Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . |
Сухопу́тні війська́ — найчисленніший самостійний вид збройних сил практично будь-якої держави світу, нарівні з військово-морськими і військово-повітряними силами, призначений для виконання стратегічних і оперативно-тактичних завдань на сухопутних театрах воєнних дій. У більшості країн сухопутні війська складають основу їхньої воєнної потужності.
Сухопутні війська | |
Гештег | army[1] |
---|---|
Сухопутні війська у Вікісховищі |
Короткі відомості
За бойовими можливостями сухопутні війська здатні самостійно або у взаємодії з іншими видами збройних сил відбити вторгнення сухопутних армій, великих повітряних і морських десантів противника, завдавати одночасних масованих вогневих ударів на всю глибину його оперативної побудови, проривати оборону ворога, здійснювати стратегічний наступ у високих темпах, на велику глибину і захоплювати зайняту територію. Головні властивості сухопутні війська як виду збройних сил — велика вогнева могутність і ударна сила, висока маневровість і повна бойова самостійність. У разі застосування у війні ядерної зброї сухопутні війська, через властиві їм бойові можливості і властивості, здатні використовувати результати ядерних ударів для повного розгрому угрупувань противника і опанування життєво важливими для нього районами.
У деяких країнах можуть називатися Армією.
Організаційна структура
Організаційно складаються із з'єднань і частин різних родів військ і спеціальних військ, що виконують свої завдання у взаємодії один з одним і з іншими видами Збройних Сил. Сухопутним військам, які оснащені сучасною зброєю та бойовою технікою, що володіє нищівною вогневою потужністю, ударною силою і високою рухливістю, належить вирішальна роль в остаточному розгромі наземного противника.
Традиційно мали (мають) у своєму складі: піхотні, моторизовані, мотопіхотні, механізовані, кавалерійські, танкові, повітряно-десантні, аеромобільні, ракетні, артилерійські, ППО, розвідувальні, інженерні, РХБ захисту тощо підрозділи, частини й з'єднання.
Можуть також мати власні авіаційні підрозділи, звані авіацією сухопутних військ або армійською авіацією.
Історія
Сухопутні війська — прадавній вид збройних сил. У рабовласницьких державах вони складалися з піхоти, і кінноти або лише з одного роду військ. У Стародавньому Єгипті, Ассирії, Стародавній Греції, Стародавній Індії і арміях інших держав виникли організаційні одиниці (десятки, сотні і ін.). Найбільший розвиток організація сухопутних військ отримала в Стародавньому Римі, де з IV ст. до н. е. постійною адміністративною і бойовою одиницею був легіон, що ділився на підрозділи (центурії, когорти).
У період раннього й розвиненого феодалізму в Західній Європі (IX—XIV ст.) головним родом сухопутні війська була лицарська кіннота, піхота грала допоміжну роль. На Русі піхота зберігала своє значення нарівні з кіннотою. З XIV ст. в Західній Європі відбувалося відродження піхоти як одного з основних родів військ і з'явилася артилерія. Зі створенням постійних найманих армій в Західній Європі (XV ст.) виникли організаційні одиниці — роти, потім полки (з 8—12 і більше рот), а в другій половині XVI — першій половині XVII століть — бригади й батальйони.
Сухопутні війська світу
- США — Армія США;
- Україна — Сухопутні війська Збройних сил України;
- Японія — Сухопутні війська Японії;
- Велика Британія — Британська армія;
- Канада — Канадська армія;
- Польща — Сухопутні війська Польщі;
- Німеччина — Сухопутні війська Німеччини;
- Норвегія — Сухопутні війська Норвегії;
- КНР — Сухопутні війська Китайської Народної Республіки;
- Індія — Сухопутні війська Індії;
- Росія — Сухопутні війська Російської Федерації.
Див. також
Посилання
- Военная техника России
- Сухопутные войска России
- Сухопутные войска Республики Польша
- Сухопутные войска
- Сухопутные войска (БСЭ)
Інтернет-ресурси
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: army
Джерела
- Michał Huzarski (red.), Jarosław Wołejszo (red.): Leksykon obronności. Polska i Europa. Warszawa: Wydawnictwo „Bellona”, 2014, s. 38. .
- Marian Laprus [red.]: Leksykon wiedzy wojskowej. Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1979, s. 484. .
