Osnovne yih priznachennya zabezpechennya vidgodivli tvarin chastkovo zelenimi chastkovo zernovimi kormami ta utilizaciya virobnichih stokiv Pri budivnictvi kompleksu planuvalosya derzhavne zabezpechennya kormami Navkrugi sosnovij lis vidbuvayetsya prirodne ochishennya povitrya Potim yak i u vsij krayini nastala gliboka ekonomichna kriza Niyakih koshtiv ne vidilyalosya pripineno postachannya kormiv i pidpriyemstvo pochalo vizhivati tilki za rahunok vlasnih resursiv NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1578 osib z yakih 743 choloviki ta 835 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 1453 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 96 89 rosijska 3 04 biloruska 0 07 SuchasnistZ chervnya 1997 roku I V Skibenko stav generalnim direktorom Ukrayinskoyi Korporaciyi Tvarinprom i odnochasno vikonuvav obov yazki golovi pravlinnya VAT Korzhivske Kerivnictvo pidpriyemstvom zdijsnyuvav Tyutyun Ivan Stepanovich Na pidpriyemstvi zalishilosya blizko 140 pracivnikiv Koli pidpriyemstvo buduvalosya odnochasno zvodilisya i budinki dlya pracivnikiv Zabudova zdijsnyuvalasya za chehoslovackim proektom Tak bulo zvedeno Budinok kulturi gromadskij centr gotel budinok pobutu magazini banno pralnij kombinat FAP ditsadok shkolu ta kilka chotiripoverhovih budinkiv Zgodom budivnictvo prodovzhuvalosya bulo zbudovano she kilka panelnih budinkiv 20 22 po vul Grushevskogo kolishnij Lenina ta 17 18 po vul Shevchenka kolishnij Kosigina Vsogo u seli 14 chotiripoverhovih budinkiv gurtozhitok Selo umovno dilitsya na 3 chastini stare selo nove selo ta dachi de bilshist zhiteliv mayut pidsobni gospodarstva Ostanni 10 rokiv budivnictvo zhitla za koshti pidpriyemstva pripinilosya natomist stali vidilyati dilyanki pid zabudovu i selo pochalo rozbudovuvatisya v napryamku do svinokompleksu takim chinom vidstan mizh nimi skorotilasya LyudiIstorichni osobi Ivchenko Makar Pavlovich 1903 Korzhi 1975 ukrayinskij movoznavec Bijma Ivan Spiridonovich 1912 Korzhi 1992 polkovnik Radyanskoyi Armiyi uchasnik radyansko finskoyi i nimecko radyanskoyi vijn Geroj Radyanskogo Soyuzu 1925 Korzhi 1995 strilec 160 go gvardiyi strileckogo polku 540 ya gvardiyi strilecka diviziya 28 a armiya 1 j Biloruskij front gvardiyi molodshij serzhant Kavaler troh radyanskih ordeniv Slavi Suchasniki Ivchenko Vasil Mikolajovich nar 1948 ukrayinskij astronom laureat Derzhavnoyi premiyi Semenyaka Mikola Mikolajovich 1967 2016 ukrayinskij vijskovij uchasnik vijni v Afganistani rosijsko ukrayinskoyi vijni psevdo Bagram kavaler ordena Chervonoyi Zirki Ukazom Prezidenta Ukrayini 742 2019 vid 10 zhovtnya 2019 roku za osobistu muzhnist i samoviddani diyi viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno Kolyada Roman Viktorovich 1976 Korzhi ukrayinskij pianist improvizator kompozitor zhurnalist diyakon Primitki ukrayinska Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 18 veresnya 2021 Procitovano 20 veresnya 2021 Opisi Kiyivskogo namisnictva 70 80 rokiv XVIII st Opisovo statistichni dzherela AN URSR Arheogr komisiya ta in K Naukova dumka 1989 392 s ISBN 5 12 000656 6 S 100 254 Specialnaya karta Zapadnoj chasti Rossii Shuberta 1826 1840 godov www etomesto ru Procitovano 20 veresnya 2021 Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Kiyivska oblast Bukva 2008 s 39 40 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 Posilannyahttp korzhi ho com ua 30 veresnya 2007 u Wayback Machine Sajt KorzhivLiteraturaVshanuvannya uchasnikiv boyu na richci TRUBIZh selo Korzhi Barishivskogo rajonu 26 chervnya 2013 u Wayback Machine Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti kviten 2013