- #Army - Twitter Search / Twitter
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Suhopu tni vijska najchislennishij samostijnij vid zbrojnih sil praktichno bud yakoyi derzhavi svitu narivni z vijskovo morskimi i vijskovo povitryanimi silami priznachenij dlya vikonannya strategichnih i operativno taktichnih zavdan na suhoputnih teatrah voyennih dij U bilshosti krayin suhoputni vijska skladayut osnovu yihnoyi voyennoyi potuzhnosti Suhoputni vijskaGeshtegarmy 1 Suhoputni vijska u VikishovishiReaktivna sistema zalpovogo vognyu Uragan ZSUNimeckij vazhkij tank Tigr NimechchinaSamohidna zenitna garmatno raketna ustanovka 2S6 Tunguska RosiyaGaubicya M777 SShABojova mashina desantu BMD 2Bojovij udarnij vertolit Mangusta ItaliyaKorotki vidomostiZa bojovimi mozhlivostyami suhoputni vijska zdatni samostijno abo u vzayemodiyi z inshimi vidami zbrojnih sil vidbiti vtorgnennya suhoputnih armij velikih povitryanih i morskih desantiv protivnika zavdavati odnochasnih masovanih vognevih udariv na vsyu glibinu jogo operativnoyi pobudovi prorivati oboronu voroga zdijsnyuvati strategichnij nastup u visokih tempah na veliku glibinu i zahoplyuvati zajnyatu teritoriyu Golovni vlastivosti suhoputni vijska yak vidu zbrojnih sil velika vogneva mogutnist i udarna sila visoka manevrovist i povna bojova samostijnist U razi zastosuvannya u vijni yadernoyi zbroyi suhoputni vijska cherez vlastivi yim bojovi mozhlivosti i vlastivosti zdatni vikoristovuvati rezultati yadernih udariv dlya povnogo rozgromu ugrupuvan protivnika i opanuvannya zhittyevo vazhlivimi dlya nogo rajonami U deyakih krayinah mozhut nazivatisya Armiyeyu Organizacijna strukturaDiv takozh Struktura Suhoputnih vijsk Ukrayini Organizacijno skladayutsya iz z yednan i chastin riznih rodiv vijsk i specialnih vijsk sho vikonuyut svoyi zavdannya u vzayemodiyi odin z odnim i z inshimi vidami Zbrojnih Sil Suhoputnim vijskam yaki osnasheni suchasnoyu zbroyeyu ta bojovoyu tehnikoyu sho volodiye nishivnoyu vognevoyu potuzhnistyu udarnoyu siloyu i visokoyu ruhlivistyu nalezhit virishalna rol v ostatochnomu rozgromi nazemnogo protivnika Tradicijno mali mayut u svoyemu skladi pihotni motorizovani motopihotni mehanizovani kavalerijski tankovi povitryano desantni aeromobilni raketni artilerijski PPO rozviduvalni inzhenerni RHB zahistu tosho pidrozdili chastini j z yednannya Mozhut takozh mati vlasni aviacijni pidrozdili zvani aviaciyeyu suhoputnih vijsk abo armijskoyu aviaciyeyu IstoriyaSuhoputni vijska pradavnij vid zbrojnih sil U rabovlasnickih derzhavah voni skladalisya z pihoti i kinnoti abo lishe z odnogo rodu vijsk U Starodavnomu Yegipti Assiriyi Starodavnij Greciyi Starodavnij Indiyi i armiyah inshih derzhav vinikli organizacijni odinici desyatki sotni i in Najbilshij rozvitok organizaciya suhoputnih vijsk otrimala v Starodavnomu Rimi de z IV st do n e postijnoyu administrativnoyu i bojovoyu odiniceyu buv legion sho dilivsya na pidrozdili centuriyi kogorti U period rannogo j rozvinenogo feodalizmu v Zahidnij Yevropi IX XIV st golovnim rodom suhoputni vijska bula licarska kinnota pihota grala dopomizhnu rol Na Rusi pihota zberigala svoye znachennya narivni z kinnotoyu Z XIV st v Zahidnij Yevropi vidbuvalosya vidrodzhennya pihoti yak odnogo z osnovnih rodiv vijsk i z yavilasya artileriya Zi stvorennyam postijnih najmanih armij v Zahidnij Yevropi XV st vinikli organizacijni odinici roti potim polki z 8 12 i bilshe rot a v drugij polovini XVI pershij polovini XVII stolit brigadi j bataljoni Suhoputni vijska svitu SShA Armiya SShA Ukrayina Suhoputni vijska Zbrojnih sil Ukrayini Yaponiya Suhoputni vijska Yaponiyi Velika Britaniya Britanska armiya Kanada Kanadska armiya Polsha Suhoputni vijska Polshi Nimechchina Suhoputni vijska Nimechchini Norvegiya Suhoputni vijska Norvegiyi KNR Suhoputni vijska Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki Indiya Suhoputni vijska Indiyi Rosiya Suhoputni vijska Rosijskoyi Federaciyi Div takozhProtipovitryana oborona Vijskova strategiya Ukrayinskij militarnij portalPosilannyaVoennaya tehnika Rossii Suhoputnye vojska Rossii Suhoputnye vojska Respubliki Polsha Suhoputnye vojska Suhoputnye vojska BSE Internet resursiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu armyDzherelaMichal Huzarski red Jaroslaw Wolejszo red Leksykon obronnosci Polska i Europa Warszawa Wydawnictwo Bellona 2014 s 38 ISBN 978 83 11 13382 2 Marian Laprus red Leksykon wiedzy wojskowej Warszawa Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej 1979 s 484 ISBN 83 11 06229 3 Army Twitter Search Twitter